Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №580/9028/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

Суд: Черкаський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: транспорту та перевезення пасажирів

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №580/9028/26

Суддя: Валентина ЯНКІВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокусправа № 580/9028/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Гумагроекспорт” до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

19 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Гумагроекспорт” звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить: визнати протиправною та скасувати Постанову Управління державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 094926 від 04.08.2026 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, винесену щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “ГУМАГРОЕКСПОРТ”.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачем допущено порушення, відповідальність за яке передбачена «абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» 26.06.2026 о 09:36 916км+897м, а/д М-30, Дніпропетровська обл за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував ТЗ марки Фольц д.н. НОМЕР_1 , здійснювало перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутня інформація на паперовому носії режимів праці та відпочинку водія за 26.06.2026, чим порушено вимоги ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», наказ МТЗУ №385 від 24.06.2010, наказ МТЗУ №340 від 07.06.2010». Висновки Управління державного нагляду (контролю) у Черкаській області, викладені в оскаржуваній Постанові № 094926 від 04.08.2026 р., є повністю безпідставними, оскільки ані Акт рейдової перевірки № 009357, ані сама Постанова не містять чіткого, конкретизованого та зрозумілого опису складу правопорушення. Так, в Акті перевірки у графі «Під час перевірки виявлено порушення» зазначено: «відсутня інформація на паперовому носії режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 26.06.2026 р. з діючого та повіреного тахографа». Дане формулювання в аналогічному вигляді перенесене інспектором до тексту оскаржуваної Постанови. Позивач наголошує, що таке формулювання є абсолютно розмитим та порушує базовий принцип права — принцип правової визначеності, який є невід`ємною складовою верховенства права. Саме лише посилання на дату 26.06.2026 р. не усуває невизначеності правопорушення, оскільки чинне законодавство не передбачає відповідальності за відсутність абстрактної «інформації на папері», а карає за відсутність конкретних, чітко визначених документів на момент проведення перевірки. Відповідач в оскаржуваній Постанові фактично визнає наявність ТТН та інших обов`язкових документів, але застосовує штраф за відсутність абстрактного «паперового носія», що свідчить про неправильну юридичну кваліфікацію та відсутність у діях Позивача складу застосованого правопорушення. Відсутність конкретної інформації на папері, яку забажав побачити інспектор, не тотожна повній відсутності передбачених законом документів.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

До суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволені позову у повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язків з забезпечення, а водія пред`явлення для перевірки відповідних документів. Під час перевірки встановлено, що відповідачем допущено, порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн., за відсутність інформації на паперовому носії режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 26.06.2026.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій вона просить позов задовольнити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

За результатами здійснення 26.06.2026 старшими державними інспекторами відділу державного нагляду контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Лемешевим А.В, на підставі направлення на перевірку № ЕНР000768 від 18.06.2026 рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом виявлено, що о 09 год. 36 хв. на 916 км. + 897 м. а/д М-30 ТОВ «ГУМАГРОЕКСПОРТ» за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки VOLKSWACEH д.н. НОМЕР_1 здійснювало перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: у водія відсутня інформація на паперовому носії режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 26.06.2026, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №ОАР009357 від 26.06.2026 року.

Акт рейдової перевірки складався на місці перевірки в присутності водія.

Водій з актом ознайомився, про що свідчить його власноручний підпис. У поясненнях про причини порушення зазначив «була заповнена індивідуальна книга водія але для цього автомобіля треба діючий тахограф».

Листом № 59610/43.2/24-26 від 09.07.2026 позивачу направлено повідомлення про розгляд справи на 04.08.2026 (з 09-30 год. до 11.45 год.).

04.08.2026 розгляд справи відбувався за участі представника позивача.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Управління державного нагляду (контролю) у Черкаській області, 04.08.2026 стосовно позивача винесено постанову №094926 про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України „Про автомобільний транспорт", в сумі 17000,00 грн, копію якої за належністю відправлено на адресу позивача.

Не погоджуючись з даною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові, суд дійшов таких висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Згідно з статті 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Відповідно до статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Згідно з частиною другою статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення вантажних перевезень.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.04.2025 №703 «Про затвердження Вичерпного переліку питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті» (далі – Перелік №703) визначено перелік документів, які повинні мати водії при виконанні перевезень вантажів у внутрішньому сполученні, а саме:

1) посвідчення водія відповідної категорії;

2) реєстраційні документи на транспортний засіб;

3)товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документом на вантаж;

4) протокол перевірки технічного стану транспортного засобу;

5) договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

6) для вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонни: інформацію з діючого та повіреного тахографа (особисту картку водія та роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія (водіїв) - у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом або смарттахографом чи реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР), або бланк підтвердження діяльності;

7) для вантажних автомобілів з повною масою до 3,5 тонн включно: заповнену індивідуальну контрольну книжку водія або копію графіка змінності водіїв або інформацію з діючого та повіреного тахографа (особисту картку водія та роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія (водіїв) - у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом або смарттахографом чи реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР), або бланк підтвердження діяльності;

8) санітарна книжка водія (експедитора), зайнятого перевезенням харчових продуктів, із результатами медичного огляду;

9) у разі перевезення небезпечних вантажів: свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів; свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі; письмова інструкція на випадок аварії або надзвичайної ситуації відповідно до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів, до якої Україна приєднана відповідно до Закону України від 02 березня 2000 року № 1511-III «Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)»;

10) цілісної таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до переліку суб`єктів господарювання, що здійснюють установлення та технічне обслуговування контрольних пристроїв (тахографів) в автомобільних транспортних засобах;

11) договір або належним чином засвідчена перевізником копія договору страхування відповідальності за шкоду, заподіяну багажу (вантажу) під час перевезення автомобільним транспортом, за класом страхування 10, визначеним статтею 4 Закону України «Про страхування»;

12) первинний документ, що фіксує маршрут руху транспортного засобу спеціального та спеціалізованого призначення суб`єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об`єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об`єкта будівництва (ремонту).

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340, в редакції, що діяла на момент перевірки), відповідно до пунктів 1.2, 1.3 якого встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Відповідно до п. 6.1 Положення N 340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, відповідно до п. 6.3. Положення, веде індивідуальну контрольну книжку водія, або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено в Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2020 року №385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за №946/18241 (далі Інструкція №385).

Відповідно до п. 4 Розділу I Інструкції № 385: Картка - смарт-картка цифрового контрольного пристрою (тахографа) із вбудованою мікросхемою, призначеною для використання в цифровому контрольному пристрої, яка дозволяє ідентифікувати власника картки та дає можливість передавати і зберігати дані;

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для відображення, реєстрації, друку, зберігання та виведення в автоматичному або напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів (у тому числі їхню швидкість) та про певні періоди роботи та відпочинку їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР. Тобто, тахокарти - це реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв, які використовуються у разі обладнання транспортного засобу аналоговим тахографом. В той час як при обладнанні транспортного засобу цифровим тахографом використовується особисту картку водія та роздрукована на паперовому носії інформація про роботу та відпочинок водіїв (роздрівка даних роботи тахографа).

Відповідно до абзацу другого підпункту 7 пункту 1 розділу II Переліку №703, водії при виконанні перевезень вантажів у внутрішньому сполученні для вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонни повинні мати та надавати для перевірки інформацію з діючого та повіреного тахографа (особисту картку водія та роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія (водіїв) - у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом або смарт-тахографом чи реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР), або бланк підтвердження діяльності.

Відповідно до п. 3 Розділу III Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа, у тому числі смарт-тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом або смарт-тахографом;

у разі несправності або пошкодження тахографа інформує про це відповідну посадову особу автомобільного перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження тахографа, автомобільний перевізник повинен його відремонтувати в ПСТ до відправлення такого транспортного засобу в рейс.

Відповідно до пунктів 7-8 Розділу III Інструкції № 385, автомобільні перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа; зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку — протягом одного року з дати закінчення строку їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Автомобільні перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів та здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу — аналоговий або цифровий (у тому числі смарт-тахограф)); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа (у тому числі смарт-тахографа); строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Відповідно до п. 6.1 Положення №340 водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Разом з тим, відповідно до п. 6.4 Положення N 340 також передбачено, що у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності.

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Відповідно до статті 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Отже, в розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

Зі змісту п. 6.1 Положення № 340, зокрема вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

А для водія такого автомобіля, крім оформлення основних документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", обов`язковою також є наявність інформації з діючого та повіреного тахографа (особиста картка водія та роздрукована на паперовому носії інформація про роботу та відпочинок водія (водіїв) - у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом або смарт-тахографом чи реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР), або бланк підтвердження діяльності, що відноситься до інших документів передбачених законодавством України.

Отже, інформація саме з діючого та повіреного тахографа - це офіційні юридично значущі дані, які реєструються спеціальним контрольним пристроєм (тахографом) для фіксації режиму праці та відпочинку водіїв.

Обов`язок як автомобільного перевізника так і водія щодо дотримання вимог підзаконних нормативно-правових актів – Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07 червня 2010 року №340, Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 №385, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/1824, Вичерпного переліку питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.04.2025 №703 та вимог ЄУТР передбачено чинним законодавством.

Враховуючи вимоги пункту 6.1 Положення № 340, відповідно до якого вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, водії, які здійснюють вантажні перевезення транспортними засобами повною масою понад 3,5 тонн, відповідно до підпункту 6 пункту 1 Розділу II Переліку №703, п. 3 Розділу ІІІ Інструкції №385 зобов`язані мати при собі та надавати для перевірки інформацію на паперовому носії режимів праці та відпочинку водія з діючого та повіреного тахографа. Таким чином, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів.

Судом встановлено, що долучені до матеріалів адміністративного позову документи не свідчать про пред`явлення роздруківки на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія на момент складання акта про проведення перевірки.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 маса транспортного засобу марки VOIKSWAGEN д/н НОМЕР_1 становить 5000 кг., тому він повинен бути оснащений тахографом. Транспортний засіб оснащено тахографом, про що свідчать наявні в матеріалах справи фотознімок самого тахографа у салоні автомобіля та фотознімок таблички тахографа, що не заперечується Позивачем. Проте даний тахограф був недіючий та не повірений.

Щодо дотримання режиму праці та відпочинку водій транспортного засобу пояснив, «була заповнена індивідуальна книга водія але для цього автомобіля треба діючий тахограф».

Таким чином, всупереч зазначених вище норм, позивач, який є перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», не забезпечив водія роздруківкою на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія.

Крім цього, виявлене правопорушення є похідним від обов`язку перевізника забезпечити водія усіма необхідними документами для здійснення перевезення вантажів.

У постанові від 29.01.2020 у справі 814/1460/16 Верховний Суд сформулював висновок, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто на момент їх вчинення.

Таким чином, порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт знайшло своє підтвердження в акті перевірки від 26.06.2026 ОАР № 009357.

Як встановлено з акту перевірки від 26.06.2026 ОАР № 009357, що під час здійснення перевезення вантажу у водія вказані документи були відсутні.

Ведення перевізником індивідуальної контрольної книжки водія не замінює обов`язок автомобільного перевізника обладнати транспортний засіб повною масою понад 3,5 т. діючим та повіреним тахографом, а водія мати та надавати інформацію з діючого та повіреного тахографа (особисту картку водія та роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія (водіїв) - у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом або смарт-тахографом чи реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР), або бланк підтвердження діяльності; Отже, надання позивачем до позовної заяви індивідуальної контрольної книжки водія не змінює суті зафіксованого під час перевірки порушення, та жодним чином не спростовує дане порушення.

Відсутність визначених законом документів під час здійснення перевезення вантажу вже є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу до перевізника.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак зважаючи на зафіксовані в акті перевірки порушення, а саме: відсутність у водія під час здійснення перевірки роздруківки на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія, за наслідками розгляду справи відповідачем правомірно та обґрунтовано винесено оскаржувану постанову.

На думку суду, вказана постанова винесена відповідачем в межах наданих йому повноважень, із дотриманням процедури розгляду справи.

Суд вважає, що оскаржувана постанова відповідає й іншим вимогам ч.2 ст.2 КАС України, що висуваються до рішення суб`єкта владних повноважень.

Решта доводів позивача висновків суду не спростовують, а тому не беруться судом до уваги.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи, не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

СуддяВалентина ЯНКІВСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua