Суд: Радехівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №451/1789/26
Суддя: Патинок О. П.
Справа № 451/1789/26
Провадження № 1-кп/451/203/26
ВИРОК
іменем України
03 листопада 2026 року місто Радехів
Радехівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
Справа № 451/1789/26
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів матеріали кримінального провадження № 12026141280000147 від 15.09.2026 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Корчин, Радехівського району Львівської області, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -
де сторонами та учасниками провадження виступають з боку:
обвинувачення - прокурор ОСОБА_4 ,
захисту - обвинувачений ОСОБА_3
за участю прокурора, обвинуваченого
встановив:
Мотивувальна частина вироку:
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Обвинувачений ОСОБА_3 - у вересні 2026 близько 11 год, точнішої дати не встановлено, перебуваючи біля лісового масиву, на узбіччі с. Корчин Шептицького району Львівської області, знайшов кастет, який є холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом з використанням метало-оброблювального обладнання з наслідуванням конструкцій кастетів промислового виробництва. Вказаний кастет ОСОБА_3 незаконно носив при собі з моменту знахідки, до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції, а саме до 12.40 год. 15.09.2026.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, а саме незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
2.Позиція обвинуваченого
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та дав суду показання, аналогічні фабулі обвинувачення, зокрема у вересні 2026 року точнішої дати не пам`ятає, біля лісового масиву, на узбіччі с. Корчин Шептицького району Львівської області, знайшов кастет, після чого став носити його із собою, хоча знав, що на носіння холодної зброї потрібен дозвіл. Вказаний кастет він зберігав до 15.09.2026, до моменту виявлення та вилучення їх працівниками поліції. У вчиненому щиро розкаявся та просив не позбавляти його волі, а застосувати покарання – громадські роботи, оскільки інвалідом і військовослужбовцем строкової служби не являється. Крім того, просив суд визнати недоцільним дослідження доказів, що до тих обставин, які ним не оспорюються по справі. При цьому вказав, що розуміє зміст цих обставин. Зміст ст. 349 КПК України йому зрозумілий.
3.Мотиви суду. Докази, які досліджені судом
Прокурор в судовому засіданні усно клопотав про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини 3 ст. 349 КПК України, проти якого обвинувачений не заперечував.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності його позиції немає. Сторонам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідив документи, які характеризують її особу та процесуальні документи.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
У судовому засіданні були досліджені документи, а саме: постанови про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 15.09.2026, від 21.09.2026, ухвала слідчого судді Радехівського районного суду Львівської області від 17.09.2026 про арешт майна, довідка про витрати на проведення судової експертизи.
Крім цього, у судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого: копія паспорта; довідка КНП «Радехівська ЦРЛ» від 17.09.2026 згідно якої ОСОБА_5 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; вимога про судимість обвинуваченого, згідно якої ОСОБА_5 згідно ст. 89 КК України раніше не судимий; довідка – характеристика, надана старостою села про зареєстроване місце проживання обвинуваченого та його позитивну характеристику, довідку ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.09.2026, згідно якої ОСОБА_5 не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних.
4.Висновок суду про винуватість обвинуваченого
Враховуючи викладене, суд, дослідивши письмові докази та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, покази обвинуваченого про визнання вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведеною повністю і вважає, що його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст.263 КК України, так як він незаконно носив холодну зброю без передбаченого законом дозволу.
5.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
Загальні положення
При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
Щодо обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання
Обставинами, які пом`якшують покарання, у відповідності до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Призначення покарання
Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений був осудний у розумінні ст. 19 КК України.
Призначаючи покарання суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, який згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи із загальних засад призначення покарання, визначаючи вид та міру покарання, яке слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, наслідки вчинення, соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, стать та вік, не перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра, наявність обставин, які пом`якшують покарання, і відсутність його обтяжуючих, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, думки прокурора, який в судових дебатах просив призначити обвинуваченому покарання у вигляді громадських робіт, підтримане обвинуваченим, а, отже, покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України у виді громадських робіт.
Призначаючи обвинуваченому зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для його виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України.
Цивільний позов не заявлений.
6.Вирішення питання про долю речових доказів
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.
7.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Заходи забезпечення кримінального провадження слід вирішити відповідно до статті 174 КПК України, про що зазначити в резолютивній частині цього вироку.
Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому не застосовувався. Клопотань про його застосування не надходило, а тому враховуючи вимоги ст. ст. 131, 132, 177, 178 КПК України і призначене судом покарання, суд не вбачає підстав для його застосування.
Резолютивна частина:
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, 615 КПК України, суд-
ухвалив :
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у виді громадських робіт на строк 160 ( сто шістдесят) годин.
Речові докази: - кастет, який згідно постанови про прилучення речових доказів від 15.09.2026 визнаний речовим доказом і передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів до ВП № 1 Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області - знищити.
- два відеофайли з бодікамер поліцейських, які скопійовані на оптичний лазерний диск та знаходяться при матеріалах кримінального провадження № 12026141280000147 від 15.09.2026 - зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12026141280000147 від 15.09.2026.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення - судової експертизи холодної зброї, згідно висновку експерта № СЕ-19/114-26/24524-ХЗ від 18.09.2026 в розмірі 2 888, 16 грн.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Радехівського районного суду Львівської області від 17.09.2026 - скасувати.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Радехівський районний суд Львівської області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті – 03.11.2026.
Головуючий суддяОСОБА_6
Оригінал: reyestr.court.gov.ua