Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №183/1869/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 183/1869/26

Провадження 2/206/2092/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої-судді Плінської А.В.

при секретарі Габісонія Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ємільчинського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Ємільчинської державної нотаріальної контори про звільнення майна з-під арешту,

в с т а н о в и в :

В лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ємільчинського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Ємільчинської державної нотаріальної контори про звільнення майна з-під арешту, а саме просить зобов`язати Ємільчинський відділ державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з часток майна, що належить позивачу на праві власності, а саме: нежитлове приміщення, частину будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа -145.1 кв.м., частка власності – 1/5; 1/3 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , площа – 86.4 кв.м.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на належне йому майно накладено арешт. Після звернення до суб`єкта накладення арешту позивач дізнався, що накладено арешт на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є його повним тезкою за виключенням дати народження, тобто боржником є зовсім інша особа, та він не є боржником у жодному провадженні, а отже арешт на належне йому майно порушує його права як власника майна.

Ухвалою судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6 березня 2026 року було передано справу за підсудністю до Самарського районного суду міста Дніпра.

Ухвалою від 6 травня 2026 року було прийнято до провадження справу, відкрито провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 23 вересня 2026 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Від відповідача – Звягельської державної нотаріальної контори Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення позовних вимог.

Представник відповідача - Ємільчинського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є внутрішньо переміщеною особою та має РНОКПП НОМЕР_1 , що підтверджується копією паспорту та відповідними довідками.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 є власником 1/5 нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та 1/3 квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 6 липня 2024 року. Згідно вказаної Інформації,6 липня 2007 року реєстратором Ємільчинської державної нотаріальної контори на підставі листа від 12 червня 2007 року Відділу державної виконавчої служби Ємільчинського рай управління юстиції зареєстровано арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , обтяження №5254115

Відповідно до листа Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області обтяження №5254115 на підставі постанови-листа 730 від 12 червня 2007 року відділу державної виконавчої служби Ємільчинського рай управління юстиції стосувалось ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно відсутні підстави для зняття ними обтяження, адже заявник ІНФОРМАЦІЯ_2 та щодо нього будь-які обтяження і провадження у них відсутні.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина першастатті 321 ЦК України).

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Застосування арешту майна боржника, як обмежувальний захід, не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно зі статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» під час вирішення такого спору з`ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Керуючись наведеними правовими нормами, у разі звернення особи до суду в порядку позовного провадження з вимогою про звільнення майна з-під арешту (зняття арешту з майна) вказані позовні вимоги можуть бути пред`явлені до особи, в інтересах якої накладено арешт, - стягувача у виконавчому провадженні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першастатті 16 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановленихЦПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки арешт на майно позивача накладено помилково, так як він має на території країни повного тезку за виключенням дати народження, що не було належним чином перевірено реєстратором обтяження, та з урахуванням відсутності виконавчих проваджень та обтяжень щодо позивача, а тому позовні вимоги позивача суд вважає підставними та такими, що підлягають до задоволення в частині зняття арешту. В частині ж що стосується зобов`язання відділу ДВС зняти арешт, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог через відсутність на те правових підстав, адже Відділом жодним чином не порушені права позивача, арешт ними не накладався, а лист про обтяження стосувався зовсім іншої особи.

При цьому, суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно особи, яка не є боржником у виконавчому провадженні, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Керуючись ст.ст.10,11,81, 258,264-266 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зняти арешт з 1/5 нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та 1/3 квартири АДРЕСА_4 , що належать на праві власності ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , зареєстрованого 6 липня 2007 року за №5254115 реєстратором Ємільчинської державної нотаріальної контори на підставі постанови – листа 730, від 12 червня 2007 року Відділу державної виконавчої служби Ємільчинського рай управління юстиції та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Суддя: А.В. Плінська