Суд: Доброславський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №504/298/26
Суддя: Вінська Н. В.
Справа № 504/298/26
Номер провадження 2/504/2462/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2026с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Вінської Н.В.,
секретаря Коцар А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, —
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 23.05.2025-100002414 від 27 травня 2025 року в розмірі 6 818,96 грн та судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 23.05.2025-100002414.
На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн строком на 70 днів, із датою повернення 04 серпня 2025 року, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, наданими позичальником. ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити передбачені договором платежі.
Умовами договору передбачено застосування фіксованої процентної ставки «Економ» у розмірі 0,01 % за день користування кредитом протягом першого чергового періоду та фіксованої процентної ставки «Стандарт» у розмірі 1 % за день користування кредитом протягом наступних чергових періодів.
Також договором передбачено неустойку в розмірі 75,00 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання кожного окремого зобов`язання.
Відповідач здійснив часткове погашення заборгованості: 09 червня 2025 року — в розмірі 500,00 грн, 22 червня 2025 року — в розмірі 630,98 грн, 07 липня 2025 року — в розмірі 630,98 грн.
Проте взяті на себе зобов`язання в повному обсязі відповідач не виконав, у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, утворилася заборгованість у розмірі 6 818,96 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 507,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 1 261,96 грн та неустойки в розмірі 1 050,00 грн.
Обґрунтовуючи вимогу про стягнення неустойки, позивач посилається на виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» на підставі Закону України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року та зазначає, що спірний кредитний договір укладено після набрання чинності відповідними змінами.
У зв`язку з викладеним позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
За таких обставин суд відповідно до статті 280 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 27 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 23.05.2025-100002414, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 70 днів із датою повернення 04 серпня 2025 року.
Позивач виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти шляхом їх перерахування на платіжну картку, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 27 травня 2025 року.
ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти та передбачені договором платежі в повному обсязі своєчасно не сплатив.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, належними сторонами та у встановлений строк.
Стаття 629 ЦК України визначає обов`язковість договору для його сторін, а стаття 610 ЦК України відносить невиконання або неналежне виконання зобов`язання до його порушення.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 23.05.2025-100002414 від 27 травня 2025 року становить 6 818,96 грн, з яких: 4 507,00 грн — заборгованість за тілом кредиту, 1 261,96 грн — заборгованість за процентами, 1 050,00 грн — неустойка.
Відповідачем зазначений розрахунок не спростовано, доказів погашення заборгованості за тілом кредиту та процентами в заявленому до стягнення розмірі суду не надано.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 507,00 грн та процентами в розмірі 1 261,96 грн, а всього 5 768,96 грн, підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення неустойки в розмірі 1 050,00 грн, суд виходить із такого.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено звільнення позичальника від сплати неустойки за прострочення кредитного зобов`язання протягом дії воєнного, надзвичайного стану та тридцяти днів після його припинення або скасування. Нараховані за таке прострочення з 24 лютого 2022 року санкції підлягають списанню кредитодавцем.
Спірний кредитний договір укладено 27 травня 2025 року, а заявлена неустойка нарахована за порушення зобов`язань у період дії воєнного стану.
Посилання позивача на виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» суд відхиляє. Зазначені законодавчі зміни не скасували та не обмежили дію пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Саме по собі виключення норми з одного законодавчого акту не означає припинення дії відповідного звільнення від відповідальності, яке самостійно передбачене іншим чинним законодавчим актом. Відсутність у Законі України «Про споживче кредитування» раніше передбаченого пункту 6-1 не встановлює винятку з приписів пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Зазначена норма ЦК України безпосередньо регулює наслідки прострочення кредитних зобов`язань у період воєнного стану та поширюється на спірні правовідносини незалежно від того, що кредитний договір укладено після набрання чинності Законом України № 3498-IX.
Отже, підстави для стягнення з відповідача неустойки в розмірі 1 050,00 грн відсутні, у зв`язку з чим у цій частині позову необхідно відмовити.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 252,44 грн, визначеному з розрахунку: 2 662,40 грн ? 5 768,96 грн / 6 818,96 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначив їх попередній орієнтовний розмір — 6 000,00 грн та повідомив про намір подати докази таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення. Попередній розрахунок сам по собі не підтверджує розміру витрат, які підлягають розподілу. Питання про їх розподіл може бути вирішене після подання відповідних доказів у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 141, статтями 246, 270 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 526, 527, 530, 549, 610, 611, 629, 1054, пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263–265, 280–282 ЦПК України, суд, —
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за кредитним договором № 23.05.2025-100002414 від 27 травня 2025 року в розмірі 5 768 (п`ять тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 507 (чотири тисячі п`ятсот сім) гривень 00 копійок та заборгованості за процентами в розмірі 1 261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 96 копійок.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення неустойки в розмірі 1 050,00 грн — відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 252 (дві тисячі двісті п`ятдесят дві) гривні 44 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте Доброславським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя : Вінська Н. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua