Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №600/439/26-а
Суддя: Боднарюк Олег Васильович
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/439/26-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 30.07.2025;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 30.07.2025.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що пенсію по інвалідності відповідно до Закону України №1058-IV їй вперше призначено у 2025 році після отримання пенсії за іншим законом, а тому такі правовідносини слід розглядати як призначення нового виду пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший.
Вважає, що при обчисленні пенсії відповідач повинен був застосувати показник середньої заробітної плати в Україні за 2022–2024 роки відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV, а не показник за 2014–2016 роки. На підтвердження своєї позиції посилається на практику Верховного Суду, зокрема постанову від 31.01.2025 у справі №200/1478/24.
Відтак на думку позивача, дії відповідача є протиправними та такими, що порушують її право на соціальний захист.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії по інвалідності ІІ групи, призначеної відповідно до Закону України №1058-IV.
Вказує, що з 02.03.2020, позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 11.04.2025 останню переведено на пенсію по інвалідності.
Зазначає, що при обчисленні пенсії враховано страховий стаж тривалістю 40 років 11 місяців 27 днів та заробітну плату за період з 01.07.2000 по 28.02.2020 із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітку 0,85900. При цьому для обчислення пенсії застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки, збільшений на відповідні коефіцієнти індексації. Також зазначає, що розпорядженням від 07.08.2025 проведено перерахунок пенсії з 30.07.2025, а належну доплату за відповідний період включено до додаткової відомості у вересні 2025 року.
Крім того, відповідач вважає, що листом від 10.12.2025 позивачеві надано вичерпні роз`яснення щодо порядку обчислення та перерахунку пенсії. Стверджує, що пенсійні виплати здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства, а правових підстав для застосування іншого показника середньої заробітної плати та проведення перерахунку на умовах, визначених у позові, немає.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи, призначену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
2. Як убачається з матеріалів пенсійної справи, з 02 березня 2020 року позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
3. 18.04.2025 року на підставі заяви позивача, розпорядженням відповідача позивачеві призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV з 11 квітня 2025 року.
4. При обчисленні пенсії враховано страховий стаж тривалістю 40 років 11 місяців 27 днів, заробітну плату за період з 01 липня 2000 року по 28 лютого 2020 року та індивідуальний коефіцієнт заробітку 0,85900. Для визначення розміру пенсії застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014–2016 роки у розмірі 3764,40 грн, збільшений із застосуванням передбачених законодавством коефіцієнтів індексації. Розпорядженням відповідача від 07 серпня 2025 року проведено перерахунок пенсії позивача з 30 липня 2025 року, за результатами якого її розмір становив 4182,89 грн. Доплату за період з 30 липня 2025 року по 31 серпня 2025 року в сумі 915,36 грн включено до додаткової відомості у вересні 2025 року.
5. 08 грудня 2025 року представник позивача звернувся до Головного управління із заявою щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022–2024 роки.
6. Листом від 10 грудня 2025 року №2400-1710-8/44800 відповідач повідомив про порядок обчислення пенсії та застосування показника середньої заробітної плати за 2014- 2016 роки з урахуванням коефіцієнтів індексації.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основним нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, є Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 33 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності ІІ групи призначається в розмірі 90 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Згідно вимог частини другої статті 40 Закону №1058-IV Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
2. Аналіз наведених норм свідчить, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме відповідно до цього Закону, на інший вид пенсії.
Відтак положення цієї норми щодо збереження показника середньої заробітної плати стосуються правовідносин, у яких попередній вид пенсії також було призначено відповідно до Закону №1058-IV.
Отже, для правильного вирішення цього спору необхідно встановити правову природу попереднього виду пенсії, яку отримував позивач, та визначити, чи належить призначення пенсії по інвалідності за Законом №1058-IV після отримання пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення» до переведення з одного виду пенсії на інший у розумінні частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
3. Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 02 березня 2020 року отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
На підставі заяви позивача, розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 18 квітня 2025 року останньому призначено пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №1058-IV з 11 квітня 2025 року.
Таким чином, до звернення за призначенням пенсії по інвалідності позивач отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №1788-XII, а пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV призначено вперше.
4. При цьому суд враховує, що пунктом 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачено збереження права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII для осіб, які на день набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII мали необхідну вислугу років та страховий стаж.
Водночас зазначеною нормою передбачено, що пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, а їх розмір визначається відповідно до статей 27 та 28 Закону №1058-IV.
Отже, використання положень статей 27 та 28 Закону №1058-IV для визначення розміру пенсії за вислугу років не змінює правової підстави її призначення та не означає, що така пенсія була призначена відповідно до Закону №1058-IV.
5. Іншими словами, застосування окремих положень Закону №1058-IV для обчислення розміру пенсії за вислугу років не перетворює її на один із видів пенсійного забезпечення, передбачених статтею 9 цього Закону.
Крім того, Законом №1058-IV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.
6. За таких обставин суд дійшов висновку, що призначення позивачеві пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV після отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII є призначенням іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведенням з одного виду пенсії на інший у розумінні частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Відповідно, при обчисленні пенсії по інвалідності позивача підлягають застосуванню положення частини другої статті 40 Закону №1058-IV щодо визначення показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Оскільки із заявою про призначення пенсії по інвалідності позивач звернувся у 2025 році, для обчислення пенсії належало застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022 - 2024 роки.
7. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 січня 2025 року у справі №200/1478/24.
У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII та подальше звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV не є переведенням з одного виду пенсії на інший у межах останнього Закону, оскільки попередній вид пенсії призначався на інших правових підставах.
Верховний Суд наголосив, що частина третя статті 45 Закону №1058-IV регулює виключно порядок переведення між видами пенсій, призначеними відповідно до цього Закону, а тому в разі первинного призначення пенсії за Законом №1058-IV застосовується показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення.
Аналогічний правовий підхід викладений у постановах Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі №335/13242/16-а, від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23, від 27 листопада 2024 року у справі №560/11681/23 та від 16 січня 2025 року у справі №580/4901/22.
Крім того, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27 листопада 2025 року у справі №600/2346/24-а. У цій справі Верховний Суд також виходив із того, що призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII та подальше призначення пенсії за Законом №1058-IV є призначенням іншого виду пенсії за іншим законом, а тому не підпадає під регулювання частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
8. Водночас, суд відхиляє доводи відповідача про правомірність застосування показника середньої заробітної плати за 2014- 2016 роки з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач при обчисленні пенсії позивача застосував показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн, надалі збільшивши його шляхом застосування відповідних коефіцієнтів індексації.
Однак застосування коефіцієнтів індексації до раніше визначеного показника середньої заробітної плати не є тотожним застосуванню показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення пенсії. Індексація забезпечує підвищення раніше визначених показників та розміру пенсійної виплати, проте не замінює застосування належного показника середньої заробітної плати при первинному призначенні пенсії відповідно до вимог частини другої статті 40 Закону №1058-IV.
9.Також суд зазначає, що проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача з 30 липня 2025 року та здійснення відповідної доплати саме по собі не свідчить про правильність визначення базового показника середньої заробітної плати, оскільки предметом цього спору є не факт проведення перерахунку як такого, а правомірність застосування при обчисленні пенсії відповідного показника заробітної плати.
Отже, відповідачем не спростовано доводів позивача щодо необхідності застосування показника середньої заробітної плати за 2022- 2024 роки.
10. З огляду на наведене вище, враховуючи, що порушення права позивача полягає у застосуванні неналежного показника середньої заробітної плати при обчисленні пенсії, суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права останнього є зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022–2024 роки, починаючи з 30 липня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому суд зауважує, що визначення конкретного розміру пенсії з урахуванням страхового стажу позивачки, індивідуального коефіцієнта заробітку, відсотка пенсії по інвалідності та інших передбачених законом складових належить до компетенції відповідача.
11. Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2. З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судом не вирішується питання розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області- задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 30.07.2025.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 30.07.2025.
4. Розподіл судових витрат не здійснюється.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ: 40329345).
Суддя О.В. Боднарюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua