Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №185/10725/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10725/26

Провадження № 2/185/9471/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 листопада 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.,

з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Луганської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулися з позовом до Луганської міської ради, просять визнати за ними право спільної часткової власності у рівних долях на квартиру АДРЕСА_1 .

Ціна позову 201 780 грн.

Відзиву на позов не надійшло, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З доданих до позовної заяви документів видно, що 22 квітня 1996 року Відділом по приватизації житлового фонду Луганської міської ради видано свідоцтво про право власності на житло за розпорядженням № 1864 від 22 квітня 1996 року, згідно якого квартира за адресою АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в рівних долях. Відповідно розмір частки кожного співвласника складає 1/4.

За даними технічного паспорту загальна площа квартири 70,8 кв.м, житлова площа 42,2 кв.м.

Право власності зареєстровано відділом по приватизації житлового фонду Луганської міськради на підставі свідоцтва про право власності і записане у реєстрову книгу за № 8/5587. (а.с.32-33)

На теперішній час через тимчасову окупацію міста Луганська відсутній доступ до архівних матеріалів відділу по приватизації житлового фонду Луганської міськради.

Тому позивачам відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на квартиру.

Як визначено статтею 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як визначив Верховний Суд у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Також Верховним Судом у постанові від 13 травня 2019 року у справі № 905/494/18 зазначено, що у разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв`язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб`єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв`язку з відсутністю у нього відповідного документа.

У даному випадку фактично є втраченим документ на паперовому носії, який зберігався в архіві відділу по приватизації житлового фонду Луганської міськради і посвідчував державну реєстрацію права власності позивачів на нерухоме майно.

Позивачам відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру на підставі наявного правовстановлюючого документу, отже державою не визнається факт набуття позивачами права власності на нерухоме майно, тому позивачі звернулися до суду з позовом про визнання за ними цього права.

Позивачі просять визнати за ними право власності на нерухоме майно, яке розташоване на території міста Луганська.

Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 13 травня 2019 року у справі № 905/494/18, учасники справи – це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

Як визначено статтею 335 Цивільного кодексу України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Отже у разі невизнання за позивачем права власності на нерухоме майно, таке майно має бути взято на облік як безхазяйне і в подальшому передано за рішенням суду у комунальну власність. Тому особою, яка має інтерес до спірного нерухомого майна, є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем розташування цього майна.

Органом місцевого самоврядування за місцем розташування спірного нерухомого майна є Луганська міська рада і саме ця юридична особа є належним відповідачем у даній справі.

На теперішній час територія міста Луганська є тимчасово окупованою, архівні документи на паперових носіях залишилися на тимчасово окупованій території, у зв`язку з чим неможливо отримати інформацію щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, розташованого в місті Луганську.

Набуття позивачами права власності на спірне нерухоме майно підтверджується оригіналом свідоцтва про право власності на квартиру, на якому є відмітка про державну реєстрацію права власності відділом приватизації.

Отже право власності позивачів на спірну квартиру було посвідчене належним чином згідно законодавства, діючого на час набуття права власності, підтверджується відповідним правовстановлюючим документом і нічим не спростовується.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник не внаслідок неправомірних дій відповідача, а через відсутність доступу до архівних документів БТІ у зв`язку з тимчасовою окупацією міста Донецька, у даній справі суд вважає за можливе не покладати судовий збір на відповідача.

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 (одну четверту) частку квартири номер АДРЕСА_1 , загальна площа цілої квартири 70,8 кв.м, житлова площа цілої квартири 42,2 кв.м.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 (одну четверту) частку квартири номер АДРЕСА_1 , загальна площа цілої квартири 70,8 кв.м, житлова площа цілої квартири 42,2 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 (одну четверту) частку квартири номер АДРЕСА_1 , загальна площа цілої квартири 70,8 кв.м, житлова площа цілої квартири 42,2 кв.м.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 (одну четверту) частку квартири номер АДРЕСА_1 , загальна площа цілої квартири 70,8 кв.м, житлова площа цілої квартири 42,2 кв.м.

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

- ОСОБА_3 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

-Луганська міська рада, 91000 місто Луганськ, вулиця Коцюбинського, будинок 14, ЄДРПОУ 26070794.

Суддя У.М. Болдирєва