Вирок від 29 жовтня 2026 р. у справі №521/2808/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Номер справи: 521/2808/26

Номер провадження: 1-кп/521/1407/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №521/2808/26 відносно:

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Козирка Очаківського району Миколаївської області, громадянина України, з середньо- спеціальною освітою, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , старшого офіцера (сапера) 1-ї бойової групи 2-ї групи спеціального призначення окремого водолазного загону спеціального призначення Центру спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні капітан, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2025, приблизно о 19 годині, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, у світлу пору доби, в умовах необмеженої видимості та оглядовості, ОСОБА_9 , будучи особою, яка у встановленому законодавством порядку набула права керування транспортними засобами категорії «А» та «В», керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Golf» реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух по смузі свого напрямку руху проїзної частини вулиці Авангардській (Буджацька) в Хаджибейському (Малиновському) районі міста Одеси з боку вулиці Магістральної у напрямку вулиці Петра Лещинського, на якій організовано двосторонній рух та проїзна частина має по дві смуги руху у його напрямку та для руху зустрічного транспорту, які розділені відповідною дорожньою розміткою 1.3. «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту - Правила дорожнього руху України), та під`їжджаючи до будинку № 12 вулиці Авангарській (Буджацька) в Хаджибейському (Малиновському) районі міста Одеси грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5,2.3 «б», «д», 2.9 «а», 12.3, 12.4, 12.9 «б», 18.1 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно к реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;

2.9. Водієві забороняється:

12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год»;

п.12.9. «Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;

п. 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»,

Керуючи зазначеним транспортним засобом, рухаючись зі швидкістю, що незначно, але перевищує дозволену для руху на даній ділянці дороги, тобто 55 км/год, рух керованого автомобіля постійно не контролював, не був вкрай уважним, отримуючи об`єктивні ознаки зміни дорожньої обстановки, що виразились у наявності попереду на пішохідному переході (зебрі) пішохода, яка перетинала проїжджу частину з права наліво за ходом руху автомобіля Volkswagen Golf» реєстраційний номер НОМЕР_2 , проявляючи злочинну самовпевненість, своєчасно заходів для зниження швидкості керованого ним транспортного засобу, у тому числі й до зупинки, не застосував, заходів що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, а навпаки, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру своєчасно не зменшив швидкість руху керованого ним транспортного засобу, не забезпечив контроль над керуванням автомобілем з урахуванням дорожньої обстановки та обраної швидкості, відволікся від керування, перед нерегульованим пішохідним переходом не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу для якого може бути створена перешкода чи небезпека, внаслідок чого, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_10 .

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_10 спричиненні наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-лицева травма у вигляді, саден, синців обличчя, крововиливу у м`які тканини голови, багатоуламкового перелому кісток склепіння та основи черепу, перелому лицевих кісток, крововиливів під м`яку мозкову оболонку; закрита травма грудей у вигляді множинних переломів 1-10-го правих та лівих ребер, розриву легенів з крововиливом в плевральні порожнини (по 400 мл); множинні закриті переломи кісток тазу, закритий перелом правої плечової кістки, закритий перелом обох кісток обох гомілок.

Смерть ОСОБА_10 настала від встановленої поєднаної травми голови, тулуба та кінцівок: відкритої черепно-лицевої травми у вигляді багатоуламкового перелому кісток склепіння та основи черепу, перелому лицевих кісток, крововиливів під м`яку мозкову оболонку; закритої травми грудей у вигляді множинних переломів 1 -10-го правих та лівих ребер, розриву легенів з крововиливом в плевральні порожнини; множинних закритих переломів кісток тазу, закритого перелому правої плечової кістки, закритих перелом обох кісток обох гомілок.

Смерть ОСОБА_10 , за даними медичної документації, настала 05.09.2025.

Свідоме перевищення максимально дозволеної та допустимої швидкості руху водієм ОСОБА_9 , а також порушення ним вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», «д», 2.9 «а», 12.3, 12.4, 12.9 «б», 18.1 Правил дорожнього руху України перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення пішоходу ОСОБА_10 шкоди здоров`ю у вигляді тілесних ушкоджень, від яких настала її смерть.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, підтвердив вищевикладені обставини та заявив про щире каяття у вчиненому. При цьому, обвинувачений надав пояснення, які повністю співвідносяться з обставинами, викладеними у обвинувальному акті.

Враховуючи те, що учасники судового засідання не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь – які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши положення ст. 349 КПК України та роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого.

Дії ОСОБА_9 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети покарання, зокрема мети виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання і виправлення засудженого.

Відповідно до ст.66 КК України, до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілим шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

При цьому, визначаючи щире каяття обвинуваченого пом`якшуючою покарання обставиною, суд враховує, що окрім визнання ОСОБА_9 факту вчинення кримінального правопорушення, відбулося ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання ним своєї провини у вчиненому, про що він, ОСОБА_9 , висловив щирий жаль з приводу цього. Про щирість каяття, на думку суду, свідчить і факт надання обвинуваченим як на досудовому розслідуванні так і в суді правдивих показань, готовність нести покарання та добровільне відшкодування потерпілим шкоди, заподіяної злочином

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_9 судом не встановлено.

Крім того, суд приймає до уваги, що до кримінальної відповідальності ОСОБА_9 притягується вперше, на обліку у лікаря – психіатра та наркологічному обліку не перебуває, що обвинувачений є особою зі стійким соціальними зв`язками, враховує, що ОСОБА_9 проходить військову службу під час дії військового стану і позитивно характеризується командуванням військової частини.

Одночасно з цим, суд при визначенні покарання, враховує позицію потерпілої, яка просили суд звільнити ОСОБА_9 від покарання з випробуванням.

Враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, наведених даних про особу обвинуваченого та інших обставин справи в їх сукупності, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_9 можливо без ізоляції від суспільства, у зв`язку із чим, вважає можливим застосувати до нього покарання у вигляді позбавлення волі із звільненням від призначеного покарання з випробуванням, в умовах здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого з боку командування військової частини, тобто з застосуванням до обвинуваченого положень ст. ст. 75, 76 КК України.

На переконання суду дане покарання, буде відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи Бакланов проти Росії від 09 червня 2005 року; Фрізен проти Росії від 24 березня 2005 року; Ісмайлова проти Росії від 29 листопада 2007 року) та перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Одночасно із цим, враховуючи, що вчинена ОСОБА_9 дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок грубого порушення ним Правил –дорожнього руху, зокрема навмисного ігнорування ним положень п. 18.1 цих Правил, враховуючи тяжкі наслідки від вчиненого кримінального правопорушення у вигляді смерті людини, суд вважає, що до обвинуваченого слід застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у межах строку, визначеного санкцією ч.2 ст.286 КК України.

Відповідно до положень ст. 174 КПК України, арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.09.2025 року підлягає скасуванню.

Долю речових доказів суд вирішує з урахуванням положень ст. 100 КПК України.

Відповідно до положень ст. 124 КПК України, процесуальні витрати у сумі 27 989 гривень 28 копійок за проведення судових експертиз, підлягають стягненню з ОСОБА_9 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 369 -374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України на підставі якої призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців.

Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 років не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності ч.ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов`язки:

1) повідомляти командування військової частини про зміну місця проживання, служби або навчання;

2) не виїжджати за межі України без погодження з командуванням військової частини.

Контроль за поведінкою ОСОБА_8 покласти на командування військової частини НОМЕР_1 .

Процесуальні витрати у сумі 27 989 гривень 28 копійок за проведення судових експертиз стягнути з ОСОБА_8 на користь держави.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.09.2025 року– скасувати;

Речовий доказ: автомобіль марки «Volkswagen Golf» реєстраційний номер НОМЕР_2 – повернути власнику або за його дорученням іншій особі.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Хаджибейський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: ОСОБА_11