Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №165/2804/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/2804/26

Провадження № 3/165/1144/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

судді Рибас А.В.

за участю секретаря судового засідання Степанець Т.В.

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (в режимі ВКЗ),

розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , утримується в Державній установі «Луцький слідчий ізолятор»,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

встановив:

До Нововолинського міського суду Волинської області 12 серпня 2026 року з ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 173 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 206874, складеного 24.07.2026 року інспектором СРПП ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Ничем М.Ю., 24.07.2026 року близько 21:15 год., перебуваючи за адресою: вул. Луцька, 8, м. Нововолинськ, гр. ОСОБА_1 пошкодив фасад магазину «Епіцентр», чим спричинив вказаному магазину матеріальної шкоди на суму 500 грн., чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 17 серпня 2026 року матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП повернуто ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області для належного оформлення та усунення недоліків, оскільки протокол про адміністративне правопорушення містив виправлення у графі «склад адміністративного правопорушення», у якій зазначено дату вчинення адміністративного правопорушення із виправлення, проте жодних застережень з приводу зазначених виправлень протокол про адміністративне правопорушення не містив; при поданні даного адміністративного матеріалу до суду працівниками поліції повинна бути одночасно доставлена особа, яка притягується до відповідальності з документом, що посвідчує її особу, проте дана вимога закону працівниками поліції не виконана, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до суду 12.08.2026 року не доставили. В той же час, засобів зв`язку, як то дійсний мобільний номер телефону особи, що притягується до адміністративної відповідальності, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що призвело до неможливості належного повідомлення особи про дату та час судового засідання, враховуючи строки розгляду справи даної категорії.

В подальшому, лише 11 вересня 2026 року (тобто майже через один місяць після повернення судом на доопрацювання матеріалів) до Нововолинського міського суду Волинської області повторно надійшли матеріали адміністративної справи № 165/2804/26 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянина ОСОБА_1 після додаткового оформлення згідно постанови Нововолинського міського суду Волинської області від 17 серпня 2026 року.

У відповідності до рапорту інспектора СРПП ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції Нича М.Ю. останнім звернуто увагу на вказані недоліки та усунено в ході доопрацювання справи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, свою вину не визнав та повідомив суду, що 24.07.2026 року не перебував за адресою: АДРЕСА_2 та не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на завдання шкоди майну магазину «Епіцентр».

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності з частинами 1, 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме – громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

У постанові пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22.12.2006 року зазначено, що при розгляді справ адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з`ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з`ясовувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З огляду на статтю 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів тощо.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення не розкриває суть адміністративного правопорушення, а матеріали справи не містять будь-яких доказів, що вказують на ознаки вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

До матеріалів справи на підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 206874 від 24.07.2026 року та його копію; рапорт, зареєстрований в ІКС ІПНП (журналі ЄО) ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області 24.07.2026 року № 8393; заяву в.о. директора ТЦ «Епіцентр К» м. Нововолинська ТОВ «Епіцентр К»; пояснення ОСОБА_2 ; копію постанови по справі про адміністративне правопорушення від 24.07.2026 року та характеристику на гр. ОСОБА_1 .

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

В той же час, до суду не надано жодного належного та допустимого доказу вчинення правопорушення, не підтверджено вчинення останнім дій, які утворюють об’єктивну сторону вказаного правопорушення. Судом встановлено, що окрім протоколу про адміністративне правопорушення, не зібрано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, зокрема: пояснень свідків, відеоматеріалів, які б підтвердили наявність обставин вказаних у протоколі тощо.

Водночас, варто зазначити, що тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов’язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України. Так, згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами не підтверджено причетність ОСОБА_1 до події адміністративного правопорушення, вчиненого 24.07.2026 року о 21:15 год. за адресою: вул. Луцька, 8, м. Нововолинськ.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій – восьмій цієї статті.

Із пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП вбачається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Оскільки правопорушення мало місце 24.07.2026 року і на момент розгляду справи закінчився трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення, то з урахуванням вимог ч. 2 ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, до особи не може бути застосовано адміністративне стягнення та провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 38, 173, 247, 268, 283, 284 КУпАП, суддя, –

ухвалив:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду, протягом десяти днів з дня її винесення, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Алла РИБАС