Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №580/9318/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокусправа № 580/9318/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Кульчицького С.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Уманське ремонтно експлуатаційне управління №3" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Комунального підприємства "Уманське ремонтно експлуатаційне управління №3"(далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Комунального підприємства “Уманське ремонтно експлуатаційне управління №3” щодо надання неточної, неповної та недостовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 19.08.2026 року, що міститься у листі від 26.08.2026 р. №728.

- зобов`язати Комунальне підприємство “Уманське ремонтно експлуатаційне управління №3” надати точну, повну та достовірну інформацію на інформаційний запит ОСОБА_1 від 19.08.2026 р. з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулась з інформаційним запитом до Комунального підприємства «Уманське ремонтноексплуатаційне управління №3» з інформаційним запитом в якому просила надати точну, повну та достовірну інформацію щодо технічної характеристики будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме рік введення будинку в експлуатацію та копію технічного паспорту. Відповідач листом від 26.08.2026 року №728 повідомив: «Надаємо запитувану інформацію у вигляді копії із копії "технический паспорт на здание" (мовою наявної у КП "Уманське РЕУ №3" копії). Зазначена копія містить розділ І, який має назву "общие сведения о строении" (мовою наявної у КП "Уманське РЕУ №3" копії), а також розділ II, який має назву "Техническое описание и состояние конструктивных елементов, перечень и объем ремонтных работ по зданию" (мовою наявної у КП "Уманське РЕУ №3" копії). Наявні у наданій копії з копії виправлення працівники КП "Уманське РЕУ №3" пояснити не можуть, так само як неможливо пояснити підставу та рік внесення виправлення. Запитувана інформація щодо року введення будинку в експлуатацію у копії "технический паспорт на здание" (мовою наявної у КП "Уманське РЕУ №3" копії) відсутня, а тому у КП "Уманське РЕУ №3" також відсутня інформація щодо року введення зазначеного будинку в експлуатацію». У додатках до відповіді надано копію документу під назвою «Технический паспорт на здание», в якому зазначено: «перевулок Шевченка, 3 литера А». Жодної інформації з приводу вказаної адреси відповідачем не зазначено. У розділі «Общие сведения о строении», «год постройки - 1913». Жодної характеристики щодо будинку АДРЕСА_1 на момент 1913-го року відповідачем не надано, як і копій документів щодо вказаного будинку. Не є зрозумілим інформація щодо «Надаємо запитувану інформацію у вигляді копії із копії». Відповідач приховує інформацію щодо місцезнаходження оригіналу документу. У розділі V.«ОБЩАЯ ОЦЕНКА ТЕХНИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ ЗДАНИЯ» зазначено: «Жилой дом под лит.А-1 одноэтажный конструктивные элементы строения находятся в удовлетворительном состоянии. Капитальный ремонт произведён в 1969 году». Станом на 27.08.2026 року за наявними правовстановлюючими документами будинок АДРЕСА_1 немає ні літ.А, ні літ.А-1. Відповідачем не надано жодної інформації з приводу зміни адреси будинку та підстав. У графі «объём ремонтных робот» немає жодних відомостей, що взагалі викликає обґрунтований сумнів щодо дійсності вказаного документу. Фактично, відповідачем взагалі не надано жодної інформації щодо характеристики будинку АДРЕСА_1 на момент його створення-1913 рік. Вищевикладене є доказом надання неповної, неточної та недостовірної інформації на інформаційний запит позивача від 19.08.2026 року.

Ухвалою суду від 01.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач 15.09.2026 подав до суду відзив в якому просить в задоволенні позову відмовити. Вказує, що між КП ”Уманське РЕУ №3” та співвласниками будинку по АДРЕСА_1 відсутні договірні відносини. У КП ”Уманське РЕУ №3” наявна копія документу із назвою ”технический паспорт на здание”(мовою наявної у КП ”Уманське РЕУ №3” копії) на будинок по АДРЕСА_1 . Іншою технічною документацією на зазначений будинок КП ”Уманське РЕУ №3” не володіє. Отримавши вищевказаний інформаційний запит від ОСОБА_1 , з метою не допущення технічних чи граматичних помилок, для більш наглядного та достовірного надання інформації заявнику, у КП ”Уманське РЕУ №3” була відсканована наявна копія зазначеного документу, яка на прохання запитувача інформації 26 серпня 2026 року за вихідним номером 728 направлена на електронну адресу зазначену у її ж інформаційному запиті. Твердження позивача про те, що відповідач приховує інформацію щодо місцезнаходження оригіналу документу, є лише власною точкою зору позивача та не відповідає дійсності. У підприємстві відсутні відомості про назву міста, конкретного державного органу, підприємства, установи чи організації, у яких знаходиться точна, повна та достовірна інформація із поставленого у інформаційному запиті питання. У відповідача також відсутня інформація про підстави внесення у копію документа із назвою ”технический паспорт на здание”(мовою наявної у КП ”Уманське РЕУ №3” копії) будь-яких відомостей, які у ньому зазначені. У тому числі у відповідача відсутня інформація, як зазначено у позовній заяві позивача, ”з приводу зміни адреси будинку та підстав”. Таким чином, відповідач на інформаційний запит позивача надав наявну у нього інформацію у повному наявному у нього обсязі. Позивач у позовній заяві не повідомив суд, якою саме технічною характеристикою, яка її назва, володіє відповідач, однак, як стверджується у позовній заяві ”Жодної характеристики щодо будинку АДРЕСА_1 на момент 1913 року відповідачем не надано, як і копій документів щодо вказаного будинку”. Також, позивач не повідомив суд, який саме документ, яка його назва, щодо будинку АДРЕСА_1 наявний у відповідача, однак, як стверджується у позовній заяві, відповідач не надав його позивачу. Відсутність відомостей у наявній у відповідача копії документу із назвою ”технический паспорт на здание”(мовою наявної у КП ”Уманське РЕУ №3” копії), відповідач пояснити не може.

Позивач 21.09.2026 подала відповідь на відзив в якій зазначила, що у відзиві відповідач стверджує, що не володіє запитуваною інформацією, що спростовано обставиною тривалого перебування двоквартирного будинку АДРЕСА_1 на балансі КП «ВЖ РЕУ№1», його фактичним обслуговуванням, а відповідач є його правонаступником. Будучи балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 до 2000 року, відповідач зобов`заний був зберігати технічну документацію на будинок до її передачі в установленому законом порядку. Доказом тверджень позивача є наявність станом на 21.09.2026 року документу за 1969 рік, враховуючи, що позивач ставила питання в інформаційному запиті від 19.08.2026 року про надання точної, повної та достовірної інформації щодо технічної характеристики вказаного будинку, рік введення будинку в експлуатацію та копію технічного паспорт та інше, то саме на відповідача покладено законом обов`язок надати відповідь «якою саме технічною характеристикою, яка її назва, володіє відповідач». Відповідач систематично, умисно та свідомо, не надає запитувану позивачем інформацію, докази про що містяться в аналогічному запиті від 07.09.2026 року та відповіді від 11.09.2026 року №773, в той час як саме КП «ВЖ РЕУ-1» видавало довідку про склад сім`ї у 1997-му році та має у розпорядженні запитувану інформацію.

Представник відповідача 25.09.2026 подав заперечення в якому зазначив, що позивач у позові стверджує, що відповідач нібито приховує інформацію щодо місцезнаходження оригіналу документа, а також навмисно надав неповні дані. Проте такі твердження є суб`єктивними припущеннями та не відповідають дійсності. Відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”, розпорядник зобов`язаний надавати інформацію, якою він фактично володіє. КП “Уманське РЕУ №3” не є архівною установою. У підприємства відсутні відомості про те, де знаходяться оригінали документів, які не передавалися підприємству, а також відсутня інформація про підстави внесення окремих історичних записів чи виправлень у наявну копію технічного паспорта у 1969 році. Відповідач не може надати інформацію, якої об`єктивно не має у своєму розпорядженні, і закон не покладає на підприємство обов`язок створювати нову інформацію чи проводити розслідування щодо архівних документів минулих століть на вимогу запитувача.

13.10.2026 позивач подала заяву в якій просила для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи приєднати відповідь виконавчого комітету Уманської міської ради від 13.10.2026 року, з якої вбачається, що відповідачем надавалась інформація з датою введення в експлуатацію будинку АДРЕСА_1 для зняття будинку з балансу, а тому він володів вказаною інформацією станом на 19.08.2026 року.

19.10.2026 представник відповідача подав пояснення на заяву позивача від 13.10.2026 в якому повідомив суд, що у відповідача відсутня інформація з датою введення в експлуатацію будинку АДРЕСА_1 як станом на 19.08.2026 року так станом і на теперішній час.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що 20 серпня 2026 року за вхідним номером 184 у Комунальному підприємстві ”Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3”(скорочена назва якого КП “Уманське РЕУ №3”) був зареєстрований інформаційний запит ОСОБА_1 з наступним проханням: надати точну, повну та достовірну інформацію щодо технічної характеристики вказаного будинку, рік введення будинку в експлуатацію та копію технічного паспорту. Інформаційний запит стосувався будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач листом від 26.08.2026 року №728 повідомив: «Надаємо запитувану інформацію у вигляді копії із копії "технический паспорт на здание" (мовою наявної у КП "Уманське РЕУ №3" копії). Зазначена копія містить розділ І, який має назву "общие сведения о строении" (мовою наявної у КП "Уманське РЕУ №3" копії), а також розділ II, який має назву "Техническое описание и состояние конструктивных елементов, перечень и объем ремонтных работ по зданию" (мовою наявної у КП "Уманське РЕУ №3" копії). Наявні у наданій копії з копії виправлення працівники КП "Уманське РЕУ №3" пояснити не можуть, так само як неможливо пояснити підставу та рік внесення виправлення. Запитувана інформація щодо року введення будинку в експлуатацію у копії "технический паспорт на здание" (мовою наявної у КП "Уманське РЕУ №3" копії) відсутня, а тому у КП "Уманське РЕУ №3" також відсутня інформація щодо року введення зазначеного будинку в експлуатацію».

Бездіяльність відповідача щодо ненадання повної, точної та достовірної інформації на інформаційний запит від 19 серпня 2026 року позивачка вважає протиправною, а тому звернулася в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації врегульовані Законом України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XІІ “Про інформацію” (далі – Закон № 2657-XІІ), Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ “Про доступ до публічної інформації” (далі – Закон № 2939-VІ) та іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 ст. 3 Закону № 2657-XІІ встановлює право кожного на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VІ).

Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 2939-VІ є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації – суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Одним із способів доступу до інформації відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону № 2939-VI є надання її за запитами на інформацію.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

На підставі ч. 2 ст. 19 Закону №2939-VI запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

П. 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Ч. 1 ст. 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2657-XII реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Суд вище встановив, що 19.08.2026 позивачка звернулася до відповідача з інформаційним запитом, у якому просила надати точну, повну та достовірну інформацію щодо технічної характеристики будинку АДРЕСА_1 , рік введення будинку в експлуатацію та копію технічного паспорту .

Листом від 26.08.2026 №728 відповідач повідомив, що «Надаємо запитувану інформацію у вигляді копії із копії "технический паспорт на здание" (мовою наявної у КП "Уманське РЕУ №3" копії). Зазначена копія містить розділ І, який має назву "общие сведения о строении" (мовою наявної у КП "Уманське РЕУ №3" копії), а також розділ II, який має назву "Техническое описание и состояние конструктивных елементов, перечень и объем ремонтных работ по зданию" (мовою наявної у КП "Уманське РЕУ №3" копії). Наявні у наданій копії з копії виправлення працівники КП "Уманське РЕУ №3" пояснити не можуть, так само як неможливо пояснити підставу та рік внесення виправлення. Запитувана інформація щодо року введення будинку в експлуатацію у копії "технический паспорт на здание" (мовою наявної у КП "Уманське РЕУ №3" копії) відсутня, а тому у КП "Уманське РЕУ №3" також відсутня інформація щодо року введення зазначеного будинку в експлуатацію».

Отже, відповідач надав відому йому та наявну інформацію.

Твердження позивача про те, що відповідач приховує інформацію щодо місцезнаходження оригіналу документу, не доведено позивачем.

Відповідач зазначив, що у підприємсті відсутні відомості про назву міста, конкретного державного органу, підприємства, установи чи організації, у яких знаходиться точна, повна та достовірна інформація із поставленого у інформаційному запиті питання. У відповідача також відсутня інформація про підстави внесення у копію документа із назвою ”технический паспорт на здание”(мовою наявної у КП ”Уманське РЕУ №3” копії) будь-яких відомостей, які у ньому зазначені. У тому числі у відповідача відсутня інформація, як зазначено у позовній заяві позивача, ”з приводу зміни адреси будинку та підстав”.

Таким чином, відповідач на інформаційний запит позивача надав наявну у нього інформацію у повному наявному у нього обсязі.

У свою чергу, позивач у позовній заяві не повідомив суд, якою саме технічною характеристикою, яка її назва, володіє відповідач, однак, як стверджується у позовній заяві ”Жодної характеристики щодо будинку АДРЕСА_1 на момент 1913 року відповідачем не надано, як і копій документів щодо вказаного будинку”.

Також, позивач не повідомив суд, який саме документ, яка його назва, щодо будинку АДРЕСА_1 наявний у відповідача, однак, як стверджується у позовній заяві, відповідач не надав його позивачу.

Аналіз зазначених обставин вказує на те, що відповідач, не володіючи всією запитуваною інформацією, надав позивачці наявну у нього інформацію та документи по суті запиту, які перебували в наявності відповідача.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач виконав обов`язок, встановлений ч. 3 ст. 22 Закону № 2939-VI.

Суд також врахував, що позивачка не зазначила обставин із наданням підтверджуючи доказів про те, що саме відповідач має у розпорядженні інформацію щодо технічної характеристики вказаного будинку та рік введення будинку в експлуатацію.

Відповідач не зобов`язаний на підставі запиту про надання публічної інформації створювати нову інформацію, яка відсутня в його розпорядженні. Позивач помилково вважає, що відповідач повинен здійснити перевірку підстав внесення неправильної адреси чи перевірку коригування інформації в технічному паспорті на будинок, оскільки вимоги закону про надання доступу до публічної інформації не передбачають обов`язку її створення. Відповідно, відсутність документів у відповідача є підставою для повідомлення позивачу про їх відсутність, що і виконано відповідачем.

Підсумовуючи викладене, за наслідками розгляду цієї справи суд не встановив ознак протиправної бездіяльності відповідача, у зв`язку із чим у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача вчинити дії, які є предметом цього спору.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для ухвалення рішення по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову потрібно відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивачки, звільненої від сплати судового збору відповідно до закону, не підлягають задоволенню, а відповідач не надав доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяСергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ