Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №183/13295/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/13295/25

Провадження № 2/183/4742/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю: секретаря судового засідання Федорової Є. П.,

представника відповідача адвоката Виприка С. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути заборгованість за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим у межах кредитного договору № 2028662357_CARD від 21 січня 2020 року, у сумі 16 116,85 грн, із яких 10 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 6 116,85 грн - заборгованість за процентами, а також судові витрати.

Позов мотивовано тим, що відповідач уклав кредитний договір з АТ «ОТП БАНК», отримав можливість використовувати кредитну лінію та здійснював операції за картковим рахунком, однак належним чином заборгованість не погасив. За договором факторингу № 20/06/25 від 20 червня 2025 року право вимоги до відповідача перейшло від АТ «ОТП БАНК» до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Позивач посилається на те, що зазначений у реєстрі боржників борг підлягає стягненню повністю.

11 травня 2026 року представник відповідача адвокат Виприк С. О. подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що за розрахунком банку обсяг надходжень на картковий рахунок перевищує суму використаних коштів на 6 208,23 грн, тоді як проценти за весь період становлять 22 325,08 грн. Відповідач уважав, що кошти, внесені на погашення кредиту, банк безпідставно спрямовував на проценти, а основну суму боргу належить вважати погашеною. Посилався також на закінчення погодженого строку кредитування, заборону нарахування процентів за користування кредитом поза цим строком та звільнення від відповідальності за прострочення, передбачене законодавством.

14 травня 2026 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача. Зазначив, що договір містив два самостійні кредитні продукти: кредит на придбання товару на 24 місяці й карткову кредитну лінію строком на 36 місяців із можливістю пролонгації, вважав банківську виписку належним підтвердженням заборгованості, наполягав на правомірності нарахування процентів і просив розглядати справу без участі його представника.

Ухвалою судді від 6 січня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, просив про розгляд справи у його відсутність, позов просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Суд, заслухавши вступне слово та пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази й оцінивши доводи сторін у сукупності, установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

21 січня 2020 року АТ «ОТП БАНК» і ОСОБА_1 підписали кредитний договір № 2028662357, до якого включено заяву-анкету про надання банківських послуг та відкриття карткового рахунку. Договором передбачено, зокрема, кредит на придбання товарів і послуг у сумі 23 788,00 грн зі строком остаточного повернення 21 січня 2022 року, окремо оформлено користування картковим рахунком і кредитною лінією. Заява-анкета та кредитний договір зокрема підписані відповідачем і відповідачем це не спростовано.

У паспорті споживчого кредиту від 21 січня 2020 року для карткової кредитної лінії зазначено початковий кредитний ліміт 8 000,00 грн із можливістю його збільшення та строк кредитування 36 місяців із правом пролонгації. Карткову кредитну лінію було пролонговано на тих самих умовах. Отже, закінчення початкового 36-місячного строку 21 січня 2023 року не означало припинення строку кредитування за картковим рахунком № НОМЕР_1 . Кредит на придбання товарів строком на 24 місяці є іншим кредитним продуктом і не визначає строк користування спірною картковою кредитною лінією.

Банківська виписка та розрахунок АТ «ОТП БАНК» містять операції із застосуванням кредитних коштів, надходження платежів відповідача, нарахування процентів, а також внутрішні банківські списання й зарахування. Ці відомості підтверджують фактичне користування картковою кредитною лінією. У розрахунку, складеному за період з 21 січня 2020 року до 20 червня 2025 року, наведено загальне використання коштів у сумі 243 069,70 грн, нарахування процентів на суму 22 325,08 грн і надходження коштів на суму 249 277,93 грн.

За наданими позивачем відомостями та інформацією банку відповідачем використано 243 069,70 грн, нараховано 22 325,08 грн процентів і внесено 249 277,93 грн платежів. Арифметичний залишок становить 16 116,85 грн (243 069,70 грн + 22 325,08 грн – 249 277,93 грн), що узгоджується із сумою, зазначеною у витягу з реєстру боржників. Те, що сума внесених відповідачем коштів перевищила суму використаного кредиту на 6 208,23 грн, не підтверджує повного погашення боргу, адже платежі спрямовувалися також на сплату договірних процентів.

20 червня 2025 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20/06/25. У витягу з реєстру боржників № 2 зазначено, що до нового кредитора переходить право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2028662357_CARD і картковим рахунком № НОМЕР_1 на загальну суму 16 116,85 грн. Подання договору факторингу та реєстру підтверджує правову підставу заміни кредитора.

За статтями 525, 526, 530, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України кредитне зобов`язання є обов`язковим до виконання; позичальник повинен повернути фактично отримані кредитні кошти та сплатити проценти, нараховані відповідно до погоджених умов і закону. За статтями 512, 514, 1077, 1078 ЦК України відступлення грошової вимоги не змінює її обсягу і не усуває заперечень боржника проти розміру заборгованості.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування», у разі недостатності платежу для повного виконання зобов`язання передусім погашаються прострочені сума кредиту та проценти за користування кредитом; у другу чергу - поточна сума кредиту й проценти; в останню - неустойка та інші платежі. Отже, довід відповідача, за яким будь-яке поповнення карткового рахунку в обов`язковому порядку має повністю зменшувати лише основну суму кредиту, не відповідає встановленій законом черговості. Проте ця черговість не дозволяє погашати за рахунок коштів позичальника нарахування, які не мають належної правової підстави.

Суд бере до уваги також окремі проведення в банківській виписці, які підтверджують зарахування платежів на різні складові боргу. Зокрема, 20 листопада 2023 року зафіксовано внесення 2 000,00 грн і списання цієї суми кількома операціями, у тому числі на погашення основної суми боргу та процентів. Отже, саме по собі перевищення загальної суми надходжень над сумою використаних кредитних коштів не доводить погашення основного боргу або неправомірності зарахування платежів на проценти.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 розмежувала проценти як плату за правомірне користування кредитом за статтею 1048 ЦК України та проценти як міру відповідальності за порушення грошового зобов`язання за статтею 625 цього Кодексу. Після закінчення строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту проценти як плата за користування кредитом за загальним правилом не нараховуються. Проте для застосування цього висновку необхідно встановити саме закінчення строку кредитування, з урахуванням погодженої сторонами пролонгації.

Оскільки карткову кредитну лінію пролонговано на тих самих умовах, нарахування процентів за користування кредитом не можна обмежувати лише періодом до 21 січня 2023 року. У межах продовженого строку кредитування банк мав право нараховувати договірні проценти на фактично використані кредитні кошти за погодженою ставкою. Тому проценти, нараховані після 21 січня 2023 року, не підлягають виключенню з розрахунку лише з підстави спливу первісного 36-місячного строку. Наведені у попередньому розрахунку нарахування після цієї дати в сумі 12 264,04 грн (5 315,34 грн за решту 2023 року, 5 227,02 грн за 2024 рік і 1 721,68 грн за 2025 рік) слід враховувати як договірні проценти за користування кредитом у межах пролонгованої кредитної лінії, які обчислено за погодженою ставкою та на належну базу нарахування.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період дії воєнного стану позичальник звільняється від передбаченої статтею 625 цього Кодексу відповідальності за прострочення кредитного зобов`язання, а також від обов`язку сплачувати неустойку та інші платежі, нараховані саме за прострочення. Водночас ця норма не звільняє від сплати договірних процентів як плати за користування кредитом за статтею 1048 ЦК України. У постанові від 11 липня 2024 року у справі № 727/1033/21 Верховний Суд розмежував прострочені до сплати проценти за користування кредитними коштами та платежі, що мають характер відповідальності за прострочення. Відтак підстав для виключення із загального розрахунку 14,16 грн договірних процентів немає.

Положення статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» визначають черговість зарахування платежів і не передбачають погашення винятково основної суми кредиту за рахунок усіх поповнень карткового рахунку. Оскільки у розрахунку враховано проценти за користування кредитом протягом чинного, з урахуванням пролонгації, строку кредитування, підстав для зменшення належного залишку боргу на 14,16 грн немає.

Загальний обсяг використаних кредитних коштів, наведений у банківському розрахунку, становить 243 069,70 грн, сума нарахованих процентів - 22 325,08 грн, а сума надходжень на погашення заборгованості - 249 277,93 грн. Отже, непогашений залишок становить 16 116,85 грн: 243 069,70 грн + 22 325,08 грн - 249 277,93 грн. Заявлена до стягнення сума відповідає цим підсумкам і складається з 10 000,00 грн основного боргу та 6 116,85 грн процентів.

Доводи відповідача про те, що основна сума кредиту повністю погашена лише тому, що сукупні надходження на картковий рахунок перевищують сукупні витрати, не спростовують зазначеного розрахунку. Упродовж строку кредитування, з урахуванням пролонгації, відповідач був зобов`язаний сплачувати проценти за користування коштами. Тому для з`ясування залишку зобов`язання необхідно враховувати і використані кредитні кошти, і правомірно нараховані проценти, і фактично здійснені платежі. Відсутні підстави зараховувати всі платежі виключно на погашення тіла кредиту всупереч законній черговості. Контррозрахунку щодо неправильності зарахування внесених відповідачем сум на погашення заборгованості, останнім суду не надано.

Ураховуючи пролонгацію карткової кредитної лінії, суд не вбачає підстав для виключення процентів, нарахованих після 21 січня 2023 року, лише з огляду на сплив первісного 36-місячного строку кредитування. Підсумковий розрахунок підтверджує заявлену позивачем заборгованість у сумі 16 116,85 грн, із яких 10 000,00 грн - основний борг, 6 116,85 грн – проценти, а тому позов є обгрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Оцінивши відомості про укладення договору, його пролонгацію, рух коштів за картковим рахунком, нарахування процентів і перехід права вимоги, суд у межах наведеного розрахунку вважає доведеними підстави для стягнення заявленого основного боргу та процентів. Доводи відповідача про повне погашення кредиту самим лише перевищенням надходжень над сумою використаних коштів цього висновку не спростовують.

Платіжною інструкцією № 150076 від 05 грудня 2025 року підтверджено сплату позивачем судового збору в розмірі 2 422,40 грн. За частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача в разі задоволення позову. Оскільки позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 422,40 грн судового збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) заборгованість за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим у межах кредитного договору № 2028662357_CARD від 21 січня 2020 року, у сумі 16 116 (шістнадцять тисяч сто шістнадцять) гривень 85 копійок, із яких 10 000,00 грн - основний борг, 6 116,85 грн - проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено та підписано 03 листопада 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна