Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №560/11008/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №560/11008/26

Суддя: Драновський Я.В.

Справа № 560/11008/26

РІШЕННЯ

іменем України

03 листопада 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» від 20 грудня 2025 року №2366 в частині, яким ОСОБА_1 , призваний на військову службу під час мобілізації;

- визнати протиправним та скасувати поіменний список військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_2 і відправлені у складі команди « НОМЕР_1 » від 20 грудня 2025 року №1344/19621 в частині, яким солдат ОСОБА_1 направлений 20 грудня 2025 року о 17 годині 20 хв. автотранспортом ІНФОРМАЦІЯ_1 в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 грудня 2025 року №361 в частині, яким солдата ОСОБА_1 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_3 : зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення (за каталогом, коефіцієнтом 1,15) з вечора 20 грудня 2025 року в базовому таборі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та призначено солдатом резерву 2 взводу 45 запасної роти, ВОС-124712 та вважати таким, що з 20 грудня 2025 року посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 2470,00 гривень на місяць;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на момент призову позивач був виключений з військового обліку, а законні підстави для його поновлення на обліку були відсутні. У зв`язку із цим просить скасувати відповідні накази про призов та призначення до військової частини, а також зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити його від проходження військової служби.

Також, заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, позивачем в поданій заяві не наведено жодних конкретних мотивів, обґрунтувань та підстав, в чому полягає складність справи та є необхідність проведення судового засідання з повідомленням сторін, та розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Зміст заяви не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до положень ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Отже, при вирішенні даного спору судом будуть досліджені усі надані сторонами докази, повно і всебічно з`ясовані всі обставини справи незалежно від порядку провадження (загального чи спрощеного).

Таким чином, вказану справу належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку із чим подане клопотання необхідно залишити без задоволення.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та поновлено позивачу строк звернення до суду із цим позовом на час вирішення питання про відкриття провадження у справі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що відповідно до змін, внесених до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 18.05.2024 виключено положення, яке передбачало виключення з військового обліку осіб, раніше засуджених до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Відтак попереднє виключення позивача з військового обліку не є підставою для звільнення його від виконання військового обов`язку.

Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що призов позивача на військову службу здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а доказів наявності підстав для відстрочки від призову або звільнення від військової служби позивачем не надано. Наголошує, що після зарахування до списків особового складу військової частини позивач набув статусу військовослужбовця.

Також від військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про залишення позовних вимог без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду із цим позовом.

Суд звертає увагу на те, що питання строку звернення до суду досліджувалось судом станом на час відкриття провадження у справі, та оцінка вказаних обставин детально викладена у відповідних увалах суду, а тому вказане клопотання є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Позивач подав до суду відповіді на відзиви відповідачів, де вказує про обґрунтованість позовних вимог та безпідставність тверджень відповідачів, викладених у відзивах.

Військова частина НОМЕР_1 подала заперечення на відповідь на відзив, де зазначає, що взяття позивача на військовий облік та його призов на військову службу здійснено відповідно до вимог законодавства, а оскаржуваний наказ прийнято уповноваженою посадовою особою в межах наданих повноважень. З огляду на викладене, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

Відповідно до даних АІКС "Оберіг", станом на 19.12.2025, військовозобов`язаний ОСОБА_1 перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) з 06.03.2009.

Як вбачається із запису та відмітки у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_2 , 10 травня 2024 року ОСОБА_1 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у редакції, чинній на момент здійснення відповідної облікової дії.

Згідно з відомостями АІКС "Оберіг" ОСОБА_1 не з`явився 24.10.2025 о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) по повістці для уточнення даних.

Посадовими особами Національної поліції України 19.12.2025 виявлено військовозобов`язаного ОСОБА_1 , який перебував в статусі "порушник правил військового обліку" та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_10 , де посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_10 було складено протокол про адміністративне правопорушення.

22 грудня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_10 було винесено постанову №1/1769 про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відтак, 19 грудня 2026 року ОСОБА_1 взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_11 та він був направлений для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією до Рівненського обласного об`єднаного центру мобілізації та за результатом медичного огляду військово-лікарською комісією визнаний придатним до військової служби (довідка військово-лікарської комісії №2025-1220-1448-5684-3 від 20.12.2025).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 20.12.2025 №2366 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" (зі змінами), з набранням чинності Указу Президента України №65/2022 "Про загальну мобілізацію" (зі змінами) ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлений до військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.12.2025 №361 позивач, який прибув із територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з 20 грудня 2025 року зарахований до списків особового складу частини та призначений солдатом резерву 2 взводу 45 запасної роти.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 23.12.2025 №371 солдат ОСОБА_1 з 22.12.2025 направлений для проходження базової загальновійськової підготовки до військової частини НОМЕР_3 .

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 29.12.2025 №377 позивач з 29.12.2025 вибув з метою проходження стаціонарного лікування до КНП "Бердичівська ЦРЛ" Житомирської області.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 21.01.2026 №395 "Про результати службового розслідування" солдат ОСОБА_1 з 29.12.2025 самовільно залишив територію лікувального закладу та на місце несення військової служби не повернувся.

Вважаючи протиправними призов на військову службу під час мобілізації та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , з огляду на попереднє виключення з військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до статті 1 Закону №2232-XII, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина 3).

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (частина 9).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, правовою підставою для зняття ОСОБА_1 з військового обліку станом на 10 травня 2024 року був п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", який передбачав виключення з військового обліку громадян України, раніше засуджених до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.

Відповідно до положень пункту 79 цього Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з приписами частини 1 статті 37 Закону №2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.

Частиною 6 статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII (в редакції чинній до 18.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Необхідно зазначити, що з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, редакція частини 6 статті 37 Закону № 2232 зазнала змін, внаслідок яких пункт 6 частини 6 цієї статті було виключено.

Таким чином, станом на час виникнення спірних правовідносин приписи частини 6 статті 37 Закону України №2232-XII не передбачають такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а в силу приписів частини 1 статті 37 Закону №2232 позивач є громадянином України, який підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних.

У Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.

За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я.

Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (статті 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.

Однак, у даному випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.

Суд вважає, що в даному випадку законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.

Отже, у зв`язку із внесенням змін до Закону № 2232-XII було звужено коло підстав для виключення з військового обліку.

Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави. З часу набрання чинності змін до Закону № 2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на осіб, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за тяжкий злочин.

Отже, з 18.05.2024 попереднє засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину не є підставою для виключення її з військового обліку.

У межах спірних правовідносин суд встановив, що позивача призвано на військову службу після набрання чинності зазначеними законодавчими змінами. На момент призову позивач досяг призовного віку, за результатами військово-лікарської комісії визнаний придатним до військової служби, а наявності передбачених законодавством підстав для відстрочки від призову матеріалами справи не підтверджено.

За таких обставин саме по собі попереднє виключення позивача з військового обліку у зв`язку із засудженням за злочин (тяжкий чи особливо тяжкий) не свідчить про протиправність його призову на військову службу під час мобілізації та не є достатньою підставою для скасування наказу про мобілізацію.

Відтак, за умови дотримання встановленого законодавством порядку повторного взяття позивача на військовий облік, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування відповідного наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 грудня 2025 року №361 у частині зарахування позивача до списків особового складу військової частини та призначення на посаду.

Щодо похідних позовних вимог, то суд зазначає, що підстави звільнення військовослужбовців під час дії воєнного стану визначені статтею 26 Закону №2232-XII.

Попереднє виключення особи з військового обліку у зв`язку із засудженням за тяжкий чи особливо тяжкий злочин до таких підстав не належить, а тому в цій частині позову також слід відмовити.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, оцінивши наявні докази в їх сукупності та проаналізувавши положення законодавства, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_4 визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 ) Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_7 )

Головуючий суддя Я.В. Драновський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua