Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №155/1604/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Суд: Горохівський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №155/1604/26

Суддя: Яремчук С. М.

Справа №155/1604/26

Провадження №3/155/507/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2026 м. Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №3 (місто Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , інвалід ІІ групи, за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 11 серпня 2026 року близько 00 годин 10 хвилин в АДРЕСА_1 , за місцем проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 та брата ОСОБА_3 , а саме, обзивав нецензурними словами, чим міг завдати шкоди їх психічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнав, зазначив, що у даному конфлікті саме він був потерпілою особою.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що син має проблеми із здоров`ям, внаслідок чого приймає медикаменти, однак вживає алкогольні напої, внаслідок чого між ними виникають сварки та конфліктні ситуації. За її словами, син має ІІ групу інвалідності, демонструє поведінку, яку вона сприймає як неадекватну, та висловлює погрози на її адресу та адресу сім`ї.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України також стверджується матеріалами справи:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №428901 від 04.09.2026 р.;

рапортом начальника відділення поліції №3 (місто Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, відповідно до якого 11 серпня 2026 року о 21 годині 16 хвилин на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , швагро ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство психологічного характеру;

письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 09 вересня 2026 року, з яких вбачається, що швагро ОСОБА_1 11 серпня 2026 року перебуваючи за місцем свого проживання, в стані алкогольного сп`яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 та брата ОСОБА_3 , а саме ображав нецензурними словами, погрожував фізичною розправою;

а також іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах адміністративної справи.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП, визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.

Як вбачається з рапорта відділення поліції №3 (місто Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області №117230-2026 від 06 вересня 2026 року, відповідно до інформаційної підсистеми «Адміністративна практика» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» у продовж року на громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не притягався.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, стан здоров`я та особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності не притягався, водночас відсутні обставини, що обтяжують його відповідальність та тяжкі наслідки від вчиненого, вважаю, що на ОСОБА_1 , слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою він притягається до адміністративної відповідальності, у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Дана міра адміністративного стягнення, на думку судді, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Як вбачається із копії витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів, номер витягу: 48/25/448/ВТ від 24 грудня 2025 року, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч.1 ст. 173-2, 221, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

У випадку добровільної несплати штрафу відповідно до ст. 308 КУпАП його розмір стягнути з ОСОБА_1 у подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua