Додаткове рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №440/8420/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/8420/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №440/8420/26 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2026 року у справі №440/8420/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправнм та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії -задоволено. Визнано протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1550 від 04.06.2026 «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у місті Кременчуці». Визнано протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1551 від 04.06.2026 «Про встановлення тарифу на транспортні послуги КП «Кременчуцьке тролейбусне управління імені Л.Я. Левітана». Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2129,92 грн.

Повне рішення складено 22.10.2026, у перший робочий день після перебування судді Бойка С.С. на лікарняному.

23 жовтня 2026 року через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача, в якій просила визнати поважними причини пропуску строку подання доказів витрат на правничу допомогу, ухвалити додаткове рішення у справі №440/8420/26 щодо розподілу судових витрат, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17400 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2026 року поновлено представнику позивача строк на подання заява про ухвалення додаткового рішення суду, прийнято до розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення та призначено судове засідання для розгляду заяви на 03.11.2026 на 09:50 год. Запропоновано учасенникам справи подати до суду заперечення (пояснення) щодо заяви про ухвалення додаткового рішення.

02.11.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на те, що витрати за надання правничої допомоги неспівмірні, у тому числі зі складністю справи. Вказує, що позивач вимагає стягнути з виконавчого комітету 17400,00 грн, що включають 3000,00 грн - за підготовку заяви про забезпечення позову, разом з цим позивач у позовній заяві зазначає, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 по справі №440/7809/26 заяву про забезпечення позову залишено без задоволення, тому стягнення з виконавчого комітету витрат за підготовку заяви про забезпечення позову є безпідставним.

03.11.2026 у судове засідання учасники справи не з`явилися, заявник та відповідач просили провести розгляд заяви за їх відсутності.

Керуючись приписами ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розглядати справу у письмовому провадженні.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №440/8420/26, суд зазначає наступне.

За приписами статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд вважає наявними підстави для ухвалення додаткового судового рішення відповідно до пункту 1 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов наступного висновку.

За змістом статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

Такі висновки неодноразово висловлені Верховним Судом, а саме, у постановах від 20.05.2020 у справі №240/3888/19 та від 11.12.2019 у справі №2040/6747/18.

На підтвердження понесених витрат позивачем подано договір про надання правничої допомоги №10/06 від 10.06.2026; додаток №1 до договору про надання правничої допомоги №10/06, додаток №2 до договору про надання правничої допомоги №10/06, платіжні інструкції про оплату послуг на загальну суму 17400,00, свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності Серії ПТ №3180, ордер серії ВІ №1404604.

Дослідивши зміст наданих документів судом встановлено, що надання правничої допомоги здійснювалось адвокатом Чернищ Н.А. на підставі договору про надання правничої допомоги №10/06 від 10.06.2026,

Адвокатом Черниш Н.А. надані такі послуги:

- підготовка та подання заяви про забезпечення позову - 3000,00 грн;

- підготовка та подання позовної заяви - 6000,00 грн;

- підготовка та подання відповіді на відзив - 3000,00 грн;

- участь адвоката в судових засіданнях 18.08.2026, 10.09.2026 та 08.10.2026 - 5400 ( по 1800 грн за кожне судове засідання).

Виконані роботи підтверджуються матеріалами справи, разом з цим судом встановлено, що у задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено, відтак зазначена заява не була результативною в межах розгляду справи, таким чином доводи Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про безпідставність стягнення витрати пов`язані з поданням зави про забезпечення позову є слушними, а тому підлягають виключенню з загальної суми витрат на надання правничої допомоги.

Разом з цим, суд вважає вартість послуг надання професійної правничої допомоги, в іншій частині, співмірною зі складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, та їх обсягом, у зв`язку з чим заявлені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене, суд вважає, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 14400,00 грн, грн.

Керуючись статтями 139, 143, 241-244, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №440/8420/26 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії - додаткове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області ( площа Перемоги, буд.2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄРДПОУ 04057287) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14400,00 грн (чотирнадцять тисяч чотириста гривень 00 копійок).

В іншій частині заяву залишити без задоволення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг.

Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя С.С. Бойко