Суд: Бродівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Забруднення або псування земель
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №439/1726/26
Суддя: Войтюк Т. Л.
Справа № 439/1726/26
Провадження №1-кп/439/237/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 року м.Броди
Бродівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141160000103 від 10.05.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черниця, Бродівського району Львівської області, громадянина України, особи з інвалідністю ІІІ групи, із середньою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, такого що не працює, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
у с т а н о в и в:
ОСОБА_3 09.05.2026 приблизно о 17 годині 20 хвилин, перебуваючи на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, за допомогою саморобного колісного трактора реєстраційний номер НОМЕР_1 в складі з причепом – бочкою типу МЖТ б/н (цистерною), використовуючи систему закачування рідин даного причепа, викачав з вигрібної ями увесь вміст наявних у ній відходів (стічних вод, нечистот), розмістивши їх у бочці, після чого в порушення спеціальних правил поводження з відходами вирішив реалізувати свій протиправний умисел направлений на зливання вказаних відходів і таким чином вчинення забруднення земель шкідливими для життя, здоров?я людей та довкілля відходами.
ОСОБА_3 09.05.2026 приблизно о 17 годині 50 хвилин, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність і суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, в порушення вимог законодавства щодо поводження з відходами , а саме ст. 13 Закону України «Про управління відходами», згідно якої відходи збираються, перевозяться та оброблюються залежно від їх виду, складу і властивостей у спосіб, що є безпечним для здоров`я людини та не завдає шкоди навколишньому природному середовищу, у тому числі: не становить загрози забруднення води, атмосферного повітря, ґрунту, для рослин і тварин, не спричиняє негативного впливу (незручностей) через шум і запах; не спричиняє негативного впливу на землі сільськогосподарського призначення, природні території та об`єкти, що підлягають особливій охороні; ст. 15 Закону України «Про управління відходами» згідно якої громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері управління відходами, запобігати забрудненню відходами навколишнього природного середовища; ст. 46 Закону України «Про охорону земель», яка зобов`язує громадян забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення; ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», яка зобов`язує громадян здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, забрудненню навколишнього середовища, використовуючи вище вказаний трактор реєстраційний номер 19236BC в складі з причепом – бочкою типу МЖТ б/н 11007BC вивіз та злив увесь вищезазначений вміст відходів (стічних вод, нечистот) на несформовану земельну ділянку комунальної власності, яка знаходиться в межах населеного пункту Підкамінської селищної громади та розташована по вулиці Незалежності в селищі Підкамінь Золочівського району Львівської області.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив забруднення ґрунтів площею 0,0260 га відходами, шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля, що створило небезпеку для життя,здоров`я людей та довкілля, що завдало збитку на суму 798 гривень 53 копійки.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив забруднення земель відходами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.239 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що розуміє і не оспорює формулювання та характер пред`явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч.1 ст. 239 КК України. Під час допиту обвинувачений пояснив, що дійсно 09.05.2026 викачав у причіп-бочку, яка була поміщена на його травктор, з вигрібної ями стічні води та нечистоти та злив їх на земельну ділянку за межами селища Підкамінь. Обвинувачений в судовому засіданні пояснив, що щиро розкаюється у вчиненому і висловлю засудження своїх дій. Просив суд суворо його не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють інших обставин справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам судового провадження те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Отже, суд вважає, доведеним, що ОСОБА_3 вчинивзабруднення земель відходами шкідливих для життя, здоров`я людей та довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.239 КК України.
При призначенні покарання суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого діяння, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Щодо особи обвинуваченого, то ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується позитивно, не судимий, є особою з інвалідністю 3 групи, має на утриманні одну малолітню дитину, військовослужбовцем не являється, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлені.
Отже, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень є покарання в межах санкції ч. 1 ст. 239 КК України у виді штрафу.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ст. 100 КПК України.
Вирішуючи питання долі речових доказів, зокрема трактора кустарного виробництва із н.н.з НОМЕР_2 та причіп – цистерни, щодо якого прокурор просив застосувати спеціальну конфіскацію, суд виходить з такого.
Частиною 1 ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, які були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно зі статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції з прав людини і основоположних свобод, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини застосування конфіскації майна в конкретному випадку буде відповідати вимогам ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції не просто за умови, якщо така конфіскація формально ґрунтується на вимогах закону, але й за умови, що така законна конфіскація у даній конкретній ситуації не порушує «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб».
Отже, при застосуванні конфіскації майна в кожному конкретному випадку суд має не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар».
Така правова позиція викладена у Постанові ВС від 04.11.2020 року у справі № 236/3696/18 та кореспондується з аналогічними правилами позиціями у Постановах ВС від 14.06.2018у справі № 366/1872/17, постанова ВС від 19.02.2019у справі № 366/3484/16-к, постанова ВС від 28.04.2020у справі № 133/2968/18 (провадження № 51- 5223км 19), постанова ВС від 02.06.2020у справі № 748/1457/19 (провадження № 51- 6503 км 19), постанова ВС від 30.06.2020у справі № 274/5252/18 (провадження № 51- 1318 км 20).
Варто зазначити, що згідно зі звітом № 85 автотоварознавчого дослідження від 27.05.2026, середня ринкова ціна саморобного трактора колісного з дизельним двигуном станом на 24.05.2026 становить 54 445,00 грн, відповідно до звіту № 86 автотоварознавчого дослідження від 27.05.2026, середня ринкова ціна бочки типу МЖТ 1,8 станом на 27.05.2026 становить 19 332,00 грн, що значно перевищує суму заподіяного збитку 798,53 грн. Відтак, застосування конфіскації, в даному випадку, становитиме непропорційно втручання в право особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції.
Крім того, у даній справі відсутні будь-які претензії матеріального характеру до обвинуваченого зі сторони представника потерпілого, який в судових дебатах просив не застосовувати до обвинуваченого спеціальну конфіскацію.
Тому, суд вважає, що такий трактор саморобного виробництва та причіп-цистерну необхідно повернути його власнику, а не конфісковувати.
Арешт накладений згідно з ухвалою слідчого судді Бродівського районного суду Львівської області від 12.05.2025 необхідно скасувати.
Зразки ґрунту відібрані з місця зливу, які відповідно до Постанови про визнання предметів речовими доказами від 10.05.2026 визнано речовим доказом , поміщено в сейф пакет NRU5481572 та передано в камеру зберігання речових доказів ВП № 1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області – знищити.
Електронний носій, типу DVD-R диск №CMDR47G-CFMWMO3-6865 65GP1537, який відповідно до Постанови про визнання електронного носія інформації документом та про прилучення до провадження документу від 06.06.2026 визнано документом – залишити в матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд,
у х в а л и в :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в сумі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Запобіжний захід не обирати.
Арешт накладений ухвалою свідчого судді Бродівського районного суду Львівської області від 12.05.2026 скасувати.
Речові докази:
Електронний носій, типу DVD-R диск №CMDR47G-CFMWMO3-6865 65GP1537 – залишити в матеріалах справи.
Трактора кустарного виробництва із р.н.з НОМЕР_2 та причіп – цистерну - повернутими власнику.
Зразки ґрунту відібрані з місця зливу, які поміщено в сейф пакет NRU5481572 та передано в камеру зберігання речових доказів ВП № 1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області – знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку за винятком підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua