Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №307/3101/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3101/26

Провадження № 2/307/1474/26

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 листопада 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Ніточко В.В., з участю секретаря судового засідання Заяць Т.П., представника позивача ОСОБА_1 та прокурора Рожкова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, виконавчий комітет Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції сторін.

ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, виконавчий комітет Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона перебувала в шлюбі з відповідачем з 02 серпня 2014 року до 31 липня 2017 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу син залишився проживати з нею. Відповідач з часу розірвання шлюбу проживає окремо, не надає матеріальної допомоги на утримання сина та не цікавиться ним, внаслідок чого син опинився в важкому матеріальному становищі. Зазначає, що відповідач не бачив сина з 2017 року по даний час, не телефонує до нього, не виявляє бажання спілкуватись з ним та приймати участь у його вихованні. Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2018 року з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1 500 грн. щомісячно, до досягнення ним повноліття. 15 січня 2025 року рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області змінено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 2 500 грн. 00 коп., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення ним повноліття. Проте, відповідач аліменти не сплачував та не сплачує.

Посилаючись на вказані обставини просить позбавити відповідача батьківських прав щодо його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач правом на подання відзиву не скористалася.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Бедевлянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи - виконавчого комітету Бедевлянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 05 серпня 2026 року справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: виконавчий комітет Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, про позбавлення батьківських прав, прийнято до розгляду та відкрито провадження у ній.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2026 року до участі в справі залучено прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області та в якості третьої особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 жовтня 2026 року у даній справі закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду по суті.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , і його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с. 9).

Із рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 липня 2017 року відомо, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , який був укладений 02 серпня 2014 року, розірвано (а.с. 10).

Згідно рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 січня 2025 року, змінено розмір аліментів, визначених рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2018 року та стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 2 500 грн. 00 коп., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення ним повноліття (а.с. 11-12).

Із довідки виконавчого комітету Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 22 липня 2026 року № 553 відомо, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає в АДРЕСА_1 , і до складу її сім`ї входять чоловік ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 13).

Згідно характеристики ОСОБА_2 від 22 липня 2026 року, виданої виконавчим комітетом Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає у будинку, що належить матері. Одружена. Від першого шлюбу народила сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина знаходиться на її вихованні та утриманні. Батько ОСОБА_3 не бере участі у вихованні дитини та не сплачує аліменти (а.с. 14).

Із характеристики учня 6-Б класу Бедевлянського ліцею ОСОБА_4 відомо, що він навчається в 6-Б класі. За час навчання зарекомендував себе як відповідальний, дисциплінований і вихований учень. До навчання ставиться сумлінно, виконує домашні завдання, проявляє старанність та бажання здобувати нові знання (а.с. 15).

Згідно довідки про несплату аліментів, виданої Тячівським відділом державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області 24 липня 2026 року, ОСОБА_2 не отримує аліменти з ОСОБА_3 за період з 15 січня 2025 року по 15 січня 2026 року (а.с. 19).

Із довідки Лазівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 126 від 07 жовтня 2026 року відомо, що батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом п`яти років про стан здоров`я дитини не турбувався, до сімейного лікаря за медичною допомогою не звертався (а.с. 88).

Згідно характеристики учня 7-Б класу Бедевлянського ліцею ОСОБА_4 , він навчається в 7-Б класі. За час навчання зарекомендував себе як відповідальний, дисциплінований і вихований учень. До навчання ставиться сумлінно, виконує домашні завдання, проявляє старанність та бажання здобувати нові знання Мати ОСОБА_4 активно цікавиться навчанням та шкільним життям сина, підтримує постійний зв`язко із класним керівником та педагогами. Своєчасно реагує на рекомендації вчителів, цікавиться успіхами, поведінкою та самопочуттям дитини, бере активну участь у вирішенні питань, пов`язаних із навчанням та вихованням сина. Мати приділяє належну увагу потребам дитини, турбується про її навчання, розвиток та емоційний стан. Батько участі у навчанні та шкільному житті ОСОБА_4 фактично не бере, зв`язку із закладом освіти з питань навчання та виховання дитини не підтримує, за успішністю та шкільним життям сина не цікавиться (а.с.93).

Із акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_9 від 07 жовтня 2026 року відомо, що він зареєстрований в АДРЕСА_2 , у будинку, що належить батькові, однак з липня 2023 року перебуває за кордоном (а.с. ).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_2 від 08 жовтня 2026 року, ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 участі у вихованні сина не бере, належної уваги його навчанню, розвитку та проблемам не приділяє (а.с. 94).

Із акту обстеження умов проживання ОСОБА_2 від 08 жовтня 2026 року відомо, що вона проживає в АДРЕСА_1 , разом з сином ОСОБА_4 та дочкою ОСОБА_8 . ОСОБА_3 не бере участі у вихованні та утриманні сина ОСОБА_4 (а.с. ).

Згідно письмового пояснення ОСОБА_10 від 07 жовтня 2026 року, яке долучене до висновку органу опіки і піклування виконавчого комітету Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 08 жовтня 2026 року, її сусід ОСОБА_3 перебуває за кордоном з 15 липня 2023 року (а.с.76).

Із письмового пояснення ОСОБА_11 від 07 жовтня 2026 року, відомо, що її сусід ОСОБА_3 знаходиться в Чеській Республіці з 15 липня 2023 року. За цей період він не цікавився сином ОСОБА_4 (а.с. 82).

Згідно висновку органу опіки і піклування виконавчого комітету Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 08 жовтня 2026 року, відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Цим же висновком дано згоду на позбавлення відповідача батьківських прав щодо його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 57-59).

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 відомо, що ОСОБА_6 17 грудня 2021 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище на ОСОБА_12 (а.с. 114).

Неповнолітній ОСОБА_4 в судовому засіданні, за участі педагога ОСОБА_13 показав, що проживає в с. Бедевля разом з мамою, татом ОСОБА_14 та сестричкою ОСОБА_15 . Біологічний батько ОСОБА_3 , який тривалий час знаходиться в Чеській Республіці, телефонує до нього лише один раз в рік, а саме на день його народження. Жодних подарунків та грошових коштів ОСОБА_3 йому не надає. Він не знає де саме та з ким в Чеській Республіці проживає його батько ОСОБА_3 . Також зазначив, що батько ОСОБА_3 жодного разу не запрошував його до себе в Чеську Республіку в гості.

Педагог ОСОБА_13 , при опитуванні ОСОБА_4 зазначала, що є його класним керівником. При спілкуванні з ОСОБА_4 , своїм батьком він вважає саме ОСОБА_7 .

V. Оцінка Суду.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин 1-4 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України), дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Суд на перше місце ставить "якнайкращі інтереси дитини", оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише тоді коли самі батьки не бажають та не вживають жодних дій для відновлення і покращення стосунків з неповнолітніми дітьми.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Такі висновки узгоджуються із висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону дитинства" сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з частинами першою, другою та шостою статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Статтею 150 СК України визначено обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України" (заява № 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні від 16 липня 2015 року справі "Мамчур проти України" (заява № 10383/09) ЄСПЛ зазначив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

В п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 цієї постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19, від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19, 607/15704/22 від 29.11.2023 зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України, де вказано, що "ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками".

Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою, яка має серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Аналізуючи висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача, суд вважає, що він містить обґрунтування необхідності, з передбачених законом підстав, для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, які взяв до уваги орган опіки та піклування, надаючи висновок про необхідність позбавлення батьківських прав, врахував пояснення матері дітей та свідків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти

Долучена до матеріалів справи характеристика на дитину свідчить про те, що батько дитини не цікавився його успіхами у навчанні, жодного разу не був присутнім на батьківських зборах, ні у вихованні, ні у навчанні, а також у матеріальному забезпеченні дітей участі не приймає.

З пояснень представника позивача та з матеріалів справи встановлено, що відповідач протягом тривалого часу разом з сином не проживає, не приймає ніякої участі у його житті, з ним не спілкується, не цікавиться його життям, здоров`ям, навчанням, відпочинком, проведенням ними часу після навчання, його проблемами, матеріально його не забезпечує.

На думку суду, така поведінка батька щодо дитини свідчить про його свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Судом встановлено, що відповідач покинув територію України ще в липні 2023 року, із цього часу в Україну не повертався.

Також, на думку суду, ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, не є таким, що не залежить від його волі, та вважає, що за наявності бажання відповідач не позбавлений можливості брати участь у виханні дитини, його матеріальному утриманні, оскільки ухилившись від виконання батьківських обов`язків батько дитини в повній мірі поклав цей обов`язок на матір дитини.

Судом встановлено, що зростаючи без батька, дитина не відчувала і не відчуває батьківської любові, його піклування та турботи, його моральної підтримки, особливо під час війни.

Суд не вбачає об`єктивних, не залежних від волі батька дитини, причин, що перешкоджали і перешкоджають батькові спілкуватись з дитиною та повноцінно брати участь у його вихованні, оскільки його проживання в іншій країні, за наявності бажання виконувати батьківські обов`язки, брати участь у вихованні дитини, не є перешкодою для вільного спілкування з дитиною та повноцінної участі у вихованні дитини, у його матеріальному утриманні, в тому числі і сплаті аліментів.

Суд вважає, що батько дитини протягом тривалого часу свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, а саме не виявляє батьківського піклування та батьківської турботи до дитини не виявляє, не цікавиться навчанням, станом здоров`я дитини, фізичний та моральний розвиток дитини не підтримує, необхідних умов для навчання та проживання дитині не забезпечує, не створює умов для отримання дитиною освіти, не спілкується з дитиною, не допомагає їй у доступі до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, до його переживань, під час війни не підтримує його морально, хоча діти вкрай потребують такої підтримки та захисту.

На думку суду, такі дії відповідача беззаперечно свідчать про відсутність бажання брати участь у житті дитини та у його вихованні, свідчать про ухилення батька дитини від виконання батьківських обов`язків.

Суд вважає наявними обставини, за яких батько дітей підлягає позбавленню батьківських прав, що не суперечить Конвенції про права дитини, і в даному випадку судом враховуються якнайкращі інтереси дитини, яка в даний час проживає разом з матір`ю, яка її виховує та матеріально утримує.

При цьому суд зазначає, що у разі зміни поведінки батька і його відношення до виконання своїх батьківських обов`язків, він може бути поновлений у батьківських правах щодо неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

А тому, суд вважає, що для захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, позов слід задовольнити і позбавити відповідача батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача понесені нею судові витрати - судовий збір в розмірі 1 331 гривень 20 копійок.

Керуючись ст.ст.5, 10-13, 18, 81, 133, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 80, 84, 150, 164 СК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 1 331 (одну тисячу триста тридцять один) гривень 20 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Позивач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, юридична адреса: 90561, Закарпатська область, Тячівський район, с. Бедевля, вул. Волошина, 18, ідентифікаційний код юридичної особи: 04351601;

виконавчий комітет Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, юридична адреса: 90561, Закарпатська область, Тячівський район, с. Бедевля, вул. Волошина, 18, ідентифікаційний код юридичної особи: 04351601.

Суддя В.В. Ніточко