Суд: Нововолинський міський суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №165/2883/26
Суддя: Рибас А. В.
Справа № 165/2883/26
Провадження № 2/165/1381/26
НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого судді Рибас А.В.
з участю секретаря судового засідання Степанець Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –
встановив:
17 серпня 2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» Сахарова О.І. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.09.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 481407513 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином виконало свої зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5000,00 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого та реєстру прав вимоги №59 від 03.01.2020 до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 481407513 від 26.09.2019 року. 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 та на виконання умов вказаного договору факторингу підписали Реєстр права вимоги №2 від 04.11.2020, згідно з якими до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги за тим же кредитним договором. В подальшому, 05.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 481407513 від 26.09.2019 року перейшло до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» на загальну суму заборгованості 16 850,00 грн.
У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором заборгованість ОСОБА_1 станом на день звернення до суду становить 16 850,00 грн. та включає: 5 000,00 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 6 815,00 грн. – заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом, 5 035,00 грн. – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), що підтверджується також випискою з особового рахунку за період з 05.06.2025 по 15.06.2026.
Разом з тим, позивач не заявляє вимоги про стягнення штрафних санкцій у межах даного позову, та посилаючись на викладені у позовній заяві обставини та надані докази, просить стягнути з відповідача 11 815,00 грн. заборгованості, а також понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 2 662, 40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 20 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін, одночасно задоволено клопотання позивача про витребування письмових доказів.
Представник ТОВ «ФК «ЕЙС» в судове засідання не з`явився, у пункті 4 прохальної частини позовної заяви просив розгляд здійснювати за відсутності позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача, у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 правом подати відзив не скористалася, в судове засідання не з`явилася. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручений через відсутність адресата.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі № 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
Крім того, на електронну адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та договорі кредитної лінії № 481407513 від 26.09.2019 року, скеровано та доставлено документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.33).
Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 02.11.2026 року.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 26.09.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено договір № 481407513 (а.с.38-39), який підписаний відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором G48SFY56, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.106).
Відповідно до п. 1.1. договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 5 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з п.1.4 цього Договору. Строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 30 днів, кредит надається строком на 30 днів (п.1.3 договору). Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,01 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного у п.1.3. цього договору.
З урахуванням положень п.1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 3,65 відсотків річних. Згідно із п.1.6 договору розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені у графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (а.с.38 зворотній бік).
Перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитних коштів ОСОБА_1 за договором підтверджено довідко, з якої вбачається , що на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 26.09.2019 року о 18:03:56 перераховані грошові кошти в сумі 5 000,00 грн., ідентифікатор платіжної операції: 9349e518-0d21-4fce-897d-529fb6312745 (а.с.108).
Крім того, факт отримання відповідачем коштів підтверджується надісланою на виконання ухвали суду про витребування доказів інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 01.09.2026 року № 20.10.0.1/7-260827/73229-БТ (а.с. 22-23).
Відповідно до наданої АТ КБ «ПриватБанк» інформації, на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_1 , наявний банківський рахунок № НОМЕР_2 , до якого емітувалися і інші банківські платіжні картки.
Позичальник зобов`язаний вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором (п.2.2.2.1), у випадку неповної та/або несвоєчасної сплати кредиту та процентів за користування ними, сплатити також пеню в розмірі, нарахованому відповідно до умові цього договору.
Відповідно до п.4.1 (а.с. 38, зворотній бік), невід`ємною частиною договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» (а.с.40-43). Уклавши цей договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua. (п. 4.1 договору).
Пунктом 4.5 договору обумовлено, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (а.с.39).
Згідно із п.3.6 договору, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов , яке мало місце під час дії договору.
Частиною 1 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні і в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, інше не встановлено договором або законом.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 та додаткові угоди до договору, відповідно до умов яких та згідно реєстру прав вимоги №59 від 03.01.2020 до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 481407513 від 26.09.2019 (а.с. 58-70, а.с.71-73).
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 та на виконання умов вказаного договору факторингу підписали Реєстр права вимоги №2 від 04.11.2020, згідно з якими до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги за тим же кредитним договором (а.с. 77-83).
В подальшому, 05.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 481407513 від 26.09.2019 року перейшло до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» на загальну суму заборгованості 16 850,00 грн. (а.с. 85-89).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників, долученого до договору факторингу № 05/06/25-Е від 05 червня 2025 сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 481407513 від 26.09.2019 року становить 16 850,00,00 грн. та включає: 5 000,00 грн. – прострочене тіло; 6 815,00 грн. – прострочені відсотки; 5035,00 грн. – пеня (а.с.90-91).
Те, що відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання та не дотрималася термінів повернення наданого їй кредиту підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором № 481407513 від 26.09.2019 року за період з 05.06.2025 – 15.06.2025 (а.с. 97). За розрахунками, долученими кредитором, у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 11 815,00 грн. та включає: 5 000,00 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 6 815,00 грн. – заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом (а.с. 94-96).
Зі змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
При вирішенні зазначеного спору суд бере до уваги і те, що відповідач належних доказів повернення грошових коштів за кредитним договором суду не подала. Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_3 також не надала.
Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що у відповідача ОСОБА_1 за договором №481407513 від 26.09.2019 року існує непогашена заборгованість у розмірі 11 815,00 грн., суд приходить висновку про необхідність задоволення позовної заяви в межах заявлених позовних вимог та стягнення зазначеної заборгованості з відповідача на користь позивача.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 662,40 грн. судового збору, що був сплачений позивачем та підтверджується документально (а.с. 35).
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та інші, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, згідно зі ст. 137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання такої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає таку допомогу.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Із матеріалів справи вбачається, що наявність договірних відносин між ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» у справі, що розглядається, підтверджується договором про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року (а.с. 98-99) та протоколом погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року (а.с. 99, зворотній бік), додатковою угодою до № 25770956042 від 19.06.2026 року до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року (а.с. 100), актом прийому-передачі наданих послуг від 25 червня грудня 2026 року (а.с. 101).
Суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у порядку спрощеного провадження. Крім того, послуги надані адвокатом є типовими для сторони позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, ціни на ринку адвокатських послуг, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 3 500,00 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.
Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 247, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 530, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд, –
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 481407513 від 26.09.2019 року у розмірі 11 815 (одинадцять тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» витрати на оплату судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса: вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, м. Київ, 02094, рахунок НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк» 21133352, МФО: 322001.
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 02.11.2026 року.
Головуючий суддя А.В. РИБАС
Оригінал: reyestr.court.gov.ua