Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №295/9856/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/9856/25

Категорія 38

2/295/756/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі: судді Кузнєцова Д.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказує, що 15.01.2020 року між Акціонерним товариством «РВС Банк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-Договір № 1036960 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Зі змісту вищевказаної Заяви-Договору № 1036960 від 15.01.2020 року вбачається, що підписавши Заяву-Договір про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, відповідач акцептував укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на сайті Банку і беззастережно приєднався до умов Договору. З умовами Договору ознайомлений та зобов`язався самостійно відстежувати зміни, які будуть вноситись до Договору.

Згідно Заяви-Договору № 1036960 від 15.01.2020 року відповідачу ОСОБА_1 надано споживний кредит шляхом перерахування коштів на картковий рахунок у сумі 25641,03 гривень, строк дії кредиту - 12 місяців, процентна ставка 18 % річних, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту - 1 % від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту -5 % від суми наданого кредиту. Перерахування коштів відповідачу підтверджується випискою по особовому рахунку та меморіальним ордером №5055 від 15.01.2020.

26.11.2021 року між АТ «РВС Банк» та ТОВ «ФК «Паріс» було укладено Договір про відступлення права вимоги № 26/11/2021-1, відповідно до умов якого первісний кредитор у порядку та на умовах, визначених договором та чинним законодавством України, відступив (передав), а новий кредитор - ТОВ «ФК «Паріс» прийняв (набув) права вимоги АТ «РВС Банк» за кредитними договорами, зазначеними у Додатку №1 до договору.

Відповідно до Додатку № 1 до вищевказаного договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС Банк» відступило на користь позивача право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Заявою-Договором № 1036960 від 15.01.2020 на загальну суму 40716,63 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 21683,33 грн.; заборгованість за процентами 6725,62 грн.; заборгованість за комісією 12 307,68 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 1036960 від 15.01.2020, станом на 14.07.2025 за останнім рахується заборгованість у розмірі 32686,14 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 21683,33 грн.; заборгованість за процентами 3310,51 грн.; заборгованість за комісією 7692,30 грн..

З огляду на прострочення відповідачем грошового зобов`язання в сумі 32 686,14 грн. відповідно до ст.625 ЦК позивачем за період 26.11.2021 по 23.02.2022 нараховано 3 % річних за користування грошовими коштами у сумі 241,79 грн. та інфляційні витрати у сумі 1156,54 грн..

Зважаючи на викладене у позові представник ТОВ “ФК “Паріс” просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства заборгованість в сумі 34 084,47 грн., що складається з 21683,33 грн.- заборгованість за тілом кредиту; 3310,51 грн- заборгованість за процентами; 7692,30 грн. заборгованість за комісією; 241,79 грн. 3%річних за користування грошовими коштами за період з 26.11.2021 по 23.02.2022 р; 1156,54 грн. інфляційних витрат за період з 26.11.2021 по 23.02.2022 та судові витрати.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 03.09.2025 року позовну заяву у даній справі прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача відзив на позовну заяву у визначений строк на адресу суду не надійшов.

За змістом ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У наведений в ухвалі процесуальний строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Із урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з метою отримання кредиту 15.01.2020 відповідач підписала заяву-договір № 1036960 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до публічної пропозиції Акціонерного товариства «РВС БАНК» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Вказана заява-договір містить, зокрема, персональні дані відповідача та прохання надати їй споживчий кредит на відкритий на її ім`я в Банку картковий рахунок на таких умовах: сума кредиту 25641,03 грн., строк дії кредиту 12 місяці, процентна ставка - 18 % річних, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту: 1 % від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту: 5 % від суми наданого кредиту (а.с. 47).

Цього ж дня ОСОБА_1 підписала графік платежів та розрахунок загальної вартості споживчого кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, а також Паспорт споживчого кредиту (а.с. 47 зворот-48).

Як вбачається з меморіальних ордерів від 15 січня 2020 року №5055, 5056 ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 25000,00 грн (видача кредиту згідно кредитного договору №1036960 від 15 січня 2020 року), а також 641,03 грн - дисконт при видачі кредиту згідно з кредитним договором № 1036960 від 15 січня 2020 року (а.с. 60).

26.11.2021 року між АТ «РВС БАНК» та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги №26/11/2021-1.

Відповідно до п. п. 1.1, 3.1 договору про відступлення права вимоги №26/11/2021-1. від 26.11.2021 року, первісний кредитор в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, відступає (передає), а новий кредитор приймає (набуває) права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами зазначеними в додатку №1 до цього договору, зі всіма додатками, додатковими угодами, додатковими договорами, договорами про внесення змін та доповненнями до нього тощо, що є його невід`ємною частиною, які укладені між АТ «РВС БАНК» та боржниками. Права вимоги за кредитним договором вважаються відступленими з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі прав та документів, що є невід`ємною частиною цього договору.

Як вбачається з Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС БАНК» відступило ТОВ «ФК «Паріс» право вимоги до відповідача за заявою-договором № 1036960 від 15.01.2020, на загальну суму 40 716,63 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 21683,33 грн.; заборгованість за процентами 6725,62 грн.; заборгованість за комісією 12307,68 грн.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання в сумі 32686,14 грн позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано: 241,79 грн.-3% річних за користування грошовими коштами за період з 26.11.2021 по 23.02.2022; 1156,54 грн.- інфляційні втрати за період 26.11.2021 по 23.02.2022.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Уст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

За нормою п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, ТОВ «ФК «Паріс» набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до відповідача щодо погашення наявної у нього заборгованості, що повністю узгоджується з положеннями ст. 514 ЦК України.

Згідно зі ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Щодо стягнення заборгованості за комісією, суд вказує наступне.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Керуючись положеннями ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22), в якій суд касаційної інстанції зауважив, що оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 зазначила, що «комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про те, що «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні висновки сформульовано і в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22 , що вказує на усталену судову практику.

У кредитному договорі від 15 січня 2020 року №1036960, укладеному між АТ «РВС БАНК» та ОСОБА_1 , містяться умови про разову комісію у 1% від суми кредиту за видачу кредиту та комісію за розрахунково-касове обслуговування заборгованості, а саме: щомісячна комісія за супроводження кредиту у розмірі 5% від суми наданого кредиту щомісяця.

Аналіз змісту вказаного договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, а тому ТОВ «ФК «Паріс», що отримало право вимоги від АТ «РВС БАНК», не надало доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваних кредитних договорів, а тому положення договору про споживчий кредит щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісії за обслуговування кредиту та одноразово за його надання є нікчемними відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Фактично кредитним договором встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем, оскільки надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено. Вказані умови договору є нікчемними, а тому правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по комісії за договором № 1036960 від 15 січня 2020 року в розмірі 7692,30 грн не вбачається.

Разом з тим, з наведених позивачем розрахунків вбачається, що в 2020 році із сплачених відповідачем сум на погашення кредитної заборгованості по кредитному договору були зараховані на сплату комісії кошти в сумі 641,03 грн разової комісії та 1538,46 грн щомісячної комісії, а загалом на суму 2179,49 грн. Тобто позивачем визнаються ці обставини. Зарахування вказаних сум не є правомірним, з огляду на викладене вище, а отже заборгованість відповідача перед позивачем по договору підлягає зменшенню на суму 2179,49 грн.

За таких обставин, ураховуючи, що пункти договору про нарахування разової комісії при видачі кредиту та щомісячної комісії за супроводження кредиту є нікчемними, нарахування заборгованості за цими комісіями є безпідставним та вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Відтак, позивачем доведено частково загальний розмір заборгованості у сумі 22814,35 грн., що розрахований судом як заборгованість за тілом кредиту 21683,33 грн., заборгованість за процентами 3310,51 грн., з яких належить вирахувати 2179,49 грн. сплачених відповідачкою на погашення заборгованості за комісіями.

Стосовно позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат слід зазначити таке.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п. 18 Прикінцевих таперехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ураховуючи, що основна сума заборгованості за договором судом зменшена до 22814,35 грн. а тому стягненню підлягають інфляційні витрати у розмірі 807,25 грн, та 3 % річних у розмірі 168,76 грн за період з 26.11.2021 по 23.02.2022. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у загальному розмірі 23790,36 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог та враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1690,79 грн. судового збору.

З огляду на викладене, керуючись ст. 2-5, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» заборгованість в сумі 23 790,36 грн. та судовий збір у розмірі 1 690,79 грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Дата складання повного судового рішення – 03.11.2026.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» код ЄДРПОУ 38962392, юридична адреса: вул. Велика Предславинська, 37 оф. 535, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя - Д.В.Кузнєцов