Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №292/150/26 — Пулинський районний суд Житомирської області

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/150/26

Провадження № 2/292/210/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Володіної В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЮСС" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації права оренди та припинення речових прав на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Компанія ЮСС", в якому просить усунути їй перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 1825482200:09:000:0016, площею 2,7949 га, яка розташована на території Пулинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, скасувати державну реєстрацію права оренди даної земельної ділянки за ТОВ "Компанія ЮСС", проведену на підставі договору оренди землі від 21.09.2021 (рішення про державну реєстрацію прав (права оренди земельної ділянки) індексний номер: 65096024 від 11.10.2022 (номер запису про інше речове право: 48108821 від 27.09.2022), припинити речове право (право оренди земельної ділянки) та визнати відсутнім право оренди у відповідача на вказану земельну ділянку, та стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 1825482200:09:000:0016, яка розташована на території Пулинської селищної ради Житомирського району Житомирської області.

14 лютого 2025 року після отримання інформаційної довідки №413292072 їй стало відомо про те, що за ТОВ "Компанія ЮСС" зареєстровано право оренди на належну їй земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 21.09.2021, укладеного між відповідачем та нібито нею.

Будь-яких договорів оренди з ТОВ "Компанія ЮСС" не укладала та не підписувала, а тому вважає його неукладеним.

Земельна ділянка фактично не була передана в оренду, договір оренди вона не підписувала, а державна реєстрація правочину порушує її права на користування та розпорядження належною їй власністю.

Ухвалою суду від 18.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін. Задоволено клопотання позивачки та витребувано з Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області документи, що містяться у реєстраційній справі, які були сформовані за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права оренди на підставі договору оренди землі від 21.09.2021 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825482200:09:000:0016, укладеного між ТОВ "Компанія ЮСС" та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; від ТОВ "Компанія ЮСС" оригінал договору оренди землі від 21.09.2021 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825482200:09:000:0016.

Ухвалою суду від 25.03.2026 відносно ТОВ "Компанія ЮСС" застосовано заходи процесуального примусу у виді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом. Вирішено тимчасово вилучити у ТОВ "Компанія ЮСС" оригінал договору оренди землі від 21.09.2021 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825482200:09:000:0016, укладеного із ОСОБА_1 , для дослідження судом.

За невиконання ухвали суду від 18.02.2026 в частині надання доказу, а саме - оригіналу договору оренди землі від 21.09.2021, без поважних причин, відносно відповідача ТОВ "Компанія ЮСС" застосовано захід процесуального примусу у виді штрафу.

Ухвалою суду від 30.04.2026 провадження у справі зупинено до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.

27.05.2026 поновлено провадження у справі, а 09.06.2026 призначено почеркознавчу експертизу та провадження по справі зупинено до отримання судом результатів почеркознавчої експертизи

Ухвалою суду від 03.08.2026 поновлено провадження у справі для розгляду склопотання експерта та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

25.08.2026 судом клопотання експерта задоволено, на період проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 08.10.2026 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

Позивачка у судове засідання не з"явилися, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивачки у судове засідання не з"явився, надав суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засіданні не з"явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином. Будь-яких заяв та клопотань, а також відзиву на позовну заяву від неї до суду не надходило.

З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивачки не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання про те, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За правилами ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів.

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №547381 від 14.06.2007, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 2,7949 га, кадастровий номер 1825482200:09:000:0016, що розташована на території Кошелівської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області (а. с. 8).

Відповідно до оригіналу договору оренди землі від 21.09.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Компанія ЮСС", товариству передано в строкове платне користування на 7 років земельну ділянку з кадастровим номером 1825482200:09:000:0016, площею 2,7949 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Пулинської селищної ради Житомирської області, зі сплатою орендної плати в розмірі 5 % від нормативно-грошової оцінки. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 62888,47 грн. На останій сторінці договору, після даних про сторони, наявні підписи (а. с. 102).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна № 413292072 від 14.02.2025, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 2,7949 га, кадастровий номер 1825482200:09:000:0016, яка на підставі договору оренди землі від 21.09.2021 передана на строк 7 років ТОВ "Компанія ЮСС", рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Високівської сільської ради Житомирської області Осіпчук Л. М., індексний номер: 65096024 від 11.10.2022, номер запису про інше речове право: 48108821 (а. с. 9).

05.03.2026 на виконання ухвали суду про витребування доказів, Високівською сільською радою надано копії документів реєстраційної справи №52546297, яка сформована за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності, а саме: заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.09.2022, витяги ДРРП від 11.10.2022, відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів ДРРП, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.10.2022 (а. с. 25-34).

Відповідно до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) від 27.09.2022, ТОВ "Компанія ЮСС" звернулося до державного реєстратора Високівської сільської ради для реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1825482200:09:000:0016, яка належить ОСОБА_1 (а. с. 32-34).

З відомостей із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав від 11.10.2022, вбачається, що 27.09.2022 зареєстровано заяву про державну реєстрацію іншого речового права, кадастровий номер 1825482200:09:000:0016 (а. с. 31).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта № 312087990 від 11.10.2022, наряду з іншим земельна ділянка кадастровий номер 1825482200:09:000:0016, площею 2,7949 га, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Відомості про реєстрацію іншого речового права, про державну реєстрацію іпотеки, про державну реєстрацію обтяжень, у реєстрі прав власності на нерухоме майно, щодо заборон відчуження об"єктів нерухомого майна та іпотек, відсутні (а. с. 29-30).

Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 65096024 від 11.10.2022, державним реєстратором прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію іншого речового права, право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1825482200:09:000:0016 за ТОВ "Компанія ЮСС" (а. с. 28).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 312088465 від 11.10.2022, 27 вересня 2022 року здійнено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,7949 га, кадастровий номер 1825482200:09:000:0016, за ТОВ "Компанія ЮСС", строком на 7 років, до 21.09.2028, номер запису про інше речове право: 48108821, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65096024 від 11.10.2022 (а. с. 26-27).

Згідно висновку почеркознавчої експертизи № СЕ-19-106-26/15716-ПЧ від 29 вересня 2026 року, підпис від імені ОСОБА_1 у підрозділі "Орендодавець" розділу "Реквізити сторін" договору оренди землі від 21 вересня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825482200:09:000:0016, площею 2,7949 га, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Правовідносини, пов`язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Як зазначено в ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У частині першій статті 321 ЦК України також зазначено про непорушність права власності та те, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Зі ст. 203 ЦК України вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Тому підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри учасника (учасників правочину), забезпечує їх ідентифікацію, а також цілісність документа, яким формалізується правочин.

Зі ст. 215 ЦК України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем.

Згідно з ч 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

З ч. 1 ст. 627 ЦК України, вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За частиною 1 ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Як вбачається з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно з ч. 4 cт. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права. У ході перегляду судових рішень щодо визнання договорів оренди недійсними з підстав вчинення підписів на останніх не орендодавцем, а іншою особою від його імені, містяться висновки про те що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Згідно правової позиції, сформульованої в постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року у справі №6-127цс13, вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.

У постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого у письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника(-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі №227/3760/19-ц вказано, що укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

З викладених положень закону та позицій Верховного Суду можна зробити висновок, що у разі відсутності власноручного підпису сторони договору на документі слід вважати, що волевиявлення сторони на укладення правочину відсутнє і правочин не відповідає вимогам, які встановлюються до його письмової форми, а тому такий договір є неукладеним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17 зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону. За змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК України, якщо договір оренди (найму) будівлі хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав. Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату. У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Згідно ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Разом із тим, державна реєстрація права оренди на підставі неукладеного правочину не відповідає вимогам закону, порушує права та інтереси позивача, як власника земельної ділянки.

Звертаючись до суду позивачка посилається на те, що спірний договір оренди нею особисто не підписувався, з нею як власником земельної ділянки не узгоджувались умови договору і його примірник не отримувала, а тому вважає його неукладеним та просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, скасувати державну реєстрацію права оренди та припинити речове право відповідача на земельну ділянку, вважаючи, що ця ділянка знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав.

Висновком почеркознавчої експертизи від 29.09.2026, підтверджено, що підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 21 вересня 2021 року виконаний не позивачкою, а іншою особою.

Під час розгляду справи, відповідач не спростував доводів позивачки про неукладення та непідписання нею договору оренди землі від 21.09.2021. Також, відповідач не довів у встановленому законом порядку законності підстав користування належною позивачці земельною ділянкою, якою ТОВ "Компанія ЮСС" продовжує користуватися, чим порушує права та інтереси позивачки.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.02.2024 у справі № 567/3/22 сформулював висновок про те, що належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів про те, що договір земельної ділянки виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього орендну плату, а орендодавець приймав платежі), що у такому випадку б виключало кваліфікацію договору як неукладеного.

Враховуючи те, що позивачка обрала належний спосіб захисту своїх прав - визнання відсутнім права оренди, а державна реєстрація права оренди земельної ділянки на підставі неукладеного договору оренди землі не відповідає вимогам закону, порушує права та інтереси позивачки, як власниці земельної ділянки, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог ОСОБА_1 та необхідності їх задоволення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду викладених у постановах у справі №372/1010/16-ц від 03.05.2018, у справі №826/1216/16 від 27 червня 2018 року затрати на правову допомогу повинні бути документально підтверджені та доведені, а відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited» проти України", заява N 19336/04).

Як вбачається з позовної заяви позивачка просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11000 грн.

У той же час, до позовної заяви не додано жодних документів, які б підтверджували понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи те, що до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження факту надання правничої допомоги на суму 11000 грн, розрахунку таких витрат, із зазначенням конкретних видів та вартості правничої допомоги, суд вважає, що вимога позивачки про стягнення з відповідача на її користь витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги в сумі 11000 грн до задоволення не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позов задоволено повністю, тому сплачений позивачкою судовий збір у розмірі 2662,40 грн, суд стягує з відповідача.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 81, 211, 263-265, 280-289, 352, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЮСС" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації права оренди та припинення речових прав на земельну ділянку.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 1825482200:09:000:0016, площею 2,7949 га, яка розташована на території Пулинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, а саме - скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1825482200:09:000:0016, площею 2,7949 га, яка розташована на території Пулинської селищної ради Житомирського району Житомирської області за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія ЮСС", проведену на підставі договору оренди землі від 21.09.2021 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 65096024 від 11.10.2022, номер запису про інше речове право 48108821 від 27.09.2022).

Припинити речове право (право оренди земельної ділянки) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЮСС" на земельну ділянку з кадастровим номером 1825482200:09:000:0016, площею 2,7949 га, яка розташована на території Пулинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, зареєстроване на підставі договору оренди землі від 21.09.2021 (номер запису про інше речове право 48108821 від 27.09.2022) та визнати відсутнім право оренди у Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЮСС" на земельну ділянку з кадастровим номером 1825482200:09:000:0016, площею 2,7949 га.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЮСС" (юридична адреса: 12030, вул. Транзитна, 10, селище Курне, Житомирський район, Житомирська область, ЄДРПОУ: 35718461) на користь ОСОБА_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) грн 40 (сорок) коп.

Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія ЮСС", знаходиться за адресою: вул. Транзитна, 10, с-ще Курне, Житомирський район, Житомирська область, ЄДРПОУ - 35718461.

Суддя В. Ф. Лотуга