Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №198/329/26 — Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №198/329/26

Суддя: Гайдар І. О.

справа № 198/329/26

провадження № 2/0198/346/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судових засідань Довгопол О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в с-щі Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» зазначає, що 27.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 45559472, а 07.08.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 9316703.

В порушення норм закону та умов договорів ОСОБА_1 зобов`язання за вказаними договорами належним чином не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 43 756,76 гривень, що складається з наступного: заборгованість за основною сумою боргу – 13 998,00 гривень, заборгованість за відсотками – 16 338,76 гривень, пеня – 13 000,00 гривень, комісія за надання кредиту – 420,00 гривень.

26.01.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладений договір факторингу № 26/01/26, за умовами якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало останньому право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 45559472 від 27.09.2025.

12.03.2026 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладений договір факторингу № 12032026, за умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало останньому право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9316703 від 07.08.2025.

15.05.2026 ухвалою Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності. Також представник позивача надав суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що відповідач факт укладення кредитних договорів не заперечує, проценти та штрафні санкції нараховані первісними кредиторами правомірно, оскільки відповідач проходить військову службу за контрактом, безпосередню участь у заходах з оборони України у період нарахування процентів не довів, первісних кредиторів про наявність у нього права на пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не повідомляв та відповідних документів їм не надавав, у зв`язку з чим просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, згідно з якою позовні вимоги визнав частково, а саме в частині стягнення тіла кредиту, та заперечував проти позовних вимог в частині стягнення відсотків та штрафних санкцій, оскільки він є військовослужбовцем та має право на визначені законом пільги, гарантії та компенсації у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом України, згідно з п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На підтвердження зазначеного надав підтверджуючі документи. Також просив розглянути справу за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового розгляду за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції станом на дату укладення договору, далі – Закон № 675-VIII) визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

В силу ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону № 675-VIII).

При цьому, електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором, є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор – алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (ст. 3 Закону № 675-VIII).

Іншими словами, це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Судом встановлено, що 07.08.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 9316703, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти у сумі 10 000,00 грн. строком на 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,00 % від суми кредиту в день.

Крім того, 27.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір надання коштів у кредит № 45559472, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти у сумі 4 000,00 грн. строком на 14 днів (з 27.09.2025 по 10.10.2025), з фіксованою процентною ставкою 0,25 % від суми кредиту в день та комісією за надання кредиту у розмірі 10,5 % від суми кредиту, що становить 420,00 грн.

Відповідач зобов`язався перед кредитними організаціями своєчасно повернути кредити та сплачувати відсотки за користування коштами в порядку, встановленому договорами, виконувати інші обов`язки, передбачені цими договорами.

Відповідно до приписів статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Оскільки частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, отже, акцептуючи пропозиції первісних кредиторів, ОСОБА_1 погодився на запропоновані кредиторами умови користування та порядок надання ними грошових коштів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оскільки матеріали справи не містять доказів, що договори факторингу визнані недійсними або є нікчемними в силу закону, у суду відсутні підстави вважати, що у нового кредитора не виникло право вимоги внаслідок їх укладення.

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями частини першої статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Визначаючи розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем, суд з аналізу норм законодавства, умов кредитних договорів та перевірки розрахунку заборгованості доходить таких висновків.

Разом з тим, аналізуючи заяву відповідача та додані ним документи щодо наявності у нього як військовослужбовця пільги у виді звільнення від нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, суд доходить таких висновків.

Пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на день укладення кредитних договорів) передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», особливий період – це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

На підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і також є особливим періодом.

Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед фінансовою установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність кредитора щодо наявності в особи спеціального статусу.

Так, з наданих відповідачем документів вбачається, що ОСОБА_1 з 09 листопада 2018 року по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 № 881 від 12.10.2026, військовим квитком серії НОМЕР_2 та посвідченням серії НОМЕР_3 .

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 22.01.2025 № 276 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, старший сержант ОСОБА_1 в період з 22.08.2024 по 15.11.2024 брав безпосередню участь у зазначених заходах, перебуваючи в с. Липці Харківського району Харківської області. Відповідні відомості внесені також до військового квитка відповідача. Крім того, відповідач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 .

Отже, в період дії кредитних договорів, укладених 07.08.2025 та 27.09.2025, тобто в період нарахування первісними кредиторами процентів та штрафних санкцій, а також станом на момент ухвалення судом рішення відповідач мав статус військовослужбовця Національної гвардії України, який під час дії особливого періоду брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, на якого поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто до відповідача не може застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань за кредитними договорами, а також відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

Доводи представника позивача про те, що вказана пільга не поширюється на відповідача як на військовослужбовця, який проходить службу за контрактом, оскільки період його безпосередньої участі у заходах з оборони України передував укладенню кредитних договорів, суд відхиляє.

Пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право інших військовослужбовців (крім призваних під час мобілізації) на пільгу пов`язане з дією особливого періоду та з тим, що такі військовослужбовці «брали або беруть» участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь у відповідних заходах. Тобто законодавець не обмежив дію пільги виключно періодом безпосереднього перебування військовослужбовця в районах здійснення таких заходів. Відповідач, який під час дії особливого періоду брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, та продовжує проходити військову службу, належить до кола осіб, на яких поширюється вказана пільга.

Також суд не погоджується з доводами позивача про те, що застосування пільги залежить від повідомлення відповідачем первісних кредиторів про наявність у нього статусу військовослужбовця, оскільки пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» такої умови не містить, а проценти та штрафні санкції за наявності визначених законом підстав не нараховуються в силу прямої вказівки закону.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 14 418,00 гривень, з яких: за кредитним договором № 45559472 від 27.09.2025 – 4 420,00 гривень, що складається з такого: заборгованість за тілом кредиту – 4 000,00 гривень, заборгованість за комісією за надання кредиту – 420,00 гривень; за кредитним договором № 9316703 від 07.08.2025 – заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9 998,00 гривень.

В частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, пенею та штрафами відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн. Будь-яких заяв, клопотань про стягнення з відповідача інших судових витрат позивачем не заявлено.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню у сумі 14 418,00 гривень, що складає 33 % від загальної суми заявлених позивачем вимог, суд стягує з відповідача на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір у сумі 877,27 гривень.

Керуючись ст. ст. 205, 207, 526, 598, 599, 612, 625, 628, 638, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (адреса місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість:

- за кредитним договором № 9316703 від 07.08.2025, що складається з тіла кредиту у розмірі 9 998 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 00 копійок;

- за кредитним договором № 45559472 від 27.09.2025 у розмірі 4 420 (чотири тисячі чотириста двадцять) гривень 00 копійок, що складається з такого: заборгованість за тілом кредиту – 4 000,00 гривень, заборгованість за комісією за надання кредиту – 420,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 03 листопада 2026 року.

Суддя І. О. Гайдар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua