Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №344/20885/26
Суддя: Тринчук В. В.
Справа № 344/20885/26
Провадження № 3/344/4564/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: суду не відомий за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 798171, 16.10.2026 року о 01 годині 22 хвилин, по вулиці Вовчинецька, 185 у місті Івано-Франківськ, водій ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом не маючи права керування транспортними засобами, тобто не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 , якому судом роз`яснені його права передбачені ст. 268 КУпАП, щодо можливості отримання кваліфікованої правової допомоги від такого права відмовився та вказав, що самостійно братиме участь у судовому засіданні. Під час судового розгляду ОСОБА_1 заперечив щодо обставин, які зазначені у протоколі. Просив взяти до уваги, що він є неповнолітньою особою та те, що складання працівником поліції протоколу про дане адміністративне правопорушення, відібрання у нього усних пояснень, а також оформлення працівниками поліції інших матеріалів справи, ознайомлення його із такими відбувалось за відсутності його законного представника, зокрема батька або матері чи іншого законного представника, що є істотним порушенням його права на захист і порушенням його законних інтересів, як неповнолітнього. Просив суд визнати його не винуватим у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Заслухавши заперечення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Так, ч.5 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
В протоколі про адміністративне правопорушення працівником поліції зазначено про керування водієм ОСОБА_1 повторно протягом року транспортним засобом без права керування транспортними засобами, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія відповідної категорії та порушення ним вимог пункту 2.1.а Правил дорожнього руху України. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 798179 від 16.10.2026 року, встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є неповнолітньою особою.
Відповідно до ч.1 ст.270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Законні представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу (ч.3 ст.270 КУпАП).
Разом з тим, згідно з ч.2 ст.33 Закону України «Про національну поліцію», проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Згідно з вимогами п.7 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.
Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, насамперед увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відтак, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника.
При цьому правовий статус неповнолітнього, як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника незалежно від наявності про це клопотання неповнолітнього.
Поряд з цим, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 798171 від 16.10.2026 року, у графі 13 та 18 містить підпис самого ОСОБА_1 , однак не містить підпису законного представника останнього, зокрема батька чи матері або іншого законного представника. Також відсутні відмітки, які б свідчили про присутність законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 під час процесуального оформлення інкримінованого останньому адміністративного правопорушення. У матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження повідомлення працівниками поліції і залучення до справи законного представника (батьків, усиновителя, опікуна, піклувальника) неповнолітнього ОСОБА_1 при складанні протоколу про дане адміністративне правопорушення та оформленні інших матеріалів справи.
На думку суду, зазначене вказує на порушення права ОСОБА_1 на захист і його законних інтересів, як неповнолітнього та оформлення даних адміністративних матеріалів з порушенням вимог ст.ст.251, 270 КУпАП.
Суд вважає необхідним зазначити, що основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення. Протокол це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
За загальним правилом доказ визнається не допустимим, якщо він отриманий з порушенням порядку встановленому законом, а тому не може бути використаний судом при ухваленні рішення.
В силу ч. 2статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вказана норма закону є імперативною, при цьому положення КУпАП не визначають повноважень, підстав та обов`язку для суду збирати докази.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наведені обставини вказують на істотне порушення права на захист неповнолітнього, що дає підстави дійти висновку про те, що протокол про адміністративні правопорушення, який є основним процесуальним документом, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, є недопустимим доказом, а оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 40-1 КУпАП - не стягується.
З урахуванням наведеного та керуючись ч.5 ст. 126, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Тринчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua