Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №460/2159/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2026 рокум. Рівне№460/2159/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.12.2025 № РВ076/25/ТЗ з врахуванням рішення № РВ004/26/ВЗ від 16.01.2026 про внесення змін до рішення;

визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті № РВ003/26/ПС від 27.01.2026 про накладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штрафу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 01.12.2025 відповідачем прийнято Акт перевірки характеристик продукції № РВ017/25/АП, в якому встановлено факт розповсюдження продукції, а саме: автомобільне крісло для транспортування дітей «JOY» артикул 4771-03, зазначеної порядковим номером 1 у додатку 1 до акта перевірки характеристик продукції від 01.12.2025 № РВ017/25/АП, без сертифіката відповідності. Вказує, що під час проведення перевірки надала копію сертифіката відповідності партії компонентів № UA.005.004298-25 від 11.04.2025, виданого ТОВ «Рівнестандарт», однак, наданий сертифікат відповідності не був визнаний таким, що відповідає вимогам Порядку № 521 та не взятий відповідачем до уваги. Відтак, з метою виконання вказаних обмежувальних заходів позивач звернулась до органу сертифікації за роз`ясненнями, однак такі роз`яснення Укртрансбезпекою також не взято до уваги та направлено уповноважених представників на позапланову перевірку. При цьому, зауважує, що у зв`язку з неможливістю (забороною) надання автомобільного крісла марки «JOY» артикул 4771-03 на ринку, позивач повернула його постачальнику, про що також було повідомлено відповідача, проте і ця інформація суб`єктом перевірки взята до уваги не була. Наголошує на тому, що вказані у Рішенні висновки відповідача не відповідають дійсності, оскільки сертифікат відповідності був виданий уповноваженим органом, акредитованим відповідно до чинного законодавства та призначеним Міністерством інфраструктури України. Крім того, сертифікатом відповідності партії компонентів № UA.005.004298-25 від 11.04.2025 підтверджено, що дитячі утримуючі системи виробника (марка) «JOY» відповідають вимогам, викладеним у розділі VI додатка 4 до «Порядку затвердження конструкцій транспортних засобів, їх частин та обладнання», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 за № 521, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за № 1586/21898. Таким чином, позивач вважає, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (з врахуванням рішення про внесення виправлень) та постанова про накладення штрафу є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки: по-перше, у сертифікаті наявна вся інформація, яка прямо вимагається Порядком № 521; по-друге, сертифікат відповідності на продукцію був виданий акредитованим призначеним органом ТОВ «Рівнестандарт»; по-третє, у відповіді цього органу підтверджено відповідність сертифікатів вимогам законодавства; по-четверте, орган ринкового нагляду не здійснив передбачену законом процедуру звернення до призначеного органу сертифікації ТОВ «Рівнестандарт», оцінка сертифікатів на відповідність вимогам діючого законодавства яких здійснювалася під час перевірки. За наведених підстав, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

02.03.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що під час проведення планової перевірки характеристик продукції встановлено, що позивач є не виробником, а розповсюджувачем продукції. Вказує, що під час проведення позапланового заходу посадовою особою органу ринкового нагляду встановлено, що позивач не надала документів чи підтверджуючих фактів щодо приведення продукції (автомобільне крісло для транспортування дітей «JOY», артикул 4771-03), зазначеної за порядковим номером 1 у додатку 1 до акта перевірки характеристик продукції від 01.12.2025 № РВ017/25/АП, у відповідність із встановленими вимогами, відповідно до законодавства України про ринковий нагляд і контроль продукції. Таким чином, позивач не виконала рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог від 01.12.2025 № РВ075/25/ПВ. Звертає увагу суду на тому, що до сертифікатів відповідності партії компонентів дитячих утримуючих систем (автокрісла) повинна вноситись інформація щодо окремого затвердження та/або протоколу випробувань, як така що сертифікату стосується. Проте, при детальному аналізі наданого сертифікату відповідності партії компонентів № UA.005.004298-25 від 11.04.2025 з додатками до сертифікату було встановлено, що вони не відповідають формі та змісту додатку 9 Порядку № 521, зокрема не містять інформації щодо окремого затвердження типу. Зауважує, що автомобільне крісло для транспортування дітей «JOY», артикул 4771-03, вироблено у країні Китай, яка не підписала Угоду про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів 1958 року, тому відповідачем правомірно застосовано Порядок № 521 під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень. Також вказує, що заходи щодо вилучення продукції з обігу чи її відкликання може здійснювати лише виробник, а не розповсюджувач, з огляду на що, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 09.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якої є 47.65 Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах.

11.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВНЕСТАНДАРТ» видало сертифікат відповідності партії компонентів № UA.005.004298-25 щодо дитячої утримуючої системи торговельного найменування (марки) виробника Joy. В сертифікаті зазначено про відповідність вимогами, викладеним у розділі VI додатка 4 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 за № 521. У додатку до цього сертифіката зазначено найменування "Автокрісло дитяче" в кількості 1080 шт.

Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 24.11.2025 № 2014 та направленням від 26.11.2025 № РВ018/25/НП призначено планову перевірку позивача за адресою: вул. Замкова, буд. 15, м. Рівне, Рівненська обл., 33017, на період з 26.11.2025 по 01.12.2025.

Вимогою від 26.11.2025 відповідач вимагав у позивача надати органу ринкового нагляду належним чином завірені копії документів, що дають змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання, який поставив продукцію та відстежити походження продукції, що стала предметом перевірки та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори) в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання, сертифікати типу та відповідності, інформацію щодо системи оподаткування суб`єкта господарювання.

За результатами перевірки, посадовими особами органу державного ринкового нагляду складено Акт перевірки характеристик продукції від 01.12.2025 № РВ017/25/АП, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 1.2, 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521.

Згідно з актом, під час проведення планової перевірки характеристик продукції у торгівельних та складських приміщеннях «Гуртівня іграшок» за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Андрія Мельника, буд. 25, де провадить свою господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , встановлено факти розповсюдження продукції, а саме: автомобільне крісло для транспортування дітей «Joy», артикул 4771-03, зазначеної за порядковим номером 1 у додатку 1 до акта перевірки характеристик продукції від 01.12.2025 № РВ017/25/АП, без сертифіката відповідності. Суб`єктом господарювання під час перевірки був наданий сертифікат відповідності № UA.005.004298-25 від 11.04.2025 виданий ТОВ «Рівнестандарт», однак він не був взятий до уваги, оскільки за формою та змістом не відповідає додатку 9 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521.

Того ж дня, 01.12.2025, Управлінням державного нагляду (контрою) у Рівненській області було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № РВ075/25/ПВ, яким встановлено обмеження продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № РВ076/25/ТЗ, яким встановлено обмеження продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку. Термін виконання: 05.01.2026.

Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 09.01.2026 № 39 та направленням від 13.01.2026 № РВ02/26/НП призначено позапланову перевірку позивача за адресою: вул. Замкова, буд. 15, м. Рівне, Рівненська обл., 33017, на період з 13.01.2026 до 16.01.2026.

За результатами перевірки, посадовими особами органу державного ринкового нагляду складено Акт перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16.01.2026 № РВ002/26/ВР, у якому зафіксовано невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Згідно з актом, у встановлений у рішенні строк фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не повідомила про виконання рішення органу ринкового нагляду, що прийняв рішення, та не надала документів, підтверджуючих факт виконання рішення в частині приведення продукції (автомобільне крісло для транспортування дітей «Joy», артикул 4771-03) у відповідність до встановлених вимог, передбачених п. 1.2 та п. 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521. Таким чином, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не виконала рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог від 01.12.2025 № РВ075/25/ПВ та від 01.12.2025 № РВ076/25/ТЗ.

16.01.2026, посадовою особою Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області було складено протокол № РВ003/26/ПР про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», яким зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Також, 16.01.2026 було прийнято рішення № РВ004/26/ВЗ про внесення змін до рішення(нь), яким внесено зміни до рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № РВ075/25/ПВ та № РВ076/25/ТЗ.

27.01.2026, за результатами розгляду справи, Управлінням державного нагляду (контролю) у Рівненській області винесено постанову про накладення штрафу № РВ003/26/ПС у розмірі 34000,00 грн за порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме суб`єкт господарювання не виконав рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, визначних статтею 39 цього Закону.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів і постановою про накладення штрафу та вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI, на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень діяв в редакції від 21.06.2024).

Частиною першою статті 1 Закону № 2735-VI визначено, що:

орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, державний колегіальний орган, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду).

У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи;

державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам;

сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.

Відповідно до статті 3 Закону № 2735-VІ, законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Приписами статті 4 Закону № 2735-VI передбачено, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Відповідно до частин першої та частин другої статті 10 Закону № 2735-VI, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Так, за приписами Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно із підпунктом 15-1 пункту 5 Положення № 103, Укртрансбезпека здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1069 (далі - Постанова № 1069) затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, пунктами третім, четвертим, п`ятим якого визначено види продукції, щодо яких державний ринковий нагляд здійснюється Укртрансбезпекою, а також найменування нормативно - правового акта, дія якого поширюється на відповідний вид продукції.

Згідно з положеннями статті 8 Закону 2735-VІ, обов`язки суб`єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.

Суб`єкти господарювання зобов`язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.

Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:

1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію;

2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Зазначена документація надається у випадках, передбачених частиною дванадцятою статті 23 та частиною третьою статті 24 цього Закону.

Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати документацію, визначену частиною п`ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію.

У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 11 Закону № 2735-VI, до повноважень органів ринкового нагляду, з метою здійснення ринкового нагляду, в межах сфер їх відповідальності, зокрема, належить проводити перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирати зразки продукції та забезпечувати проведення їх експертизи (випробування).

В свою чергу, Законом № 2735-VІ встановлено загальний порядок проведення перевірок характеристик продукції, що визначається в статті 23 цього закону.

Так, за змістом частин третьої, четвертої статті 23 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

Відповідно до частини першої та другої статті 20 Закону № 2735-VІ, ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.

Окрім того, у статті 20 Закону № 2735-VІ зазначено, що секторальний план ринкового нагляду охоплює види (типи), категорії та/або групи продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику. Ступені ризику видів продукції та критерії, за якими визначається належність продукції до відповідних ступенів ризику, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку. Секторальні плани державного ринкового нагляду складаються з плану здійснення ринкового нагляду та плану здійснення контролю продукції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону № 2735-VI, заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Згідно з частиною другою статті 22 Закону № 2735-VI, заходи ринкового нагляду вживаються щодо продукції, яка надається на ринку, в тому числі щодо одиниць чи партій введеної в обіг продукції, що зберігаються на складах виробників (імпортерів); представлена за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; перебуває під митним контролем у разі призупинення її митного оформлення.

Частина третя статті 22 Закону № 2735-VI визначає, що до продукції, яка перебуває у споживачів (користувачів), у випадках, визначених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", застосовуються такі заходи ринкового нагляду:

1) обмеження надання продукції на ринку, передбачені пунктом 1 частини першої статті 30 цього Закону;

2) відкликання продукції.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону № 2735-VІ, перевірки характеристик продукції проводяться: у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції; за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону (частина п`ята статті 23 Закону № 2735-VІ).

Як встановлено судом, Державною службою України з безпеки на транспорті прийнято наказ «Про проведення планової перевірки характеристик продукції» від 24.11.2025 № 2014, яким Управлінню державного нагляду (контролю) у Рівненській області доручено з 26.11.2025 по 01.12.2025 організувати проведення планової перевірки характеристик продукції, а саме нових запчастин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, у торговельних та складських приміщеннях «Гуртівня іграшок».

Управлінням державного нагляду (контролю) у Рівненській області, на виконання вказаного наказу, на підставі направлення на проведення перевірки від 26.11.2025 № РВ018/25/НП, проведено у період з 26.11.2025 по 01.12.2025 планову перевірку характеристик продукції позивача за адресою: вул. Замкова, буд. 15, м. Рівне, Рівненська обл., 33017.

Частиною сьомою статті 23 Закону № 2735-VІ передбачено, що під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції , а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори);

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції.

Частиною п`ятою статті 8 Закону № 2735-VI передбачено, що суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:

1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію;

2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Згідно з пунктом 6 частини сьомої статті 23 Закону № 2735-VI під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії), що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).

Так, вимогою від 26.11.2025 відповідач вимагав у позивача надати органу ринкового нагляду належним чином завірені копії документів, що дають змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання, який поставив продукцію та відстежити походження продукції, що стала предметом перевірки та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори) в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання, сертифікати типу та відповідності, інформацію щодо системи оподаткування суб`єкта господарювання.

На виконання вимоги, позивачем було надано:

видаткову накладну № 4615 від 25.10.2025, згідно якої постачальником автомобільного крісла для транспортування дітей «JOY», артикул 4771-03 є ФОП ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

сертифікат відповідності № UA.005.004298-25 від 11.04.2025 виданий ТОВ «Рівнестандарт» м. Рівне вул. Князя Володимира 28Б, офіс 32.

Відповідно до частини п`ятої статті 23-1 Закону № 2735-VI, за результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт. Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Один примірник акту вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.

Частиною першою статті 28 Закону № 2735-VІ закріплено, якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб`єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу, відкликати її та/або знищити або привести її в інший спосіб до стану, що виключає її використання, чи забороняє надання такої продукції на ринку.

Нормами частини першої та частини другої статті 29 Закону № 2735-VI визначено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 2735-VI, обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно із частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно із частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

За правилами частини сьомої статті 33 Закону № 2735-VI, у рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: 1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення; 2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов`язані з ними дії, що має виконати суб`єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; 3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; 4) строк виконання рішення; 5) способи, порядок і строки оскарження суб`єктом господарювання цього рішення; 6) строк повідомлення відповідним суб`єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.

Судом встановлено, що під час перевірки, контролюючим органом було встановлено факт розповсюдження продукції, а саме: автомобільне крісло для транспортування дітей «Joy», артикул 4771-03, зазначеної за порядковим номером 1 у додатку 1 до акта перевірки характеристик продукції від 01.12.2025 № РВ017/25/АП без сертифіката відповідності.

При цьому, суб`єктом господарювання під час перевірки був наданий сертифікат відповідності UA.005.004298-25 від 11.04.2025 виданий ТОВ «Рівнестандарт», однак він не був взятий до уваги, оскільки за формою та змістом не відповідає додатку 9 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521.

Відтак, 01.12.2025 Управлінням державного нагляду (контрою) у Рівненській області було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № РВ075/25/ПВ, яким встановлено обмеження продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № РВ076/25/ТЗ, яким встановлено обмеження продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку.

16.01.2026 було прийнято рішення № РВ004/26/ВЗ про внесення змін до рішення(нь), яким внесено зміни до рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № РВ075/25/ПВ та № РВ076/25/ТЗ, а саме:

«3) частину 3 цього рішення викласти в такій редакції: «Термін виконання рішення: постійно»;

4) встановити новий термін повідомлення суб`єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання цього рішення до «16 березня 2026 року».

Отже, термін виконання таких рішення встановлено «постійно».

Надаючи правову оцінку доводам сторін та висновкам відповідача щодо невідповідності сертифікату відповідності вимогам додатку 9 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521, суд враховує наступне.

Так, механізм затвердження конструкції колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) категорій M, N, O, L, нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах (далі - обладнання) відповідно до вимог Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів встановлений Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521 (далі - Порядок № 521).

Згідно з пунктом 1.2 Порядку № 521, на кожен колісний транспортний засіб або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник резидент України видає сертифікат відповідності.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 521, на кожен новий колісний транспортний засіб або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на колісні транспортні засоби, що були у користуванні, сертифікат відповідності видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, призначені Міністерством інфраструктури.

Правові та організаційні засади оформлення виробником сертифіката відповідності (за формою, наведеною в додатку 9) на підставі сертифіката типу (за формою, наведеною в додатку 6) врегульовані розділом VII Порядку № 521.

Суд повторно відмічає, що під час перевірки, контролюючим органом було встановлено факт розповсюдження продукції, а саме: автомобільне крісло для транспортування дітей «Joy», артикул 4771-03, зазначеної за порядковим номером 1 у додатку 1 до акта перевірки характеристик продукції від 01.12.2025 № РВ017/25/АП без сертифіката відповідності, передбаченого пунктами 1.2 та 1.3 Порядку № 521.

Позивачем було надано до органу ринкового нагляду сертифікат відповідності № UA.005.004298-25 від 11.04.2025.

Здійснивши аналіз наданого сертифікату, органом державного ринкового нагляду встановлено, що такий не відповідає формі та змісту сертифікату відповідності, наведеній у Додатку 9 до Порядку № 521.

На підставі наведеного, відповідачем був складений акт перевірки характеристики продукції від 01.12.2025 № РВ017/25/АП, в якому відображено зміст виявлених порушень та є посилання на нормативно-правовий акт, вимоги якого порушено суб`єктом господарювання.

Слід також зазначити, що відповідно до частини чотирнадцятої статті 23 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду мають право звертатися до призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій із запитами про надання інформації про видачу і відмову у видачі документів про відповідність, установлення обмежень щодо них, їх призупинення та припинення дії, а у випадках, визначених технічними регламентами, - також іншої інформації, пов`язаної з процедурами оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, до застосування яких були залучені відповідні призначені органи та визнані незалежні організації. Призначені органи з оцінки відповідності та визнані незалежні організації повинні надавати інформацію за такими запитами у десятиденний строк з дня одержання відповідного запиту.

Як вірно зауважує відповідач, вказана норма вказує на право, а не обов`язок органу ринкового нагляду звертатись до органів оцінки при проведенні перевірок у розповсюджувачів продукції. Відтак, звернення органу ринкового нагляду до призначених органів з оцінки відповідності є реалізацією його дискреційного права та не змінює правової оцінки обставин проведення перевірок характеристик продукції у розповсюджувачів, а також не впливає на питання притягнення відповідних осіб до відповідальності.

Закон України від 02.12.2010 № 2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі - Закон № 2736-VI) установлює правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності.

Частиною першою статті 1 Закону № 2736-VI визначено, що безпечна нехарчова продукція (далі продукція) - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам, з урахуванням:

характеристик продукції, у тому числі її складу, упаковки, вимог щодо встановлення і технічного обслуговування;

впливу продукції на іншу продукцію, якщо вона буде використовуватися разом з нею;

попереджень, що містяться на етикетці продукції, в інструкції з її використання та знищення, а також в іншій інформації стосовно продукції.

Ризик - можливість виникнення та вірогідні масштаби наслідків негативного впливу протягом певного періоду часу (абзац 30 частини першої статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»).

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (частина перша статті 4 Закону № 2735-VІ).

Згідно статті 29 Закону № 2735-VІ, якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону № 2735-VІ, заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 19.04.2019 № 667 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.05.2019 за № 540/33511) затверджена форма 8 Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 173 від 29.01.2021.

У зв`язку із обставинами, які встановлені відповідачем в акті перевірки характеристики продукції від 01.12.2025 № РВ017/25/АП, Укртрансбезпекою винесено ряд рішень, а саме:

рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.12.2025 № РВ075/25/ПВ, яким зобов`язано в термін до 05.01.2026 відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», взаємодіючи з суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, шляхом оформлення сертифікату відповідності, видача (оформлення) якого передбачена Порядком № 521;

рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.12.2025 № РВ076/25/ТЗ, яким зобов`язано в термін до 05.01.2026 відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», взаємодіючи з суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, шляхом оформлення сертифікату відповідності, видача (оформлення) якого передбачена Порядком № 521.

Суд зауважує, що у додатку 9 до Порядку № 521, міститься вимога (1) «Викреслити чи вилучити, якщо позначене (одне із позначеного або далі пов`язане з позначеним) не стосується цього сертифіката».

Розділом VI додатку 4 Порядку № 521 визначено перелік технічних приписів та вимог щодо частин та обладнання, які можуть бути встановлені на КТ3, зокрема на дитячі утримуючі системи.

У пункті 22 розділу VI додатку 4 до Порядку № 521 зазначається познака вимог до документів, які необхідні для індивідуального затвердження утримуючих систем, які відповідають вимогам Правил ЄЕК ООН R44 («Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження утримуючих пристроїв для дітей, які перебувають у колісних транспортних засобах (дитячі утримувальні пристрої)») - «Х1+А», «Х2+А» («X1» - окреме затвердження тину та інформаційний пакет; «X2» - X1 або окреме затвердження типу, «А» - маркування щодо відповідності Правилу СЕК ООН).

Відповідно до пункту 1.10 Наказу № 521:

окреме затвердження - комплект документів, за допомогою якого підтверджують, що тип продукції відповідає вимогам Угоди та окремого Правила ЄЕК ООН;

інформаційний пакет документів - комплект документів, який містить інформаційну підшивку, а також документи окремих затверджень, протоколи випробувань та інші документи, що їх додають до інформаційної підшивки уповноважений орган або технічні служби під час виконання своїх функцій, текстові частини яких складено українською мовою або мовою держави, резидентом якої є виробник, з дублюванням англійською мовою.

Відтак, як вірно зазначає відповідач, до сертифікату відповідності партії компонентів дитячих утримуючих систем (автокрісла) повинна вноситись інформація щодо окремого затвердження та/або протоколу випробувань, як така що сертифікату стосується.

При дослідженні наданого сертифікату відповідності ТОВ «Рівнестандарт» щодо дитячої утримуючої системи торговельного найменування (марки) виробника Joy від 11.04.2025 № UA.005.004298-25, суд погоджується з висновками відповідача, що такий не відповідає Додатку 9 до Порядку № 521, як такий що не містить інформації щодо окремого затвердження типу.

Відтак, зазначений сертифікат обґрунтовано не прийнятий відповідачем до уваги, як такий, що не відповідає вимогам, які висуваються для його змісту.

Разом із тим, суд звертає увагу на тому, що Україна стала Договірною Стороною Женевської Угоди 1958 року згідно з Законом України від 20.02.2000 № 1448-111 "Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року і заявила про намір застосовувати на своїй території Правила СЕК ООН які є додатком до Женевської Угоди 1958 року і містять відповідні технічні приписи.

Ці Правила регламентують питання колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), предметів обладнання та частин до них за критеріями безпеки, екологічності та енергоефективності.

З 01.01.2016 в Україні оцінка відповідності колісних транспортних здійснюється відповідно до Порядку № 521, який запроваджує в Україні процедури допуску КТЗ до експлуатації, адаптовані до законодавства ЄС і передбачені міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України, зокрема, Конвенцією про дорожній рух 1968 року та Женевською угодою 1958 року з доданими до неї аналогічними директивами ЄС.

Суд зазначає, що автомобільне крісло для транспортування дітей «Joy», артикул 4771-03, вироблене у країні Китай, яка не підписала Угоду про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів 1958 року, на яку посилається позивач, тобто не є Договірною стороною Угоди 1958 року, а тому відповідачем правомірно та обґрунтовано застосовано Порядок № 521 під час проведення перевірки та прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Також суд вважає за належне зазначити, що згідно з приписами частин першої-третьої статті 34 Закону № 2735-VI з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду: 1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб`єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; 2) проводять перевірки стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; 3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб`єктом господарювання такого рішення.

Наведене свідчить про те, що органом ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності за результатом проведення планової чи позапланової перевірки характеристик продукції, у тому числі відбору зразків продукції та їх експертизи, може прийматися рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, зокрема, щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку.

Водночас, суб`єкт господарювання відповідно до Закону має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення.

Суд враховує, що позивачем надано пояснення від 05.01.2026 до Акту перевірки характеристик продукції від 01.12.2025 № РВ017/25/АП з додатками, зокрема сертифікатом відповідності партії компонентів UA.005.004298-25 від 11.04.2025, виданим ТОВ «Рівнестандарт», які були отримані уповноваженою особою відповідача 05.01.2026, що стверджується власноручним підписом Наконечної І.

При цьому, оцінюючи доводи відповідача щодо невідповідності надісланих позивачем пояснень вимогам законодавства, суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1017 затверджено Порядок здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, яким визначено процедуру здійснення контролю стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (далі - Порядок № 1017).

Пунктом 3 Порядку № 1017 встановлено, що контроль стану виконання рішень здійснюється органами державного ринкового нагляду (далі - органи ринкового нагляду) шляхом проведення:

1) аналізу повідомлень про виконання рішень, поданих суб`єктами господарювання, яких стосуються такі рішення;

2) перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень;

3) моніторингу результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1017, суб`єкт господарювання, якого стосується рішення, повинен у встановлений у рішенні строк подати органу ринкового нагляду, що прийняв рішення, повідомлення про його виконання за формою згідно з додатком.

Повідомлення про виконання рішення подається суб`єктом господарювання незалежно від ступеня або результативності виконання ним рішення.

Суб`єкт господарювання може додавати до повідомлення документи або їх копії, які підтверджують факт результативності виконання рішення.

Відповідно частини четвертої статі 34 Закону № 2735-VІ, перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб`єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб`єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку

Таким чином, встановлення факту невиконання чи часткового виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення, яке не може бути визнано результативним, є підставою для проведення перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.

З матеріалів справи встановлено та не є спірним, що позивачем в строк до 05.01.2026 не було надано відповідачеві повідомлення про виконання рішень про вжиття обмежувальних заходів, у зв`язку із чим суд вважає, що відповідач обґрунтовано та правомірно провів позапланову перевірку стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції № РВ075/25/ПВ та № РВ076/25/ТЗ, за результатами якої встановив, що у встановлений у рішенні строк фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не повідомила про виконання рішення органу ринкового нагляду, що прийняв рішення, та не надала документів, підтверджуючих факт виконання рішення в частині приведення продукції (автомобільне крісло для транспортування дітей «Joy», артикул 4771-03) у відповідність до встановлених вимог, передбачених п. 1.2 та п. 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з абзацу 1 частини першої статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» безпечна нехарчова продукція - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам.

За змістом частини першої та третьої статті 5 цього Закону продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством.

Доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Перелік таких гармонізованих національних стандартів формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації. Цей перелік станом на 1 січня щороку оприлюднюється шляхом його опублікування у друкованому засобі масової інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації (у разі його відсутності - у друкованому засобі масової інформації, визначеному цим органом) та шляхом розміщення на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що нехарчова продукція вважається безпечною, якщо вона не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, зокрема, за умови відповідності такої продукції національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами, технічним регламентам, очікування споживачів (користувачів) щодо безпечності продукції за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов її використання, у тому числі з урахуванням особливостей використання такої продукції певними категоріями осіб. Таким чином, нові частини та обладнання, які можуть бути встановленні та/або використані на колісних транспортних засобах, щодо яких відсутні сертифікати відповідності, не можуть вважатися безпечними, оскільки можуть становити загрозу для життя та здоров`я споживачів при її використанні.

При цьому, у разі потрапляння на ринок України несертифікованої продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам та при її використанні може вийти з ладу, що може призвести до отримання дитиною такого виду травм у випадку дорожньо-транспортної пригоди, як: черепно-мозкові травми, травми грудної клітини, травми органів грудної порожнини, живота і органів черевної порожнини, а також перелому хребта та кісток.

З метою підвищення рівня захищеності громадян, органам ринкового нагляду необхідно вжити комплекс заходів щодо забезпечення захисту ринку України від потрапляння та розповсюдження небезпечної та/або фальсифікованої продукції, а тому з метою забезпечення безпечності нехарчової продукції суб`єкт господарювання, зокрема, розповсюджувач такої продукції зобов`язаний дотримуватися усіх без винятку вимог технічних регламентів та державних стандартів.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону № 2735-VI, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.

Вказаною нормою передбачено, що якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб`єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу, відкликати її та/або знищити або привести її в інший спосіб до стану, що виключає її використання, чи забороняє надання такої продукції на ринку.

Згідно зі статтею 31 Закону № 2735-VІ заборона надання продукції на ринку (введення в обіг або розповсюдження продукції) застосовується органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Заборона надання продукції на ринку не поширюється на дії, пов`язані з поверненням такої продукції її розповсюджувачу або виробнику в межах вжиття заходів щодо вилучення відповідної продукції з обігу, її відкликання чи передачі цієї продукції з метою знищення або приведення в інший спосіб до стану, що виключає її використання.

Нормами статті 32 Закону № 2735-VІ визначено, що вилучення продукції з обігу чи її відкликання застосовується у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", щодо продукції, яка відповідно надається на ринку або вже надана споживачам (користувачам). Вилучення продукції з обігу передбачає повернення розповсюджувачами всіх одиниць відповідної продукції, що перебуває у їх розпорядженні, виробнику цієї продукції та припинення ними будь-якого демонстрування, пропонування такої продукції споживачам (користувачам). Відкликання продукції передбачає повернення її виробнику одиниць відповідної продукції, що вже надана споживачам (користувачам).

Вилучення продукції з обігу, відкликання продукції здійснюються за ініціативою виробника цієї продукції або на виконання відповідного рішення органу ринкового нагляду у разі, якщо: 1) вжиті заходи не призвели до запобігання чи уникнення ризиків, що становить продукція, або не забезпечили відповідності продукції встановленим вимогам; 2) вжиття будь-яких інших заходів не може забезпечити запобігання чи уникнення ризиків, що становить продукція, або відповідність продукції встановленим вимогам. Відкликання продукції застосовується як винятковий захід. Вилучена з обігу чи відкликана за ініціативою виробника продукція за його рішенням приводиться у відповідність із встановленими вимогами або до стану, за якого вона не становитиме ризику, з наступним поверненням її власнику, або знищується чи приводиться в інший спосіб до стану, що виключає використання такої продукції.

У разі якщо вилучення з обігу чи відкликання продукції здійснюється за рішенням органу ринкового нагляду, такий орган пропонує виробнику здійснити один із заходів, передбачених абзацом першим цієї частини, а в разі якщо виробник не вжив відповідних заходів протягом строку, визначеного органом ринкового нагляду за погодженням з виробником, - орган ринкового нагляду приймає рішення про знищення такої продукції чи приведення її в інший спосіб до стану, що виключає її використання.

Судом встановлено, що відповідно до інформації щодо ланцюга постачання продукції, яка є додатками 1 та 2 до акта перевірки характеристик продукції від 01.12.2025 № РВ017/25/АП, розповсюджувачем (суб`єктом господарювання, продукція якого перевіряється) є ФОП ОСОБА_1 ; розповсюджувачем (будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка перевіряється) є ФОП ОСОБА_2 , а виробником є SYNERGY NRADING COMPANI LIMITED (Китай).

Водночас, оцінюючи доводи позивача, суд враховує, що 03.01.2026, до завершення перевірки, в межах виконання наведених рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.12.2025 щодо автокрісла 4771-03 «Joy», позивач повернув таку продукцію постачальнику - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , про що свідчить накладна про повернення товару від покупця № 1 від 03.01.2026.

Однак, суд наголошує, що згідно з рішенням про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.12.2025, позивач мав вчинити дії щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, а не щодо повернення такої продукції розповсюджувачу.

Станом на час розгляду справи судом, відсутні докази виконання спірного рішення шляхом надання відповідачу відповідного сертифікату, навпаки, позивач з посиланням на відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВНЕСТАНДАРТ» від 05.01.2026 № 6 наполягає на відсутності обов`язку отримувати сертифікат згідно з Порядком № 521.

Суд не погоджується з такими доводами та з цього приводу зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного суду, що викладена в постанові від 07.09.2022 у справі № 440/539/21, до ланцюга постачання належать не лише продавець, а й виробник та імпортер продукції. Для усунення невідповідності суб`єкт господарювання має право звертатися до будь-кого з них і зобов`язаний вжити всіх можливих заходів для їх повідомлення про виявлені порушення. Закон не обмежує розповсюджувача у виборі способів взаємодії з учасниками ланцюга постачання, однак ефективна співпраця між ними є його обов`язком для забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам.

Крім того, суд наголошує, що відповідно до частини третьої статті 30 Закону України «Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів (користувачів) або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб`єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов`язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Як вказує Верховний суд у своїй постанові від 16.09.2024 у справі № 160/7457/21, відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2736-VI розповсюджувачі зобов`язані, зокрема, співпрацювати (в межах своєї діяльності) з виробниками та органами державного ринкового нагляду у здійсненні заходів щодо уникнення ризиків, які становить продукція (пункт 3); співпрацювати (в межах своєї діяльності) з органами державного ринкового нагляду з питань вжиття заходів щодо уникнення ризиків, які становить продукція, що була поставлена або постачається ними (пункт 7).

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 2735-VI метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

З огляду на таку мету, співпраця розповсюджувачів з виробниками, імпортерами та органами державного ринкового нагляду має бути спрямована не лише на усунення ризиків, які становить продукція, шляхом її приведення у відповідність до встановлених вимог (зокрема, технічного регламенту), але й запобігання таким порушення на майбутнє.

Насамперед, саме суб`єкти господарювання, зокрема розповсюджувачі, а не органи ринкового контролю, повинні контролювати відповідність продукції, яку вони мають намір розповсюджувати, встановленим вимогам, і, у разі невідповідності, не брати продукцію до розповсюдження та інформувати про це постачальника, імпортера та виробника.

Розповсюджувач, який отримав рішення про усунення формальної невідповідності та приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, повинен інформувати суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання (постачальника, імпортера, виробника) про порушення вимог закону з тим, щоб такі порушення було виправлено та враховано на майбутнє.

Органи ринкового контролю лише контролюють належне виконання обов`язків суб`єктів господарювання щодо забезпечення якості нехарчової продукції.

Суд звертає увагу на те, що встановлена законом вимога «співпрацювати» з усіма суб`єктами у ланцюгу постачання та з органами державного ринкового нагляду, хоч і не містить конкретних дій, які повинен вчиняти розповсюджувач у межах співпраці, покладає на нього обов`язок вчиняти дії, які необхідні, зважаючи на конкретні обставини, для приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. При цьому вибір переліку таких дій закон залишає за суб`єктами господарювання. Саме вони, співпрацюючи між собою, мають визначитися ким, за чий рахунок та в який спосіб має бути приведено продукцію у відповідність із встановленими вимогами, оскільки ці питання належать до суб`єктів господарювання у ланцюгу постачання.

Залишаючи обрання конкретних способів приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами на розсуд суб`єктів господарювання, закон захищає їх від надмірного втручання органу ринкового нагляду у господарську діяльність.

Водночас, якщо така співпраця є неефективною або суб`єкти господарювання її уникають, орган ринкового нагляду має бути про це проінформований і може вживати відповідних заходів відповідно до закону, зокрема, вносити зміни до своїх рішень.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач не надав відповідачу належних доказів на підтвердження виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач про вжиття заходів з виконання адресованих йому рішень орган ринкового нагляду не повідомив, не скористався правом на подання клопотань про внесення змін до рішень про застосування обмежувальних заходів чи подальшого продовження терміну виконання таких рішень, передбачених статтею 33 Закону № 2735-VI, не вжив вичерпних заходів для забезпечення співпраці з суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання, не вчинив жодних дій для виконання рішень та не надав відповідачу жодної інформації про стан виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Відтак, суд приходить до висновку, що бездіяльність позивача не узгоджується з вимогами закону та свідчить про невиконання рішення про застосування обмежувальних заходів від 01.12.2025 № РВ076/25/ТЗ та № РВ075/25/ВП, що є підставою для відповідальності і застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1017, суб`єкт господарювання, якого стосується рішення, повинен у встановлений у рішенні строк подати органу ринкового нагляду, що прийняв рішення, повідомлення про його виконання за формою згідно з додатком. Повідомлення про виконання рішення подається суб`єктом господарювання незалежно від ступеня або результативності виконання ним рішення. Суб`єкт господарювання може додавати до повідомлення документи або їх копії, які підтверджують факт результативності виконання рішення.

Приписи пункту 4 Порядку № 1017 та пункту 27 Технічного регламенту покладають на суб`єкта господарювання-розповсюджувача обов`язок звітувати про виконання рішень, причини неможливості виконання вимог органу ринкового нагляду.

Згідно з частинами другою, третьою статті 34 Закону № 2735-VІ, суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб`єктом господарювання такого рішення.

Зокрема, стаття 44 Закону № 2735-VІ окремо передбачає відповідальність за «введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб`єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» (пункт 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VІ) та окремо відповідальність за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 28-29 цього Закону (підпункти 1-3 частини четвертої статті 44 Закону № 2735-VІ).

Відтак, як вірно встановлено відповідачем та підтверджено матеріалами справи, позивач цей обов`язок не виконав, причин невиконання рішень Укртрансбезпеки не пояснив, а тому наявні підстави для притягнення до відповідальності згідно з пунктами 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI, з огляду на що оскаржувані рішення та постанова є законними, обґрунтованими та такими, що прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд уважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.12.2025 № РВ076/25/ТЗ та постанова про накладення штрафу від 27.01.2026 № РВ003/26/ПС є такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в повній мірі відповідають встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, у зв`язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 03.11.2026.

Учасники справи:

позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Відінська, буд. 8, м. Рівне, Рівненська обл., 33023; код ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845).

Суддя Ольга ПОЛІЩУК