Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №444/1446/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1446/26

Провадження № 2-адр/444/1/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

29 жовтня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Олещук М. М.,

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - Скаско Василя Олеговича про ухвалення додаткового рішення у справі 444/1446/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_1 - Скаско Василь Олегович звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якому просить ухвалити додаткове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат, а саме витрат по сплаті судового збору при поданні позовної заяви шляхом покладення зазначених витрат на відповідача повністю. Заяву про ухвалення додаткового рішення представник обґрунтовує тим, що оскільки права позивача поновленні у повному обсязі, однак часткове задоволення пов`язане лише з специфікою способу захисту, а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача повністю. При зверненні до суду заявник сплачував судовий збір, оскільки існувала усталена практика Верховного Суду про необхідність сплати судового збору у подібних правовідносинах. При тому, що рішенням Конституційного Суду України від 09 вересня 2026 року Конституційний Суд України не вбачає підстав вважати, що законодавець мав намір поширити вимогу щодо сплати судового збору на інші випадки притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім випадку, передбаченого в пункті 5 частини другої статті 4 Закону. Із конституційно узгодженого (конформного) тлумачення абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону в системному зв`язку із приписами частини другої статті 55 Конституції України, а також із юридичними позиціями Конституційного Суду України, викладеними вище, випливає, що сплата судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення цими приписами Закону не передбачена. Крім того, Конституційний Суд зауважив: “Конституційний Суд України звертає увагу на те, що обов`язок сплати судового збору у справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення встановлено згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що її сформульовано у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17. Зазначену правову позицію колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду застосувала в остаточному судовому рішенні у справі Заявника. У справі Заявника розумний сумнів у відповідності застосованої правової позиції Великої Палати Верховного Суду Конституції України був наявний prima facie з огляду на таке. Велика Палата Верховного Суду, визначивши обов`язок сплати і розмір ставки судового збору у справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення, вийшла за межі своїх повноважень, оскільки на момент розгляду колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справи Заявника Конституційний Суд України вже вказав, що саме в законі має бути встановлений порядок визначення ставки судового збору“.

Таким чином, в принципі сплачений судовий збір є помилково сплаченим у зв`язку із перевищенням Великою Палатою Верховного Суду своїх повноважень щодо визначення обов`язку його сплати про що зазначив Конституційний Суд України.

Однак, оскільки такий збір сплачений та суд розглянув позов представник вважає за доцільне стягувати судовий збір із ТЦК та СП.

В судове засідання позивач, представник позивача та представник відповідача не з`явилися, хоча повідомлялися про час та місце проведення такого у передбачений законом спосіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом прийнято рішення розглядати заяву позивача про ухвалення додаткового рішення без учасників справи, що не суперечить приписам ч. 3 ст.252 КАС України. На підставі ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № R309904 від 20.01.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Також позивач просив поновити строк звернення до суду.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 28.09.2026 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови № R309904 від 20.01.2026 року. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову № R309904 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20.01.2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн., яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - скасовано, а справу про адміністративне правопорушення - закрито.

За подання даного позову позивач сплатив судовий збір в сумі 1331, 20 грн., що підтверджується квитанцією №8LY3-ZD22-16SE через сервіс ЮАПЕЙ від 27.03.2026 року.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Статтею 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як встановлено з рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28.09.2026 року, суд, задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_3 , не вирішив питання щодо судових витрат.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" становить 3328, 00 грн.

Відтак, ставка судового збору, яку необхідно було сплатити при поданні позовної заяви становить 665,60 грн. (3328,00 грн. х 0,2), а з врахуванням двох вимог сума судового збору становить 665,60 грн. х 2 = 1331,20 грн.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі – 665,60 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», справляння судового збору здійснюється у випадках та розмірах, установлених законом.

Суд враховує, що 09.09.2026 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2026, яким установлено, що положення Закону України «Про судовий збір» не передбачають справляння судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись статтями 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в :

Заяву позивача представника позивача ОСОБА_1 - Скаско Василя Олеговича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі – 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. відповідно до квитанції №8LY3-ZD22-16SE через сервіс ЮАПЕЙ від 27.03.2026 року.

На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Додаткове рішення складено 29.10.2026 року.

Суддя М. М. Олещук