Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №947/35861/26 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №947/35861/26

Суддя: Борщов І. О.

ПОСТАНОВА

Справа № 947/35861/26

Провадження № 3/947/3502/26

03.11.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ВБА №181520 від 21.08.2026, складений інспектором СПДН ВП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області майором поліції Калашніковим О.О. щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, є ФОП « ОСОБА_2 », проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 11.08.2026, близько 18:00 год., перебуваючи в торгівельному центрі за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері – ОСОБА_3 , а саме погрожувала їй фізичною розправою, ображала, принижувала її честь та гідність, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілій.

Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані інспектором поліції за ч.1 ст.173-2 КпАП України.

ОСОБА_1 , представлена адвокатом Криворученко М.В., до суду не з`явилася. Про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Адвокат Криворученко М.В. заявив клопотання про розгляд справи без ОСОБА_1 .

Згідно ст.268 КпАП України явка особи, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення, у вказаній категорії справ не є обов`язковою, а тому протокол розглянуто без участі ОСОБА_1 , за участю її представника – адвоката Криворученка М.В.

Адвоката Криворученко М.В. подав письмові заперечення на протокол та заявив клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України.

В своїх письмових заперечення адвокат, між іншим, зазначив, що згідно п.14 ч.1 ст.1 цього Закону психологічне насильство включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії, або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Із системного аналізу наведених положень законодавства вбачається, що поняття «сімейна сварка», «побутовий конфлікт» та «домашнє насильство» не є тотожними.

Сварка може виникнути внаслідок розбіжностей у поглядах, особистих образ, непорозумінь, взаємних претензій або невдоволення поведінкою один одного та супроводжуватися підвищенням голосу й негативними емоціями.

Однак саме по собі виникнення конфлікту між родичами, навіть якщо він супроводжувався емоційними висловлюваннями чи взаємними докорами, не є безумовним доказом вчинення домашнього насильства.

Визначальне значення має не сам факт сварки, а встановлення конкретних умисних дій насильницького характеру, їхнього змісту, спрямованості, наслідків та причинного зв`язку між поведінкою особи і шкодою, заподіяння якої передбачено диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Інакше будь-яка емоційна суперечка між близькими родичами могла б автоматично визнаватися домашнім насильством, незалежно від характеру поведінки її учасників та фактичних наслідків.

Таке тлумачення не відповідало б вимогам ст.9 КУпАП, відповідно до якої адміністративним правопорушенням є протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Водночас у матеріалах справи не встановлено, що ОСОБА_1 застосовувала до матері психологічний примус, намагалася підпорядкувати її волю, залякати, обмежити свободу поведінки чи встановити контроль над нею.

Так само матеріали справи не містять відомостей про повторюваність аналогічних дій, які б могли характеризувати відносини між матір`ю та донькою як такі, що мають систематичний характер.

Більш того, під поняттям «домашнє насильство» розуміється певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації.

Системний аналіз національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод».

Отже, самі по собі родинні відносини між учасниками конфлікту та факт їхньої суперечки не є достатніми для встановлення складу адміністративного правопорушення.

У даному випадку, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 дійсно виник особистий

конфлікт, однак у матеріалах справи відсутні достатні фактичні дані, які б підтверджували, що він вийшов за межі суперечки та набув ознак умисного психологічного насильства.

Водночас матеріали справи не містять належного обґрунтування, чому саме цей конфлікт працівником поліції було кваліфіковано як умисне домашнє насильство психологічного характеру.

Факт звернення матері до поліції сам по собі не підтверджує вчинення домашнього насильства.

Таким чином, обставини події від 11.08.2026 року свідчать про наявність між матір`ю та донькою побутового конфлікту, тоді як характерні ознаки домашнього насильства психологічного характеру в діях ОСОБА_1 належними та достатніми доказами не підтверджені.

Відповідно до чинної редакції ч.1 ст.173-2 КУпАП обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення є заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи внаслідок умисного діяння насильницького характеру.

При цьому Законом України №3733-ІХ від 22.05.2024 року диспозицію зазначеної статті змінено шляхом виключення положення щодо відповідальності за діяння, внаслідок яких відповідна шкода лише могла бути завдана.

Отже, на момент події від 11.08.2026 року для встановлення складу адміністративного правопорушення необхідно довести саме заподіяння передбаченої законом шкоди, а не лише припущення про можливість її настання.

У протоколі співробітник поліції зазначив, що внаслідок дій ОСОБА_1 потерпілій, нібито, було завдано шкоди психічному здоров`ю.

Однак зазначений висновок має загальний характер.

Зокрема, у протоколі не конкретизовано, у чому саме полягала шкода психічному здоров`ю ОСОБА_3 , які саме зміни її психічного чи емоційного стану настали внаслідок поліції, якими фактичними обставинами підтверджуються відповідні наслідки, та на підставі яких відомостей співробітник поліції встановив причинний зв`язок між поведінкою ОСОБА_1 та заявленою шкодою.

У наданих суду матеріалах відсутні висновки спеціаліста чи експерта, медичні документи або інші незалежні матеріали, які б підтверджували заподіяння шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Таким чином, у даному випадку не доведено заподіяння ОСОБА_5 шкоди психічному здоров`ю внаслідок умисних дій ОСОБА_1 , а отже, не встановлено необхідних ознак об`єктивної сторони домашнього насильства, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Таким чином, наявні матеріали не містять належної та достатньої сукупності доказів, які б підтверджували конкретні умисні дії психологічного насильства з боку ОСОБА_1 та їхні наслідки. Фактично встановлено лише наявність конфлікту між матір`ю та донькою, що само по собі не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Більш того, відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Аналогічні вимоги до належного оформлення адміністративних матеріалів передбачені Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 року.

Проте, з наявних матеріалів справи вбачається:

-подія, за яку ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, нібито відбулася 11.08.2026 року;

-заяву ОСОБА_4 та її письмові пояснення оформлено 18.08.2026 року;

-Протокол складено лише 21.08.2026 року.

Таким чином, протокол було складено через 10 днів після події та через 3 дні після оформлення заяви й пояснень потерпілої.

При цьому вже 18.08.2026 року у заяві ОСОБА_3 було зазначено конкретну особу, щодо якої повідомлялося про можливе правопорушення — ОСОБА_1 .

Отже, станом на 18.08.2026 року працівникам поліції вже були відомі як обставини події, за якою здійснювалася перевірка, так і конкретна особа, щодо якої заявлялося про вчинення адміністративного правопорушення — ОСОБА_1 .

Незважаючи на це, протокол складено лише 21.08.2026 року, тобто через 3 дні після отримання відповідних відомостей. При цьому, з наявних матеріалів справи не вбачається, які саме обставини, встановлені після 18.08.2026 року, обумовили необхідність відкладення його складення на З дні.

Тому, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст.278 КпАП України під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішується питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи зібрані необхідні додаткові матеріали, які мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши зібрані інспектором поліції матеріали, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України.

Так, доводи, викладені адвокатом Криворученко М.В. знайшли своє підтвердження та є слушними.

Крім того, автор протоколу не надав необхідної сукупності доказів для обґрунтування протоколу про адміністративне правопорушення.

В матеріалах справи наявні заява та пояснення громадянки ОСОБА_3 , яка є зацікавленою особою, і які нічим іншим не підтверджені.

Інспектор поліції не оцінив ризики вчинення домашнього насильства, не виніс терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_1 . Останні йдокумент не є обов`язковим, але за даних обставин його складання було необхідним.

Крім того, однією з обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, є заподіяння шкоди психічному здоров`ю потерпілого внаслідок застосування домашнього насильства. Автор протоколу не описав заподіяну шкоду, не зазначив, в чому вона проявилася.

Більш того, подія відбувала в торгівельному центрі, а отже інспектор мав можливість отримати відеозаписи відео спостереження та встановити та допитати свідків певних подій, письмові пояснення яких долучити до матеріалів справи. Разом з тим поліцейський цього не зробив.

Отже, через неправильне, з порушенням встановлених строків, складання уповноваженим поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення, протокол визнається недопустимим доказом.

Тому, за відсутністю доказів адміністративного правопорушення та через неправильне складання інспектором поліції матеріалів справи, в діях ОСОБА_1 не вбачається наявність усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, у зв`язку з чим відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України.

На підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КпАП України закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.

Суддя Борщов І. О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua