Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №159/5260/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/5260/26

Провадження № 2/159/2974/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 листопада 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») через систему «Електронний суд» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 3750300 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.06.2023 в сумі 124620 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.06.2023 ОСОБА_1 уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі – ТОВ «Лінеура Україна») в електронній формі договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3750300. У Договорі сторони погодили розмір кредиту 15500 гривень, строк кредитування 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, процентну ставку 2 % в день.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед позичальником виконало, перерахувавши за допомогою платіжного провайдера 16.06.2023 на зазначену відповідачем в договорі платіжну картку № НОМЕР_1 кошти в розмірі 15500 гривень.

На підставі договору факторингу №21/02/2024 від 21.02.2024 ТОВ «Лінеура Україна» відступило право вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», включивши відповідача в реєстр боржників.

Оскільки станом на дату укладання Договору факторингу №21/02/2024 від 21.02.2024 строк дії кредитного договору № 3750300 від 16.06.2023 не закінчився, тому в межах строку дії договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» продовжувало здійснювати нарахування відсотків.

У зв`язку із неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 124620 гривень, з яких 15500 гривень тіло кредиту; 75330 грн відсотки, нараховані первісним кредитором до відступлення права вимоги (243 дні) та 33790 грн відсотки нараховані позивачем після відступлення права вимоги до 10.06.2024 (109 днів), а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

19.08.2026 суд відкрив провадження у справі, на підставі п.2 ч.6 ст.19, ч.1 ст.274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, ухвалою від 22.09.2026 витребував у Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» докази щодо належності банківської картки № НОМЕР_1 відповідачу та докази перерахування на цю картку кредитних коштів.

Ухвала суду виконана 26.10.2026.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, клопотав про розгляд справи у його відсутності.

Належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_1 двічі в судове засідання не з`явився (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення №R067268767646, №R067288804637). Відповідач правом подати відзив не скористався, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК).

Керуючись положеннями статті 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення – 02.11.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

16.06.2023 відповідач ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на вебсайті credit7.ua створив Особистий кабінет позичальника, вказав свої персональні дані, паспорт громадянина України, пройшов перевірку у системі BankID Національного банку і використовуючи персональний одноразовий ідентифікатор М227 уклав 16.06.2023 з ТОВ «Лінеура Україна» електронний договір № 3750300 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

У договорі (а.с.31-50) сторони погодили усі істотні умови кредитування:

кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 15500 гривень (п.1.2) шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок за номером електронного платіжного засобу - банківської картки № НОМЕР_1 (п.2.1), на строк 360 днів з періодичністю платежів кожні 30 днів в (п.1.3).

Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору (п.п. 1.2., 1.3) (а.с.55).

За користування кредитом нараховуються проценти за стандартною процентною ставкою, яка становить 2% за кожен день користування кредитом, яка застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного у п.1.3. договору (1.4.1).

Знижена процентна ставка становить 1,40% в день та застосовується якщо клієнт до 16.07.2023 (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором (п. 1.4.2).

Умовами договору передбачена пролонгація договору за ініціативою позичальника шляхом укладення додаткового договору (п.1.3.1).

У випадку невиконання або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором товариство має право нарахувати штраф, порядок і розмір якого зазначений в пунктах 6.3, 6.4 договору.

Детальна інформація про умови кредитування відображена у Паспорті споживчого кредиту (а.с.51-54).

ТОВ «Лінеура Україна» виконало зобов`язання за договором, 16.06.2023 перерахувало на зазначену відповідачем у договорі платіжну карту № НОМЕР_1 за допомогою системи PayTech кошти в розмірі 15500 грн, що підтверджується листом ТОВ «ПейТек» №20240222-2157 від 22.02.2024 (а.с.9).

Згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 07.10.2026 №20.1.0.0.0/7-261001/60703-БТ, платіжну картку № НОМЕР_2 банком емітовано на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на яку 16.06.2023 було зараховано грошові кошти в розмірі 15500 грн (виписка про рух коштів по картці).

З наданих позивачем розрахунків заборгованості (а.с.5,58) вбачається, що відповідач жодного платежу на погашення кредитної заборгованості не вносив.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» (а.с.58-67) первісний кредитор у період з 17.06.2023 до 16.07.2023 (30 днів) для нарахування процентів застосовував знижену процентну ставку 1,40% в день, що становить 217 грн (15500х1,40%). Розмір відсотків у цей період становив 6510 грн. Оскільки відповідач до 16.07.2023 не сплатив кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, не здійснив часткове дострокове повернення кредиту, первісний кредитор здійснив перерахування відсотків за період з 17.06.2023 до 16.07.2023 за стандартною процентною ставкою 2% в день, та в подальшому з 17.07.2023 до відступлення права вимоги (21.02.2024) нараховував відсотки на стандартних умовах - 2% в день, що становить 310 грн (15500х2%). Штрафні санкції ТОВ «Лінеура Україна» не нараховувало.

Підсумково, відповідно до цього ж розрахунку за ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» на 21.02.2024 (243 дні) обліковується заборгованість в розмірі 90830 грн, з них 15500 грн - основного боргу, 75330 грн - заборгованість за відсотками (310х243).

На підставі Договору факторингу № 21/02/2024 від 21.02.2024, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Лінеура Україна», позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 3750300 від 16.06.2023 (а.с.12).

Перехід права вимоги зафіксований у акті прийому-передачі та у витязі з Реєстру боржників до Договору факторингу № 21/02/2024 від 21.02.2024 (а.с.8), де за порядковим номером 4427 включений боржник ОСОБА_1 за кредитним договором № 3750300 від 16.06.2023 із загальною сумою заборгованості 90830 грн, з них 15500 грн - основного боргу, 75330 грн - заборгованість за відсотками.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.5-6) після відступлення права вимоги позивач за 109 днів з 23.02.2024 до 10.06.2024 в межах строку дії кредитного договору продовжував нараховувати відповідачу відсотки за процентною ставкою 2% в день (310 грн) в сумі 33790 грн (310х109).

Остаточно за відповідачем обліковується заборгованість за спірним кредитним договором в сумі 124620 гривень, з яких 15000 гривень тіло кредиту; 109120 грн відсотків (75330 грн відсотки, нараховані первісним кредитором до відступлення права вимоги та 33790 грн відсотки, нараховані позивачем після відступлення права вимоги до 10.06.2024).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов підлягає до задоволення частково з таких мотивів.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі – Закону).

Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

У постанові від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.

Суд встановив, що кредитний договір, про який йдеться у справі, за формою відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

ОСОБА_1 при укладенні договору пройшов ідентифікацію за паспортними даними, ідентифікаційним кодом, номером мобільного телефону, погодився на запропоновані умови кредитування і скористався кредитом, який був перерахований на його платіжну картку.

Предметом даного позову є стягнення фактором заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Позивачем на підтвердження права вимоги до відповідача надані копія договору факторингу №21/02/2024 від 21.02.2024, докази оплати за договором — платіжну інструкцію №75443 від 21.02.2024, акт прийому-передачі реєстру боржників, витяг з реєстру, до якого за порядковим номером 4427 включений боржник ОСОБА_1 за кредитним договором № 3750300 від 16.06.2023, тому суд вважає, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підтвердило факт переходу до нього права вимоги за Договором № 3750300 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.06.2023, укладеним між ОСОБА_1 і ТОВ «Лінеура Україна».

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості первісному кредитору, тому, враховуючи доведеність позивачем переходу до нього права вимоги, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» має право вимагати стягнення з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором, а з огляду на те, що строк дії договору на момент відступлення права вимоги не закінчився, новий кредитор, що набув всіх прав та обов`язків в зобов`язанні на підставі договору факторингу, мав право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом.

При вирішенні питання розміру заборгованості суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з наданими первісним кредитором та позивачем розрахунками за ОСОБА_1 рахується заборгованість за Договором №3750300 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.06.2023 в загальному розмірі 124620 гривень.

Позивач довів суду використання та неповернення відповідачем кредитних коштів в розмірі 15500 гривень, а тому позовні вимоги в цій частині є підставними.

Окрім тіла кредиту позивачем до стягнення заявлені проценти в розмірі 109120 грн, з яких 75330 грн нараховані первісним кредитором до дати відступлення права вимоги (21.02.2024), та нараховані позивачем після 22.02.2024 до 10.06.2024, тобто за 109 днів в межах строку кредитування.

В силу частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина перша – четверта статті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

При вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов`язання і природа нарахованих процентів.

У постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Суд під час перевірки розміру нарахованих позивачем відсотків керувався приписами статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, яким визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, та в якому згідно в п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX визначено, що максимальний розмір денної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Приписи п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо підвищених ставок процентів у перехідний період 240 днів, відповідно до частини 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» в частині умов перехідного періоду поширюється на договори про споживчі кредити, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відтак до спірних правовідносин необхідно застосувати приписи п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», оскільки кредитний договір № 3750300 укладений 16.06.2023, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ та строк дії цього договору не закінчився після набрання чинності цим Законом.

Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - не більше 1,5%, а з 20.08.2024 - не більше 1%.

Як встановив суд, первісний кредитор у період з 16.06.2023 до 21.02.2024 нараховував відсотки на стандартних умовах - 2% в день. Після відступлення права вимоги позивач 109 днів до 10.06.2024 в межах строку дії кредитного договору продовжував нараховувати відповідачу відсотки за процентною ставкою 2% в день.

Проте, нарахування позивачем відсотків у період з 22.04.2024 до 10.06.2024 (50 днів) за ставкою 2% в день не відповідає вимогам законодавства.

А тому заявлену до стягнення заборгованість за відсотками необхідно перерахувати з урахуванням приписів Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому необхідно врахувати, що нараховані первісним кредитором відсотки за період з 16.06.2023 до 21.02.2024, а також позивачем до 21.04.2024 нараховані правомірно за процентною ставкою 2% в день. Згідно з розрахунком заборгованості розмір відсотків станом на 21.04.2024 становить 93620 грн.

Перерахунку підлягає розмір заборгованості за відсотками після 21.04.2024. Так відсотки за період з 22.04.2024 до 10.06.2024 (за 50 днів) необхідно перерахувати за ставкою 1,5% в день. У цей період відсотки будуть становити 11625 грн (15500х1,5%х50).

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Підсумовуючи, заборгованість за відсотками буде становити 105245 грн:

-за період з 16.06.2023 до 21.04.2023 — 93620 грн;

-за період з 22.04.2024 до 10.06.2024 – 11625 грн.

Відповідно загальна сума заборгованості за Договором № 3750300 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.06.2023, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 120745 грн, з них 15500 грн тіло кредиту, 105245 грн проценти.

Відповідач доказів належного виконання кредитних зобов`язань чи контррозрахунок заборгованості не надала.

Щодо судових витрат.

У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги суд задовольнив на 97% (120745х100:124620), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 2582,53 гривень (2662,40х97%).

Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 247, 265, 268, 274, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 6, 207, 256, 257, 267, 263, 512-514, 516, 530, 536, 626-628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, 1077 Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування», суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3750300 від 16.06.2023 в розмірі 120745 (сто двадцять тисяч сімсот сорок п`ять) гривень, з них 15500 гривень - основного боргу, 105245 гривень - заборгованість за відсотками.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2582 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят дві) гривні 53 копійки сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус №28.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 02.11.2026.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК