Вирок від 28 жовтня 2026 р. у справі №194/1524/25 — Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Суд: Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №194/1524/25

Суддя: Хоменко Д. Є.

Кримінальне провадження № 194/1524/25

Номер провадження № 1-кп/194/55/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.07.2025 за №12025046400000068 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Богданівка, Павлоградського району, Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, колишнього солдату резерву 37 запасної роти ВЧ НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, 10 липня 2025 року, близько 09 годин 00 хвилин, знаходячись в приміщенні кухні за місцем свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , що належить його дружині ОСОБА_5 (в попередньому шлюбі-Ломова), перебуваючи в агресивному емоційно- збудженому стані, чому передували необережні дії з боку малолітнього пасинка необережності впустив на підлогу скляний глечик з водою, чим викликав сторонній шум, який став причиною переляку та різкого пробудження малолітньої доньки ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті раніше виниклих та триваючих особистих неприязних відносин, маючи прямий протиправний умисел, направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді спричинення шкоди здоров`ю ОСОБА_7 та бажаючи їх настання, забіг до приміщення кухні, де в цей момент знаходився малолітній потерпілий ОСОБА_7 та зрозумівши, що пробудження його доньки сталося внаслідок необережних дій пасинка, різко наблизився до останнього та, стоячи навпроти потерпілого ОСОБА_7 , наніс йому один удар правою ногою в область правої частини обличчя, тим самим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: гематом повік правого ока, садна правої скроневої ділянки, що утворились від однієї механічної дії тупого твердого предмета з місцем прикладання діючої сили у вищезазначену область та за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Потерпілий та його законний представник ОСОБА_8 в судове засідання не заявились, надали письмову заяву про відсутність претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого та відсутність заперечень щодо розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, вказавши, що дійсно, 10 липня 2025 року він, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті неприязних відносин, наніс потерпілому ОСОБА_7 один удар правою ногою в область правої частини обличчя. У вчиненому щиро розкаявся.

Зважаючи на повне і беззаперечне визнання вини обвинуваченим, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст обвинувачення, переконавшись у добровільності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, заслухавши думку учасників процесу, які не заявляли заперечень проти розгляду справи із застосуванням ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують його особу.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

В судових дебатах сторона обвинувачення просила визнати винного ОСОБА_4 за ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу розміром п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Обвинувачений не заперечував проти запропонованого прокурором покарання.

Суд, призначаючи покарання, керується положеннями ст.65 КК України, зокрема, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст.67 КК України, є вчинення правопорушення щодо малолітнього.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що останній має середню освіту, одружений, раніше не судимий, на обліку лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, має на утриманні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , службова характеристика посередня.

Враховуючи, ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, наявність на утриманні малолітніх дітей, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому покарання у виді штрафу розміром п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Витрати на залучення експертів у провадженні відсутні.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до приписів ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 369,371, 373 - 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу розміром п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua