Вирок від 02 листопада 2026 р. у справі №282/1347/26 — Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/1347/26

Провадження № 1-кп/282/205/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026065620000047 від 14.10.2026, по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмільник, Вінницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.10.2026 приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_2 , знаходився у дворі домогосподарства потерпілої ОСОБА_3 , по АДРЕСА_1 , де у ОСОБА_2 виник раптовий неправомірний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, в цей день, час та місці, ОСОБА_2 , з мотивів особистих неприязних відносин, що виникли на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно - передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків в результаті своїх дій та бажаючи їх досягнення, із застосуванням фізичної сили кулаком правої руки наніс один удар в ділянку лівого ока потерпілої ОСОБА_3 .

В результаті вказаних дій, ОСОБА_2 умисно заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синця навколо лівого ока, що відносяться до легких тілесних ушкодження без короткочасного розладу здоров`я.

Наведені вище обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Тобто, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч.1 ст.125 КК України – умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.

У обвинувальному акті прокурор заявив клопотання, в якому просив розглянути кримінальне провадження у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додана заява обвинуваченого ОСОБА_2 , що складена в присутності захисника ОСОБА_4 , в якій обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згодний з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Приймаючи рішення про можливість судового розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без судового засідання за відсутності учасників судового провадження, суд, згідно ч.2 ст.382 КПК України, врахував, що обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акта в такому порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_2 кримінального проступку, і дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч.1 ст.125 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує: особу обвинуваченого, який не одружений, військовослужбовець, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, що згідно зі ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Враховуючи особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень є покарання у виді штрафу.

Під час досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Арешт на майно ОСОБА_2 не накладався.

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 369-371, 373, 374, 381-382, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_2 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня отримання учасниками судового провадження копії вироку суду.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1