Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №308/14362/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14362/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участю секретаря судових засідань Камілли В.Я.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101778991273105 від 17.05.2026 року у розмірі 126578,87грн., а також судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та відповідачем 16.03.2026 укладено договір щодо надання останньому кредиту в розмірі 100000 грн. строком на 12 місяців (тобто до 16.05.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн.

Однак, відповідач взятого на себе зобов`язання щодо повернення коштів належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 26.09.2026 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 126578,87 грн., яка складається з: 99978,08 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 24753,40 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією, 1847,39 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

Зауважує, що на даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав АТ «А-Банк».

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вважає позов передчасним, необґрунтованим, не підтвердженим належними, допустимими і достовірними первинними доказами та таким, що суперечить імперативним нормам Закону України «Про споживче кредитування» і обов`язковим правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, з огляду на такі правові та фактичні обставини.

Зокрема, вказує на грубе порушення Позивачем імперативного порядку досудового врегулювання при достроковому стягненні споживчого кредиту (ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування») та відсутності у Відповідача обов`язку достроково повертати непрострочену частину кредиту (74 627,91 грн) і поточні проценти. Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданої до неї Заяви про надання послуги «Швидка готівка» №АВНОСТ155101778991273105 від 17.05.2026 року і Паспорта споживчого кредиту, строк кредитування становить 12 місяців зі строком остаточного повернення до 16.05.2027 року включно шляхом сплати щомісячних платежів 17-го числа кожного місяця згідно з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту (Графіком погашення).

Зазначає щодо недоведеності правомірності укладення договору в електронній формі, порушення ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та відсутності доказів повноважень підписантів Банку; неналежності та недостовірності Розрахунку заборгованості та суперечностей у первинних бухгалтерських документах; незаконності нарахування процентів у розмірі 24 753,40 грн: заборона Паспорта споживчого кредиту на проценти при простроченні та нікчемність формули «360 днів на рік»; безпідставності стягнення пені у розмірі 1 847,39 грн, порушення Банком обов`язку оцінки кредитоспроможності (ст. 10, 21 Закону України «Про споживче кредитування») та зменшення неустойки за ч. 3 ст. 551 ЦК України. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 12.10.2026 відкрито провадження у справі та враховуючи малозначність даного спору, постановлено проводити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у його відсутності, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Просив врахувати доводи, викладені ним у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, виходячи з їх належності та допустимості, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що 17.05.2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту - Клієнт, Позичальник, Відповідач) уклав з АТ «А-Банк» (скорочена назва АТ "А-Банк", далі по тексту - Банк, Кредитор, Позивач) кредитний договір ABH0CT155101778991273105, щодо надання останній кредиту в розмірі 100000.00 грн. строком на 12 місяців (тобто до 16.05.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту).

У відповідності до п.п. 3-5 Кредитного договору (Заяви клієнта, далі кредитний договір), ліміт цього договору: 100000.00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 16.05.2027 року, терміном на 12 місяці. Згідно до п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 75.00 річних. Відповідно до п. 7, Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0.00 грн

Відповідно до п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» У випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, відтак банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101778991273105 від 17.05.2026 року у розмірі 124731,48 грн., за мінусом 1847,39 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею, відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України.

Щодо доводів відповідача про передчасність позову та порушення порядку дострокового повернення кредиту, то таке суд оцінює критично, оскільки необхідно розмежовувати стягнення прострочених платежів, строк виконання яких настав відповідно до графіка погашення, та дострокове стягнення всієї неповернутої суми кредиту, строк повернення якої ще не настав. Саме по собі порушення строків внесення чергових платежів надає кредитору право вимагати виконання зобов`язань у частині простроченої заборгованості.

Доводи відповідача про недоведеність укладення кредитного договору з огляду на його електронну форму суд вважає також необґрунтованими, оскільки відповідно до статей 205, 207, 639 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» правочин може бути вчинений в електронній формі та прирівнюється до письмового за умови дотримання встановленого законом порядку його підписання. Отже, сама відсутність власноручного підпису позичальника не свідчить про неукладеність договору. Визначальним є встановлення факту волевиявлення відповідача на укладення договору та погодження його істотних умов.

Щодо недостовірності розрахунку заборгованості, то суд зазначає, що відповідачем, незважаючи на заперечення, не надано контррозрахунку заборгованості.

Щодо правомірності нарахування процентів.

Відповідно до статей 1048, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі та порядку, визначених договором. При цьому договірні проценти є платою за правомірне користування кредитними коштами, а тому їх нарахування допускається в межах погодженого строку кредитування. Після закінчення такого строку або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту застосовуються правові наслідки, визначені статтею 625 ЦК України, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

Саме по собі використання при розрахунку процентів умовного 360-денного року не свідчить про нікчемність відповідної умови договору, однак правомірність такої методики залежить від її погодження сторонами та відповідності умовам кредитування.

Решта доводів відповідача не спростовують вище викладених висновків суду.

У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.5,12,13,76,89,141,258,263-265,273,279,354,355 ЦПК України, ст.ст. 549-551, 625, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101778991273105 від 17.05.2026 року у розмірі 124731 (сто двадцять чотири тисячі сімсот тридцять одну гривню),48коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» витрати із сплати судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні) 40 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: 49074, м.Дніпро, вул.Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ - 14360080, МФО - 307770.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 Адреса: АДРЕСА_1 ; номери телефонів: НОМЕР_2 (інші засоби зв`язку невідомі); адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 Електронний кабінет наявний.

Повний текст рішення складено 03.11.2026.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник