Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання батьківства
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №214/1936/26
Суддя: Ткаченко А. В.
Справа № 214/1936/26
2/214/3301/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
22 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді – Ткаченка А.В.,
за участю: секретаря судового засідання – Фастовець Ю.Ю.,
представника позивача – Побережної І.В. (в режимі відеоконференції),
відповідача – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Побережна Ірина Володимирівна до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 , Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Побережна І.В., діючи в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Віньківці Віньковецького району Хмельницької області, громадянина України, батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кривого Рогу Криворізького району Дніпропетровської області; внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4 №540 від 14.08.2023, складений Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а саме: виключити відомості про батька дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та зазначити батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Віньківці Віньковецького району Хмельницької області, громадянина України; змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 22.04.2016 перебувають у зареєстрованому шлюбі, який не розірвано. Водночас на початку листопада 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а 26.12.2022 їхні відносини припинилися. У цей період вони перебували у Федеративній Республіці Німеччина. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 народила доньку ОСОБА_9 . Оскільки на час народження дитини її мати перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , відомості про останнього як про батька внесено до актового запису про народження на підставі презумпції походження дитини від подружжя. Позивач зазначив, що вважає себе біологічним батьком дитини та має намір набути і здійснювати всі права й обов`язки батька. За його замовленням у січні 2026 року проведено молекулярно-генетичне дослідження, результат якого підтвердив високу ймовірність його батьківства. Оскільки ОСОБА_2 є біологічним батьком дитини, однак юридично не вказаний у документах про народження дитини, тому з метою захисту прав та інтересів малолітньої ОСОБА_4 , встановлення правової визначеності у їх родинних стосунках, позивач вимушений звернутися до суду.
Ухвалою суду від 23.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 20.04.2026 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України; провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
Після надходження висновку експерта ухвалою суду від 24.07.2026 провадження у справі поновлено.
Ухвалою від 17.09.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_10 , позов підтримала та просила задовольнити його в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Третя особа ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності. Окремо, звернулась до суду з письмовою заявою, в якій просила забезпечити повне й об`єктивне з`ясування обставин, що стосуються прав та інтересів її малолітньої дитини, та окремо наголосила, що бажає зберегти дитині наявне прізвище – « ОСОБА_5 ». Зазначила, що це прізвище присвоєне дитині під час державної реєстрації народження, є складовою її персональних даних і документів, а питання про визнання батьківства не повинно автоматично зумовлювати зміну прізвища. Просила врахувати її чітко висловлену позицію та вирішити питання про прізвище з огляду на найкращі інтереси дитини.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, письмових заперечень проти вирішення спору на підставі наявних доказів матеріали справи не містять.
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Процесуальні дії судом не вчинялись, заходи забезпечення позову/доказів не застосовувались.
Вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до таких висновків.
Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та актового запису про народження №540 від 14.08.2023, судом встановлено, що 22.04.2016 зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_11 , про що складено актовий запис №179. Відомостей про припинення цього шлюбу матеріалів справи не містять.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кривому Розі народилася ОСОБА_4 . Актовий запис про її народження №540 складено 14.08.2023 Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі. Матір`ю дитини записано ОСОБА_3 , батьком – ОСОБА_1 .
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 вказував, що саме він є біологічним батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Намір підтвердити своє батьківство у відношенні дитини в судовому порядку обумовлений тим, що позивач хоче в повному обсязі брати участь у вихованні доньки з усіма правами та обов`язками.
На підтвердження факту того, що саме він є біологічним батьком ОСОБА_4 , позивач надав суду результати дослідження ДНК на встановлення біологічного батьківства від 07.01.2026 №51700-65660, виконані медичним центром «МАМА ПАПА», отримані позасудово. Наданий позивачем результат вказаного приватного молекулярно-генетичного дослідження містить висновок про ймовірність батьківства 99,9999996%. Водночас у самому документі застережено, що відбір матеріалу проведено без ідентифікації осіб, а результат призначений для особистого використання і не є висновком судового експерта. Тому суд не надає цьому документу самостійного вирішального значення, але враховує його як пояснення причин звернення позивача до суду.
Разом з цим, висновком експерта Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/123-26/7809-БД від 15.07.2026, складеним на виконання ухвали суду від 20.04.2026, установлено, що ОСОБА_2 може бути біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічною матір`ю якої є ОСОБА_3 . Імовірність біологічного батьківства становить не менше ніж 99,999999999%.
Вказане експертне дослідження проведено за зразками букального епітелію позивача, дитини та її матері із застосуванням молекулярно-генетичних методів. Висновок містить опис об`єктів, методику дослідження, результати типування та статистичну оцінку. Експерта попереджено про кримінальну відповідальність. Висновок є чітким, категоричним у межах застосованого статистичного методу, внутрішньо узгодженим та не суперечить іншим матеріалам справи. Клопотань про проведення додаткової або повторної експертизи учасники не заявляли; доказів, які спростовують висновок, суду не подано.
Відповідно до ст.55 Конституції України, ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно зі ст.52 Конституції України, діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Ніяких моральних та правових обмежень будь-які діти не знають. Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку. Це положення ст.121 СК України, звичайно ж, стосується як дітей, народжених у шлюбі, так і дітей, народжених особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі (народжені поза шлюбом). Отже, визначення походження дитини є підставою виникнення прав та обов`язків матері, батька і дитини (дітей).
Визнання батьківства – це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини і це одне з найактуальніших питань у сімейному праві України, адже факт походження дитини від даного чоловіка спричиняє необхідність виконання обов`язків батька, визначених українським законодавством. За загальним правилом, у випадку, коли мати і батько перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, презюмується, що дитина походить від подружжя. У випадку, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, відповідно до ч.2 ст.125 СК України походження дитини від батька визначається або за спільною заявою матері та батька дитини, або за рішенням суду.
Розділом ІІІ глави 12 Сімейного кодексу України передбачений порядок визначення походження дитини, який можливо розподілити на визначення походження дитини, яка зачата і (або) народжена у шлюбі та визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.
Згідно зі ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст.126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Частиною першою статті 129 СК України передбачено, що особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До такої вимоги застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Позивач пов`язує набуття достовірних відомостей про своє можливе батьківство з результатом дослідження, отриманим 07.01.2026, після чого звернувся до суду в лютому 2026 року. Відповідач не заявив про застосування позовної давності та не подав доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини. З урахуванням статті 20 СК України та частини третьої статті 267 ЦК України підстав для застосування позовної давності суд не встановив.
Відповідно до роз`яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається із ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Судовим розглядом встановлено, а сторонами визнаний той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 22.04.2016 перебувають у зареєстрованому шлюбі, який не розірвано. Водночас на початку листопада 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 народила доньку ОСОБА_4 . При цьому, будучи матір`ю дитини, третя особа ОСОБА_3 беззаперечно визнала, що ОСОБА_2 є біологічним батьком народженої нею дитини.
У постановах від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц та від 17.12.2021 у справі №683/1732/17 Верховний Суд наголосив, що попри відсутність спеціальних обмежень щодо засобів доказування у справах про батьківство, ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства, а його доказова цінність істотно переважає будь-які інші докази.
Суд наголошує, що факт того, що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_4 , беззаперечно підтверджується висновком експерта Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/123-26/7809-БД від 15.07.2026, відповідно до якого імовірність біологічного батьківства останнього становить не менше ніж 99,999999999%.
За даних обставин суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог в частині визнання ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Щодо похідної позовної вимоги про внесення змін до актового запису про народження дитини та зобов`язання відділу ДРАЦС на вчинення відповідних дій, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження та видає нове свідоцтво про народження.
Рішення суду про визнання батьківства є належною правовою підставою для заміни в актовому записі № 540 від 14.08.2023 відомостей про батька дитини на відомості про ОСОБА_2 . Така зміна узгоджується з установленим судом біологічним походженням дитини та забезпечує реалізацію її права знати своїх батьків і бути ними піклуваною, гарантованого статтею 7 Конвенції про права дитини.
Пунктами 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України №96/5 від 12.01.2011 встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Згідно з п.2.18 Правил, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, крім випадків, встановлених у п.2.28 цього розділу.
Оскільки мова йде про визнання батьком дитини ОСОБА_2 і судом встановлені підстави для цього, на думку суду та з огляду на відсутність заперечень з боку матері дитини ОСОБА_3 , слушним буде та відповідатиме інтересам дитини, внесення змін до актового запису про народження дитини №540 від 14.08.2023 таким чином: зазначити у відомостях про батька « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство – Україна, який народився у смт. Віньківці Віньковецького району Хмельницької області, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 »; змінити по батькові ОСОБА_4 з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 »; інші відомості залишити без змін.
Що стосується вимоги про зміну прізвища дитини, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до статей 7, 141 СК України жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, а мати і батько – рівні права та обов`язки щодо дитини. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
За статтею 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків, а якщо мати та батько мають різні прізвища – за їхньою згодою; вони можуть присвоїти дитині прізвище одного з них або подвійне прізвище. Стаття 148 СК України передбачає, що за відсутності згоди одного з батьків спір щодо зміни прізвища дитини може вирішуватися судом, який бере до уваги виконання батьками своїх обов`язків та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни інтересам дитини.
Пункт 1 статті 3 Конвенції про права дитини вимагає, щоб у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділялася якнайкращому забезпеченню їхніх інтересів. Здійснення батьківських прав не може суперечити інтересам дитини (частина друга статті 155 СК України). Отже, вирішення питання про прізвище не може бути автоматичним наслідком визнання батьківства і потребує окремої оцінки конкретних обставин.
У постанові від 17.06.2026 у справі № 369/10819/25 (провадження № 61-6663св26) Верховний Суд сформулював правовий висновок, за яким за наявності заперечень одного з батьків зміна прізвища дитини допускається лише за умови встановлення, що вона відповідає найкращим інтересам дитини; при цьому враховуються виконання кожним із батьків батьківських обов`язків та інші істотні обставини.
Окрім того, в постанові від 29.06.2022 у справі №753/7395/20 Верховний Суд також наголошував, що жоден із батьків не має наперед установленої переваги у вирішенні питання про ім`я та прізвище дитини.
Так, ОСОБА_9 від народження має прізвище « ОСОБА_5 », яке відображене в актовому записі, свідоцтві про народження та інших її документах і збігається з прізвищем матері. На час вирішення спору дитині три роки, тому вона через вік не може сформулювати усвідомлену позицію щодо зміни персональних даних. При цьому, мати дитини прямо і мотивовано заперечила проти зміни прізвища, пославшись на необхідність збереження усталеної ідентичності дитини.
Позивач не подав доказів того, що збереження прізвища « ОСОБА_5 » завдає дитині шкоди, ускладнює реалізацію її прав чи що саме зміна прізвища на « ОСОБА_6 » необхідна для захисту її інтересів. Матеріали справи також не містять доказів фактичного виконання позивачем на час розгляду справи обов`язків з утримання та виховання дитини, які б надавали підстави пов`язувати зміну прізвища з конкретними потребами ОСОБА_9 . Визнання батьківства, заміна відомостей про батька та зміна по батькові належним чином відображають біологічне походження дитини й установлюють її юридичний зв`язок із позивачем незалежно від прізвища.
За таких обставин бажання позивача надати дитині своє прізвище саме по собі не є достатньою підставою для втручання в усталені персональні дані дитини всупереч запереченню матері. Суд не встановив, що зміна прізвища відповідає найкращим інтересам ОСОБА_9 , тому в цій частині позову слід відмовити, залишивши прізвище дитини « ОСОБА_5 » без змін.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно зі ст.141 ЦПК України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача та відсутність вимоги про відшкодування понесених ним витрат у справі, у зв`язку з чим понесені позивачем судові витрати слід залишити за ним.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Побережна Ірина Володимирівна до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 , Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства – задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство – Україна, який народився у смт. Віньківці Віньковецького району Хмельницької області, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кривого Рогу Криворізького району Дніпропетровської області.
Внести зміни до актового запису №540 про народження ОСОБА_4 , складеного 14.08.2023 Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а саме:
- зазначити у відомостях про батька « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство – Україна, який народився у смт. Віньківці Віньковецького району Хмельницької області, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 »;
- змінити по батькові ОСОБА_4 з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 »;
- інші відомості в актовому записі залишити без змін.
У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Після набрання рішенням суду законної сили, копію направити до Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області – для внесення змін до актового запису про народження дитини з подальшою видачою нового свідоцтва про народження та анулюванням попереднього.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП , НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Побережна Ірина Володимирівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000457, видане Радою адвокатів Хмельницької області 08.01.2025, адреса: Хмельницька область, Хмельницький район, селище Віньківці, вул. Гоголя, буд.2.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 33355984, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд.45.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Повне рішення складене 02.11.2026.
Суддя А.В. Ткаченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua