Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №520/11651/22 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №520/11651/22

Суддя: Тітов О.М.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року справа №520/11651/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Оскільської ради Ізюмського району Харківської області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просить суд:

- скасувати Наказ Відділу освіти, культури, молоді та спорту Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області від 17.11.2022 року №36-в/с "Про звільнення Головного спеціаліста ОСОБА_2 ";

- поновити ОСОБА_1 на роботі в Відділі освіти, культури, молоді та спорту Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області на посаді головного спеціаліста;

- стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати та витрати на правничу (правову) допомогу.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що звільнення ОСОБА_1 наказом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області від 17.11.2022 №36-в/с за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України є незаконним, оскільки її відсутність на роботі зумовлена об`єктивними та незалежними від її волі обставинами - веденням воєнних (бойових) дій і тимчасовою окупацією території Оскільської сільської територіальної громади, необхідністю збереження власного життя та життя рідних, поданням 02.11.2022 заяви про щорічну відпустку, яку відповідач проігнорував, а також відсутністю належного повідомлення про відновлення роботи. Отже, вважаючи наказ про звільнення за прогул протиправним, позивачка звернулася до суду з цим адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_3 ) від 22.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Тітова О.М.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 прийнято до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Оскільської ради Ізюмського району Харківської області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій виклав заперечення на позицію зазначену у відповіді на відзив та підтримав позовні вимоги.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 07.10.2024 по 11.10.2024 перебував на навчанні, з 28.10.2024 по 05.11.2024, з 23.12.2024 по 15.01.2025, з 28.04.2025 по 02.05.2025, з 14.07.2025 по 28.07.2025 перебував у відпустці, 01.08.2025 перебував на навчанні, з 04.08.2025 по 05.08.2025, з 10.11.2025 по 14.11.2025 та з 22.12.2025 по 13.01.2026 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 займала посаду головного спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту Оскільської сільської ради.

Наказом т.в.о начальника Відділу від 30.06.2022 №15/1-в/с призупинено дію трудових договорів із працівниками відділу освіти, культури, молоді та спорту Оскільської сільської ради з 01.07.2022 до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше припинення або скасування воєнного стану.

Розпорядженням Оскільського сільського голови від 30.09.2022 №66-в/с відновлено роботу відділу освіти, культури, молоді та спорту Оскільської сільської ради.

01.11.2022 ОСОБА_1 направлено повідомлення за вих. №01-33/9 від 01.11.2022, яким запропоновано протягом десяти днів із дати його отримання прибути до відділу освіти, культури, молоді та спорту Оскільської сільської ради для виконання своїх посадових обов`язків.

02.11.2022 ОСОБА_1 звернулася із заявою про надання їй частини щорічної основної відпустки з 07.11.2022 по 30.11.2022 із виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення.

Листом відділу освіти, культури, молоді та спорту Оскільської сільської ради від 04.11.2022 №33-01/11 у наданні щорічної відпустки та матеріальної допомоги на оздоровлення відмовлено. При цьому зазначено, що для реалізації права на щорічну відпустку та отримання матеріальної допомоги на оздоровлення необхідно відновити трудові відносини між Відділом та ОСОБА_1 .

Актом відділу освіти, культури, молоді та спорту Оскільської сільської ради від 17.11.2022 №1 "Про відсутність на роботі ОСОБА_1 та інформації про причини її відсутності" зафіксовано, що у період із 11.11.2022 по 17.11.2022 головний спеціаліст зазначеного відділу ОСОБА_1 була відсутня на роботі протягом п`яти робочих днів з 08:00 до 17:00, не повідомивши про причини своєї відсутності.

Наказом відділу освіти, культури, молоді та спорту Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області від 17.11.2022 №36-в/с "Про звільнення Головного спеціаліста ОСОБА_2 " ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту Оскільської сільської ради з 17.11.2022 на підставі п.4 ст.40 КЗпП у зв`язку з прогулом без поважних причин.

Не погоджуючись із наказом про звільнення від 17.11.2022 №36-в/с, вважаючи його протиправним та таким, що порушує її трудові права, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Так, правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначення загальних засад діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування наведені в Законі України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-IIІ (Закон №2493-IIІ).

Статтею 1 Закону №2493-ІІІ визначено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Відповідно до ст.2 Закону №2493-ІІІ посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно з ст.3 Закону №2493-ІІІ посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

У подальшому законами України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року № 02212-ІХ, від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні затверджено відповідні укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 18 листопада 2022 № 757/2022 якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", який набув чинності 24.03.2022.

Пунктом 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз`яснено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Прогулом без поважних причин вважається полишення роботи без відповідного попередження роботодавця в установленому порядку про розірвання трудового договору або залишення роботи до закінчення строку попередження без згоди на це роботодавця, якщо такий договір укладено на невизначений строк; залишення без поважних причин особою, з якою укладено строковий трудовий договір, роботи до закінчення строку трудового договору; самовільне залишення молодим спеціалістом (молодим робітником) роботи, на яку його направили після закінчення відповідного навчального закладу, до закінчення строку обов`язкового відпрацювання; самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки тощо. Не може вважатися прогулом відсутність працівника на робочому місці за умови, що він присутній на підприємстві. Якщо працівник не залишив місця розташування підприємства, його не можна звільнити за прогул. До такого працівника можуть застосовуватися інші види дисциплінарного або громадського стягнення чи впливу.

Судовим розглядом встановлено, що 01.11.2022 відповідач за допомогою месенджера Viber повідомив позивачку про необхідність прибути у 10 денний термін, від дати повідомлення, до відділу освіти, культури, молоді та спорту Оскільської сільської ради. У разі відмови або ігнорування даного повідомлення відповідач вимушений діяти згідно трудового законодавства.

Позивачка не приступила до виконання своїх обов`язків, а також 11.11.2022 по 17.11.2022 була відсутня на робочому місці, у зв`язку з чим було складено Акт від 17.11.2022 №1 "Про відсутність на роботі ОСОБА_1 та інформації про причини її відсутності".

У той же час, оцінюючи аргументи позовної заяви позивача, суд керується усталеною практикою Верховного Суду (зокрема, постановами від 26.06.2019 у справі №572/2944/16-ц, від 11.03.2020 у справі №459/2618/17, від 09.11.2021 у справі №235/5659/20), відповідно до якої вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі закон не містить, а поважними визнаються лише ті обставини, які об`єктивно виключають вину працівника та мають істотний, незалежний від його волі характер (хвороба, стихійне лихо тощо).

З огляду на наведе, висловлені позивачем доводи не свідчать про поважність причин відсутності останнього на робочому місці та повністю спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, прийняв обґрунтовані рішення, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на правомірність накладеного на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з займаної посади у зв`язку із наявністю факту вчиненого нею діяння у вигляді прогулу, відсутні підстави і для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що також зумовлює відмову у задоволенні цієї частини позову.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Оскільської ради Ізюмського району Харківської області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua