Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №202/13379/23
Суддя: Доценко С. І.
Справа № 202/13379/23
Провадження № 2/202/37/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі судді Доценко С.І.
за участю секретаря судового засідання Тарасової К.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства, виключення із актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини, звільнення від сплати аліментів та визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив суд виключити з актового запису № 1827 від 29 грудня 2010 про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та просив звільнити його від сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на підставі судового наказу Вишгородського районного суду Київської області від 21 жовтня 2020 року по справі № 363/3548/20 у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходів) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та визнати судовий наказ Вишгородського районного суду Київської області № 363/3548/20 від 21 жовтня 2020 року таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він зареєстрований батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина народилась в шлюбі з відповідачкою і він вважав себе біологічним батьком дитини. 20 липня 2017 року було розірвано шлюб між сторонами. 27 серпня 2019 року було змінено прізвище дитини з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , про що Краматорським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області було внесені відповідні зміни. 21 жовтня 2020 року з позивача на користь відповідачки на утримання дитини, судовим наказом Вишгородського районного суду Київської області були стягнуті аліменти на утримання дитини в розмірі частки його заробітку але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, який звернутий до примусового виконання і з нього щомісячно утримуються кошти. У 2022 році при спілкуванні з відповідачкою вона повідомила йому, що він не є біологічним батьком дитини , про що їй було відомо ще з часу вагітності , але вона це приховувала. При цьому , він продовжує виконувати обов`язок по сплаті аліменти дитині біологічним батьком якої він не є. Просив задовольнити позов в повному обсязі та покласти на відповідачку понесені судові витрати.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра 17 серпня 2023 року було відкрите провадження в справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра 07 травня 2024 року по справі за клопотанням представника позивача було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу в КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР на вирішення якої поставлене питання чи являється ОСОБА_3 біологічним батьком дитини ОСОБА_8 . Зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_8 з`явитись до експертної постанови . Сторонам роз`яснені наслідки ухилення від проведення експертизи, передбачені ст.109 ЦПК України. Провадження в справі було зупинено до завершення експертизи.
12.08.2024 року ухвала суду про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи від 07 травня 2024 року повернулась із експертної установи без виконання у зв`язку з неявкою на експертизу ОСОБА_2 з дитиною 24.06.2024 та 19.07.2024 року.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 13 серпня 2024 року було відновлене провадження в справі.
Представником позивача знову подане клопотання про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи в КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР,тому що попередньо призначена експертиза не була проведена із-за неявки відповідачки з дитиною до експертної установи.
Відповідачем ОСОБА_2 подане заперечення проти призначення експертизи.Заявляє що твердження позивача про те, що вона повідомляла його що він не є батьком не відповідають дійсності а позов пов`язаний з небажанням виконувати батьківські обов`язки. До призначення експертизи, щоб не травмувати дитину просила витребувати у позивача докази на підтвердження його доводів. Просила відмовити в призначенні експертизи.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 30 вересня 2024 року по справі знову було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу в КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР на вирішення якої поставлене питання чи являється ОСОБА_3 біологічним батьком дитини ОСОБА_8 . Зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_8 з`явитись до експертної постанови . Сторонам роз`яснені наслідки ухилення від проведення експертизи, передбачені ст.109 ЦПК України. Провадження в справі було зупинено до завершення експертизи.
26.12.2024 року ухвала суду була повернута без виконання експертною установою у зв`язку з тим що обидві сторони не з`явились для проведення експертизи.
14.01.2025 року ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра відновлене провадження у справі.
02.04.2025 року представником позивача знову подане клопотання про призначення судово молекулярно-генетичної експертизи в КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР, тому що позивач за станом здоров`я не зміг з`явитись до експертної установи 11 листопада та 16 грудня 2024 року , що підтверджено медичними документами.
03.04.2025 року ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра по справі знову було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу в КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР на вирішення якої поставлене питання чи являється ОСОБА_3 біологічним батьком дитини ОСОБА_8 . Зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_8 з`явитись до експертної постанови. Сторонам роз`яснені наслідки ухилення від проведення експертизи, передбачені ст.109 ЦПК України. Провадження в справі було зупинено до завершення експертизи.
21.07.2025 року ухвала суду була повернута без виконання експертною установою у зв`язку з тим що ОСОБА_2 разом з дитиною не з`явились на експертизу 16.06.2025 та 14.07.2025 року.
12.08.2025 року ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра відновлене провадження у справі.
Представником позивача заявлене клопотання про застосування наслідків ухилення від участі в експертному дослідженні , передбачені ст. 109 ЦПК України
05.09.2025 року ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра закрите підготовче судове засідання і справа призначена до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Пояснив, що звернення позивача з зазначеним позовом пов`язане з тим, що в 2022 році від відповідачки він дізнався, що він не є батьком дитини . До цього, весь час він вважав себе батьком дитини, тому що дитина була народжена в шлюбі. З метою переконатись чи є він батьком чи ні він звернувся до суду і за його клопотанням призначались судово-молекулярно-генетичні експертизи для встановлення кровного споріднення дитини і позовича. Але ж, відповідачка тричі не прибула до експертної установи, що свідчить про її ухилення від її проведення, тому він позбавлений можливості переконатись в своєму батьківстві. Твердження відповідачки про те, що у період воєнного стану вона не може прибути до Дніпра з дитиною просив не приймати, тому що дитина постійно подорожує у зв`язку із спортивною кар`єрою. Просив застосувати наслідки, передбачені ст.109 ЦПК України, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Якщо він не є батьком дитини, то він не має обов`язків сплачувати аліменти, а тому просив і звільнити позивача від стягнення аліментів на утримання дитини та визнати судовий наказ таким , що не підлягає виконанню.
Відповідачка проти задоволення позову заперечувала. Просила суд відмовити в задоволенні всіх позовних вимог тому що дитина народжена в шлюбі і позивач є батьком дитини. Твердження що вона йому казала що він не батько не відповідають дійсності і він не надав жодного доказу на підтвердження цього. Експертизи призначались в Дніпрі, а вона з донькою проживають в Київській області, що передбачає логістичні складнощі в період воєнного стану, що може негативно вплинути на психологічний стан дитини. Вважає що позов пов`язаний з бажанням відповідача ухилитись від сплати аліментів на утримання дитини.Тому просила відмовити в позові.
Заслухавши пояснення сторін та оцінивши надані докази, суд встановив наступні фактичні обставини.
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру реєстрації актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00038247088 від 25.01.2023 року встановлено, що сторони зареєстровані батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис про народження №1827 від 29.12.2010 року виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського управління юстиції в Донецькій області). 27 серпня 2019 року внесені зміни прізвища малолітньої дитини з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 25січня 2023 року, повторно свідоцтво про народження видане на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої зазначені сторони по справі.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 20 липня 2017 року розірвано шлюб між сторонами, який було зареєстровано 09.04.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області за актовим записом № 152.
Відповідно до судового наказу (справа 363/3548/20), виданого Вишгородським районним судом Київської області від 21 жовтня 2020 року з відповідача ОСОБА_3 на користь відповідачки ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі частки усіх заробітків( доходів), але не більше 10 прожитковим мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , щомісячно, до досягнення дитиною повноліття .
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 63414667 судовий наказ перебуває на примусовому виконанні в Краматорському відділі державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Харків) та відомості про позивача як боржника внесені в Єдиний реєстр боржників.
Із наданих копій постанов ВП № 63414667 ОСОБА_3 встановлені обмеження у праві виїзду за межі України.
Відповідно до відповіді Міністерства соціальної політики дитина ОСОБА_5 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та зареєстрована в Київській області.
Відповідно до довідки Державної прикордонної служби ОСОБА_5 з 2021 по 24.07.2024 року неодноразово перетинала кордон України на в`їзд і виїзд ( а.с.120).
Вислухавши сторони, дослідивши заяви по суті спору, надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 136 Сімейного кодексу України, особа, яка записана батьком дитини, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення відомостей про неї як батька дитини з актового запису про народження.
Предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, та дитиною.
Одним з основних доказів у такій категорії справ є висновок судової молекулярно- генетичної експертизи.
Бажаючи встановити наявність кровного споріднення з дитиною чи відсутність такого, позивач тричі заявляв клопотання про призначення такої експертизи.
Судом встановлено, що відповідачка тричі була зобов`язана ухвалою суду разом з дитиною з`явитись до експертної установи для надання біологічних зразків, без яких неможливо встановити кровне споріднення дитини з батьком, але у призначені експертною установою дні, про які була повідомлена заздалегідь, не з`явилась, чим унеможливила відібрана біологічних зразків, без яких неможливо проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Аргументи відповідачки про те, що вона не мала можливості прибути до експертної установи у м. Дніпро через воєнний стан та проживання в іншому місті, суд визнає необґрунтованими, тому що загальне посилання на введення воєнного стану в Україні не може бути автоматичною поважною причиною для невиконання судових рішень, якщо робота транспорту та державних установ у м. Дніпро не припинялася, при тому що дитина протягом часу судового розгляду здійснює поїздки за кордон і в Україні. Це повністю спростовує твердження відповідачки про неможливість прибуття до м. Дніпра через логістичні перешкоди чи безпекові ризики.
Така поведінка відповідачки свідчить про умисне, послідовне ухилення від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, що є зловживанням процесуальними правами.
Судова молекулярно-генетична експертиза, яка проводиться шляхом ДНК-аналізу біологічних зразків, є одним із найвагоміших та переконливих доказів біологічного споріднення батька і дитини, оскільки базується на суворих математичних розрахунках і наукових фактах.
Згідно з ч. 1 ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ухилення учасника справи від участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Враховуючи викладене, оскільки за клопотанням позивача експертиза призначалась тричі і тричі поверталась без виконання із-за невиконання позивачкою судового рішення в частині забезпечення явки її та дитини до експертної установи, суд вважає за необхідне застосувати наслідки ч. 1 ст. 109 ЦПК України та визнати факт, для з`ясування якого призначалася експертиза, а саме — відсутність кровного споріднення між позивачем та малолітньою дитиною ОСОБА_5 , а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
При таких обставинах відомості про позивача як батька дитини підлягають виключенню з актового запису про народження дитини відповідно до ст. 136 СК України.
Щодо вимоги про звільнення від сплати аліментів за судовим наказом, то відповідно до ст. 180 СК України, обов`язок утримувати дитину покладається на її батьків.
Як встановлено судом, на підставі судового наказу, виданого Вишгородським районним судом Київської області від 21 жовтня 2020 року по справі № 363/3548/20 з позивача ОСОБА_3 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_8 у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходів) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Водночас, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до цих правовідносин. Застосування належної норми матеріального права та вибір ефективного способу захисту порушеного права є виключним процесуальним обов`язком суду.
Суд звертає увагу, що в сімейному законодавстві поняття звільнення від сплати аліментів (що регулюється статтею 188 СК України) та припинення стягнення аліментів (що є правовим наслідком оспорювання батьківства за ст. 136 СК України) мають різну правову природу.
Так, ст.188 СК України передбачено можливість звільнення батьків від сплати аліментів при наявності визначених правових підстав. Тобто, за нормами сімейного законодавства лише батьки можуть бути звільнені від сплати аліментів.
Оскільки судом встановлено відсутність кровного споріднення між позивачем та дитиною, правовий статус позивача як батька анулюється, а отже, враховуючи, що відповідно до ст.180 СК України обов`язок по утриманню дитини покладається лише на батьків дитини, матеріально-правова основа для нарахування аліментів повністю відпадає.
Отже подальше стягнення аліментів з особи, яка не є батьком дитини, суперечить загальним засадам сімейного законодавства, принципам справедливості, добросовісності та розумності.
З огляду на це, належним способом захисту прав позивача є саме припинення стягнення аліментів.
Таке коригування судом словесного формулювання позовної вимоги не є виходом за межі судового розгляду в розумінні статті 13 ЦПК України, оскільки матеріально-правовий зміст вимоги позивача полягає у знятті обов`язку щодо фінансового утримання дитини залишається незмінним, а суд лише приводить судове рішення у точну відповідність до буквального змісту норм Сімейного кодексу України.
Тому необхідно припинити стягнення з позивача аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які стягуються з нього на підставі судового наказу, виданого Вишгородським районним судом Київської області від 21 жовтня 2020 року по справі № 363/3548/20 з моменту набрання рішенням законної сили.
Щодо вимоги про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню та відкликання судового наказу, то суд вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 ЦПК України.
Наказне провадження врегульоване розділом ІІ ЦПК України.
Порядок вирішення питання про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню чітко врегульований спеціальною нормою процесуального закону-статтею 173 ЦПК України.
Відповідно до положень статті 173 ЦПК України, суд може визнати судовий наказ таким, що не підлягає виконанню, виключно в порядку, встановленому статтею 432 цього Кодексу.
Стаття 432 ЦПК України передбачає розгляд відповідної заяви судом, який видав виконавчий документ, у спеціальному судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника, в межах тієї самої цивільної справи, у якій такий наказ було видано.
Індустріальний районний суд міста Дніпра не є судом , який видав судовий наказ.
Системний аналіз статей 13, 173 та 432 ЦПК України свідчить про те, що питання визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, не може бути предметом розгляду в цій справі, оскільки для цього встановлено спеціальний самостійний процесуальний порядок у межах наказного провадження та в порядку виконання судового рішення.
Крім того, матеріально-правова підстава, за якою було видано судовий наказ (статус батьківства), може вважатися такою, що припинилася або відпала, лише після набрання цим судовим рішенням законної сили.
З огляду на вищезазначене, зазначена вимога задоволенню не підлягає.
При цьому суд роз`яснює, що позивач не позбавлений права звернутися з відповідною заявою в порядку статей 173, 432 ЦПК України до суду, який видав судовий наказ після набрання рішенням законної сили.
Судові витрати складаються із судового збору 1717,76 грн, сплаченого позивачем при зверненні з позовом.
На підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору розподіляються між сторонами пропорційно задоволених вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені на 67% то з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір 1150,89 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 81, 109, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, задовольнити частково.
Виключити відомості про батька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , з актового запису № 1827 від 29 грудня 2010 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області про народження дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З моменту набрання рішенням законної сили, припинити стягнення аліментів з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі судового наказу, виданого Вишгородським районним судом Київської області від 21 жовтня 2020 року по справі № 363/3548/20.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 судові витрати в сумі 1150,89 гривень (одну тисячу сто п`ятдесят грн,89 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення складений 31.10.2026 року.
Суддя С. І. Доценко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua