Суд: Сколівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №453/2146/23
Суддя: Брона А. Л.
Справа № 453/2146/23
№ провадження 2/453/33/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 року Сколівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Брони А.Л.
секретаря судового засідання – Бендеш А.І.,
з участю представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 – адвоката Семенюти О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на житлове приміщення, -
в с т а н о в и в :
29.12.2023 року ОСОБА_2 звернувся у Сколівський районний суд Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в якій просив ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_2 право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 та усунути перешкоди в користуванні таким будинком.
Крім цього, 29.12.2023 року позивачем ОСОБА_2 було подано до суду заяву, в якій він просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити відповідним особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного майна та зняття його з реєстрації.
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Брони А.Л. від 01.01.2024 заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову було задоволено частково.
Заборонено ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також будь-які дії щодо зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) щодо житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонено усім органам реєстрації, що здійснюють декларування/реєстрацію місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміну місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснювати дії щодо зняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині в задоволенні заяви було відмовлено.
01.01.2024 року позивачем ОСОБА_2 було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він зазначив, що в порядку ст. 49 ЦПК України має намір збільшити позовні вимоги та викласти їх у наступній редакції, а саме:
- визнати за ОСОБА_2 право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 та усунути йому перешкоди у користуванні таким;
- визнати недійсною заяву ОСОБА_2 від 22.12.2012, посвідчену приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Батлюком О.І. за реєстровими № 1334 про відмову від спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь матері - ОСОБА_3 ;
-визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.11.2017 за реєстровим № 924, виданого державним нотаріусом Сколівської ДНК Батлюком В.І. на ім?я ОСОБА_3 про право на земельну ділянку площею 0,0545 га, кадастровий номер 4624555300:04:000:0456, цільове призначення - ведення індивідуального садівництва, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, Верхньосиньовидненська селищна рада;
-визнати недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом від 19.10.2016 за реєстровим № 624, видане державним нотаріусом Сколівської ДНК Батлюком В.І. на ім?я ОСОБА_3 про право власності на земельну ділянку площею 0,0495 га, кадастровий номер 4624510100:01:004:0084, цільове призначення - обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-визнати право власності за ОСОБА_2 на 1/3 частку земельну ділянку площею 0,0495 га, кадастровий номер 4624510100:01:004:0084, цільове призначення - обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 26.12.2013 за реєстровим № 808, видане державним нотаріусом Сколівської ДНК Батлюком В.І. на ім?я ОСОБА_3 про право власності на житловий будинок загальною площею 280,0 м.кв., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати права власності за ОСОБА_2 на 1/3 частку житлового будинку загальною площею 280,8 м.кв., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-визначити, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , належала частка нежитлового приміщення загальною площею 100,6 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого на праві власності за ОСОБА_3 , як частка у спільному майні подружжя;
-визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку нежитлового приміщення загальною площею 100,6 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З врахуванням збільшених позовних вимог ОСОБА_2 просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне нерухоме майно:
-земельну ділянку площею 0,0545 га, кадастровий номер 4624555300:04:000:0456, цільове призначення – ведення індивідуального садівництва, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, Верхньосиньовидненська селищна рада, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 );
-на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0495 га, кадастровий номер 4624510100:01:004:0084, цільове призначення – обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 );
-на 1/3 частку житлового будинку загальною площею 280,8 м.кв., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 );
-на 1/6 частку нежитлового приміщення загальною площею 100,6 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Брони А.Л. від 01.01.2024 заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову було задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову у цивільній справі № 453/2146/23 шляхом накладення арешту на наступне нерухоме майно:
-земельну ділянку площею 0,0545 га, кадастровий номер 4624555300:04:000:0456, цільове призначення – ведення індивідуального садівництва, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, Верхньосиньовидненська селищна рада, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 );
-на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0495 га, кадастровий номер 4624510100:01:004:0084, цільове призначення – обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 );
-на 1/3 частку житлового будинку загальною площею 280,8 м.кв., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 );
-на 1/6 частку нежитлового приміщення загальною площею 100,6 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 17.01.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 12.03.2024 прийнято до провадження заяву ОСОБА_2 про зміну предмета позову від 12.01.2024 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права користування жилим приміщенням та усунення перешкод в користуванні таким. В подальшому вирішено розглядати справу з врахуванням змінених позовних вимог.
Залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права користування жилим приміщенням та усунення перешкод в користуванні таким, визнання недійсною заяви від 22.12.2012, посвідченої приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Батлюком О.І. за реєстровими № 1334 про відмову від спадщини за законом після смерті батька – ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь матері – ОСОБА_3 , визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Сколівську державну нотаріальну контору Львівської області (місцезнаходження: 82601, Львівська область, Стрийський район, м. Сколе, вул. Чайківського, 6, код ЄДРПОУ 02899523).
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на житлове приміщення - прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області про визнання права користування жилим приміщенням, усунення перешкод в користуванні таким, визнання недійсною заяву про відмову від спадщини, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 23.05.2024 року було об`єднано в одне провадження цивільну справу № 453/411/24 (провадження №2/453/293/24) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, про визнання недійсним заяви від 22.12.2012 року, свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та цивільну справу № 453/2146/23 (провадження №2/453/193/24) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, про визнання права користування жилим приміщенням та усунення перешкод в користуванні таким, визнання недійсною заяви від 22.12.2012, посвідченої приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Батлюком О.І. за реєстровими № 1334 про відмову від спадщини за законом після смерті батька – ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь матері – ОСОБА_3 , визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на житлове приміщення. Присвоєно об"єднаній справі загальний номер 453/2146/23.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 16.07.2024 клопотання позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом – ОСОБА_2 , яке було подано його представником – адвокатом Джох Романом Васильовичем про призначення судової психологічної екпертизи - задоволено. Призначено по справі судову психологічну експертизу.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 02.05.2025 поновлено провадження у справі з визначенням дати судового засідання.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 06.05.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом – ОСОБА_1 - адвоката Трутнєва С.В., про відвід експерту Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» Кошулинській Зоряні Василівні від проведення судової психологічної експертизи в даній справі - відмовлено.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 16.09.2025, - поновлено провадження у справі з визначенням дати підготовчого засідання.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 29.01.2026, - закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 27.07.2026, - у задоволенні клопотання позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , та позивача за об`єднаною справою ОСОБА_4 про повернення до стадії підготовчого провадження, - відмовлено.
Прийнято відмови позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 та позивача за об`єднаною справою ОСОБА_4 від позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_1 , та закрити провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених позивачами до ОСОБА_1 .
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Сколівського районного суду Львівської області від 01 січня 2024 року, згідно якої було заборонено ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також вчиняти будь-які дії щодо зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) щодо житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено усім органам реєстрації, що здійснюють декларування/реєстрацію місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміну місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснювати дії щодо зняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Сколівського районного суду Львівської області від 01 січня 2024 року в частині накладення арешту на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0495 га, кадастровий номер 4624510100:01:004:0084, цільове призначення – обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Сколівського районного суду Львівської області від 01 січня 2024 року в частині накладення арешту на 1/3 частку житлового будинку загальною площею 280,8 м.кв., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 05 жовтня 2026 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, про визнання права користування жилим приміщенням та усунення перешкод в користуванні таким, визнання недійсною заяви від 22.12.2012, посвідченої приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Батлюком О.І. за реєстровими № 1334 про відмову від спадщини за законом після смерті батька – ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь матері – ОСОБА_3 , визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, та позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, про визнання недійсним заяви від 22.12.2012, свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, - залишено без розгляду.
Продовжено розгляд справи в частині вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на житлове приміщення, з визначенням дати судового засідання.
В обгрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на житлове приміщення, зазначено наступне.
05.12.2022 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0495 га та житлового будинку загальною площею 253,9 кв.м., що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Право власності на житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 05.12.2022, про що сформований відповідний витяг за індексним номером 316808571.
Згідно п.2.2. Договору продаж вчинено за 1 005 000,00 гривень, які Продавець отримав від покупця повністю до підписання договору з дотриманням вимог чинного законодавства
Сторони зазначили що ціна є справедливою та у них немає претензій щодо розрахунків.
В п.3.4. Договору Сторони домовились, що продавець передає, а Покупець приймає по даному договору земельну ділянку та житловий будинок з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами вільні від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, про яких у момент укладення договору не могли не знати.
Відповідно до п.3.5. Договору, продавець гарантує, що згадані земельна ділянка та житловий будинок з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, які є предметом цього договору, на момент його укладення нікому іншому не продані, не подаровані, не відчуженні іншим особам, як вклад до статутного капіталу господарських товариств не внесені, житловий будинок як юридична адреса не використовується, у судовому спорі, під забороною (арештом) та податковою заставою не перебувають, прихованих недоліків чи дефектів, а також прав щодо відчуженої нерухомості у третіх осіб (в тому числі за договорами тимчасового користування чи за шлюбним договором) як в межах, так і за межами України, та заборгованості по податках чи інших платежах, які б стосувалися відчуженого майна, не має. Правочин не суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей та інших осіб, яких сторони зобов?язані утримувати.
Згідно п.5.1. Договору, Продавець гарантував та довів до відома покупця, а покупець прийняв до уваги, що на момент укладення даного договору малолітні та неповнолітні особи не зареєстровані та не мають права користування житловим будинком та земельною ділянкою, які продаються, особи, котрі проживають і (або) зареєстровані в житловому будинку на момент укладення цього договору, не заперечують проти виселення (зняття з реєстрації) в строки встановлені цим договором.
Відповідно до п.5.9. Договору Сторони домовились, що продавець зобов?язується звільнити земельну ділянку та житловий будинок з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, оплатити всі комунальні послуги та послуги телефонного зв?язку на момент виселення, знятись з реєстрації з проданого житлового будинку разом з членами сім?ї та всіма зареєстрованими в цьому житловому будинку до шостого грудня дві тисячі двадцять другого року, на що Покупець дає свою згоду.
Під час укладення Договору 05.12.2022 року був присутній відповідач ОСОБА_2 , який зробив нотаріально посвідчену заяву про наступне: «Я, ОСОБА_2 , повідомляю про те, що на даний момент моє місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , та стверджую, що мої власні кошти не були вкладені в ремонт, будівництво цього житлового будинку, його переобладнання та реконструкцію і не заперечую проти продажу вищевказаного житлового будинку ОСОБА_3 . Також стверджую, що мої права щодо користування цим житловим будинком, внаслідок його відчуження, не будуть порушені; зобов?язуюсь припинити проживання, знятись з реєстраційного обліку та звільнити житловий будинок в строк, що буде зазначений в договорі».
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , з врахуванням наведених фактів, вважає, що ОСОБА_2 вводить в оману суд, заявляючи про те, що йому не було відомо про продаж будинку матір?ю. Він добре був обізнаний про такий продаж, брав у ньому активну участь (був присутній у нотаріуса під час укладення договору), йому були відомі усі обставини вчинення даного правочину. Підписуючи вищезазначену заяву, ОСОБА_2 взяв на себе зобов?язання на наступний день знятись з реєстраційного обліку (п.5.9. Договору).
Взятих на себе зобов?язань ОСОБА_2 не виконав, однак заявив безпідставний позов про визнання права на користування житловим приміщенням, право на яке припинилося внаслідок відчуження його матір?ю будинку, про що добровільно визнав у заяві від 05.12.2022, посвідченій приватним нотаріусом Мірчуком Костянтином Юрійовичем. Не відповідають дійсності твердження відповідача про його фактичне проживання у будинку по АДРЕСА_1 до моменту продажу. Зі слів його матері, а також сусідів, він з 2017 року не проживав за цією адресою, в будинку проживали квартиранти. Всі речі, які належали сім?ї ОСОБА_5 були вивезені до укладення договору купівлі - продажу. Яким чином відбувся розподіл коштів від продажу будинку позивачу не відомо, і його це не стосується. Спір між продавцем та відповідачем повинен розглядатись без участі нового власника будинку, оскільки під час його придбання він діяв добросовісно, сплатив вартість будинку в повному обсязі. Відповідач, як і його мати, гарантували відсутність претензій будь-яких осіб на будинок.
Згідно правової позиції Великої палати Верховного суду, викладеної в постанові від 25.07.2018 року у справі 638/13030/13-ц, право членів сім?ї власника будинку користуватись жилим приміенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім?ї якого вони є, із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім?ї.
Власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім?ї, а також не відносться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Право користуватися житлом для членів сім?ї власника може виникати та існувати лише за умови, якщо особа, членами сім?ї якої вони є, сама вололіє правом власності на житло відповідач за зустрічним позовом, не є членом сім?ї ОСОБА_1 , його мати відчужила будинок по АДРЕСА_1 за його згодою, що має наслідком втрату як права власності на будинок так і права користування житловим приміщенням членами сім?ї колишнього власника. Отже, ОСОБА_2 є таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .
Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 – адвокат Семенюта О.Ю. в судовому засіданні наполягала на задоволенні зустрічних позовних вимогах ОСОБА_1 та наголосила суду, що факт зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку не свідчить про те, що він визнав ту обставину, що по закону втратив право користування спірним житловим приміщенням.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися.
Врахувавши пояснення сторони позивача за зустрічним позовом, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Так, згідно наявного у матеріалах справи Договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку, укладеного 5 грудня 2022 року між ОСОБА_3 – з однієї сторони (надалі – Продавець), та ОСОБА_1 – з іншої сторони (надалі – Покупець), разом іменовані – Сторони, попередньо ознайомлені нотаріусом з вимогами цивільного законодавства України щодо недійсності правочинів, перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам?яті та діючи добровільно, розуміючи значення своїх дій та правові наслідки укладеного правочину, уклали цей договір про таке:
1. Предмет договору.
1.1. За цим договором Продавець передає у власність Покупцеві (продає), а Покупець приймає у власність (купує):
- земельну ділянку площею 0,0495 га, кадастровий номер 4624510100:01:004:0084, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і сплачує за них грошову суму, обумовлену у цьому договорі.
1.2. Покупець стверджує, що земельна ділянка та житловий будинок з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами оглянуті до підписання даного договору.
13. Предмет договору належить Продавцю на праві приватної власності.
1.3.1. Земельна ділянка належить Продавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_6 , державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори 19.10.2016 за реєстровим № 624. Право власності Продавця на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності: 16973226, державним реєстратором прав на нерухоме майно державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори Батлюк В.І., 19.10.2016. Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1058896346245.
Згідно п.2.2. Договору, продаж вчинено за 1 005 000,00 (один мільйон п?ять тисяч гривень 00 копійок) гривень, які Продавець отримав від Покупця повністю до підписання цього договору, з дотриманням вимог чинного законодавства, з яких: вартість земельної ділянки становить 57 000,00 (ц?ятдесят сім тисяч гривень 00 копійок) гривень, вартість житлового будинку з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами становить 948 000,00 (дев?ятсот сорок вісім тисяч гривень 00 копійок) гривень. Таку вартість Предмету договору визначено Сторонами за взаємним погодженням. Сторони свідчать, що вони обізнані стосовно рівня ринкових цін на аналогічні земельні ділянки та житлові будинки, на їх розсуд визначена в цьому Договорі вартість саме цієї земельної ділянки та житлового будинку з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, які є Предметом цього Договору, є справедливою і відповідає їх дійсній вартості, її розмір не пов?язаний із збігом якихось важких для Сторін обставин. На момент, підписання цього договору Сторони не мають одна до одної претензій щодо проведення розрахунків. Сторонам роз?яснено зміст Постанови Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні".
В п. 3.4. Договору, Сторони домовились, що продавець передає, а Покупець приймає по даному договору земельну ділянку та житловий будинок з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, які є вільні від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, про яких у момент укладення договору не могли не знати.
Відповідно до п.3.5 Договору, продавець гарантує, що згадані земельна ділянка та житловий будинок з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, які є предметом цього договору, на момент його укладення нікому іншому не продані, не подаровані, не відчуженні іншим особам, як вклад до статутного капіталу господарських товариств не внесені, житловий будинок як юридична адреса не використовується, у судовому спорі, під забороною (арештом) та податковою заставою не перебувають, прихованих недоліків чи дефектів, а також прав щодо відчуженої нерухомості у третіх осіб (в тому числі за договорами тимчасового користування чи за шлюбним договором) як в межах, так і за межами України, та заборгованості по податках чи інших платежах, які б стосувалися відчуженого майна, не має. Правочин не суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей та інших осіб, яких сторони зобов?язані утримувати.
Згідно п.5.1. Договору Продавець гарантував та довів до відома покупця, а покупець прийняв до уваги, що на момент укладення даного договору малолітні та неповнолітні особи не зареєстровані та не мають права користування житловим будинком та земельною ділянкою, які продаються, особи, котрі проживають і (або) зареєстровані в житловому будинку на момент укладення цього договору, не заперечують проти виселення (зняття з реєстрації) в строки встановлені цим договором.
Відповідно до п.5.9. Договору Сторони домовились, що продавець зобов?язується звільнити земельну ділянку та житловий будинок з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, оплатити всі комунальні послуги та послуги телефонного зв?язку на момент виселення, знятись з реєстрації з проданого житлового будинку разом з членами сім?ї та всіма зареєстрованими в цьому житловому будинку до шостого грудня дві тисячі двадцять другого року, на що Покупець дає свою згоду.
Право власності на житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 05.12.2022, про що сформований відповідний витяг за індексним номером 316808571.
Так, згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 Житлового кодексу України закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Частиною першою статті 156 Житлового кодексу України передбачено, що члени сім?ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Стаття 405 ЦК України передбачає, що члени сім?ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім?ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім?ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до частини четвертої статті 156 Житлового кодексу України до членів сім?ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім?ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім?ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно правової позиції Великої палати Верховного суду викладеній в постанові від 25.07.2018року у справі 638/13030/13-ц, право членів сім?ї власника будинку користуватись жилим примішенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім?ї якого вони є, із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім?ї.
Власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім?ї, а також не відносться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Право користуватися житлом для членів сім?ї власника може виникати та існувати лише за умови, якщо особа, членами сім?ї якої вони є, сама володіє правом власності на житло.
В даному випадку ОСОБА_2 не є членом сім?ї ОСОБА_1 . Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відчужила будинок по АДРЕСА_1 за його згодою, що має наслідком втрату як права власності на цей будинок, так і права користуваня таким членам її сім`ї, як колишнього власника, зокрема і ОСОБА_2 .
Щодо наявного в матеріалах справи витягу з реєстру територіальної громади №2026/011328404 від 07.07.2026, згідно якого реєстраційними огранами 07.07.2026 було проведено реєстраційні дії щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 , то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, право користування житлом у будинку чи квартирі, що належить іншій особі на праві приватної власності, припиняється на визначених законом підставах, встановлених зокрема Житловим кодексом України та Цивільним кодексом України.
Добровільне зняття з реєстрації («виписка») само по собі не є безумовним доказом того, що особа визнала факт втрати права користування житлом.
Реєстрація місця проживання є лише адміністративним актом і формою підтвердження статусу особи, тоді як право користування регулюється цивільним та житловим законодавством.
З врахуванням того, що добровільне зняття відповідачем з реєстрації не свідчить про те, що останній визнав ту обставину, що фактично втратив право користування житловим приміщенням адресою АДРЕСА_1 , а також оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп., а тому такий підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 279, 288, 289 ЦПК України, ст.ст. 150, 156 Житлового кодексу України, ст. 383, 391 ЦК України, суд-
ВИРІШИВ :
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на житлове приміщення - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням – будинком АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця реєстації: АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_1 .
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua