Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №173/2248/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 173/2248/26

Провадження № 2/209/3377/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського

у складі: головуючого судді Корнєєвої І.В.

при секретарі Пиндик Т.С.

за участі представників позивачів адвоката Крамаренко Г.М.

Відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків ,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського надійшла позовна заява ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків .

Позовна заява мотивована тим, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є інвалідом І групи з 07.05.2007 року довічно за загальним захворюванням, являються непрацюючими пенсіонерами, потребують стороннього догляду та отримують пенсію по інвалідності у розмірі 3 406,00 грн. та 3 725,00 грн.відповідно та позивач ОСОБА_2 отримав одноразову соціальну допомогу 2 000,00 грн. у травні 2025 року , інших джерел доходів не мають. Позивачі має повнолітню дочку ОСОБА_5 , яка може надавати матеріальну допомогу батькам. Становище позивачів є вкрай нужденним, так, як потребує дорого вартісних медичних досліджень , придбання ліків для постійного приймання , допоміжних засобів для реабілітації, а також нести витрати по сплаті комунальних послуг . Враховуючи викладене, позивачі просять суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утриманні кожного у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000,00 грн. та понесені судові витрати

26.08.2026 ухвало суду у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у судове засідання.

Позивачі до судового засідання не з`явився , про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивачів адвокат Крамаренко Г.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі просила їх задовольнити, надала обгрутування витрат позивачів, зазначивши, що на місяць позивачі витрачають 11 719,68 грн. коштів , з яких : на придбання продуктів харчування – 8 034,68 грн, на миючі та господарські засоби – 1 339,00 грн., засобів особистої гігієни – 1 846,00 грн. Крім того , позивачу ОСОБА_2 за призначенням лікаря необхідно придбати лікарські засоби на суму 2 011,90 грн. Позивачу ОСОБА_3 на лікування у лікаря-гінеколога необхідно 800 грн. на придбання лікарських засобів . Крім того , позивачу ОСОБА_2 призначені лікарські засоби «Ессенціале» та «Барол» загальною вартістю 1 194,22 грн. Препарат «Ессенціале» вартістю 844,22 грн. призначено і позивачу ОСОБА_3 вартість комунальних послуг становить більше 4000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково у розмірі по 1 250,00 грн. грн. аліментів на утримання кожного з батьків. Надала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що розмір аліментів 10 000,00 грн. не підтверджений розрахунком та доказами, фактичний стан позивачів не відповідає твердженням про постійну сторонню допомогу, , позивачі мають у власності житловий будинок та квартиру у м.Верхівцево, відносно якої позивач ОСОБА_3 давала оголошення про здачу у оренду, позивачі мають ще повнолітню дочку ОСОБА_6 , яка тем може надавати позивачам допомогу на їх утримання, позивач ОСОБА_3 не досягла пенсійного віку, позивачі до подання позову не зверталися до відповідача з конкретною вимогою про щомісячне утримання , відповідач на рахунок позивача ОСОБА_3 перераховувала грошові кошти. Крім того, відповідач має на утриманні неповнолітнього сина , хворіє, перенесла операції на обох колінах та потребує реабілітації. Доходи чоловіка відповідача не створюють для нього обов`язку утримувати батьків дружини. У судовому засіданні відповідач підтримала свої заперечення та додаткового зазначила, що на підприємстві , де вона працює , з грудня 2025 року стали затримувати заробітну плату , вона не могла здійснювати у той період допомогу батькам , тому виникла ця конфліктна ситуація.

Заслухавши пояснення представника позивачів, відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, на підтвердження таких обставин в їх сукупності , суд встановив наступне.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками відповідача ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.10).

В судовому засіданні встановлено , що у позивачів також є інша повнолітня дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтвердили у судовому засіданні представник позивача та відповідач.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі з 07.11.1986 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 10). Подружжя проживає разом за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у їх власності . Також у власності позивача ОСОБА_3 перебуває квартира , розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.53).

Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , разом з неповнолітнім сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та чоловіком ОСОБА_10 .

Позивач ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи з 24.04.2019 року довічно за загальним захворюванням опорно-рухового апарату на підставі довідки МСЕК № 223861 від 04.06.2019 року , являється непрацюючим пенсіонером, має обмеження до самообслуговування, пересування та трудової діяльності, потребує прийому ліків , обстеження , та отримує пенсію по інвалідності у розмірі 3 406,00 грн.., інших джерел доходів не має (а.с.10,12-14).

Позивач ОСОБА_3 є інвалідом ІІІ групи з 03.03.2026 року довічно за загальним захворюванням опорно-рухового апарату на підставі висновком № 72/26/707/В від 03.03.2026 року , не є непрацюючим пенсіонером, має обмеження до самообслуговування, пересування та трудової діяльності, потребує прийому ліків , обстеження , та отримує пенсію по інвалідності у розмірі 3 725,00 грн.., інших джерел доходів не має (а.с.14-15).

Відповідач працює ,отримує заробітну плату в розмірі 42 855,41 грн. без відрахування податків та зборів , без податків та зборів заробітна плата відповідача складає 32 998,67 грн. з розрахунку 42 855,41 грн. - 42 855,41 грн.х 23 % = 32 998,67 грн. , має на утриманні неповнолітнього сина 2014 року народження , має проблеми зі здоров`ям , потребує лікування та реабілітації, групи інвалідності не має (а.с.51-52,54-60,61, 62-67).

Суд зазначає, що позивачі , зазначаючи свої витрати у розмірі 11 719,68 грн. , з яких : на придбання продуктів харчування – 8 034,68 грн, на миючі та господарські засоби – 1 339,00 грн., засобів особистої гігієни – 1 846,00 грн., а також на придбання ліків на суму 2 011,90 грн. , 800 грн. , 1 194,22 грн., 844,22 грн. та на оплату комунальних послуг 4000,00 грн., а всього на загальну суму 20 570,02 грн., жодним доказом не підтвердили понесені витрати в зазначеному розмірі. При цьому суд звертає увагу , що пенсія позивачів складає 7 131 грн. (3 406,00 грн. та 3 725,00 грн.), а понесення витрат на своє утримання позивачами у розмірі 20 570,02 грн., свідчить про неспівмірність витрат позивачів з отриманими ними доходами.

В судовому засіданні встановлено , що позивачі мають ще повнолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , , на яку згідно ст.202 СК України покладено обов`язок приймати участь в утриманні батьків та наданні їм матеріальної допомоги.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 204 СК України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків.

Дочка, син звільняються судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.

Зі змісту п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за № 3 від 15.05.2006 р. роз`яснити судам, що обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них.

При визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.

У відповідності до ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Так, згідно з постановою об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі №212/1055/18-ц, тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей, виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України. Моментом виникнення обов`язку утримувати своїх батьків є наявність усіх перерахованих умов.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» слідує, що вік, що дає право на призначення пенсії за віком, становить 60-т років для чоловіків.

Таким чином, оскільки позивачі є особами з інвалідністю 3 групи за загальним захворюванням безстроково, тобто є непрацездатними особами, із врахуванням розміру отриманих позивачами доходів у виді пенсії , розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», суд доходить до висновку, що позивачі потребують матеріальної допомоги.

У той же час, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_11 є рідною дочкою позивачів, доказів наявності у відповідача інвалідності не надано , являється працездатною , має на утриманні малолітню дитину , 2014 року народження,відсутність зобов`язань у рамках виконавчих проваджень, - відповідач спроможний надавати таку матеріальну допомогу своїм непрацездатним батькам, позивачам по справі , які такої матеріальної допомоги потребують.

Отже, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачів про стягнення з відповідача аліментів на своє утримання.

При цьому, відповідачем ОСОБА_1 не було подано до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б вказували на те, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухилялися від виконання свого обов`язку із утримання та умисно не виконували свого обов`язку із виховання дочки.

Отже, судом не встановлено обставини умисного ухилення позивачів від свого обов`язку із утримання та виховання дочки - відповідача по справі, відомості про будь-яку заборгованість із виплати аліментів стороною відповідача до суду не подано.

Таким чином, враховуючи викладене, судом не встановлено підстав, визначених ст. 204 СК України, для звільнення відповідача ОСОБА_1 від обов`язку з утримання непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги в силу віку, стану здоров`я та свого майнового стану.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує наявність у позивачів ще повнолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, на яку також в силу приписів ст. 202 СК України покладений обов`язок із утримання непрацездатних батьків.

Таким чином, суд, визначаючи розмір аліментів, із врахуванням отримання позивачами пенсії по інвалідності у розмірі 3 406,00 грн. та 3 725,00 грн. відповідно, вважає за необхідне визначити до стягнення з відповідача на користь позивачів аліменти у твердій грошовій сумі по 1 250,00 грн. кожному щомісячно, починаючи стягнення з для подачі позову і довічно.

В силу ст. 141 ЦПК з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. за позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2 та у розмірі 1 331,20 грн. за позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , а всього загальну суму 2 662,40 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 244, 259, 263-266 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ) аліменти на утримання непрацездатного батька в твердій грошовій сумі 1 250 (одну тисячу двісті п`ятдесят )грн.00 коп., щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 03 липня 2026 року, і довічно.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ) аліменти на утримання непрацездатної матері в твердій грошовій сумі 1 250 (одну тисячу двісті п`ятдесят )грн.00 коп., щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 03 липня 2026 року, і довічно.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_4 ) на користь Держави судовий збір 2 662 грн. 40 коп.

У задоволенні іншої частини позову, - відмовити.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати аліментних платежів за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 02 листопада 2026 року

Суддя І.В. Корнєєва