Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №464/5625/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Суд: Сихівський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №464/5625/26

Суддя: Шашуріна Г. О.

Справа № 464/5625/26

пр.№ 2/464/3585/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова у складі судді Шашуріної Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу № 464/5625/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

у с т а н о в и в:

Адвокат Судомляк І.К., від імені та в інтересах позивача, через підсистему «Електронний суд», звернулася до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 18 вересня 2014 року у справі № 464/7453/14-ц. Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 серпня 2026 року таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.

Ухвалою судді від 10 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 18 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали подати до суду згідно з вимогами ст.178 ЦПК України відзив на позовну заяву.

Відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі вручено 06 вересня 2026 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, Позовну заяву з додатками відповідачу було направлено позивачем, про що долучено відповідне підтвердження, як це передбачено ст.ст.43, 177 ЦПК України.

Відповідачем у письмовій формі подано відзив на позов з додатками.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені ст.183 ЦПК України, зокрема, повинні містити відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Положеннями ч.2 ст.183 ЦПК України встановлено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Усупереч імперативним законодавчим положенням поданий відзив не містить підпису відповідача.

Підпис особи є тим реквізитом документа, що дозволяє ідентифікувати особу, яка складає такий документ, свідчить про відповідальність такої особи за його зміст та є єдиним чи одним з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Схожої позиції притримується і Верховний Суд у постанові від 03 серпня 2021 року у справі № 754/8132/19, а за ч.4 ст.263 ЦПК України унормовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.4 ст.183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Оскільки відзив не підписаний відповідачем, відповідно не відповідає наведеним вимогам закону, вказаний недолік є вагомим, у зв`язку із чим такий з додатками слід повернути відповідачу без розгляду.

Жодних заяв/клопотань сторонами не заявлено.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12, 81 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Як регламентовано ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Як визначено ч.2 ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Указане кореспондується із вимогами ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», якою передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виходячи з положень ст.ст.141, 181, 182 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст.157 цього Кодексу.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд ураховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного зобов`язані розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Як регламентовано ч.3 ст.181 СК України, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Наведене свідчить, що право вибору способу стягнення аліментів надано лише тому з батьків, з ким проживає дитина, а визначений рішенням суду спосіб стягнення аліментів може бути змінений лише за позовом одержувача аліментів (правовий висновок, викладений в постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 644/4836/18 та від 24 лютого 2020 року у справі № 539/3532/18).

Указана норма закону також не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися можливістю зміни способу стягнення аліментів.

Верховний Суд у справі № 152/100/18 (постанова від 13 лютого 2019 року) виснував, що вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів. При цьому правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями ст.ст.182-184,192 СК України.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів, суди повинні перевірити застосування ст.192 СК України: розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сторони є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 18 вересня 2024 року у справі № 464/7453/14-2, яке набрало законної сили, ухвалено стягувати з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн щомісячно, починаючи з 21 липня 2014 року до досягнення дітьми повноліття.

Виконавчий лист з примусового виконання судового рішення перебуває на виконанні Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ВП 50934053.

За матеріалами виконавчого провадження, долученого позивачем, встановлено наступне. відповідач у військовій частині НОМЕР_1 отримав 114 394,74 грн доходу (сума утриманого податку 20 591,06 грн).

Державним виконавцем аліменти нараховувались, зважаючи на вимоги чинного законодавства щодо мінімального їх розміру, у сумі 1756 грн. До того ж у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів станом на 28 липня 2026 року у розмірі 64 827,16 грн.

Звертаючись до суду з вимогами про стягнення аліментів у розмірі частки заробітку (доходу), позивач, покликається на те, що визначений рішенням суду розмір аліментів є недостатнім для утримання неповнолітнього сина, оскільки в силу свого віку дитина потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше. Інфляційні процеси, які відбулися в державі за останній час не дозволяють позивачу забезпечити належне утримання дитини та її нормальний фізіологічний розвиток.

Суд погоджується із твердженнями позивача, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема з боку матері з якою проживає неповнолітній син, на його утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду, відпочинку дитини та інфляційні процеси і здорожчання цін є загальновідомими та не потребують доказуванню.

З огляду на викладене у своїй сукупності, ураховуючи, що батьки зобов`язані забезпечити дітям належне виховання та утримання, навчання, розвиток, житло, приймаючи до уваги існуючі життєві витрати та вік, особу відповідача, який є працевлаштований та отримує доходи у військовій частині, керуючись принципами розумності та справедливості сімейного законодавства, з метою захисту прав та кращих інтересів неповнолітньої дитини, суд вважає за необхідне задоволити позовні вимоги. Слід змінити спосіб стягнення аліментів із твердої суми на 1/4 частки доходу (заробітку) платника аліментів у розмірі. Указаний розмір не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (мінімальний гарантований розмір аліментів). Змінений розмір аліментів стягується з часу набранням рішенням суду законної сили (постанова Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2025 року у справі № 367/10126/19).

Відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Оскільки позивач при зверненні до суду з позовом про зміну способу стягнення звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір», то за приписами ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає до стягнення 1 331,20 грн судового збору. Обставини, які надавали право на звільнення відповідача від сплати судового збору, у матеріалах справи відсутні.

Заявлені стороною витрати на професійну правничу допомогу (заяву про компенсацію з додатками подано представником позивача через електронний кабінет з долученням доказу скерування такої відповідачу) у розмірі 6000 грн ґрунтується на положеннях ст.137 ЦПК України. Неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу не встановлено, адже відповідачем відповідне клопотання не заявлено.

Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 18 вересня 2014 року у справі № 464/7453/14-ц та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1

відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2

Повне рішення суду складено 03 листопада 2026 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Галина ШАШУРІНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua