Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №295/18432/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/18432/25

Категорія 38

2/295/1951/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі: головуючої судді Біднини О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №Z06.00602.004558386 від 20.11.2018 у розмірі 210 459,39 грн. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 20.11.2018 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z06.00602.004558386, відповідно до умов якого позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. 17.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та позивачем укладено договір факторингу №1711023, за умовами якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату право грошової вимоги, до боржників, вказаних у Реєстрі. Відповідно до Реєстру боржників №2 від 17.11.2023 року до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 210 459,39 грн., з яких: 73 920,19 грн. - сума заборгованості за основним боргом; 51 617,65 грн. - сума заборгованості за відсотками; 84 921,55 грн. - сума заборгованості за комісіями. У порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим за ОСОБА_1 рахується заборгованість на вказану вище суму, яку позивач просить стягнути на свою користь, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05.02.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача відзив на позовну заяву у визначений строк на адресу суду не надійшов.

23.03.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Скрибка І.Ю. подав заяву про застосування до позовних вимог строку позовної давності та відмовити у позові.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням викладеного, відсутності правових підстав для призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши й дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.11.2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z06.00602.004558386, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 74 990,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов`язується одержати кредит та повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору (а.с. 4-5).

Відповідно до п.1.2 договору банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 60 місяців, датою видачі кредиту, є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника, вказаний у п.1.14 договору.

Відповідно до п.1.3. за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається, як змінна частина ставки, збільшена на 12,49% (маржу банку).

За п.1.4. станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9,5%, що разом з маржею банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 21,99%.

Умовами договору також передбачено, що банк повідомляє позичальника про зміну розміру процентної ставки та надсилає позичальнику новий графік щомісячних платежів за кредитним договором листом, без внесення змін (доповнень) до договору, не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої почне діяти нова ставка (п.1.8.).

Згідно пункту 1.13 договору, позивальнику було відкрито поточний банківський рахунок № НОМЕР_1 у гривні в рамках пакету послуг «Card Blanche Start ID INS», що обслуговується на умовах Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 60 щомісячних внесках включно до 20 дня/числа кожного місяця, згідно графіку щомісячних платежів.

Пунктом 1.11 договору також передбачено, що за обслуговування кредитної заборгованості позичальник сплачує плату щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно з графіком щомісячних платежів за кредитним договором.

Відповідно до ордеру-розпорядження №1 про видачу кредиту від 20.11.2018 банк перерахував кредитні кошти у розмірі 68484,02 грн. на рахунок відповідача, згідно ордеру-розпорядження про сплату страхового внеску від 20.11.2018 банк перерахував кредитні кошти у розмірі 6505,98 грн. на рахунок відповідача, всього 74990,00 грн. (а.с. 9).

20.11.2018 ОСОБА_1 підписала заяву №Z06.00602.004558386 про акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку АТ «Ідея Банк» (а.с. 19).

Також, 20.11.2018 відповідач також підписала паспорт споживчого кредиту та додаток до паспорта споживчого кредиту Графік щомісячних платежів за кредитним договором, у якому зазначений розмір кредитного ліміту 74990,00 грн., строк кредитування 60 місяців, процентна ставка відсотків річних 21,99 %, тип процентної ставки змінювана, плата за обслуговування кредитної заборгованості 2,95 % щомісячно від початкової суми кредиту, загальні витрати за кредитом 189329,30 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), 257813,32 грн.; реальна річна процентна ставка, відсотків річних 103,53050233 %. Згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором останній платіж за кредитним договором 20.11.2023 (а.с. 6-7).

З матеріалів справи вбачається, що 20.11.2018 між ПАТ «Страхова компанія «Уніка Життя» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування життя №Z06.00602.004558386. Крім того, ОСОБА_1 надала згоду на використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису (а.с. 10-12).

17 листопада 2023 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №17112023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги (а.с. 23-24).

Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу №17112023 від 17.11.2023 року, права вимоги за яким відступаються, та боржників за такими договорами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z06.00602.004558386 від 20.11.2018 року.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач надав суду розрахунок, який містить інформацію про те, що загальний розмір заборгованості за вказаним кредитним договором становить 210 459,39 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 73 920,19 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 51 617,65 грн. та 84 921,55 грн. заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями (а.с. 22).

Водночас, вказаний розрахунок не містить інформації про те, за який період виникла спірна заборгованість, не зазначено відсоткову ставку (яка згідно з умовами договору не є сталою та має змінну частину), а також відсутня інформація про щомісячну заборгованість за усіма складовими боргу, що в свою чергу унеможливлює суд перевірити правильність їх нарахування та відповідність заявленої суми до стягнення, згідно умовам укладеного договору.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості зі сплати відсотків та комісійних нарахувань не можна вважати належним доказом наявності такої заборгованості. Інших доказів на підтвердження розміру заборгованості зі сплати відсотків та комісії суду не надано.

Проте, вказана обставина не позбавляє позичальника обов`язку повернути позивачеві фактично отримані нею кредитні кошти.

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 повернула кредит, отриманий нею на підставі вказаного кредитного договору, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість зі сплати тіла кредиту у розмірі 73 920, 19 грн.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за комісіями в розмірі 84 921,55 грн., оскільки така вимога не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та досліджених доказах по справі.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року, справа № 524/5152/15-ц, провадження № 61-8862сво18, дійшов висновку, що виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами. Умова договору про сплату комісії за користування кредитом є нікчемною.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності, на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Відповідна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати ВС від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).

Однак, суд зазначає, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Так, банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності, на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Відповідна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати ВС від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).

За таких обставин, заявлена позивачем вимога про стягнення комісії у розмірі 84 921,55 грн. за обслуговування кредиту не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 3, 4 статті 267 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, датою звернення позивача із даною позовною є 24.12.2025.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 №540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтею 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною першою статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб від 06 квітня 2000 року №1645-III передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11 березня 2020 року, карантин на всій території України встановлено з 12 березня 2020 року.

Дію карантину, встановленого зазначеною Постановою, було закінчено 01 липня 2023 року.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-ІХ, який набрав законної сили 17 березня 2022року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в країні запроваджено воєнний стан, який на даний час триває.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що у даній справі строк позовної давності є продовженим в силу вимог вищевказаних норм закону і не сплинув станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом, тому відсутні підстави для задоволення заяви відповідачки про застосування строків позовної давності.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором №Z06.00602.004558386 від 20.11.2018 в розмірі 73 920, 19 грн., з яких: 73 920, 19 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, оскільки заявлені вимог є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 063,53 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №Z06.00602.004558386 від 20.11.2018 в сумі 73 920,19 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 1 063,53 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30; код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: О.В. Біднина