Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №520/29612/25
Суддя: Лазарєв В.В.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 року № 520/29612/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад та територій України до Лозівської міської ради Харківської області, третя особа Харківська обласна військова адміністрація про визнання дій протиправними та стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року Лозівська окружна прокуратура Харківської області звернулася в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад та територій України до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Лозівської міської ради Харківської області, третя особа Харківська обласна військова адміністрація, в якому просить:
1) визнати дії Лозівської міської ради Харківської області щодо подання заявки з метою виділення коштів з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії на капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, бульвар Шевченка, 9а протиправними.
2) стягнути з Лозівської міської ради Харківської області на користь Міністерства розвитку громад та територій України безпідставно набуті грошові кошти у сумі 4 128 344,49 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Лозівська міська рада Харківська області створила штучні умови для отримання коштів з субвенції з державного бюджету на аварійно-відновлювальні (капітальний ремонт) багатоквартирного житлового будинку за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, бульвар Шевченка, 9а, який не підлягав капітальному ремонту за вказані кошти, а мав бути відремонтований за кошти місцевого бюджету, оскільки перебуває на балансі Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія», що свідчить про вчинення протиправних дій та про отримання Лозівською міською радою грошових коштів без достатньої правової підстави.
Окрім того, органом місцевого самоврядування створено офіційний документ - акт обстеження багатоквартирного будинку, який на думку позивача складено з недостовірними даними про пошкодження внаслідок збройної агресії, який став підставою для внесення вказаного об`єкту до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації.
14 листопада 2025 року позовна заява була залишена без руху, позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви, про що постановлено відповідну ухвалу.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєвої О.В. від 25.11.2025 року по справі № 520/29612/25 відкрито провадження за вказаною позовною заявою із визначенням порядку розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
11 грудня 2025 року представник Лозівської міської ради Харківської області надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що житловий будинок 9а по бульвару Шевченка в м. Лозова не є комунальною власністю Лозівської міської територіальної громади, а Лозівська міська рада Харківської області не є ані власником, ані представником власників цього будинку, відтак не є і не може бути вигодонабувачем благ, отриманих його співвласниками, і в неї не виникає обов`язку повернення коштів. На думку відповідача, позивачем невірно визначено правовідносини, що склалися між сторонами, застосовано норми права в редакції, яка не була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, а також помилково визначено Лозівську міську раду Харківської області кінцевим вигодонабувачем.
Окрім того, на думку відповідача, надані прокурором відповіді Лозівського РВП ГУНП в Харківській області та Лозівського районного управління ДСНС України у Харківській області про відсутність відомостей щодо прямих влучань у житловий будинок 9а по бульвару Шевченка не суперечать позиції відповідача, а навпаки, підтверджують факти ракетних обстрілів м. Лозова саме в дати, зазначені в актах обстеження. Відсутність у розпорядженні поліції та ДСНС інформації про пряме влучання свідчить виключно про відсутність звернень відповідних осіб до цих органів, проте не свідчить про відсутність пошкоджень від вибухової хвилі. При цьому прокурором не надано технічного висновку чи розрахунку сили вибухової хвилі в дні ракетних обстрілів, як і експертного висновку щодо неможливості пошкодження будівлі внаслідок дії ударної хвилі. Також відповідач зазначив, що жодна норма чинного законодавства не забороняє використовувати при складанні актів обстеження результати фотофіксації, здійсненої безпосередньо в момент фіксації пошкоджень.
Доводи прокурора щодо відсутності реєстрації акта в журналі реєстрації актів обстеження, вилученому під час слідчої дії, на думку відповідача, спростовуються документами, долученими самим прокурором до позовної заяви, оскільки акт від 16.12.2022 № 407 міститься в журналі за порядковим номером 407 із зазначенням адреси житлового будинку та дат пошкодження.
Крім того, представник відповідача вважає, що протоколи допиту свідків у кримінальному провадженні № 42023222120000110 не є належними та допустимими доказами відсутності пошкоджень будинку внаслідок вибухової хвилі, оскільки допитані особи не проживали та не проживають у будинку 9а по бульвару Шевченка, не мають спеціальних знань у галузі будівництва, а відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 06.11.2018 у справі № 822/551/18 та від 29.10.2025 у справі № 640/9227/20, до постановлення вироку протокол допиту, складений під час досудового розслідування, не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. Вироку суду у вказаному кримінальному провадженні прокурором не надано. На думку відповідача, належним та ефективним способом захисту в цьому випадку є пред`явлення цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди в межах кримінального провадження.
Відповідач також звертає увагу на необхідність застосування Порядку використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 № 118, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 13.02.2023. Відповідно до пункту 6 Порядку в зазначеній редакції заявниками звернень про виділення коштів фонду були обласні, Київська міська держадміністрації (обласні військово-цивільні, військові, Київська міська військова адміністрації), які подавали такі звернення безпосередньо до відповідних міністерств, а органи місцевого самоврядування заявниками не були. Відповідач із зверненням до міністерства не звертався, заявки на виділення коштів саме з фонду ліквідації наслідків збройної агресії не подавав, фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо необхідного обсягу коштів не здійснював, а тому вимоги пункту 7 Порядку до нього застосовані бути не можуть. Водночас дії обласної військової адміністрації щодо подання звернення до міністерства та дії Міністерства розвитку громад та територій України щодо виділення коштів прокурором не оскаржуються.
У зв`язку з наведеним просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
12 грудня 2025 року представником третьої особи надано пояснення на позовну заяву, в яких останній зазначає, що у позовній заяві відсутня інформація про встановлення фактів складання, видачу завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (акту обстеження нерухомого майна, руйнованого/пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої внаслідок незаконної збройної агресії військових формувань Російської Федерації від 16.12.2022 № 407, складеного робочою групою з обстеження об`єкту, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації). Крім того, в позовних вимогах Лозівської окружної прокуратури Харківської області не містяться вимоги щодо визнання протиправним включення до вказаного вище Державного реєстру будівлі багатоквартирного житлового будинку за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, бульвар Шевченка, 9а. Одночасно зазначено, що у листі Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 13.02.2023 № 02-13-9/203 щодо виділення коштів на виконання ремонту та приведення у належний технічний стан житлових будинків не міститься прохання виділення коштів з Фонду на капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, бульвар Шевченка, 9а, як зазначено у позовній заяві. Таким чином, представник третьої особи вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.
18 грудня 2025 року прокурором подано відповідь на відзив. Прокурор зазначає, що оскільки Лозівською міською радою протиправно подано заявку про виділення коштів з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії кошти, у результаті чого багатоквартирний житловий будинок за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, бульвар Шевченка, 9а капітально відремонтовано за кошти державної субвенції, які є безпідставно набутими та підлягають стягненню до державного бюджету України.
27 лютого 2026 року від Міністерства розвитку громад та територій України надійшли пояснення, в яких зазначено, що Міністерство не наділене повноваженнями щодо відмови у включенні проєкту до узагальненого переліку, якщо поданий заявником пакет документів відповідає вимогам Порядку використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 № 118. За умови дотримання критеріїв комплектності та наявності передбачених Порядком документів Міністерство подає узагальнені пропозиції на розгляд Міжвідомчої робочої групи.
Лозівською міською радою як заявником у розумінні пунктів 6, 7 Порядку використання коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 № 118, було подано недостовірні відомості щодо характеру та причин пошкодження багатоквартирного житлового будинку за адресою: Харківська область, м. Лозова, бульвар Шевченка, 9а. На підставі зазначених відомостей вказаний об`єкт внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, включено до переліку проєктів (об`єктів, заходів), що фінансувалися за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 534-р, та профінансовано виконання аварійно-відновлювальних робіт (капітального ремонту) багатоквартирного житлового будинку за адресою: Харківська область, м. Лозова, бульвар Шевченка, 9а. Наведені обставини на думку представника свідчать про безпідставно набуті грошові кошти у сумі 4 128 344,49 грн, а тому Мінрозвитку підтримує позовні вимоги прокуратури.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 року справу № 520/29612/25 прийнято до провадження суддею Лазарєвим В.В.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, дослідивши докази, суд встановив наступне.
Рішенням Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 27.05.2022 №326 створено робочу групу з ліквідації наслідків збройної агресії, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд на території Лозівської міської територіальної громади.
Листом КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради №1557 від 03.10.2022 повідомила відповідача, що з початку широкомасштабної війни, внаслідок вибухової хвилі після ракетного удару військових формувань російської федерації по місту Лозова були пошкоджені конструктивні елементи багатоквартирних житлових будинків: віконні блоки та скління в місцях загального користування, які розбиті, мають тріщини, частково відсутнє скло та покрівлі із азбестоцементних листів. Також повідомлено про створення комісії для проведення загальних оглядів конструктивних елементів та інженерних мереж в житлових будинках. По результатам обстеження складено акти, які були надані разом із листом.
Відповідно до Акту загального огляду мереж та конструктивних елементів житлового будинку від 08.04.2022, складеного комісією КП «ЖУК» за участі представників ПрАТ «Лозовабуд» та КП «Теплоенерго», встановлено пошкодження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 в результаті дії вибухової хвилі внаслідок ракетного удару, яке сталось 22.03.2022, 02.04.2022, 06.04.2022. Згідно з указаним актом житловий будинок 1958 року вводу в експлуатацію, загальною площею 1469 м2, 3-х поверховий, 3-х під`їздний, 24-квартирний; зафіксовано тріщини на стінах в карнизній зоні, пошкодження даху з азбестоцементних листів площею до 1019 м2, руйнування цегляної кладки димовентиляційних каналів у кількості 6 шт., пошкодження віконних блоків у місцях загального користування. Комісія дійшла висновку про необхідність проведення ремонту даху із заміною металевих конструкцій, ремонту оголовків димовентиляційних каналів.
Фотофіксація пошкоджень відбувалась після пошкодження житлового будинку. Із матеріалів справи вбачається, що квартири в житловому будинку АДРЕСА_1 перебувають у приватній власності, а спільне майно багатоквартирного будинку – у спільній сумісній власності співвласників; управителем будинку є комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області. Рішенням Лозівської міської ради Харківської області від 12.12.2017 №784 вказаний будинок списано з балансу КП «Житлова управляюча компанія».
16.12.2022 року робочою групою виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області складено Акт від №407 з якого вбачається, що пошкодження будинку відбулось в орієнтовні дати 22.03.2022, 02.04.2022, 06.04.2022, та ймовірна причина пошкодження майна – дія вибухової хвилі внаслідок ракетного удару збройних формувань російської федерації. Указаний акт складено за участі експерта з технічного обстеження будівель і споруд, заступника начальника Лозівського РВП ГУНП в Харківській області та начальника 9-го державного пожежно-рятувального загону Лозівського районного управління ДСНС України у Харківській області.
Вказаний об`єкт внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (витяг № ОНМ-06.05.2023-70759).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 534-р на аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) багатоквартирного житлового будинку за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, бульвар Шевченка, 9а передбачено субвенцію з державного бюджету в сумі 4252,908 тис. грн.
13.07.2023 між Департаментом капітального будівництва Харківської обласної військової (державної) адміністрації (Замовник) та ТОВ «АТЛАНТ БУД ПАРТНЕР» (Генеральний підрядник) укладено договір № 20-23 про виконання аварійно-відновлювальних робіт (капітального ремонту) зазначеного житлового будинку. Додатковою угодою № 2 від 12.12.2023 договірну ціну визначено в сумі 4 128 344,49 грн, у тому числі ПДВ – 688 057,41 грн, за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об`єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст. 1 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до ст. 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципах ефективності та результативності, цільового використання бюджетних коштів, публічності та прозорості, справедливості і неупередженості.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме нецільове використання бюджетних коштів.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 119 Бюджетного кодексу України визначено, що нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Нецільове використання бюджетних коштів, тобто порушення одного з основних принципів бюджетної системи держави, зумовлює обов`язок одержувача таких коштів повернути їх до державного бюджета.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон) вказано, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Положеннями ст. 4 Закону визначено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких є - законності та поєднання місцевих і державних інтересів.
Держава, установлюючи відповідні правила використання коштів з особливим статусом та відповідну заборону щодо їх нецільового використання, цим самим виключила можливість використання таких коштів на інші цілі, аніж ті, які передбачені на ліквідацію наслідків збройної агресії.
Прокуратура обґрунтовуючи позов зазначає, що Лозівською міською радою проігноровано вказані положення та всупереч ним подано завідомо недостовірні дані у заявці щодо пошкодженого об`єкту за адресою: Харківська область, м. Лозова, бульвар Шевченка, буд. 9а, оскільки органом місцевого самоврядування умисно створено офіційний документ – акт обстеження багатоквартного будинку з недостовірними даними про пошкодження внаслідок збройної агресії, який став підставою для внесення вказаного об`єкту до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації за № ОНМ-06.05.2023-70759 (далі – Реєстр). Крім того, після неправомірного внесення вказаного об`єкту до Реєстру Лозівська міська рада Харківської області подала заявку до Харківської обласної військової (державної) адміністрації з метою виділення коштів з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, хоча достовірно було відомо, що вказаний об`єкт не підпадає під вказану категорію, оскільки жодних пошкоджень внаслідок збройної агресії не зазнав, а пошкодження утворилися від тривалої експлуатації та несвоєчасного проведення ремонтних робіт. На думку прокурора, орган місцевого самоврядування проігнорував інтереси держави в частині забезпечення раціонального та цільового використання бюджетних коштів.
Суд з цього приводу зазначає, що загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Так, частина перша статті 1212 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Подібний висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
У постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних – приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).
При цьому суд звертає увагу, що у позовній заяві відсутня інформація про встановлення у встановленому законодавством порядку фактів складання, видачу завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (акту обстеження нерухомого майна, руйнованого/пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої внаслідок незаконної збройної агресії військових формувань Російської Федерації від 16.12.2022 № 407, складеного робочою групою з обстеження об`єкту, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації).
Щодо посилань прокуратури про відсутність в розпорядженні поліції та ДСНС інформації про пряме влучання ракет в житловий будинок за вказаною адресою, суд зазначає, що вказане може свідчити виключно про відсутність звернень відповідних осіб до таких органів, проте жодним чином не свідчить про відсутність руйнувань від вибухової хвилі.
Також прокурор в позові вказує, що на користь його доводів про неможливість складання акту про пошкодження майна свідчить факт відсутності реєстрації акту по АДРЕСА_2 реєстрації актів, який було вилучено під час проведення слідчої дії. При цьому, сам акт №407 від 16.12.2022 і журнал реєстрації актів долучено безпосередньо прокурором до позовної заяви. Так, акт від 16.12.2022 №407 міститься в журналі реєстрації актів за порядковим номером 407 із зазначенням адреси житлового будинку та дат пошкодження.
Отже, в цій частині доводи прокурора спростовуються безпосередньо самим документами, долученими прокурором до позову.
Також прокурором зазначено, що під час досудового розслідування кримінального провадження №42023222120000110 від 20.10.2023 були допитані мешканці будинків, які знаходяться поряд з багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , а саме по АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; вул. Олега Куцина, 3. У вказаних протоколах допиту свідків зафіксовано, що під час ракетних обстрілів м. Лозова, безпосередніх пошкоджень у їхньому та сусідніх будинків не було.
При цьому, протоколи допиту свідків в кримінальному провадженні не можуть бути належними та допустимими доказами відсутності пошкоджень будинку внаслідок вибухової хвилі.
В якості свідків були допитані особи, які не проживали та не проживають в будинку АДРЕСА_1 . Із протоколів допиту не вбачається, що вказані особи мають спеціальні знання в галузі будівництва, відтак можуть давати свідчення щодо наявності чи відсутності пошкоджень покрівлі будинку, а також причин такого пошкодження.
Велика Палата Верховного Суду підтримала правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06.11.2018 у справі №822/551/18, про те, що до постановлення вироку в межах кримінального провадження протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. При цьому апеляційний суд урахував висновок Верховного Суду в указаній вище постанові, що частиною четвертою статті 95 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Така позиція також висловлена Верховним Судом в постанові від 29.10.2025 по справі №640/9227/20.
З урахуванням викладеного, суд не бере до уваги вказані докази.
Крім того, суд враховує, що кошти субвенції з державного бюджету в сумі 4 128 344,49 грн були перераховані Департаменту капітального будівництва Харківської обласної військової (державної) адміністрації та сплачені ним як замовником за договором № 20-23 від 13.07.2023 на користь генерального підрядника – ТОВ «АТЛАНТ БУД ПАРТНЕР». Лозівська міська рада Харківської області стороною вказаного договору не була, зазначені кошти на її рахунки не надходили та нею не розподілялися.
Позивачем не доведено, що відповідач набув або зберіг майно (грошові кошти) за рахунок держави у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши зазначені обставини у сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем протиправності дій Лозівської міської ради Харківської області щодо подання заявки на виділення коштів із Фонду ліквідації наслідків збройної агресії для проведення капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, бульвар Шевченка, 9а.
З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Лозівської окружної прокуратури Харківської області до Лозівської міської ради Харківської області, третя особа Харківська обласна військова адміністрація про визнання дій протиправними та стягнення коштів є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Щодо доводів відповідача про пропуск прокурором строку звернення до суду, суд зазначає, що відповідно до абзацу другого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
Відповідно до статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Постановою від 07.08.2025 надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023222120000110 від 20.10.2023, і того ж дня складено висновок про наявність порушень інтересів держави, які потребують захисту в суді. Після цього прокурор у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 07.10.2025 № 61-3519вих-25 звернувся до Міністерства розвитку громад та територій України, яке листом від 24.10.2025 № 27851/31/10-25 не повідомило про вжиття заходів щодо захисту інтересів держави.
З огляду на те, що прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом 07 листопада 2025 року, суд дійшов висновку про дотримання ним строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Лозівської окружної прокуратури Харківської області (вул. Богданівська, 17, м. Лозова, Харківська область, код ЄДРПОУ 0291010831) в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад та територій України (просп. Берестейський, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 37472062) до Лозівської міської ради Харківської області (вул. Я. Мудрого, буд. 1, м. Лозова, Харківська область, 64602, код ЄДРПОУ 06716633) третя особа Харківська обласна військова (державна) адміністрація (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002, код ЄДРПОУ 23912956) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лазарєв В.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua