Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: проходження служби, з них
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №620/484/26
Суддя: Ольга ТКАЧЕНКО
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2026 року Чернігів Справа № 620/484/26
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м.Києві, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у м.Києві щодо неперерахування позивачці різниці невиплачених коштів розміру виплаченого їй грошового забезпечення (заробітної плати) за період з 18.04.2023 (дата прийняття на службу в поліцію) по 19.07.2024 (момент переоголошення стажу) та неврахування їй кількість днів додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі щодо зарахування до стажу поліції наявну вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі на дату прийняття в поліцію, а саме починаючи з 18.04.2023;
зобов`язати Головне управління Національної поліції у м. Києві перерахувати позивачці різницю невиплачених коштів розміру виплаченого їй грошового забезпечення (заробітної плати) за період з 18.04.2023 (дата прийняття на службу в поліцію) по 19.07.2024 (момент переоголошення стажу) та врахувати їй кількість днів додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі щодо зарахування до стажу поліції наявну вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі на дату прийняття в поліцію, а саме починаючи з 18.04.2023.
Позов мотивує тим, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду зобов`язано Головне управління Національної поліції у м.Києві зарахувати вислугу років позивачки у Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в поліції. Головним управлінням Національної поліції у м. Києві був винесений наказ №1416 о/с від 29.07.2024 щодо зарахування позивачці до стажу в поліції наявну вислугу років в Державній кримінально-виконавчій службі станом на 19.07.2024. Проте, відповідач відмовив у перерахунку грошового забезпечення та днів щорічної додаткової оплачуваної відпустки за період з дня прийняття на службу в поліції (18.04.2023) по 19.07.2024 (момент перерахунку стажу).
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Зазначив, що наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29.07.2024 №1416 о/с ОСОБА_1 було зараховано до стажу служби в поліції вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України після надходження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду, оскільки зарахування служби в Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в поліції статтею 78 Закону України "Про Національну поліцію" прямо не передбачено. Так як, у рішенні суду не було зазначено на яку дату зобов`язано Головне управління Національної поліції у м. Києві зарахувати ОСОБА_1 наявну вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України, підстав для зарахування їй служби в Державній кримінально виконавчій службі до стажу служби в поліції станом на дату прийняття її на службу в поліцію не було. Відповідно до змісту положень пункту 19 розділу I Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, у випадках, коли будуть підтверджені раніше не відомі та не враховані в особових справах періоди служби, грошове забезпечення, яке буде встановлено в нових розмірах, виплачується з дня видання наказу органу поліції про підтвердження раніше не врахованого стажу служби. Оскільки відсутнє будь-яке рішення суду, яке б набрало законної сили або інший нормативний акт, який би зобов`язував ГУНП у м. Києві вчиняти дії щодо перерахунку ОСОБА_1 грошового забезпечення, підстави для перерахунку грошового забезпечення та днів щорічної додаткової оплачуваної відпустки за період з 18.04.23 по 18.07.24 відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18.04.2023 №624 о/с позивачка прийнята на службу в поліції за конкурсом та призначена на посаду з 18.04.2023 (а.с. 13).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі №620/2584/24, яке набуло чинності 03.07.2024, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.08.2009 по 02.03.2023. Зобов`язано Головне управління Національної поліції у м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.08.2009 по 02.03.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118631311).
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі №620/2584/24 Головним управлінням Національної поліції у м.Києві видано наказ від 29.07.2024 №1416 о/с, яким зараховано ОСОБА_1 до стажу служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки наявну вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.08.2009 по 02.03.2023 та встановити станом на 19.07.2024 стаж служби в поліції для виплати виплати надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки 14 років 10 місяців 00 дні (а.с. 12).
Позивачка звернулась до Головного управління Національної поліції у м.Києві із рапортом, у якому просила перерахувати їй різницю невиплачених коштів розміру виплаченого грошового забезпечення за період з 18.04.2023 (дата прийняття на службу в поліцію) по 19.07.2024( момент переоголошення стажу); врахувати кількість днів додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі щодо зарахування їй до стажу поліції наявну вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі на дату прийняття в поліцію, а саме починаючи з 18.04.2023 (а.с. 16).
За результатами розгляду рапорту відповідач листом від 16.12.2025 №26709-2025 повідомив, що відповідно до пункту 19 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, у випадках, коли будуть підтверджені раніше не відомі та не враховані в особових справах періоди служби, грошове забезпечення, яке буде встановлено в нових розмірах, виплачується з дня видання наказу орган)/ поліції про підтвердження раніше не врахованого стажу служби. Таким чином, підстави для перерахунку грошового забезпечення та днів щорічної додаткової оплачуваної відпустки за період 18.04.2023 по 18.07.2024 відсутні (а.с. 11).
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивачка звернулась до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі – Закон №580-VIII).
Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 1 статті 60 Закону №580-VIII встановлено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Частиною 1 статті 94 Закону №580-VIII визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Згідно із частиною 2 статті 94 Закону №580-VIII порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанови №988), установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
З метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, зареєстрований Міністерством юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 (далі - Порядок №260).
Пунктом 11 розділу I Порядку №260 встановлено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.
Відповідно до пункту 12 розділу I Порядку №260 звернення поліцейського щодо неправильної виплати грошового забезпечення розглядаються в установленому законодавством України порядку.
Згідно з пункту 19 розділу І Порядку №260 у випадках, коли будуть підтверджені раніше не відомі та не враховані в особових справах періоди служби, грошове забезпечення, яке буде встановлено в нових розмірах, виплачується з дня видання наказу органу поліції про підтвердження раніше не врахованого стажу служби.
Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку №260 надбавка за стаж служби в поліції виплачується поліцейським у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 11 до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988.
Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби поліцейським проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи поліцейського та оголошується відповідним наказом керівника органу поліції в разі призначення на посаду, крім випадків призначення на іншу посаду в одному органі Національної поліції та за умови наявності обчисленої вислуги за попередньою посадою.
До вислуги років для виплати надбавки за стаж служби зараховуються періоди, визначені частиною другою статті 78 Закону №580-VIII.
Таким чином, розмір надбавки за стаж служби є похідним від тривалості стажу, обчисленого відповідно до статті 78 Закону №580-VIII та оголошеного відповідним наказом органу поліції.
Статтею 92 Закону №580-VIII визначено, що поліцейським надаються щорічні оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
Відповідно до частин 1–3 статті 93 Закону №580-VIII тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються.
Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.
За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів.
За приписами частини 7 статті 93 Закону №580-VIII чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року.
Частиною 10 статті 93 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Крім того, частиною 11 статті 93 Закону №580-VIII передбачено можливість приєднання за бажанням поліцейського невикористаної частини відпустки до чергової відпустки на наступний рік.
Таким чином, законодавець розмежував саме виникнення права поліцейського на додаткову оплачувану відпустку залежно від стажу служби та порядок реалізації такого права шляхом її фактичного надання. Наслідком визначення належного стажу служби є виникнення правової підстави для перерахунку тривалості додаткової відпустки, однак питання її фактичного надання вирішується в установленому порядку під час проходження служби.
Відповідач, відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку грошового забезпечення та днів щорічної додаткової оплачуваної відпустки з дати прийняття на службу (18.04.2023), покликається на пункт 19 Розділу І Порядку №260, відповідно до якого у випадках підтвердження раніше не відомих та не врахованих в особових справах періодів служби грошове забезпечення у нових розмірах виплачується з дня видання наказу органу поліції про підтвердження раніше не врахованого стажу служби.
Оцінюючи ці доводи відповідача, суд зазначає, що зазначена норма (п. 19 Розділу І Порядку №260) підлягає застосуванню у випадках, коли певні періоди служби позивача об`єктивно були раніше не відомі суб`єкту владних повноважень та з незалежних від суб`єкта владних повноважень причин не були враховані під час прийняття особи на службу.
Натомість у спірних правовідносинах факт наявності у позивачки відповідного стажу (вислуга у Державній кримінально-виконавчій службі з 10.08.2009 по 02.03.2023) був відомий відповідачу під час прийняття її на службу в поліції, проте внаслідок протиправної бездіяльності відповідача цей стаж не було зараховано, що було встановлено рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі №620/2584/24, яке набрало законної сили.
Суд наголошує, що наказ Головного управління Національної поліції у м.Києві від 29.07.2024 №1416 о/с, яким зараховано позивачці до стажу служби в поліції вислугу років у Державній кримінально- виконавчій службі та встановлено станом на 19.07.2024 стаж служби в поліції для виплати надбавка за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки 14 років 10 місяців, виданий на виконання рішення суду, за своєю юридичною природою є правовідновлювальним актом. Вказаний наказ не встановлює право на вислугу років вперше, а лише усуває наслідки протиправної бездіяльності органу поліції та відновлює порушене право особи з моменту його виникнення (тобто з дати прийняття на службу в поліцію).
Відповідач не може перекладати негативні наслідки власної протиправної бездіяльності на позивачку та обмежувати її майнові й соціальні права (право на належний розмір грошового забезпечення та додаткову відпустку), безпідставно застосовуючи пункт 19 Розділу І Порядку №260.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що розмір грошового забезпечення позивачки за період з 18.04.2023 мав визначатися з урахуванням вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі та подальшого збільшення стажу під час проходження служби.
Натомість пунктом 11 розділу I Порядку №260 прямо врегульовано випадки, коли грошове забезпечення поліцейському було виплачено несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало. У такому разі відповідні суми підлягають виплаті за весь період, протягом якого поліцейський мав на них право, з урахуванням установленого цим пунктом часового обмеження.
Таким чином, позивачка має право на перерахунок грошового забезпечення, яке виплачувалось їй у меншому розмірі, ніж належало, саме з вини відповідача, а також має право на виплату різниці між розміром грошового забезпечення, яке належало до виплати згідно чинного законодавства та розміром грошового забезпечення, яке вона отримувала за такий час.
Оскільки доказів проведення відповідачем відповідного перерахунку грошового забезпечення з 18.04.2023 матеріали справи не містять, позовна вимога в частині перерахунку різниці грошового забезпечення з урахуванням вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі України є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
При цьому суд зазначає, що період перерахунку грошового забезпечення становить з 18.04.2023 (дата прийняття на службу в поліції) по 18.07.2024 (оскільки з 19.07.2024 стаж у 14 років 10 місяців 00 днів позивачці уже переоголошено наказом від 29.07.2024 №1416 о/с).
Стосовно додаткової оплачуваної відпустки суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає поліцейському право, зокрема, на додаткову оплачувану відпустку, а частиною 3 статті 93 цього Закону визначено тривалість залежно від кількості повних років служби після досягнення п`ятирічного стажу.
Отже, після встановлення належного стажу відповідач мав привести облік права позивачки на додаткову оплачувану відпустку у відповідність до такого стажу та визначити її тривалість за відповідні періоди служби.
При цьому кількість належних позивачці днів додаткової оплачуваної відпустки має визначатися відповідачем з 18.04.2023 виходячи зі стажу з урахуванням вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі та подальшого збільшення стажу під час проходження служби.
Суд враховує, що матеріали справи свідчать про продовження позивачкою служби в поліції, спір у цій частині стосується не виплати грошової компенсації за невикористану відпустку, а правильного визначення її тривалості з урахуванням належного стажу служби.
За таких обставин належним способом відновлення порушеного права є зобов`язання відповідача провести перерахунок тривалості додаткової оплачуваної відпустки позивачки з урахуванням вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі, починаючи з 18.04.2023.
Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
При обранні способу відновлення порушеного права позивачки суд виходить з принципу верховенства права як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також зважає на принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
При цьому, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивачки, про захист яких вона просить.
Зважаючи на викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національно поліції у м.Києві щодо непроведення за період з 18.04.2023 по 18.07.2024 перерахунку та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також непроведення перерахунку тривалості додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі України; зобов`язання Головного управління Національно поліції у м.Києві провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 18.04.2023 по 18.07.2024 з урахуванням вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі України, з урахуванням фактично виплачених сум; зобов`язання Головного управління Національно поліції у м.Києві провести ОСОБА_1 перерахунок тривалості додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі України, починаючи з 18.04.2023.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується сплата позивачкою судового збору у розмірі 1211,20 грн (а.с. 15).
Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки належить стягнути сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 1000,00 грн відповідно до частини задоволених вимог.
Керуючись статтями 72–74, 77, 139, 241–246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національно поліції у м.Києві щодо непроведення за період з 18.04.2023 по 18.07.2024 перерахунку та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також непроведення перерахунку тривалості додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі України.
Зобов`язати Головне управління Національно поліції у м.Києві провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 18.04.2023 по 18.07.2024 з урахуванням вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі України, з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов`язати Головне управління Національно поліції у м.Києві провести ОСОБА_1 перерахунок тривалості додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі України, , починаючи з 18.04.2023.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 коп.) відповідно до частини задоволених вимог.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції у м.Києві (вул.Володимирська, 15, м.Київ,01001, код ЄДРПОУ 40108583).
Повне судове рішення складено 02 листопада 2026 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua