Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №521/16080/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 листопада 2026 року

м. Одеса

Справа № 521/16080/26

Провадження № 2-о/521/493/26

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря – Турава Н.М.,

Учасники справи:

Заявник - ОСОБА_1

Заінтересована особа – Одеська міська рада

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

В С Т А Н О В И В:

До Хаджибейського районного суду міста Одеси із заявою звернулась ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада, за якою просить встановити факт належності свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яке було видане на підставі розпорядження органу приватизації № 164606 від 14 березня 2002 року, ОСОБА_1 .

Заява обґрунтована тим, що 14 березня 2002 року Управлінням Житлово-комунального господарства Одеської міської ради було видано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яке було видане на підставі розпорядження органу приватизації № 164606 від 14 березня 2002 року ОСОБА_1 .

На теперішній час у вищевказаних документах виявились розбіжності у написані заявниці - ОСОБА_1 по-батькові у паспорті, у розпорядженні органу приватизації та у свідоцтві про право власності на житло, а саме по-батькові в вищевказаних документах вказано « ОСОБА_2 », а в паспорті вказано « ОСОБА_3 ».

У зв`язку з вищевикладеним, виникла необхідність встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме: свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_1 .

Причина того, що у свідоцтві на право власності по-батькові вказано « ОСОБА_2 », а в паспорті « ОСОБА_3 » є помилка під час здійснення перекладу прізвища, імені та по батькові заявниці, з російської мови, якою було заповнена заяв на приватизацію паспортистом, що підтверджується листом КП «Міське агентство з приватизації житла» вих. № 729/01-06 від серпня 2026 року.

Оскільки дані заявниці вказані в паспорті не збігаються з даними, зазначеними у свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яке було видане на підставі розпорядження органу приватизації № 164606 від 14 березня 2002 року, вона позбавлена можливості реалізувати своє право власності на майно, тобто не може розпоряджатись належним їй майном.

Заявник ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні заяви наполягала у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Одеської міської ради у судове засідання не з`явився, сповіщений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає постановити рішення про задоволення заяви. Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14 березня 2002 року Управлінням Житлово-комунального господарства Одеської міської ради було видано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яке було видане на підставі розпорядження органу приватизації № 164606 від 14 березня 2002 року ОСОБА_1 .

Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 05 серпня 1998 року, прізвище, ім`я та по батькові заявниці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На теперішній час у вищевказаних документах виявились розбіжності у написані заявниці - ОСОБА_1 по батькові у паспорті, у розпорядженні органу приватизації та у свідоцтві про право власності на житло, а саме по батькові в вищевказаних документах вказано « ОСОБА_2 », а в паспорті вказано « ОСОБА_3 ».

У зв`язку з вищевикладеним виникла необхідність встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме: свідоцтва про право власності на житло – ОСОБА_1 .

Причина того, що у свідоцтві на право власності по батькові вказано « ОСОБА_2 », а в паспорті « ОСОБА_3 » є помилка під час здійснення перекладу прізвища, імені та по батькові заявниці, з російської мови, якою було заповнена заява на приватизацію паспортистом, що підтверджується листом КП «Міське агентство з приватизації житла» вих. № 729/01-06 від 31 серпня 2026 року.

Вказане підтверджує, що свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яке було видане на підставі розпорядження органу приватизації № 164606 від 14 березня 2002 року належить заявнику, як власнику квартири, на яку видано свідоцтво про право власності на житло.

Оскільки дані заявниці, вказані в паспорті, не збігаються з даними, зазначеними у свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , яке було видане на підставі розпорядження органу приватизації № 164606 від 14 березня 2002 року, вона позбавлена можливості реалізувати своє право власності на розпорядження належним їй майном.

Згідно зі ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Виходячи зі змісту п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5, (зі змінами від 25 травня 1998 року) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судом розглядаються справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються, з ім`ям, но батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті (у тому числі факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали). Суд може встановлювати факти належності документів, які не належать до тих, що посвідчують особу.

Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» надано роз`яснення про те, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Виходячи зі встановлених обставин у справі, досліджених у сукупності на підставі їх аналізу, суд вбачає обґрунтованим встановлення факту належності ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яке було видане на підставі розпорядження органу приватизації № 164606 від 14 березня 2002 року, ОСОБА_1 .

За ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 19, 263, 265, 268, 293, 315, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яке було видане на підставі розпорядження органу приватизації № 164606 від 14 березня 2002 року, ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В.К.Гуревський

Рішення суду в повному обсязі складено 03 листопада 2026 року.