Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №504/4334/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 504/4334/25

Провадження № 3/161/467/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 26 жовтня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого - судді – Олексюка А.В., за участю секретаря – Опальчук А.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатки Грибан Ж.В., представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Притикіна І.І. (через ВКЗ), розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , -

- за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №487884 від 19.10.2025, 19.10.2025 о 10.30 год ОСОБА_1 на автодорозі М28 31 км Одеська область, керував транспортним засобом Мерседес д.з. НОМЕР_1 з причепом Stim д.з. НОМЕР_2 , здійснюючи поворот ліворуч на ґрунтову дорогу, не переконався в безпечності свого маневру, виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з автомобілем Мерседес д.з. НОМЕР_3 , який здійснюючи обгін, рухався по зустрічній смузі в попутному напрямку, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, постраждалих при ДТП немає, чим порушив п. 10.1 ПДР України, що кваліфіковано за ст.124 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник — адвокатка Грибан Ж.В. пояснили, що зміст висновку експерта № 427-Е свідчить про відсутність однозначного висновку щодо вини ОСОБА_1 у виникненні ДТП, оскільки експерт дослідив два можливі механізми події, не встановив достовірно, яка саме версія відповідає фактичним обставинам, і заявив про неможливість технічно оцінити спроможність пояснень водіїв, фактично залишивши правову оцінку їхніх дій на розсуд суду; водночас у межах єдиного варіанту «А», де взагалі було встановлено причинно-наслідковий зв`язок із настанням аварії, експерт дійшов висновку, що саме в діях ОСОБА_1 відсутні невідповідності вимогам ПДР України і вони не перебувають у причинному зв`язку з ДТП, тоді як дії іншого водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам пунктів 10.1 та 14.2 (б) ПДР України і перебували у прямому причинному зв`язку з виникненням пригоди; оскільки жодним із досліджених варіантів не встановлено порушень ПДР з боку ОСОБА_1 , які б призвели до аварії, а за положеннями статті 124 КУпАП обов`язковою умовою відповідальності є наявність прямого причинного зв`язку між порушенням та пошкодженням транспортних засобів, сторона захисту наголосила, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

Представник потерпілого ОСОБА_2 адвокат Притикін І.І. (через ВКЗ) в судовому засіданні пояснив, що водій ОСОБА_1 , рухаючись на мінімальній швидкості прямою дорогою в ясний день з ідеальною оглядовістю, проявив грубу неуважність і в порушення п. 10.1 ПДР України повернув ліворуч, підрізавши автомобіль Mercedes Vito під керуванням ОСОБА_2 , який уже завершував правомірний обгін. За словами адвоката, цей маневр став єдиною безпосередньою причиною зіткнення, що беззаперечно підтверджується первинними матеріалами поліції та схемою ДТП із зафіксованим гальмівним шляхом Vito довжиною 14.1 метра, яку правопорушник підписав особисто і без зауважень. Оскільки сторона захисту за весь час розгляду не надала жодного об`єктивного доказу, а висновок експертизи № 427-Е є неспроможним через відсутність розрахунків та офіційне визнання неможливості встановити механізм пригоди, представник потерпілого просить суд повністю відхилити дану експертизу, визнати зібрані поліцією первинні докази беззаперечними та визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Дослідивши в судовому засіданні наявні докази в їх сукупності, висновок експерта. пояснення учасників справи, експерта та свідка, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02). Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого є значним, а також передбачає позбавлення права керування транспортним засобом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. (Постанова ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, Постанова ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року в справі № 177/525/17(2-а/177/23/17) вказав, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

01.06.2026 на адресу суду надійшов висновок судової інженерно-транспортної експертизи від 18.05.2026 №427-Е, згідно якого, а саме п.6: У ситуації що розглядається в варіанті «А» (дорожня ситуація згідно пояснень наданих 19.10.2025 ОСОБА_1 та, частково, ОСОБА_3 ): - в діях водія автомобіля Мерседес Спрінтер 316, н.з. НОМЕР_1 , з причепом STIM, д.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_1 з технічної точки зору не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б знаходилися в причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо транспортно пригоди; - дії водія автомобіля Мерседес Віто, н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , які не відповідали вимогам п. 10.1, п. 14.2 б) Правил, дорожнього руху, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. У ситуації що розглядається в варіанті «Б» (дорожня ситуація згідно пояснень наданих 19.10.2025 ОСОБА_2 ): - дії водія автомобіля Мерседес Спрінтер 316, н.з. НОМЕР_5 , з причепом STIM, д.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_1 , які не відповідали вимогам п. 10,1 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди; - не надається можливим з технічної точки зору встановити чи знаходяться дії водія автомобіля Мерседес Віто, н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, по причинам зазначеним в дослідженні.

Допитаний у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_4 пояснив, що на підставі наданих для дослідження матеріалів справи ним встановлено факт завчасного увімкнення водієм ОСОБА_1 покажчика повороту за 150–200 метрів до місця події, зазначивши при цьому, що дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам пунктів 10.1 та 14.2 (б) ПДР України, хоча за умови руху ОСОБА_1 зі швидкістю до 30 км/год ОСОБА_2 мав би технічну можливість виконати маневр обгону. Експерт підтвердив, що конкретна відстань між початком обгону автомобіля Mercedes Vito та місцем ДТП не вказана ні у варіанті «А», ні у варіанті «Б» висновку, дорожній знак «Перехрестя» на ділянці події був відсутній, а встановити точну швидкість руху транспортних засобів за наявними матеріалами технічно неможливо. За висновками експерта, момент виникнення небезпеки для водія ОСОБА_2 настав із часом об`єктивного виявлення ним прилягання другорядної дороги, коли він повинен був застосувати гальмування, при цьому саме місце зіткнення транспортних засобів зафіксовано на зустрічній смузі руху. ОСОБА_4 констатував, що оскільки через брак вихідних даних технічно неможливо встановити, хто саме з водіїв першим розпочав маневр, у висновку експертизи було сформульовано альтернативний висновок: два умовні варіанти розвитку подій, оскільки далеко не всі невідповідності водіїв вимогам ПДР перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 пояснила, що 19.10.2025 року вона перебувала як пасажир у салоні транспортного засобу під керуванням її чоловіка — ОСОБА_1 . Свідок засвідчила, що безпосередньо перед виконанням маневру повороту ліворуч у дозволеному для цього місці, щонайменше за 60 метрів до початку маневру, водій ОСОБА_1 увімкнув лівий покажчик повороту та завчасно знизив швидкість руху автопоїзда. За словами свідка, на момент дорожньої події видимість та оглядовість дороги були необмеженими. ОСОБА_3 наголосила, що перед початком перетинання проїзної частини між смугами руху була нанесена суцільна лінія дорожньої розмітки, а будь-які попутні чи зустрічні транспортні засоби в зоні видимості водія були відсутні. Водночас свідок зазначила, що попутний автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , у салоні якого також перебували пасажири, рухався зі значним перевищенням швидкості — понад 120 км/год. На переконання свідка ОСОБА_3 , дії водія ОСОБА_1 повністю відповідали вимогам безпеки дорожнього руху.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 19.10.2025 року, він 19.10.2025 10:30 керував автомобілем Мерседес Віто 9222 рухався по дорозі Т-1607 зі сторони міста Одеса в напрямку міста Миколаїв, побачивши вільну зустрічну смугу почав обгін автомобілем в кількості трьох штук. Обігнавши два автомобіля, третій автомобіль марки Мерседес з лафетою номер НОМЕР_1 та номер лафети ВО5766ХF почав поворот ліворуч перед ним, після чого відбулося зіткнення.Під час судового розгляду справи адвокатка Грибан Ж.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , також акцентувала увагу суду на тій обставині, що водій ОСОБА_2 здійснював одночасний обгін трьох автомобілів, а також наголошувала на його швидкості руху. На переконання захисника, такі дії водія ОСОБА_2 , зокрема недотримання безпечної швидкості під час виконання маневру випередження кількох транспортних засобів підряд, суттєво обмежили його можливість вчасно зреагувати на зміну дорожньої обстановки, належним чином оцінити дії інших учасників дорожнього руху та безпечно завершити маневр обгону.

Аналізуючи зазначені обставини, суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП обов`язковою умовою є наявність складу адміністративного правопорушення, невід`ємним елементом якого є прямий причинно-наслідковий зв`язок між порушенням Правил дорожнього руху конкретним водієм та настанням наслідків у вигляді дорожньо-транспортної пригоди.

Оцінивши висновок судової автотехнічної експертизи № 427-Е, суд дійшов переконання, що в діях водія ОСОБА_1 відсутні невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які б перебували у причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, зокрема: пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , висновок експерта та його усні пояснення в судовому засіданні, а також письмові пояснення ОСОБА_2 , суд вважає, що вони є послідовними та узгоджуються між собою. Натомість у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній прямий причинно-наслідковий зв`язок із настанням ДТП, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 124, 247, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд, шляхом подачі апеляційної скарги особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником упродовж десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк