Суд: Залізничний районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне викрадення чужого майна
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №462/9064/26
Суддя: Бориславський Ю. Л.
Справа № 462/9064/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 листопада 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 4 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 , будучи особою, який вчинив три і більше протягом року дії, передбачені частиною першою, другою статті 51 КУпАП, за яке вже піддавався адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, 27.09.2026 року близько 15:05 год. перебуваючи у приміщенні магазину «Сільпо-Фуд» за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 100 вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки товару, а саме: пиво, гірчицю, сьомгу, ковбасу, лимон, томат, краби на загальну суму 687,16 грн. без ПДВ, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи судом повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_1 на місці складення протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова, а також інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua.
Орган, що склав протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 не забезпечив його явку до суду для розгляду справи по суті у встановлений строк.
У письмових поясненнях ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, просив здійснити розгляд справи без його присутності та суворо не карати.
Враховуючи наведене, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , який про місце, дату та час розгляду справи судом був повідомлений належним чином, на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки безпідставне умисне затягування справи, що на думку суду має місце з боку останньої нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Крім визнання вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 023492, який був складений 27.09.2026 р.; довідками про вартість товару, який викрадено; відеозаписами з камер спостереження магазину.
Досліджені судом докази, які у своїй сукупності є достатніми, належними та допустимими для встановлення вини особи, відносної якої складені протоколи, а тому враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки постановами Сихівського районного суду м. Львова від 15.04.2026 р. (справа № 464/1665/26); від 09.03.2026 р. (справа №464/391/26); від 25.06.2026 р. (справа №464/4260/26) та постановою Залізничного районного суду м. Львова від 04.09.2026 р. (справа №462/6858/26) ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 51 КУпАП та накладено адміністративні стягнення у виді штрафу, як особу, який три і більше разів протягом року вчинив порушення, передбачені частиною першою, другою статті 51 КУпАП, за яке вже піддавався адміністративному стягненню.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції встановленої за вчинене правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись ст. 23, 40-1, 51, 283, 284-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
п о с т а н о в и в :
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 /десять тисяч двісті/ гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 копійок судового збору.
Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: Бориславський Ю. Л.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua