Вирок від 01 листопада 2026 р. у справі №161/21074/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №161/21074/26

Суддя: Калькова О. А.

Справа № 161/21074/26

Провадження № 1-кп/161/1619/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 02 листопада 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого- адвоката ОСОБА_7 ,

представника цивільного позивача ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030580001080 від 28 червня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцька, Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 громадянина України, українця, з вищою освітою, асистента вчителя інклюзивного навчання з педагогічнім навантаженням гімназії № 1 міста Ківерці, Волинської області, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 , близько 12 години 30 хвилин, 27.06.2026, у місті Луцьку, на регульованому перехресті вулиць Карпенка – Карого та Дубнівська, керуючи технічно справним транспортним засобом, «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Карпенка – Карого, в напрямку села Рованці, зі швидкістю близько 50 км/год., в порушення п.п. 2.3. (б), 8.1., 8.7.3. ґ та е, 12.1. та 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, проявив безпечність та неуважність, неправильно урахував дорожню обстановку, при наближенні до регульованого перехрестя, на якому для останнього увімкнувся жовтий та в подальшому червоний сигнал світлофора, які збороняють рух, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, продовжуючи рух допустив зіткнення з мотоциклом «Honda CBR600F» тимчасовий номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався вулицею Дубнівська в напрямку села Підгайці, проїжджаючи вказане перехрестя на зелений, дозволяючий рух сигнал світлофора, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження.

Внаслідок грубих порушень вищевказаних Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_4 заподіяв мотоциклісту ОСОБА_6 тілесне ушкодження у вигляді травматичного розриву селезінки з гемоперитонеумом, який за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, закритих переломів 7,9,10 ребер зліва, багатовідламкового перелому лонної кістки зліва, закритого лінійного перелому сідничної кістки зліва, закритого перелому зовнішнього виростка лівої велико-гомілкової кістки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, рани в ділянці лівого ліктьового суглобу, які відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, масивних саден в ділянці лівої нижньої кінцівки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, перебуває грубе порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 2.3. (б), 8.1., 8.7.3. ґ та е, 12.1. та 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306:

-п. 2.3. (б) Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-п. 8.1. Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками;

-п. 8.7.3. Сигнали світлофора мають такі значення:

ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;

е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух;

п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та показав, що він дійсно за вказаних обставин, місця та часу, вчинив дане кримінальне правопорушення. У вчиненому щиро розкаявся. Просив суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні повністю ствердив показання обвинуваченого щодо фактичних обставин справи. Не наполягав на суворій мірі покарання, пов`язаній з позбавленням волі, просив не застосовувати додаткову міру покарання, пов`язану із позбавленням права керувати транспортними засобами.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість у вчиненому, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, не проводиться їх дослідження.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд не вбачає.

Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує інформацію про стан його здоров`я, який не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра та за допомогою до них не звертався, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, має постійне місце реєстрації та проживання, на утриманні знаходиться малолітня дитина, працює, потерпілому відшкодував моральну шкоду, думку потерпілого, який не настоював на суворому покаранні, пов`язаному з позбавленням волі, а також додаткової міри покарання, пов`язаної із позбавленням права керувати транспортними засобами, а тому суд призначає покарання в межах санкції ст. 286 ч.2 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України та покладенням у відповідності до ст.76 КК України певних обов`язків.

Суд вважає за можливе не призначати обвинуваченому ОСОБА_4 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами у зв`язку з тим, що керування транспортним засобом пов`язане із основною роботою обвинуваченого до якої він щоденно доїжджає, що є джерелом його доходу, а тому позбавлення цього права поставить його у скрутне матеріальне становище, крім того, сам потерпілий просив не застосовувати до обвинуваченому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, також обвинувачений під час вчинення кримінального правопорушення не перебував у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, крім того, обвинувачений ОСОБА_4 не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення прави дорожнього руху.

Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.

Цивільний позов КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду, оскільки обвинуваченим відшкодовано кошти на лікування в добровільному порядку, що підтверджено документально, а саме квитанцією № 1.915337633.1 від 30.10.2026 року.

Речові докази підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений на майно, згідно ухвалою слідчого судді від 26 червня 2026 року – скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він, протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади» до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням – залишити без розгляду.

Речові докази: Автомобіль «Ford Focus» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на спеціальному майданчику у с. Торчин, Луцького району – передати за належністю ОСОБА_4 .

Мотоцикл «Honda CBR600F» тимчасовий номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , який зберігається на спеціальному майданчику у с. Торчин, Луцького району – передати за належністю ОСОБА_6

CD-R диск – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Арешт на майно, який накладений ухвалою слідчого судді 26 червня 2026 року – скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua