Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №455/1130/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1130/26

Провадження № 2/455/802/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

27 жовтня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання Сенета Г.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/1130/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа – приватний нотаріус Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Сивак Микола Іванович, про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

18.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_2 , про визнання права власності.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 83 роки помер його батько ОСОБА_6 .

Після смерті батька відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та на земельну частку (пай), площею 0,27 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, згідно Сертифікату серії ЛВ № 085989 на право приватної власності на землю, виданого батькові, ОСОБА_6 , на підставі рішення Старосамбірської Ради народних депутатів 30.06.1998 року №20, розташованої на території Головецької сільської ради, для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 80 років померла його мати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті матері відкрилася спадщина на земельну частку (пай), площею 1,00 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, згідно Сертифікату серії ЛВ № 085988 на право приватної власності на землю, виданого матері, ОСОБА_7 , на підставі рішення Старосамбірської Ради народних депутатів 30.06.1998 року № 20, розташованої на території Головецької сільської ради, для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.

Спадкоємцем за заповітом батька на житловий будинок з надвірними спорудами, зазначеного в технічному паспорті – будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами і земельної частки (паю), площею 0,27 га, розташованих в с.Головецько, Самбірського району Львівської області та спадкоємцем за законом матері на земельну частку (пай), площею 1,00 га, розташованої в с. Головецько, є тільки він, оскільки, відповідач ОСОБА_2 , хоча і був зареєстрований за адресою матері, але на день смерті матері за адресою в АДРЕСА_1 не проживав, заяву про прийняття спадщини в шестимісячний строк не подавав, а тому, вважається таким, що не прийняв спадщину.

Окрім того, його мати ОСОБА_7 після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , подала на ім`я Старосамбірської державної нотаріальної контори заяву від 08.02.2019 року про те, що на спадщину за заповітом не претендує та в суд з даного питання звертатись не буде з проханням не видавати їй свідоцтво у спільному майні.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом та законом, він тричі звертався до приватного нотаріуса Старосамбірського районного нотаріального округу Львівської області про його видачу і тричі приватний нотаріус відмовляв йому у видачі свідоцтва, оскільки, до спадкових справ не були долучені необхідні документи, які підтверджують право власності на житловий будинок і землю та рекомендовано звернутися до суду за визнанням права власності в порядку спадкування як на будинок, так і на земельні ділянки.

Він не має можливості отримати в нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними спорудами та земельну частку (пай), площею 0,27 га, а також свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), площею 1,00 га.

Просить:

- визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, зазначеного в технічному паспорті від 22 березня 2026 року, загальною площею 160,0 кв.м, розташованого за адерсою: АДРЕСА_1 та право на земельну частку (пай), загальною площею 0,27 га, розташовану за адресою: Львівська область, Самбірський район, територія Головецької сільської ради;

- визнати за ним, в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), загальною площею 1,00 га, розташовану за адресою: Львівська область, Самбірський район, територія Головецької сільської ради.

Ухвалою судді від 19.06.2026 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 12 годину 00 хвилин 14.07.2026 року.

Протокольною ухвалою суду від 14.07.2026 залучено в якості відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Підготовче засідання відкладено на 11 годину 00 хвилин 14.09.2026.

Ухвалою суду від 14.09.2026 витребувано від приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Сивака М.І., копію спадкової справи засвідченої в установленому законом порядку після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 . Підготовче засідання відкладено на 10 годину 00 хвилин 05.10.2026.

Ухвалою суду від 05.10.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 10 годину 00 хвилин 27.10.2026.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 05.10.2026 до суду від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Лозинського І.П. надійшла заява, в якій він просив розгляд справи провести без його участі та без участі позивача ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримують.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 07.07.2026 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву. в якому він позовні вимоги визнав та просив розгляд справи провести без його участі (а.с.95).

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 26.08.2026 до суду надійшла заява, в якій вона просила розгляд справи провести без її участі (а.с.144).

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 03.09.2026 до суду надійшла заява від ОСОБА_4 , в якій вона просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги визнає (а.с.148).

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 03.09.2026 року до суду надійшла заява від ОСОБА_5 , в якій він просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги визнає повністю (а.с.146).

Представник відповідача Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 30.07.2026 року до суду надійшла заява за підписом ОСОБА_8 , в якій він просив розгляд справи провести без участі представника Стрілківської сільської ради (а.с.123).

Третя особа приватний нотаріус Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Сивак М.І. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 16.07.2026 до суду надійшла заява за підписом приватного нотаріуса Сивака М.І., в якій він просив розгляд справи провести без його участі (а.с.122).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Головецько Старосамбірського району Львівської області. Його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданим 30.01.1979 в с.Головецько Старосамбірського району Львівської області (а.с.7, 10).

Як було встановлено в судовому засіданні 03.02.2017 року ОСОБА_6 склав заповіт, який посвідчений секретарем виконкому Головецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області Бігун Г.М. та зареєстрований в реєстрі за №9, згідно якого на випадок своєї смерті ОСОБА_6 зробив таке розпорядження: все його майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право, в тому числі на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельні ділянки заповідає своєму сину - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.16).

З свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , виданого 30.09.2020 Старосамбірським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 80 років померла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.32), а ще раніше ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 83 роки помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 09.08.2018 Виконавчим комітетом Головецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області (а.с.15).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та на земельну частку (пай), площею 0,27 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на земельну частку (пай), площею 1,00 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості.

Як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 подав на ім`я Старосамбірської державної нотаріальної контори заяву від 08.02.2019 року про те, що на спадщину за заповітом відповідно до ст. 1241 ЦК України не претендує та в суд з даного питання звертатись не буде, свідоцтво у спірному майні подружжя просить їй не видавати. Підпис на заяві ОСОБА_7 був засвідчений секретарем виконкому Головецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 4 (а.с.35).

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

З довідки Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області №802 від 30.05.206 року відомо, що ОСОБА_1 , дійсно є користувачем домогосподарства по АДРЕСА_1 , який побудовано до 1992 року (а.с.13).

З довідки №71 від 25.02.2021, виданої виконкомом Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області відомо, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 на день смерті проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.14).

З довідки №563 від 01.09.2020 року, виданої виконкомом Головецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області відомо, що ОСОБА_1 похоронив свою матір ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 за свій власний рахунок (а.с.33).

З метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позивач ОСОБА_1 08.02.2018 звернувся до приватного нотаріуса Старосамбірського районного нотаріального округу Сивака М.І. з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та 26.02.2021 звернувся до приватного нотаріуса Старосамбірського районного нотаріального округу Сивака М.І. з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , проте нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки ним не було долучено необхідних документів, які підтверджують право власності на житловий будинок, окрім того правовстановлюючі документи на земельні частки (паї), не відповідають чинному законодавству, так як втратили чинність згідно Постанови КМУ від 12.10.1995 року № 801, що підтверджується листами та постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Старосамбірського нотаріального округу Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.40-42, 79).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч. 1 ст. 1267 ЦК України).

Судовим розглядом справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості в позасудовому порядку належним чином оформити свої спадкові права, адже в нього немає правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності спадкодавця ОСОБА_6 на нерухоме майно, а саме на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Так, згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З матеріалів справи слідує, що розглядуваний будинок був збудований в період 1960 років.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на їх обтяжень» (надалі Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.3 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства,що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

До 05.08.1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформлення права власності.

Відповідно до цього, єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна та містить його технічні характеристики є технічний паспорт.

Відтак, встановленими у справі доказами підтверджено належність розглядуваного будинку спадкодавцю.

Беручи до уваги позицію сторони відповідачів про визнання позову, а також те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті батька в порядку спадкування за заповітом, спадщину прийняв відповідно до вимог ст.ст. 1268 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання за ним права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Що стосується права на земельні частки (паї), то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п.15 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України право на земельну частку (пай), яке посвідчено сертифікатом, може бути успадковано.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно з пунктом 5 цього Указу видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 17.03.2020 року у справі №396/1683/18-ц9 якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифікат на право власності на земельну частку (пай), при вирішенні спору про право на спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям». За змістом ст.22, 23 ЗК України в редакції 1990 року особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП цього акта. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Згідно з п.3.5 Інформаційного листа Вищого ССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16.05.2013 року N924-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців, у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай), є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку), серії ЛВ №085989, виданого головою Головецької Ради народних депутатів, на підставі рішення Старосамбірської Ради народних депутатів 30.06.1998 року №20, ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,27 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території Головецької сільської ради. Землю передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства (а.с.31).

Також з Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №085988, виданого головою Головецької Ради народних депутатів, на підставі рішення Старосамбірської Ради народних депутатів 30.06.1998 року №20, ОСОБА_7 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 1,00 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території Головецької сільської ради. Землю передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства (а.с.34).

Підсумовуючи викладене вище, позивачем ОСОБА_1 беззаперечними доказами доведена обставина набуття його батьками за життя права на земельні частки (паї), а тому право на земельні частки (паї) увійшли до складу спадщини, що відкрилася після їх смерті.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 273, 289, 354, 355 ЦПК України, ст. 1261, 1225, 1226, 1269, 1270, 1267 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , жителем АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 160 кв.м в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , жителем АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 право на земельну частку (пай) розміром 0,27 в умовних кадастрових гектарах без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території с. Головецько Самбірського району Львівської області, що згідно Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку), серії ЛВ №085980, виданого на підставі рішення Старосамбірської Ради народних депутатів від 30.06.1998 року №20, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів за №637, на ім`я ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , жителем АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 право на земельну частку (пай) розміром 1,00 в умовних кадастрових гектарах без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території с. Головецько Самбірського району Львівської області, що згідно Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку), серії ЛВ №085988, виданого на підставі рішення Старосамбірської Ради народних депутатів від 30.06.1998 року №20, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів за №638, на ім`я ОСОБА_7 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Дата складання повного судового рішення 03.11.2026 року.

Суддя Пошивак Ю.П.