Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №620/9442/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Чернігів Справа № 620/9442/26

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Падій В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головних управлінь Пенсійного фонду України в Чернігівський та Черкаських областях про відмову у призначені пенсії за віком ОСОБА_1 з врахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2023, 2024 та 2025 роки;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області з 05.03.2026 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2023, 2024 та 2025 роки, з урахуванням проведених виплат.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 02.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 21.08.2014 отримувала пенсію за вислугу років, як працівник освіти. Для розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 було зараховано заробітну плату з 01.09.1987 по 31.08.1992 та з 01.07.2000 по 31.08.2014. Заробіток обчислено відповідно до статті 40 Закону №1058 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що передує року звернення за призначенням пенсії, тобто, за 2011, 2012, 2013 роки. Заяву позивача від 05.03.2026 про перехід на інший вид пенсії відпрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в за Черкаській області та головним спеціалістом з призначення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. За наслідком розгляду заяви позивача, з 05.03.2026 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області в межах встановленого ухвалою суду строку подано до суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що підстави для застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2023-2025 роки, при розрахунку пенсії позивачки – відсутні, з підстав викладених у відзиві на позов.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подано до суду відзив на позов, в якому погоджується з позицією Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Головного управління в Черкаській області та зазначає про відсутність підстав для задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 21.08.2014 отримувала пенсію за вислугу років, як працівник освіти, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

05.03.2026 ОСОБА_1 за її заявою про перехід на інший вид пенсії, яку опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та головним спеціалістом з призначення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застосувавши при цьому показник середньої заробітної плати (доходу) з якої сплачено страхові внески не за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2023,2024,2025), а за 2014-2016 роки.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням вимог частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за іншим Законом, тобто за 2021-2023 роки.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області листом № 7289-5995/Ч-02/8-1200/26 від 15.04.2026 зазначено, що подану засобами веб порталу заяву від 05.03.2026 про переведення з одного виду пенсії на інший опрацьовано в порядку єдиної централізованої черги та спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на загальних умовах. Заробітну плату для розрахунку пенсії обчислено за період з 01.09.1987 по 31.08.1992 року та за даними персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 31.08.2014 року, індивідуальний коефіцієнт заробітку складає 1,28214, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 12811,66 грн. (9992,40 грн. х 1,28214, де 9992,40 грн. – середня заробітна плата в Україні для проведення перерахунку пенсії з урахуванням коефіцієнту збільшення). Згідно з частиною третьою статті 45 Закону 1058 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався для призначення пенсії за вислугу років.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо не застосування показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2023-2025 роки, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною першою статті 5 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-ІV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Разом з тим частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною другою статті 40 Закону №1058-ІV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим суд звертає увагу, що позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше.

Тобто в даному випадку відбулось не переведення позивача з одного виду пенсії на інший в межах дії Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а фактичне її призначення відповідно до вказаного Закону.

Якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31.10.2018 по справі № 876/5312/17, які в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як встановлено судом у випадку позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, оскільки до 04.03.2026 позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 05.03.2026 відбулося вперше.

Тобто відповідач зобов`язаний був призначити пенсію позивачу і розрахувати її, застосувавши показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2023-2025 роки.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 20.02.2025 у справі № 380/4842/24.

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом із тим суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області не приймалися окремі рішення про відмову позивачці у застосуванні під час призначення пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2023, 2024 та 2025 роки.

Водночас судом установлено, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у незастосуванні під час обчислення розміру пенсії за віком позивачки зазначеного показника середньої заробітної плати (доходу) за 2023–2025 роки, що призвело до обчислення пенсії без урахування передбаченого законодавством показника заробітної плати за відповідний період.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Однак, що у разі помилкового обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права чи неналежного формулювання позовних вимог, адміністративні суди мають право на підставі частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.

При цьому, неправильне словесне вираження позивачем способу захисту порушеного права не є підставою для відмови в його захисті, оскільки правомірність вимог позивача підтверджується матеріалами справи, а відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відтак належним судовим захистом та відновленням порушеного права позивача суд вважає задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області яка полягає у незастосуванні, при призначенні з 05.03.2026 пенсії за віком ОСОБА_1 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2023, 2024 та 2025 роки та у зв`язку з чим зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 05.03.2026 здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2023, 2024 та 2025 роки.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області з 05.03.2026 здійснити виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2023, 2024 та 2025 роки, суд зазначає, що така позовна вимога є передчасною, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду в Чернігівській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області ще не здійснено перерахунок пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині після здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, на підтвердження яких позивачем були надані відповідні документи суд зазначає таке.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №620/9442/26, є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

За наведених обставин, враховуючи що позов задоволено частково суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 2500,00 грн, а відтак за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача мають бути стягнуті витрати на правничу допомогу в сумі 2500,00 грн, по 1250,00 грн грн з кожного.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи задоволення позову частково, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача судовий збір у сумі 266,24 грн та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача судовий збір у сумі 266,24 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області яка полягає у незастосуванні, при призначенні з 05.03.2026 пенсії за віком ОСОБА_1 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2023, 2024 та 2025 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 05.03.2026 здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2023, 2024 та 2025 роки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 266 (двісті шістдесят шість) грн 24 коп та витрати на правничу допомогу у сумі 1250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 266 (двісті шістдесят шість) грн 24 коп та витрати на правничу допомогу у сумі 1250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83А, м. Чернігів, код ЄДРПОУ - 21390940).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ - 21366538).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, 93404, код ЄДРПОУ - 21782461).

Суддя В.В. Падій