Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №761/45160/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 761/45160/24

номер провадження 22-ц/824/7336/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,

суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АРКС» - Сечка Сергія Володимировича на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року /суддя Юзькова О.Л./

у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вимогами про стягнення з ОСОБА_1 суми сплаченого страхового відшкодування за ремонт автомобіля, пошкодженого відповідачем внаслідок ДТП, у розмірі 35 522,42 грн та витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування залишено без задоволення /а.с. 49-53/.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - Сечко С.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи, зокрема те, що вартість майнового збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan Sentra», перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, а тому з відповідача як винної особи підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди - вартістю відновлювального ремонту та отриманим страховим відшкодуванням, чим не вірно застосовано ст. 1194 ЦК України. Посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 04.12.2019 у справі № 359/2309/17, від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15, від 10.07.2018 у справі № 922/1436/17, від 14.02.2018 у справі № 754/1114/15-ц.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформований належним чином, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не звертався.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що 08 червня 2017 року між ПАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 206443а7в, за умовами якого застраховано транспортний засіб «Нісан Сентра», державний номерний знак НОМЕР_1 , терміном на 7 років.

19 квітня 2021 року приблизно о 16:40 год. у м. Києві по Брест-Литовському шосе сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Сузукі СХ4» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобілем «Нісан Сентра» державний номерний знак НОМЕР_1 . Під час дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки «Нісан Сентра» заподіяні механічні пошкодження.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 .

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Сузукі СХ4» була застрахована в АТ «Просто-страхування» згідно полісу №203563874 з лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, - 130 000,00 грн.

За заявою страхувальника проведено ПрАТ «СК «АРКС» виплату страхового відшкодування в сумі 117 684,03 грн згідно платіжного доручення № 777851 від 11.05.2021. Отримувачем коштів зазначено ФОП ОСОБА_3

АТ «Просто-страхування» виплатило позивачу 82 161,61 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 15299 від 31.08.2021 та платіжною інструкцією № 6394 від 22.02.2024.

Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції вірно керувався ч. 1 ст. 1166 ЦК України про те, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; ч. 2 ст. 1187 ЦК України про те, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом; ст. 27 Закону України «Про страхування» про перехід до страховика права вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток; ст. 3, п. 22.1 ст. 22, ст. 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; ст. 1194 ЦК України про обов`язок особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача як водія була застрахована, а матеріальна шкода, завдана внаслідок ДТП та виплачена позивачем, не перевищує розмір ліміту за шкоду майна, встановленого в полісі відповідача у розмірі 130 000,00 грн, підстав для задоволення позову немає, оскільки заявлені позовні вимоги є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про те, що з відповідача як винної особи підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням, відхиляються з таких підстав.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Разом із тим, для застосування цієї норми необхідно встановити фактичний розмір шкоди, який у цій справі належними та допустимими доказами не підтверджений.

Як убачається з матеріалів справи, позивач визначив розмір завданої шкоди на підставі акту огляду транспортного засобу від 25.04.2021; ремонтної калькуляції № 1.003.21.0008800_MIS; рахунку на оплату № Ф-00000718 від 28.04.2021; страхового акту № ARX2770318 від 07.05.2021; розрахунку страхового відшкодування; платіжного доручення № 777851 від 11.05.2021 на суму 117 684,03 грн.

Разом із тим, у матеріалах справи відсутній розрахунок коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Нісан Сентра», на підставі якого АТ «Просто-страхування» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 82 161,61 грн. Наявні в матеріалах справи платіжні доручення не містять відомостей про те, яким чином визначено цю суму та чи дійсно вона розрахована з урахуванням зносу.

За таких обставин встановити документально, чи дійсно різниця у розмірі 35 522,42 грн виникла саме внаслідок застосування коефіцієнта фізичного зносу автомобіля потерпілого, не вбачається можливим.

Крім того, у матеріалах справи відсутні належні докази фактичного виконання ремонтних робіт: акт виконаних робіт, наряд-замовлення, дефектна відомість. Наявне лише платіжне доручення, згідно з яким ПрАТ «СК «АРКС» перерахувало 117 684,03 грн на рахунок ФОП ОСОБА_3 . Разом із тим, матеріали справи не містять відомостей про те, що ФОП ОСОБА_3 є особою, яка виконувала ремонтні роботи пошкодженого автомобіля, або що між нею та позивачем укладено відповідний договір про виконання ремонтних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактичний розмір завданої шкоди (вартість відновлювального ремонту без урахування зносу); виконання ремонтних робіт саме ФОП ОСОБА_3 ; застосування коефіцієнта фізичного зносу при визначенні суми страхової виплати АТ «Просто-страхування».

За таких обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довів наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема розміру завданих збитків, які перевищують виплачене страхове відшкодування.

Посилання апелянта на усталену практику Верховного Суду щодо стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням з винної особи не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки у цих справах фактичний розмір шкоди був належно підтверджений висновками експертів, актами виконаних робіт та іншими доказами, чого у даній справі немає.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та ґрунтуються на формальних міркуваннях, а оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - Сечка Сергія Володимировича - залишити без задоволення.

Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Головуючий: Судді: