Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №759/18158/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 759/18158/26

номер провадження 22-ц/824/15889/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,

суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 липня 2026 року /суддя Ключник А.С./

у справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вимогами про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 боргу за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 липня 2026 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовлено (а.с. 47-48).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу та зупинити провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції та на порушення норм процесуального права. Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, чим порушив імперативний обов`язок суду зупинити провадження у справі. Зазначає, що на підтвердження перебування на військовій службі надав довідку військової частини НОМЕР_1 № 1446 від 04.07.2026 (форма № 5), яка є належним та допустимим доказом. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно вимагав додаткових відомостей про переведення військової частини на воєнний стан та виконання бойових завдань, чим порушив п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та ст. 129 Конституції України. Крім того, апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції правового підходу, від якого відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22, чим порушено ч. 4 ст. 263 ЦПК України. Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції не врахував його особисте волевиявлення на зупинення провадження, чим порушив правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності врахування волі військовослужбовця.

Позивач - комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформований належним чином, через електронний кабінет, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не звертався.

Відповідач ОСОБА_2 про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформований належним чином, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не звертався.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про зупинення провадження у справі на підставі наступного.

Судом встановлено, що у червні 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.

22.07.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у зв`язку з його перебуванням у лавах Збройних Сил України.

На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 надав довідку військової частини НОМЕР_1 № 1446 від 04.07.2026 (форма № 5), згідно з якою він перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації з 21.06.2026 по теперішній час у військовій частині НОМЕР_1 .

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24.07.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовлено.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України про те, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан; п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України про те, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України.

Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що для обов`язкового зупинення провадження у справі повинні існувати дві імперативні умови: перебування сторони на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших військових формувань; Збройні Сили України або інші військові формування повинні бути переведені на воєнний стан. Оскільки надана відповідачем довідка не містить інформації про переведення на воєнний стан та виконання бойових завдань у зоні бойових дій військової частини, в якій ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підтвердження перебування у складі Збройних Сил України апелянт надав довідку військової частини НОМЕР_1 № 1446 від 04.07.2026 (форма № 5), згідно з якою він перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації з 21.06.2026 по теперішній час у військовій частині НОМЕР_1 .

Вказана довідка є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 76-78, 89 ЦПК України, який підтверджує факт проходження апелянтом військової служби. Достовірність цієї довідки суд першої інстанції під сумнів не ставив.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25), з моменту введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування вважаються такими, що переведені на воєнний стан. Належними доказами є документи, які містять інформацію про перебування відповідної особи на військовій службі, зокрема військовий квиток, накази командира військової частини та інші документи, що підтверджують цей факт. Продовження розгляду справи допускається, якщо сам військовослужбовець висловив волю проти зупинення провадження та наполягає на подальшому розгляді справи особисто або через представника.

Отже, для застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України юридично значущими є факт перебування особи на військовій службі та її волевиявлення щодо подальшого розгляду справи. Закон не вимагає доведення участі військовослужбовця в бойових діях, виконання ним бойових завдань, перебування на лінії бойового зіткнення або окремого переведення конкретної військової частини на воєнний стан.

У справі, що переглядається, апелянт особисто подав клопотання про зупинення провадження у справі, чим висловив свою волю на зупинення провадження.

Таким чином, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження, неправильно застосував п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та не врахував правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 141, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 липня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі - задовольнити.

Зупинити провадження у цивільній справі № 759/18158/26 за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - до припинення перебування ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у складі Збройних Сил України.

Стягнути з комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ: 40538421, місцезнаходження: м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір, сплачений при поданні апеляційної скарги, у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Головуючий: Судді: