Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №492/1512/26 — Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1512/26

провадження № 2-а/492/26/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 листопада 2026 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Варгаракі С.М.,

секретаря судового засідання – Богдан А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділення поліції № 1 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Представниця позивача звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7773184 від 24 серпня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною 2 статті 126 КУпАП. В обґрунтування позовної заяви посилається на те, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 24 серпня 2026 року приблизно о 16 год. 51 хв., керував транспортним засобом марки Yadea модель Luna, однак зазначений транспортний засіб не є мопедом або іншим механічним транспортним засобом у розумінні Правил дорожнього руху України. Відповідно до технічних характеристик електроскутера YADEA LUNA потужність його електродвигуна становить 1,8 кВт. Оскільки електроскутер YADEA LUNA з електродвигуном потужністю 1,8 кВт не може визнаватися мопедом, а його водій не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, представниця позивача просила суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7773184 від 24 серпня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною др2угою статті 126 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

У судове засідання позивач та його представниця не з`явилися, але до суду від представниці позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, заявлені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник Відділення поліції № 1 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з`явився, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не подав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, але відповідно до частини 3 статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши надані сторонами письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 серпня 2026 року інспектором Відділення поліції № 1 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області капітаном поліції Сидоряком В.А. винесено постанову серії ЕНА № 7773184 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень за правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП України (а.с. 6).

Згідно з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 , 24 серпня 2026 року о 16 год. 51 хв. в м. Арциз, по вул. Свободи (28 Червня) керував транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, при цьому був без мотошолому, чим порушив вимоги підпункт «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху.

У пункті 5 постанови, транспортний засіб (марка, модель, реєстраційний номер, належність) зазначено транспортний засіб YUEJIN Nn мопед б/н.

Відповідно до акт огляду реалізованого транспортного засобу № 7604/25/012822 від 05 жовтня 2025 року, договору купівлі-продажу транспортного засобу № 10605 від 03 жовтня 2025 року, акту прийому-передачі транспортноо засобу по договору куп віл-продажу, транспортний засіб – мопед марки YADEA модель LUNA є електричним мопедом потужністю двигуна 1,8 кВт (а.с. 7, 7 зворот-8, 8 зворот).

З оглянутого у судовому засіданні відеозапису з нагрудного реєстратора вбачається, що на відеозаписі відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки поліцією, співробітники поліції не повідомили позивачеві причини зупинки, не встановлено марку, модель транспортного засобу та потужність двигуна, відсутні обставини роз`яснення позивачеві прав та обов`язків, а також складання оскаржуваної постанови. Так, з відеозапису слідує, що один із поліцейських постійно щось робить у службовому планшеті, після чого один з поліцейських роз`яснила позивачеві, що він має право сплатити штраф протягом 15 днів, у разі несплати штрафу протягом зазначеного строку постанова буде направлена для примусового виконання до виконавчої служби, після чого усі поліцейські сіли у службовий автомобіль та поїхали.

Таким чином, зазначений відеозапис не містить фіксації моменту керування позивачем транспортним засобом або його зупинки працівниками поліції та не підтверджує інших обставин, які в сукупності з наявними у справі доказами давали б підстави встановити факт вчинення позивачем правопорушення, зазначеного в постанові.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статей 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили(ч. 2, 3 ст. 90 КАС України).

Так, на виконання ухвали про витребування доказів відповідачем долучено відеозапис з нагрудного відеореєстратора.

Проте, суд зазначає, що в графі 7 «до постанови додаються» постанови серії ЕНА № 7773184 від 24 серпня 2026 року відсутні будь-які відомості.

Приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскарженій постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено фотофіксацію чи відеозапис, така фотофіксація чи відеозапис, згідно з вимогами статті 74 КАС України, не можуть вважатися належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення.

Вищезазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 524/9716/16-а.

Таким чином, поданий до суду відеозапис є недопустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить посилання на такий доказ.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями) (далі ПДР України).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За п. 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. «а» п. 2.1. ПДР України зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, згідно наведеного судом встановлено, що під адміністративну відповідальність підпадають водії саме механічних транспортних засобів, які на вимогу поліцейського не пред`явили документ, що підтверджує відповідне право особи на керування транспортним засобом.

Відтак, згідно наведеного вище колегія суддів встановила, що під адміністративну відповідальність підпадають водії саме механічних транспортних засобів, які на вимогу поліцейського не пред`явили документ, що підтверджує відповідне право особи на керування транспортним засобом.

Із змісту спірної постанови слідує, що позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку керуванням транспортним засобом YUEJIN Nn мопед б/н, як зазначено у пункті 5 оскаржуваної постанови, при цьому позивач не мав права керування транспортним засобом, чим порушив вимоги ПДР України.

Так, згідно з пунктом 2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

У пункті 1.10 ПДР України наведені терміни, що використовуються у цих Правилах та мають наступне значення: - транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; - механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

З аналізу наведених вище положень вбачається, що критерієм для розмежування понять «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» є наявність двигуна внутрішнього згорання або потужність електродвигуна. Тобто всі механічні транспортні засоби є транспортними засобами, але не всі транспортні засоби є механічними, оскільки транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна перевищує межу 3 кВт.

Отже, враховуючи наведене, до категорії А1, у випадках відсутності якої особа притягується до адміністративної відповідальності, можна віднести саме механічні транспортні засоби які мають електродвигун потужністю від 3 до 4 кВт.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 01 березня 2018 року у справі № 278/3362/15-к ПДР, відповідно якої, розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

Суд звертає увагу, що згідно наявних в матеріалах даної справи доказів, електромопед YADEA модель LUNA, яким керував як стверджує позивач, має потужність двигуна 1,8 кВт (а.с. 7).

Відтак, електромопед YADEA модель LUNA яким керував позивач, потужність мотора якого становить 1,8 кВт не може прирівнюватися до мопеду або іншому двоколісному транспортному засобу та визнаватися механічним транспортним засобом, а тому вимоги позивача у цій частині є обґрунтованими.

Таким чином, враховуючи, що електромопед YADEA модель LUNA, яким керувала ОСОБА_1 , це транспортний засіб, який за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мопедів або інших механічних транспортних засобів, вимоги, які встановлені для водіїв механічних транспортних засобів, не можуть бути застосовані до позивача у даній справі.

Суд зазначає, що позивач заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, оскільки він не є суб`єктом правопорушення, передбаченого вказаною нормою КУпАП.

Беручи до уваги, що адміністративну відповідальність за порушення підпункту «а» пункту 2.1 ПДР України може нести виключно водій механічного транспортного засобу, до якого електричний мопед яким керував ОСОБА_1 не віднесено, відтак останній не є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП.

Враховуючи наведене вище суд вважає, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог ПДР України, а тому у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Згідно пунктом 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, відповідачем до суду не було надано як відзив на позовну заяву, так і докази керування позивачем транспортним засобом потужністю двигуна більше 3 кВт, тоді як позивач вказані обставини заперечував.

При цьому, саме по собі описання адміністративного правопорушення у оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 712/12830/16-а та від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.

Однак, у ході судового розгляду справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч положенням частини 2 статті 77 КАС України, не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 532,48 грн, отже, такі судові витрати підлягають до відшкодування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-14, 20, 72, 77, 90, 229, 241-246, 250, 251, 262, 280, 283, 286, 293, 295 КАС України, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7773184 від 24 серпня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною 2 статті 126 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП закрити.

Стягнути з Відділення поліції № 1 Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Варгаракі С.М.