Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №460/4935/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

Суд: Рівненський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №460/4935/26

Суддя: К.М. Недашківська

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2026 рокум. Рівне№460/4935/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМІЯ ПАРК” до Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМІЯ ПАРК” (далі іменується – Позивач) до Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області (далі іменується – Відповідач), в якому Позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення 54-ї сесії восьмого скликання Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області від 23 вересня 2025 року № 899 про відмову у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки;

визнати протиправною бездіяльність Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМІЯ ПАРК” про викуп земельної ділянки, загальною площею 3,0074 га, кадастровий номер 5620882200:04:038:0938, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Вараський район, Антонівська сільська рада;

зобов`язати Антонівську сільську раду Вараського району Рівненської області розглянути на найближчому пленарному засіданні чергової або позачергової сесії клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМІЯ ПАРК” про викуп земельної ділянки, загальною площею 3,0074 га, кадастровий номер 5620882200:04:038:0938, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Вараський район, Антонівська сільська рада та прийняти рішення, яким: надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю “ХІМІЯ ПАРК” на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, загальною площею 3,0074 га, кадастровий номер 5620882200:04:038:0938, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Вараський район, Антонівська сільська рада; надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю “ХІМІЯ ПАРК” на викуп земельної ділянки, загальною площею 3,0074 га, кадастровий номер 5620882200:04:038:0938.

Стислий виклад позиції Позивача та заперечень Відповідача.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до органу місцевого самоврядування з клопотаннями про надання дозволу на викуп земельної ділянки та надання дозволу на проведення її експертної оцінки, проте рішенням Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області (54-ої сесії восьмого скликання) від 23.09.2025 №899 «Про відмову у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки», вирішено: відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Хімія Парк» у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,0074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5620882200:04:038:0938, яка розташована за межами населеного пункту с. Нетреба на території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області, відповідно до пункту 7 статті 130 Земельного кодексу України. Таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відсутність з боку сільської ради належним чином оформленого рішення вказує про те, що відповідач не прийняв у встановлений строк жодного рішення з числа тих, які орган місцевого самоврядування повинен був прийняти за законом. Позаяк, посилання на положення ч. 7 ст. 130 ЗК України не можуть слугувати підставами для відмови у задоволенні клопотання ТОВ «ХІМІЯ ПАРК» про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки. Така позиція сільської ради щодо неприйняття належним чином оформленого рішення за результатами розгляду клопотання Товариства про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки є протиправною бездіяльністю з боку відповідача. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач зазначає, що після вивчення питання постійною комісією сільської ради з питань земельних відносин, будівництва, просторового планування та збереження природного навколишнього середовища та надання відповідних рекомендацій на наступній черговій сесії Антонівської сільської ради, яка відбулася 23 вересня 2025 року було прийнято рішення № 899 від 23 вересня 2025 року «Про відмову в наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки» Товариству з обмеженою відповідальністю «ХІМІЯ ПАРК», оскільки Земельним кодексом України чітко встановлено заборону на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності. Так, відповідно до нової редакції ч. 7 ст. 130 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності забороняється, а земельна ділянка площею 3,0074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5620882200:04:038:0938, яка розташована за межами населеного пункту с. Нетреба на території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області належить до земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності. Просив відмовити Позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 23.03.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариству з обмеженою відповідальністю «ХІМІЯ ПАРК» на праві власності належать об`єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: вулиця Кузнєцова, будинок 2а, село Нетреба, Вараський район, Рівненська область, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01.09.2025 (а.с. 30).

Належні Позивачу об`єкти нерухомості знаходяться на земельній ділянці площею 3,0074 га, кадастровий номер ділянки 5620882200:04:038:0938, адреса земельної ділянки: вулиця Кузнєцова, будинок 2-А, село Нетреба, Вараський район, Рівненська область.

На підставі Договору оренди землі від 23.12.2024 земельна ділянка з кадастровичм номером 5620882200:04:038:0938 перебуває у користуванні Позивача на умовах оренди. Речове право оренди зареєстровано в Державному реєстрі, номер запису 58452757 (а.с. 14).

18.04.2025 Позивач звернувся до сільської ради з клопотанням про надання дозволу на викуп земельної ділянки та надання дозволу на проведення її експертної оцінки (а.с. 22).

Листом від 26.05.2025 № 628/02-24/25 Відповідач повідомив Позивача про те, що клопотання було розглянуто на засіданні 51-ої сесії сільської ради 15.05.2025. Рішення не прийнято у зв`язку з відсутністю необхідної кількості голосів депутатів (а.с. 23).

27.05.2025 Позивач повторно звернувся до Відповідача з клопотанням про викуп земельної ділянки (а.с. 25).

03.07.2025 Відповідач листом № 769/02-24/25 повідомив Позивача про те, що повторне клопотання було розглянуто на засіданні 52-ої сесії сільської ради 26.06.2025. Рішення не прийнято у зв`язку з відсутністю необхідної кількості голосів депутатів (а.с. 27).

Рішенням Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області (54-ої сесії восьмого скликання) від 23.09.2025 №899 «Про відмову у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки», вирішено: відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Хімія Парк» у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,0074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5620882200:04:038:0938, яка розташована за межами населеного пункту с. Нетреба на території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області, відповідно до пункту 7 статті 130 Земельного кодексу України (далі – Рішення №899) (а.с. 29).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі – Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до частини п`ятої статті 16 Закону № 280/97-ВР, від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За приписами статті 25 Закону № 280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За правилами частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема:

а) власні (самоврядні) повноваження: 7) підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих планів зменшення обсягів антропогенних викидів парникових газів та збільшення обсягів видалення парникових газів поглиначами, а також місцевих стратегій адаптації до зміни клімату або забезпечення включення політик та заходів щодо пом`якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї до регіональних стратегій розвитку, стратегій розвитку територіальних громад та планів заходів щодо їх реалізації, місцевих та регіональних програм охорони довкілля та інших документів планування місцевого рівня;

б) делеговані повноваження: 3) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; 5) вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом; 8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; 10) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом.

За правилами частини п`ятої статті 60 Закону № 280/97-ВР, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

За приписами частини першої статті 59 Закону № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини другої статті 59 Закону № 280/97-ВР, рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Як зазначалося вище, рішенням Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області (54-ої сесії восьмого скликання) від 23.09.2025 №899 «Про відмову у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки», вирішено: відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Хімія Парк» у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,0074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5620882200:04:038:0938, яка розташована за межами населеного пункту с. Нетреба на території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області, відповідно до пункту 7 статті 130 Земельного кодексу України.

Критерії оцінювання рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень наведені в частині другій статті 2 КАС України.

Принцип «На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

За змістом цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України – фундаментальна юридична категорія, що є критерієм правового життя суспільства і громадян. Це «комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв`язок права і влади, права і держави»; законність – це принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями розуміються як ті, на наявність яких прямо вказує закон – так звані «прямі повноваження», так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб`єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) – «похідні повноваження».

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Тобто, органом місцевого самоврядування розглянуто клопотання Позивача по суті та прийнято оскаржуване Рішення №899 в порядку і спосіб, визначені Законом № 280/97-ВР.

По суті відмови у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,0074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5620882200:04:038:0938, яка розташована за межами населеного пункту с. Нетреба на території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області, то в оскаржуваному рішенні міститься посилання на норму статті 130 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі – ЗК України), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу;

д) організація землеустрою;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) встановлення та зміна меж сіл, селищ;

ї-1) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст у випадках, передбачених законом;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

б) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом;

в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до статті 128 ЗК України, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються законом.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, здійснюється відповідно до порядку, визначеного частиною першою цієї статті.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) разом з договором купівлі-продажу є підставою для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб`єктами господарювання, які є суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п`ять років. Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.

Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 130 ЗК України, набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; в) територіальні громади; г) держава.

Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками, Національним банком України лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності. Національний банк України здійснює відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, набутих у власність у рахунок погашення боргу за кредитами, наданими банкам для підтримки ліквідності, відповідно до Закону України "Про Національний банк України".

Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини.

Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.

За будь-яких умов, у тому числі у разі схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини, забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення:

1) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);

2) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;

3) особами, які належать або належали до терористичних організацій;

4) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземні держави;

5) юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника;

6) юридичними особами, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

7) фізичними та юридичними особами, стосовно яких та/або стосовно учасників (акціонерів, членів) або кінцевих бенефіціарних власників яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов`язаними з ними особами;

8) юридичними особами, створеними за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати десяти тисяч гектарів. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності всіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше десяти тисяч гектарів. При цьому, якщо громадянину України належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або лише на окремі акції, паї, для цілей цієї статті вважається, що такому громадянину, крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею, що дорівнює площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи, учасником (членом, акціонером) якої він є, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи.

Для цілей цієї статті площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать на праві спільної сумісної власності подружжю, враховується у загальній площі земельних ділянок лише того з подружжя (колишнього подружжя), за яким зареєстровано право власності.

Порушення вимог частин першої і другої цієї статті є підставою для визнання правочину, за яким набувається право власності на земельну ділянку, недійсним, а також для конфіскації земельної ділянки.

Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним цією статтею, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Передбачена цією частиною перевірка здійснюється, зокрема, в автоматизованому порядку, у тому числі шляхом інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Державним земельним кадастром, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Перевірка не здійснюється при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею:

для ведення садівництва - не більше 0,25 гектара;

для ведення особистого селянського господарства, розташованих у межах населених пунктів, - не більше 2 гектарів.

При набутті у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення без здійснення перевірки, передбаченої цією частиною, набувач до вчинення правочину про перехід права власності подає нотаріусу, який посвідчує відповідний правочин, або нотаріусу, який його заміщує, заяву про дотримання вимог цієї статті, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Копії такої заяви, засвідчені нотаріусом, який посвідчує відповідний правочин, надаються сторонам правочину про перехід права власності на земельну ділянку. Недотримання набувачем права власності на земельну ділянку вимог цієї статті, у тому числі зазначення недостовірних відомостей у заяві, є підставою для визнання правочину про перехід права власності на земельну ділянку недійсним.

Розрахунки, пов`язані із сплатою ціни земельних ділянок сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими угодами, провадяться в безготівковій формі.

Не допускається набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за відплатними договорами у разі відсутності у набувача права власності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.

Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності забороняється.

Вимоги цієї частини не поширюються на випадки відчуження Національним банком України земельних ділянок сільськогосподарського призначення, набутих у власність у рахунок погашення боргу за кредитами, наданими банкам для підтримки ліквідності, відповідно до Закону України "Про Національний банк України".

З матеріалів справи слідує та не заперечується учасниками справи, що земельна ділянка площею 3,0074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5620882200:04:038:0938, яка розташована за межами населеного пункту с. Нетреба на території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області, належить до земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення №899 Позивач зазначає, що таке рішення Сільської ради не відповідає вимогам ч. 3 ст. 128 ЗК України; Товариство вважає, що відсутність з боку сільської ради належним чином оформленого рішення вказує про те, що відповідач не прийняв у встановлений строк жодного рішення з числа тих, які орган місцевого самоврядування повинен був прийняти за законом; позаяк, посилання на положення ч. 7 ст. 130 ЗК України не можуть слугувати підставами для відмови у задоволенні клопотання ТОВ «ХІМІЯ ПАРК» про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки; така позиція сільської ради щодо неприйняття належним чином оформленого рішення за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки є протиправною бездіяльністю з боку відповідача.

Суд відхиляє такі доводи Позивача та зазначає таке.

Бездіяльність суб`єкта владних повноважень – це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи – невиконання державним органом зобов`язань, які необхідно виконати.

Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Натомість, відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Рішенням Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області (54-ої сесії восьмого скликання) від 23.09.2025 №899 «Про відмову у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки», вирішено: відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Хімія Парк» у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,0074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5620882200:04:038:0938, яка розташована за межами населеного пункту с. Нетреба на території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області, відповідно до пункту 7 статті 130 Земельного кодексу України.

Тобто, у даному випадку, оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень являється правим актом індивідуальної дії – актом одноразового застосування норм права, дію якого поширено на конкретну особу (тобто є персоніфікованим) та має ряд ознак: містить виражений правозастосовний характер; містить чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата – конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Бездіяльність щодо неприйняття суб`єктом владних повноважень рішення має іншу правову природу, яка стосується питання невчинення органом дій, які він має вчинити відповідно до закону.

Натомість, Відповідачем прийняте Рішення №899 по суті заявленого Позивачем клопотання, яке є актом індивідуальної дії, а незгода Позивача з його змістом – підставами для відмови, не може оцінюватися як протиправна бездіяльність.

Щодо посилань Позивача на те, що оскаржуване Рішення №899 не відповідає вимогам частини третьої статті 128 ЗК України, позаяк, посилання на частину сьому статті 130 ЗК України не можуть слугувати підставами для відмови у задоволенні клопотання ТОВ «ХІМІЯ ПАРК» про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, суд зазначає таке.

Як зазначено вище, відповідно до частини сьомої статті 130 ЗК України, продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності забороняється.

В оскаржуваному Рішенні №899 міститься посилання на норми саме частини сьомої статті 130 ЗК України.

Натомість, відповідно до частини третьої статті 128 ЗК України, на яку посилається Позивач, визначає, що орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

В свою чергу, підстави для відмови в продажу земельної ділянки визначені в частині п`ятій статті 128 ЗК України.

Відповідно до пункту г) частини п`ятої статті 128 ЗК України, підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність.

Тобто, зі змісту оскаржуваного Рішення №899 чітко прослідковується підстава для відмови Позивачу у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,0074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5620882200:04:038:0938, яка розташована за межами населеного пункту с. Нетреба на території Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області – «продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності забороняється», що кореспондується з пунктом г) частини п`ятої статті 128 ЗК України – «підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність».

Позивач зазначає, що Рішення сільської ради № 899 від 23.09.2025 не свідчить про належний розгляд заяви ТОВ «Хімія Парк» про проведення експертної грошової оцінки та вказує на те, що відповідач в межах наданих йому повноважень не прийняв жодного відповідного рішення; частиною 3 статті 128 ЗК України унормовано, що орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови; прийняття окремого рішення про відмову у проведенні експертної грошової оцінки замість відмови у викупі земельної ділянки чинним законодавством не передбачено.

Суд відхиляє такі доводи Позивача та зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 128 ЗК України, орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Отже, орган місцевого самоврядування приймає рішення про:

(1) надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній);

(2) надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки;

(3) про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки;

(4) про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Оскаржуваним Рішенням №899 відмовлено у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,0074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5620882200:04:038:0938.

Суд зазначає, що статті 128 ЗК України визначає порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам.

Зі змісту цієї статті вбачається, що етапами продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам є: розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки; внесення авансового платежу; прийняття рішення про продаж земельної ділянки; укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Отже, відмовляючи Позивачу у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,0074 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5620882200:04:038:0938, Відповідач вказує і на відсутність правових підстав для продажу такої земельної ділянки, оскільки ці два етапи є нерозривними.

Зазначене вище свідчить про правомірність оскаржуваного Рішення №899, яке не підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача розглянути на найближчому пленарному засіданні чергової або позачергової сесії клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМІЯ ПАРК” про викуп земельної ділянки, загальною площею 3,0074 га, кадастровий номер 5620882200:04:038:0938, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Вараський район, Антонівська сільська рада та прийняти рішення, яким: надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю “ХІМІЯ ПАРК” на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, загальною площею 3,0074 га, кадастровий номер 5620882200:04:038:0938, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Вараський район, Антонівська сільська рада; надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю “ХІМІЯ ПАРК” на викуп земельної ділянки, загальною площею 3,0074 га, кадастровий номер 5620882200:04:038:0938, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога – вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За правилами частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Зважаючи на попередній висновок суду про правомірність оскаржуваного Рішення №899, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення похідної позовної вимоги зобов`язального характеру.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМІЯ ПАРК” про викуп земельної ділянки, загальною площею 3,0074 га, кадастровий номер 5620882200:04:038:0938, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Вараський район, Антонівська сільська рада, суд зазначає, що органом місцевого самоврядування винесене відповідне Рішення №899, тому факту наявності протиправної бездіяльності щодо не розгляду клопотань не установлено.

Окрім цього, суд зазначає, що в провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває на розгляду справа за позовом Позивача до того ж Відповідача, щодо визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо розгляду клопотань від 18.04.2025 та від 27.05.2025 та зобов`язання розглянути на найближчому пленарному засіданні чергової або позачергової сесії клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМІЯ ПАРК” про викуп земельної ділянки, загальною площею 3,0074 га, кадастровий номер 5620882200:04:038:0938, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Вараський район, Антонівська сільська рада та прийняти рішення, яким: надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю “ХІМІЯ ПАРК” на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, загальною площею 3,0074 га, кадастровий номер 5620882200:04:038:0938, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Вараський район, Антонівська сільська рада; надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю “ХІМІЯ ПАРК” на викуп земельної ділянки, загальною площею 3,0074 га, кадастровий номер 5620882200:04:038:0938, Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом.

З даних КП «ДСС» встановлено, що позовна заява стосується тих самих клопотань Позивача від 18.04.2025 та від 27.05.2025, на які він посилається у цій справі.

Ухвалою суду від 15.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №460/16363/25.

Наразі розгляд адміністративної справи №460/16363/25 триває, рішення по суті позовних вимог не прийняте.

Якщо ж оцінювати позов у справі №460/4935/26 в частині позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМІЯ ПАРК” про викуп земельної ділянки, загальною площею 3,0074 га, кадастровий номер 5620882200:04:038:0938, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, Вараський район, Антонівська сільська рада, з точки зору посилань Позивача не те, що оскаржуване Рішення №899 прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому наявна протиправна бездіяльність, то суд вище вже надав правову оцінку таким доводам Позивача.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доведено правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМІЯ ПАРК” (вулиця Центральна, 38а, селище Клевань, Рівненська область, 35312; ЄДРПОУ 38986599) до Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області (вулиця Богдана Хмельницького, 14, село Антонівка, Вараський район, Рівненська область, 34380; код ЄДРПОУ 04388136) про визнання протиправним рішення та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 03 листопада 2026 року

Суддя К.М. Недашківська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua