Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №580/9241/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 рокусправа № 580/9241/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Янківської В.П.,

розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

24 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , правил військового обліку, а саме у зв`язку із непройденим повторним проходженням військово-лікарської комісії до 05.06.2025 року;

2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , правил військового обліку;

3) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що полягають у зверненні до органів Національної поліції України щодо здійснення адміністративного затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та доставлення його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

4) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) направити до органів та підрозділів Національної поліції України повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як особи, яка нібито вчинила адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до абзацу 17 пункту 79 Порядку 21 організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач тривалий час фактично проживає за межами України, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , що також відображено у військово-обліковому документі в електронній формі, сформованому засобами застосунку «Резерв+». Позивачем було оновлено військово-обліковий документ в електронній формі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста «Резерв+», відповідно до якого відносно нього міститься інформація про «порушення правил військового обліку», а також зазначено причину звернення до Національної поліції України: «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК». Позивач, не погоджується із протиправними діями відповідача, що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, без належної правової підстави, відомостей відносно нього, про "Порушення правил військового обліку" та відомостей, про "Звернення від 31.03.2026 року (Причина: Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК) до органів та підрозділів, що входять до системи Національної поліції України, для адміністративного затримання та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою складання протоколу про адміністративні правопорушення".

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

Позивач проживає за межами України, а саме за адресою: держава АДРЕСА_1 , що відображено у військово-обліковому документі в електронній формі, сформованому засобами застосунку «Резерв+».

Позивачем оновлено військово-обліковий документ в електронній формі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста «Резерв+», в якому зазначено: «порушення правил військового обліку», а також зазначено причину звернення до Національної поліції України: «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК». Також зазначено, що остання постанова ВЛК датована 28.10.1999 із формулюванням «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Представником позивача — адвокатом Колгановим І.В. направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). У вищевказаному адвокатському запиті представник позивача просив надати наступну інформацію: « 1. Якими діями чи бездіяльністю вчиненими ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 було порушено правила військового обліку? Прошу направити у відповідь на даний адвокатський запит, завірені копії підтвердних документів та аргументовану відповідь. 2. Чи складався/виносився протокол по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ? У разі якщо так, прошу направити у відповідь на даний адвокатський запит, завірену копію протоколу та аргументовану відповідь. 3. Чи складалась виносилась постанова за справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ? Уразі якщо так, прошу направити у відповідь на даний адвокатський запит, завірену копію постанови та аргументовану відповідь. 4. Чи здійснювався виклик ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уповноваженими особами до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 )? У разі якщо так, прошу направити у відповідь на даний адвокатський запит, завірені копії підтвердних документів та аргументовану відповідь. 5. Чи звертався керівник ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) до органів та підрозділів, що входять до системи Національної поліції України щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до ІНФОРМАЦІЯ_6 ? У разі якщо так, прошу направити у відповідь на даний адвокатський запит, завірені копії підтвердних документів та аргументовану відповідь. Якщо в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , містяться інші окрім вищеперерахованих документів, прошу надати їх завірені копії в установленому порядку.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.04.2026 №963 представника позивача повідомлено про те, що у зв`язку із внесенням змін Законом України №3621-ІХ особи, які раніше були визнані обмежено придатними, підлягали повторному проходженню військово-лікарської комісії. Також у відповіді зазначено, що ОСОБА_1 не пройшов ВЛК для встановлення ступеня придатності, у зв`язку із чим порушив обов`язок визначений пп. 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону №2232-XII).

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини 8 статті 2 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ, Кабінет Міністрів України постановою від 30.12.2022 № 1487 затвердив "Порядок організації ведення військового обліку військовозобов`язаних, призовників та резервістів, (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов`язаних (пункт 6 Порядку №1487).

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (пункт 20 Порядку №1487).

Пунктом 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) установлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).

У статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Судом встановлено, що згідно з даними військово-облікового документу Резерв+ позивач – військовозобов`язаний, рядовий, Солдат резерву; потребує проходження базової загальновійськової підготовки, відстрочки не має, не прибули (відмовились від проходження) ВЛК.

У зв`язку з вищевикладеним, суд наголошує, що всі військовозобов`язані громадяни України, зобов`язані виконувати правила військового обліку, законодавства про військовий обов`язок та військову службу, оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Це стосується і тих осіб, які мають право на відстрочку, які здійснили всі необхідні заходи щодо оновлення своїх даних та тих категорій осіб, які є непридатними до служби за станом здоров`я.

Відповідно обов`язок виконання правил військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені Законами України «Про оборону», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу», стосується усіх військовозобов`язаних громадян.

Далі суд зазначає, що частиною восьмою ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» встановлено, що органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Єдиний держаний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, окрім іншого зазначеного у вказаній статті належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України «Про Єдиний держаний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов`язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"4) відомості про участь у бойових діях.

Згідно абз. 8 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

З огляду на вказане, внесення Органом ведення Реєстру даних до Єдиного держаного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення військовозобов`язаними правил військового обліку у тому числі інформацію, що слугувала підставою про подання до органів Національної поліції звернення надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, для здійснення адміністративного затримання та доставлення військовозобов`язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у відповідності до приписів п. 56, 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487, не суперечать та узгоджуються із приписами Закону України «Про Єдиний держаний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Крім того, приписами ч. 9 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначено, що органи ведення Реєстру забезпечують внесення та актуалізацію його бази даних.

Програмне забезпечення Реєстру відносно порушення військовозобов`язаними правил військового обліку побудовано за принципом відображення у Реєстрі певних статусів, наприклад: якщо військовозобов`язаний порушив правила військового обліку і відносно такого військовозобов`язаного у Реєстрі шляхом електронної інформаційної взаємодії з Єдиною інформаційною системою МВС України було автоматично сформовано електронне подання до відповідного підрозділу Національної поліції про доставлення такого військовозобов`язаного до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП У відповідності до приписів Постанови КМУ від 30 грудня 2022 р. №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відносно такого військовозобов`язаного у Реєстрі відображається інформація стосовно порушення ним правил військового обліку зі статусом «активний», а після доставлення такого військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки і складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП відображається статус «неактивний». При цьому, дані про порушення таким військовозобов`язаним правил військового обліку у Реєстрі після складання протоколу і винесення відповідної постанови по справі про адміністративне правопорушення (притягнення до відповідальності та/або закриття справи про адміністративне правопорушення) не зникають і залишаються у Реєстрі, але вже у статусі «неактивний».

Реєстром не передбачено функціоналу безпосереднього «виключення» внесених даних про порушення військовозобов`язаними правил військового обліку.

Разом з тим, наявність в Реєстрі інформації про неявку позивача за повісткою не є видом чи формою адміністративної відповідальності, тому закінчення строків притягнення до відповідальності не свідчить про необхідність виключення з Реєстру відомостей про неприбуття особи за повісткою до ТЦК, що є службовими даними, які підлягають внесенню до Реєстру.

Військовий облік є безперервним процесом, який вимагає актуальної інформації про військовозобов`язаних для забезпечення мобілізаційної готовності. Факт неявки за повісткою, навіть якщо за нього не може бути накладено адміністративне стягнення, залишається невиконаним зобов`язанням, яке безпосередньо впливає на точність та повноту даних у Реєстрі. Збереження інформації про порушення правил військового обліку в Реєстрі (навіть якщо строки адміністративної відповідальності закінчилися) є важливим для цілей актуалізації даних та моніторингу виконання військового обов`язку.

Вимога щодо самостійного прибуття особи для скасування позначки спрямована на забезпечення виконання позивачем його обов`язку з`явитися до ТЦК для оновлення своїх даних та з`ясування обставин його військово-облікового статусу, а не на накладення штрафу. Це механізм забезпечення належного військового обліку, який відрізняється від карального заходу. Неможливість накласти штраф не означає, що держава повинна втратити критично важливу інформацію про неявку або можливість забезпечити виконання особою її безперервного обов`язку з`явитися та оновити свої записи.

Суд наголошує, що Реєстр є базою даних, яка відображає статус особи щодо виконання нею військового обов`язку. Факт неявки за повісткою є об`єктивною обставиною, що вказує на порушення правил військового обліку, незалежно від того, чи буде за це накладено адміністративне стягнення. Внесення такої інформації до Реєстру є необхідним для належного військового обліку та відображає факт недотримання зобов`язання, що вимагає подальших дій для забезпечення мобілізаційної готовності.

Внесення інформації про неявку до Реєстру є необхідним для відображення актуального статусу військовозобов`язаного та забезпечення достовірності даних для цілей мобілізації. Звернення до поліції є законним механізмом забезпечення явки особи для виконання її обов`язків з військового обліку, а не виключно для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Наявність в ЄДРПВР інформація про неприбуття позивача за повісткою чи перебування в розшуку, жодним чином не порушує його права, лише свідчить про невиконання ним конституційного військового обов`язку.

Згідно з п.14-2 Порядку №1487 громадяни України, які не стали на військовий облік призовників у період, визначений пунктом 14-1 цього Порядку, беруться на такий облік лише після особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Громадяни України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які не перебувають на військовому обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім випадків, коли такі громадяни не беруться на такий облік відповідно до законодавства), беруться, відповідно до п.14-3 цього Порядку, на такий облік на підставі відомостей, отриманих Міноборони шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта відповідно до статті 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.14-4 Порядку №1487 обсяг та структура даних, якими обмінюються суб`єкти електронної інформаційної взаємодії у випадках, передбачених пунктом 14-3 цього Порядку, через програмні інтерфейси електронних інформаційних ресурсів (сервіси), визначаються договорами про інформаційну взаємодію, укладеними відповідно до Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 606 Деякі питання електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів (Офіційний вісник України, 2016 р., № 73, ст. 2455; 2021 р., № 52, ст. 3216; 2023 р., № 11, ст. 721). У разі відсутності технічної можливості передачі даних з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта електронна інформаційна взаємодія суб`єктів електронної взаємодії здійснюється з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із дотриманням вимог щодо захисту інформації відповідно до статті 8 Закону України Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах.

Крім того Порядок електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і Державного реєстру фізичних осіб - платників податків затверджено наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України 21 серпня 2023 року № 494/446, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2023 року за № 1564/40620. Порядок електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів і Державним реєстром актів цивільного стану громадян затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства юстиції України 10 серпня 2023 року № 464/2887/5, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2023 року за № 1401/40457.

Тобто, відомості про осіб з метою мобілізації інтегровані в електронні реєстри та використовуються уповноваженими державними органами для виконання покладених на них законом завдань.

Судом встановлено, що військовозобов`язаному позивачу, який перебуває на військовому обліку у відповідача як Солдат резерву, була сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів Резерв+ інформація про відмову від проходження ВЛК 29.11.2025.

Суд висновує що всупереч частині 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ, позивач зобов`язаний був з`явитися для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, але останній не з`явився і не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у направленні (через РЕЗЕРВ+) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

В зв`язку із неприбуттям позивача на проходження ВЛК та неповідомлення останнім про причини його неявки відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів від 30 грудня 2022 р. № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», та Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII, на підставі абз 9 п. 15 Порядку 560 відповідачем щодо позивача ініційовано звернення до Національної поліції щодо адміністративного затримання та доставлення військовозобов`язаного ОСОБА_1 як особи, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Вчасне уточнення позивачем військово-облікових даних є складовим, але не тотожним загальному поняттю виконання військового обов`язку громадянина України, не позбавляє виконання обов`язку прибути за повісткою (у т.ч. електронною, сформованою в Реєстрі чи без її надходження згідно з п.2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів).

Натомість дії ТЦК про встановлення відмітки у військово-обліковому документі позивача про порушення правил військового обліку свідчать про виконання відповідачем передбачених законом владних повноважень органу військового управління в умовах воєнного стану в Україні.

ВП ВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає, що: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позиція позивача зі спірних питань є помилковою та такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини в період воєнного стану у державі, та/або фактичним обставинам справи.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, системно проаналізувавши приписи законодавства України та надавши оцінку наявним у справі доказам та основним доводам сторін, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяВалентина ЯНКІВСЬКА