Вирок від 02 листопада 2026 р. у справі №272/1160/26 — Андрушівський районний суд Житомирської області

Суд: Андрушівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №272/1160/26

Суддя: Волков І. М.

Справа №: 272/1160/26

Провадження № 1-кп/272/147/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді – ОСОБА_1

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника в режимі відеоконфернції – ОСОБА_4 ,

обвинуваченої – ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Андрушівка кримінальне провадження № 12026060560000076 по обвинуваченню – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ID-паспорт громадянка України № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженка м. Андрушівка, українка, громадянка України, з середньо освітою, тимчасово не працююча, не заміжня, на утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судима, -

за ст. 185 ч.4 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Згідно обвинувального акту і наданої угоди про визнання винуватості від 25.08.2026 ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч. 4 КК України за наступних обставин.

02.08.2026 близько 10:00 год., ОСОБА_5 , спільно із своїм знайомим ОСОБА_6 перебуваючи на території належного йому домоволодіння АДРЕСА_2 , вживали спиртні напої.

В той же день, час та місці, за вказаних обставин ОСОБА_5 зайшла до будинку, так як мала намір скористатися вбиральнею, де в одній із кімнат помітила барсетку, яка належить потерпілому ОСОБА_6 , після чого у неї виник протиправний корисний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , скориставшись тим, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, взяла вказану барсетку та винесла на вулицю, де в чагарниках дістала із вказаної барсетки грошові кошти в сумі 33000 грн. та поклала до кишені своїх штанів, тобто діючи таємно, в період дії воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, неодноразово продовжений, востаннє Указом Президента України №342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27.04.2026, шляхом вільного доступу, таємно викрала грошові кошти в сумі 33000 грн. належних потерпілому ОСОБА_6 .

У подальшому ОСОБА_5 залишила місце вчинення злочину та викраденими грошовими коштами розпорядилася на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, щиро розкаялася у вчиненому, добровільно відшкодувала завданий збиток. ОСОБА_5 та її захисник також погодилися із прокурором на призначення обвинуваченій покарання за кримінальне правопорушення за ст. 185 ч.4 КК України - у виді п`яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки. Також, у даній угоді зазначено роз`яснення обвинуваченій наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання, передбачені ст. 473 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_5 суду пояснила, що вона підтримує укладену між нею за участю захисника та прокурором угоду про визнання винуватості, вину визнає в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання погоджується, угода є добровільною, вона розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, які їй були роз`яснені прокурором, захисником та судом.

Захисник ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості підтримав та не заперечував проти її затвердження, зазначивши, що угода відповідає інтересам його підзахисної та вимогам КПК України.

Потерпілий до суду не з`явився направив заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутність, в якій вказав, що підтримує угоду про визнання винуватості та не заперечує щодо її затвердження, з мірою покарання згодний, претензій до обвинуваченого немає.

Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинуваченої повне порозуміння нею процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили ОСОБА_5 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо неї обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.

Так, кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України - угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Угода за змістом укладена відповідно до ст. 472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди, представником потерпілого надано прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.

Прокурор у судовому засіданні підтримала угоду та просила затвердити, так як угода відповідає вимогам кримінального та кримінально-процесуального законодавства, а обвинувачена свою вину визнає повністю та погодилася на укладення угоди, потерпілий надав згоду на укладення угоди.

Враховуючи, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченої за ст. 185 ч.4 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачена може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, і обставини, які пом`якшують покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, які пом`кшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття та сприяння розкриттю кримінальнного правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 75 КК України та п. 2 укладеної угоди, за якою ОСОБА_5 взяла на себе зобов`язання виконувати всі обов`язки, які будуть покладені на неї судом, суд призначаючи погоджену міру покарання, вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч.1 п.1, п. 2 ст. 76 КК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

У даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.

Арешт на майно не накладався.

Речові докази вирішити згідно ст.100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_5 не обирався.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Угоду від 25.08.2026 по кримінальному провадженню № 12026060560000076, укладену між прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваною ОСОБА_5 , захисником ОСОБА_4 про визнання винуватості затвердити.

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік два місяця. На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.

Речовий доказ DVD-R диск для лазерних систем зчитування білого кольору з назваю "Відео від 03.08.2026" зберігати при матеріалах справи.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, але лише у випадках, встановлених ст.ст. 473, 394 КПК України.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СуддяОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua