Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №334/7045/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення плати за користування житлом

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №334/7045/26

Суддя: Телегуз С. М.

Дата документу 29.10.2026

Справа № 334/7045/26

Провадження № 2/334/4776/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюча компанія «Позитив» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник: адвокат Отарова І.В. в інтересах ТОВ «Обслуговуюча компанія «Позитив» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

В позові посилалися на те, що згідно Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 було прийнято рішення про визначення ТОВ ОК «Позитив» управителем даного будинку, з яким укладено договір про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд №01/04/2018-11 від 01.04.2018 року.

За місяць до закінчення договору жоден представник не звернувся до ТОВ ОК «Позитив» з рішенням про розірвання договору, тому згідно законодавства договір №01/04/2018-11 від 01.04.2018 року був пролонгований та на сьогоднішній день усі послуги продовжують надаватися.

Договір про надання послуг з управління будинком №01/04/2018-11 від 01.04.2018 року, який є підставою позову, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно п.2.2 та додатку № 1 договору вартість послуг обумовили, що вартість послуг складає 5 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Відповідно п.2.3 оплата за надані управителем послуги здійснюється співвласниками будинку щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунка-квитанції. Згідно п.3.1 договору замовник зобов`язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.

Відповідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна № 479277618 від 28.05.2026 року відповідачі є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 62,69 кв.м. Таким чином, відповідачі є також замовниками послуги з управління багатоквартирним будинком, що надає ТОВ ОК «Позитив» та відповідно рішення співвласників багатоквартирного будинку зобов`язані сплачувати щомісячно за послугу з управління багатоквартирним будинком.

На виконання умов договору за період з лютого 2022 року по травень 2026 року ТОВ ОК «Позитив» надало послуги з управління будинком на загальну суму 509385,29 грн. Претензій щодо ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості послуги з управління від співвласників до управителя не надходило. Будь-яких претензій від відповідачів щодо неналежної якості наданих послуг позивача не надходило.

Щомісячний розмір нарахування за послугу з управління складає 313,45 грн. (62,69 м.кв. х 5 грн.).

Позивач належним чином виконував свої зобов`язання за договором щодо надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від яких відповідачі не відмовлялися та за користування якими проводились нарахування відповідно встановлених тарифів, але станом на 30.06.2026 року відповідачі так і не здійснили оплату за надані послуги, внаслідок чого за їх особовим рахунком виникла заборгованість по оплаті за послугу з управління багатоквартирним будинком в сумі 16299,40 грн., що на даний момент не погашена.

Вважають, що перебіг строку позовної давності щодо стягнення позивачем заборгованості за період з 01.02.2022 року по 31.05.2026 року у рамках позовної заяви, що розпочався у лютому 2022 року і одразу був продовжений у порядку пунктів 12 та 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України до 04.09.2025 року, і з тієї ж дати почався перебіг строку позовної давності, який не сплив станом на 31.05.2026 року і на дату звернення з позовною заявою до суду.

Прохали стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Обслуговуюча компанія «Позитив» заборгованість по оплаті послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.02.2022 року по 31.05.2026 року в сумі 16299,40 грн.; стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн. та витрати, пов`язані з розглядом справи, а також витрати на професійну правничу допомогу; розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

24.07.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

29.10.2026 року в судове засідання представник позивача не з`явився, подали заяву про розгляд справи у відсутність представника.

29.10.2026 року відповідачі в судове засідання не з`явилися повторно, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, відзив на позов не подали.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Тому суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ТОВ Обслуговуюча компанія «Позитив», ЄДРПОУ 41688208, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Мінська буд.5, здійснює діяльність, зокрема, 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань.

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується відповіддю №3056161 від 21.07.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується відповіддю №3056134 від 21.07.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №479277618 від 28.05.2026 року квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності відповідачу ОСОБА_2 (1/4 частка) та відповідачу ОСОБА_1 (3/4 частки) на підставі договору купівлі-продажу №424 від 25.01.2022 року.

Згідно копії протоколу №2 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 22.12.2017 року вирішено достроково розірвати договір з ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» та вибрати нового управителя (виконавця для надання послуг з управління та утримання будинку) – ТОВ ОК «Позитив» з 01.03.2018 року.

01.04.2018 року між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі ОСОБА_5 та ТОВ ОК «Позитив» укладено договір №01/04/2018-11 про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд строком (зокрема, строк дії договору до 31.03.2019 року, встановлено тариф в розмірі 4,505 грн. за 1 кв.м.).

28.12.2018 року між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі ОСОБА_5 та ТОВ ОК «Позитив» укладено додаткову угоду про внесення змін до договору №01/04/2018-11 від 01.04.2018 року, якою внесено зміни до Додатка №1 щодо складових тарифу на послуги з управління та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (зокрема, встановлено тариф в розмірі 5 грн. за 1 кв.м.).

В подальшому між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі ОСОБА_5 та ТОВ ОК «Позитив» укладались додаткові угоди про пролонгацію договору №01/04/2018-11 від 01.04.2018 року, зокрема, 31.03.2019 року №1, якою продовжено дію договору до 31.03.2020 року; 05.03.2020 року №3, якою продовжено дію договору до 31.03.2021 року; 31.03.2021 року №4, якою продовжено дію договору до 31.03.2022 року; 31.03.2022 року №5, якою продовжено дію договору до 31.03.2023 року; 31.03.2023 року №7, якою продовжено дію договору до 31.03.2024 року; 29.03.2024 року №8, якою продовжено дію договору до 31.03.2025 року; 29.03.2025 року №9, якою продовжено дію договору до 31.03.2026 року; 29.03.2026 року №10, якою продовжено дію договору до 31.03.2027 року.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ Обслуговуюча компанія «Позитив» по особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_2 (власники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) нараховано заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.02.2022 року по 31.05.2026 року в сумі 16299,40 грн.

Станом на час розгляду справи судом відповідачі заборгованість не сплатили.

Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного:

Відповідно ч.1, ч.2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.5 цього Закону до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.

Згідно ч.1 ст.6 цього Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель.

Згідно ч.2 ст.7 цього Закону індивідуальний споживач зокрема зобов`язаний: 5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ч.1,3 ст.9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно ч.3 ст.10 цього Закону ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Згідно ч.1 ст.15 цього Закону договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Згідно ч.1 ст.18 цього Закону управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Відповідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно ст.541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.3 ст.12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Судом встановлено, що до суду звернувся позивач, як управитель за договором №01/04/2018-11 від 01.04.2018 року, який надає послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , з позовом до відповідачів, як співвласників квартири за адресою: АДРЕСА_2 , з вимогою про стягнення на його користь заборгованості по оплаті послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.02.2022 року по 31.05.2026 року в сумі 16299,40 грн.

Суд доходить висновку, що відповідачі, як співвласники квартири за адресою: АДРЕСА_2 , які є споживачами комунальних послуг, зокрема послуги з управління багатоквартирним будинком, в порушення умов договору №01/04/2018-11 від 01.04.2018 року та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не сплачували за надані послуги в повному обсязі, в результаті чого за споживачами по особовому рахунку обліковується борг в сумі 16299,40 грн.

Тому порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по оплаті послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.02.2022 року по 31.05.2026 року в сумі 16299,40 грн.

Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В свою чергу, однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 та ст.80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частин 1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Також, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).

В Постановах Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19).

Крім того, відповідно ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так як відповідачі відзив на позов не подали, в судове засідання не з`явилися, будь-яких заперечень суду не надали, то суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Таким чином, за наявними матеріалами справи, позов підлягає задоволенню як такий, що ґрунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та наданими суду доказами.

Відповідно ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому судовий збір у сумі 2662,40 грн., який був сплачений позивачем при подачі позовної заяви, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.

За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат: копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 01.07.2025 року; копію ордеру про надання правничої (правової) допомоги; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №ЗП 002907; копію акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) №0007 від 22.09.2026 року на суму 2600 грн., копію рахунку на оплату №007 від 22.09.2026 року на суму 2600 грн., копію платіжної інструкції №368 від 22.09.2026 року на суму 2600 грн.

Так, згідно акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) №0007 від 22.09.2026 року визначено склад, обсяг та види наданої правової допомоги: складання та подача до суду позовної заяви у справі №334/7045/26 - 2 години на суму 2600 грн.

Отже, позивачем підтверджено витрати на правничу допомогу адвоката на суму 2600 грн.

Суд, дослідивши документи на підтвердження надання позивачу правничої допомоги, враховуючи складність справи, значення справи для сторін, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без явки сторін та їх представників, з урахуванням вимог розумності та справедливості, реальності та обґрунтованості адвокатських витрат, з урахуванням ціни позову, дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 2600 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідачів судових витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, а саме за направлення поштою відповідачам позовної заяви в сумі 288 грн. та клопотання в сумі 96 грн. не підлягає розподілу, оскільки згідно ч.7 ст.43, ч.1 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний надіслати відповідачам заяви по суті справи, оскільки позовна заява подана до суду в електронній формі через електронний кабінет.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 27, 76-83, 141, 211, 223, 247, 258-259, 264-265, 268, 280-283, 289, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюча компанія «Позитив» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюча компанія «Позитив» (код ЄДРПОУ 41688208, р/р № НОМЕР_3 в АТ «А-Банк», МФО 307770) заборгованість по оплаті послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.02.2022 року по 31.05.2026 року в сумі 16299,40 грн. (шістнадцять тисяч двісті дев`яносто дев`ять гривень 40 копійок).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюча компанія «Позитив» (код ЄДРПОУ 41688208, р/р № НОМЕР_3 в АТ «А-Банк», МФО 307770) витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 2600 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію заочного рішення направити відповідачам рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 03 листопада 2026 року.

Суддя: С.М. Телегуз

Оригінал: reyestr.court.gov.ua