Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №440/6360/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокум. ПолтаваСправа №440/6360/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Бахарєва П.А.

представника позивача – Скубак А.В.

представника відповідача – Гуляєва Ю.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохім-Пром" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги:

визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00025920903 та №00025910701 від 06.03.2026, винесені на підставі Акта «Про результати документальної планової виїзної перевірки» №1260/16-31-07-01-01/45061833 від 02.02.2026.

Під час розгляду справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біохім-Пром" (далі також позивач, ТОВ "Біохім-Пром") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі також відповідач, ГУ ДПС в Полтавській області) про про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень..

Ухвалою від 25.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/6360/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 01.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою від 03.08.2026 витребувано докази.

Аргументи учасників справи

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неправомірність спірних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу донараховані грошові зобов`язання зі сплати податку на прибуток та акцизного податку.

Зокрема, податковий орган виніс оскаржувані рішення на підставі висновків акта планової виїзної документальної перевірки від 02.02.2026 року. Згідно з висновками акта, платником було занижено податок на прибуток підприємств у зв`язку з неправомірним, на думку податкового органу, завищенням собівартості виробленої продукції за рахунок придбання кукурудзи у пов`язаних осіб за завищеними цінами порівняно з цінами інших постачальників сировини.

З такими висновками позивач не погоджувався.

Представник позивача пояснював, що податковий орган здійснив порівняння ціни придбання кукурудзи постачальників ТОВ "Біохім-Пром" та зробив висновок, що ціни постачання від "пов`язаних осіб" (ТОВ Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина" та ТОВ "Зерно-Злато") не відповідають рівню "звичайних цін", так як вони вище ніж ціни інших постачальників.

Однак, діючим законодавством передбачено застосування "звичайної ціни" виключно при визначені бази оподаткування ПДВ, а не податком на прибуток. Будь яким законодавчим актом не передбачено коригування фінансового результату або співставлення витрат підприємства рівню "звичайних цін".

Представник позивача зауважував, що в акті перевірки не спростовується факт отримання та використання в виробництві продукції кукурудзи. Податковий орган не згоден виключно з вартістю вказаних партій сировини. Податковий орган встановив "звичайну ціну" на кукурудзу від постачальників - 4 385,96 грн. При цьому в акті перевірки не наведено розрахунки для її визначення.

Одночасно представник позивача вказував на помилковість оцінки зазначених контрагентів як пов`язаних осіб та зазначав, що операції із закупівлі в них сировини відбулися значно раніше в часі, ніж змінилися засновники та керівники, на що податковий орган посилався як на ознаку "пов`язаності". Тобто на момент вчинення досліджуваних операцій контрагентів не можна було вважати пов`язаними особами навіть формально.

Крім того, платник не погоджувався з висновками акта перевірки про несплату ним акцизного збору. Представник ТОВ "Біохім-Пром" зазначав, що в порушення ст. 83 та 84 ПКУ, ГУ ДПС у Полтавській області зробило висновок про несплату суму акцизного збору виключно на підставі листа ДПС України, без наявності будь яких інших доказів. Працівники податкового органу вказали як на доказ того, що продукція, яка випускається ТОВ "Біохім-Пром", є підакцизною - на висновки експертизи, що були проведені ДБР в рамках кримінального провадження та яким не надавалась правова оцінка жодним судом. Відповідно, представник платника вважав ці докази недопустимими в межах адміністративного судочинства. Представник позивача стверджував, що жодним законодавчим актом не передбачено, що органи ДБР можуть здійснювати контроль за сплатою податків або розслідують правопорушення, пов`язані з несплатою податків. При донарахуванні акцизного податку в акті перевірки міститься посилання на лист ДБР.

Відповідність продукції, що виробляється ТОВ "Біохім-Пром", встановленим технічним умовам, неодноразово було підтверджено відповідними експертизами та перевірками. Зразки, які фахівці ДБР відібрали з ємностей, де зберігалась готова продукція ТОВ "Біохім-Пром", були у встановленому порядку направлені на експертизу. Згідно висновків експертизи від 26.03.2025 №670-34-25 та від 17.04.2025 №670/2-34-25, що були проведені на замовлення платника з контрольних флаконів, набраних під час відбору речовини фахівцями ДБР, надані на дослідження об`єкти: розріджувач багатофункціональний (готова продукція) - відповідає наступним характеристикам за УКТЗЕД: Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків. Експертним висновком підтверджено, що продукція повністю відповідає вимогам ТУ У 24.6-00374829-003:2020 та ТУ У 24.6-00374829-001:2023, таким чином відсутні підстави для нарахування акцизного збору.

Відповідач проти позову заперечував.

У відзиві на позов представник відповідача стверджувала про правомірність проведення перевірки та обґрунтованість прийнятих рішень. Свою позицію мотивував посиланням на те, що перевіркою встановлено, що згідно даних обліку ТОВ "Біохім-Пром" по бухгалтерському рахунку: 201 "Сировина та матеріали" встановлено, що підприємством протягом листопада 2023 – січня 2024 на собівартість реалізованої продукції списано кукурудзу, за цінами, що перевищують вартість кукурудзи, придбаної у інших постачальників, з вартістю кукурудзи, придбаної у "пов`язаних осіб", а саме: ТОВ Миколаївське підприємство "Терміналукрхарчозбутсировина" та ТОВ "Зерно-Злато".

В той же час ТОВ "Біохім-Пром" придбавало кукурудзу і у інших підприємств, зокрема, ФГ "Наш Лан" та ФГ "Агровалді".

При цьому, в ході проведеного співставлення вартісних показників реалізації кукурудзи за тонну придбаної у ТОВ Миколаївське підприємство "Терміналукрхарчозбутсировина", ТОВ "Зерно-Злато", з вартістю кукурудзи за тонну, придбаної у ФГ "Наш Лан" та ФГ "Агровалді", у відповідні податкові періоди встановлено, що вона значно перевищує показники цін останніх постачальників.

Крім того, посадові особи ТОВ "Біохім-Пром" (засновником якого є ОСОБА_1 ), будучи обізнаними про вартість кукурудзи у інших своїх постачальників, придбавали її у пов`язаних осіб - підприємств ТОВ Миколаївське підприємство "Терміналукрхарчозбутсировина" та ТОВ "Зерно-Злато", за завищеними цінами, які протягом листопада 2023 – січня 2024 склались на ринку ідентичних товарів. Тобто засновник ТОВ "Біохім-Пром", ТОВ Миколаївське підприємство "Терміналукрхарчозбутсировина" та ТОВ "Зерно-Злато" ОСОБА_1 здійснював практичний контроль за бізнес-рішенням підконтрольних юридичних осіб.

Представник відповідача стверджувала, що ТОВ "Біохім-Пром" за рахунок економічно необґрунтованих цін придбання кукурудзи у ТОВ Миколаївське підприємство "Терміналукрхарчозбутсировина" та ТОВ "Зерно-Злато" протягом листопада 2023 - січня 2024 завищило собівартість реалізованої продукції у розмірі 2 777 453 грн. у т.ч. 2023р. – 1 872 070 грн., 2024 – 905 383 грн.

Дані обставини, на думку представника відповідача, свідчать, що ТОВ "Біохім-Пром" цілеспрямовано створило умови, які не можуть мати іншої мети, ніж завищення собівартості продукції, що призвело до заниження об`єкта оподаткування по податку на прибуток.

Відповідно до даних платника, з урахуванням залишку товару, задекларованого ТОВ "Біохім-Пром" як продукція хімічного і технічного продукції станом на 01.01.2025, виробленої та реалізованої зазначеної продукції за період з 01.01.2025 по 19.01.2025 включно, станом на початок доби 20.01.2025 залишок продукції, задекларованої як розріджувач багатофункціональний, в центральному складі технічних рідин підприємства складав 37 263,0 кг або 47 063,2 л в перерахунку у безводний спирт, виходячи з показників обсягу спирту, використаного для виробництва розріджувача багатофункціонального, згідно з даними облікових документів - накладних-вимог, та актів виробництва розріджувача багатофункціонального за період з 01.01.2026 по 19.01.2026 включно.

Виходячи з чинної ставки акцизного податку у сумі 133,31 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту, сума акцизного податку із зазначеного обсягу продукції становить 6 273 991,06 грн.

Надалі даний обсяг продукції, задекларованої як розріджувач багатофункціональний, ТОВ "Біохім-Пром" реалізовано покупцям у січні 2025 року.

Відповідно до даних податкової звітності (декларації з акцизного податку) за січень 2025 року від 11.02.2025 № 9024412318, ТОВ "Біохім-Пром" не здійснено декларування та сплату акцизного податку, уточнюючі декларації з акцизного податку за січень 2025 року платником не подавалися.

В цілому, за період, що підлягає перевірці, ТОВ "Біохім-Пром" не здійснювалося декларування та сплата акцизного податку.

Зазначене, за твердженням представника ГУ ДПС у Полтавській області, свідчить про порушення платником норм пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 та п. 214.4 ст. 214 ПК України в частині невключення до об`єкту оподаткування реалізації спирту етилового денатурованого, з декларуванням як продукції хімічного і технічного призначення, в обсязі 47 063,2 л.

19.06.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначав, що твердження відповідача про "пов`язаність осіб" не відповідають дійсності та є безпідставними, оскільки в зазначений в акті перевірки період (листопад 2023 – січень 2024) єдиним засновником ТОВ "Біохім-Пром" була Соколенко С.В., що підтверджується відомостями в ЄДРПОУ, які доступні представникам ГУ ДПС у Полтавській області та надавались для ознайомлення під час проведення перевірки.

Зауважував, що представники ГУ ДПС у Полтавській області як під час перевірки, так і у відзиві на позовну заяву посилаються на експертні висновки, надані їм ДБР, та які стали підставою для нарахування акцизного податку, але не надали їх навіть для ознайомлення і вони не являються додатками до Акту перевірки.

В свою чергу ТОВ "Біохім-Пром" надало ГУ ДПС у Полтавській області експертні висновки, які підтверджують хімічний склад відібраних під час проведення слідчих дій ДБР зразків та визначення коду УКТ ЗЕД, до яких вони належать. Тобто нарахування акцизного податку за реалізацію підакцизної продукції (спирту етилового денатурованого), на думку представника позивача, є безпідставним, оскільки готова продукція (розріджувач багатофункціональний), яку виготовляє та реалізовує ТОВ "Біохім-Пром", являється не підакцизним товаром, а продукцією хімічного і технічного призначення.

26.06.2026 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача зазначала, що у ході проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Біохім- Пром" враховано матеріали, надані на адресу Головного управління ДПС у Полтавській області листом ДПС України від 18.08.2025 № 12725/7/99-00-09-04-02-05 (вх. ГУ ДПС №3544/8/16-31 від 18.08.2025). Вищезазначені матеріали було доведено до ДПС України листом Державного бюро розслідувань від 08.08.2025 № 10-2-01-01-19492.

Згідно вищевказаного листа, ДБР зазначено, що Головним слідчим управлінням ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022000000000249 від 09.05.2022, яке зареєстроване, серед іншого, за фактом умисного ухилення службовими особами ТОВ "Біохім-Пром" від сплати акцизного податку в особливо великих розмірах.

Представник відповідача стверджувала, що висновок експерта Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" № 777, складений 17.06.2025, свідчить про фактичну належність партії продукції, що перебувала на зберіганні в центральному складі технічних рідин ТОВ "Біохім-Пром" станом на 20.01.2025, з декларуванням як продукція хімічного і технічного призначення (розріджувач багатофункціональний), до продукції згідно коду УКТ ЗЕД 2207 20 00 90, що відповідає товарній позиції "спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, денатуровані, будь-якої концентрації". Тому відповідна продукція належить до підакцизних видів продукції, перелік якої затверджено згідно статті 215 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток підприємств" за податковим повідомленням-рішенням від 06.03.2026 №00025910701 представник відповідача пояснювала, що відповідно даних ІКС "Податковий блок" засновником ТОВ "Біохім-Пром" є ОСОБА_1 (частка в статутному фонді становить 60%) та ОСОБА_2 (частка в статутному фонді становить 40%), однак позивач заперечує цей факт у відповіді на відзив на позовну заяву, надаючи витяги з ЄДР. Тому на підтвердження дійсності встановленого порушення представник ГУ ДПС у Полтавській області залучила до матеріалів заперечень витяг з ІКС "Податковий блок".

27.07.2026 на виконання вимог протокольної ухвали суду від 15.07.2026 представником ГУ ДПС в Полтавській області подані додаткові пояснення, зі змісту яких слідує, що питання стосовно відповідності коду УКТЗЕД продукції хімічного і технічного призначення, що виробляється ТОВ "Біохім-Пром", в ході проведених фактичних перевірок з урахуванням наявних повноважень та питань, які можуть бути предметом даної перевірки, не досліджувалися.

З моменту початку діяльності ТОВ "Біохім-Пром" підрозділом контролю за підакцизними товарами було здійснено фактичні перевірки платника за адресою провадження діяльності: Полтавська область, м. Карлівка вул. Полтавська, буд. 3, за результатами яких складено довідки згідно переліку, наведеного в поясненнях.

Зазначені фактичні перевірки було проведено з метою здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту етилового денатурованого згідно завдань та функцій, закріплених за управлінням. За їх результатами податкові повідомлення-рішення стосовно застосування до платника штрафних (фінансових) санкцій не виносилися.

Щодо методології визначення цін реалізації кукурудзи за спірний період із посиланням на нормативні акти, представник ГУ ДПС у Полтавській області з посиланням на статті 14, 16, 109, 112, 134 ПК України пояснила, що ТОВ "Біохім-Пром" було обізнано щодо економічно необґрунтованих цін придбання кукурудзи у ТОВ Миколаївське підприємство "Терміналукрхарчозбутсировина" та ТОВ "Зерно-Злато" та ціни, що утворились на ринку ідентичних товарів протягом листопада 2023 - січня 2024 р.р. Перераховані підприємства є взаємно залежними юридично та фактично, оскільки являються пов`язаними особами.

Невірне зазначення засновника (замість ОСОБА_2 - ОСОБА_1 ) та взаємовідносин ТОВ "Біохім-Пром" із ТОВ "Зерно-Злато" не міняють суті висновку акту перевірки.

Тобто засновник ТОВ "Біохім-Пром" та ТОВ "Зерно-Злато" ОСОБА_2 (є засновником ТОВ "Біохім-Пром" та володіє часткою 40% від статутного капіталу) здійснювала практичний контроль за бізнес-рішенням підконтрольних юридичних осіб.

Дана технічна помилка, на думку представника ГУ ДПС у Полтавській області, не мала вплив на визначення порушення щодо об`єкта оподаткування.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, які містяться в матеріалах справи; просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог у повному обсязі з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, просила суд відмовити позивачеві в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини

Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст.. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями та наказів від 22.10.2025 № 3546-П, від 06.11.2025 № 3759-П, від 16.12.2025 № 4232-П, від 05.01.2026 № 5-П була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Біохім-Пром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.02.2023 по 30.09.2025, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 27.02.2023 по 30.09.2025.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 02.02.2026 №1260/16-31-07-01-01/45061833, згідно висновку якого встановлено наступні порушення:

- п. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14, п.16.1.2. п.16.1 ст. 16 , пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.4.4. п. 140.4 ст. 140 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI, п. 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати, що затверджений Наказом Міністерства фінансів від 31.12.1999 N 318 (Зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 N 27/4248), в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 499 941 грн у т. ч. 2024 рік 499 941 грн.

- пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 та пп. 214.4 ст. 214 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), в частині невключення до об`єкту оподаткування реалізації спирту етилового денатурованого в обсязі 47 063,2 л. на розрахункову суму акцизного податку 6 273 991,06 грн., відповідно ставки акцизного податку в сумі 133,31 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту, встановленої згідно пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), чинної на дату здійснення реалізації продукції.

На підставі висновків акта перевірки та з урахуванням заперечень платника ГУ ДПС у Полтавській області винесено податкові повідомлення-рішення від 06.03.2026:

– № 00025920903, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем акцизний податок на спирт на суму 6 901 390,17 гривень;

– № 00025910701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 624 926,00 гривень.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ "Біохім-Пром" оскаржило їх до ДПС України (скарга вх. від 16.03.2026 № 1947/С/6)

Рішенням про результати розгляду скарги від 07.05.2026 № 11683/6/99-00-06-01-01-06 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погодившись з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено ПК України.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.

Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Обов`язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів передбачений підпунктом 16.1.2. статті 16.1. статті 16 ПК України.

Положеннями підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 ПК України).

Відповідно до підпункту 140.4.4. пункту 140.4. статті 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

Великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.

Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об`єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відсотків такої непогашеної суми до її повного погашення.

Якщо непогашена сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об`єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від`ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.

Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 4-2 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту погашеними вважаються суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:

а) ці суми були включені до розрахунку об`єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;

б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об`єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;

Згідно з підпунктом 213.1.2. пункту 213.1. статті 213 наведеного вище Кодексу об`єктами оподаткування є операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об`єктах електроенергетики;

Положеннями пункту 214.4. статті 214 Податкового кодексу України передбачено, що у разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об`єму, кількості товару (продукції), об`єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

Підпунктом 215.3.1. пункту 215.3. статті 215 ПК України встановлено, що податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво.

Висновки щодо правозастосування

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 06.03.2026 №00025920903, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем акцизний податок на спирт на суму 6 901 390,17 грн, суд зазначає таке.

В ході документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БІОХІМ-ПРОМ» працівниками ГУ ДПС у Полтавській області було враховано матеріали, надіслані на адресу ГУ ДПС у Полтавській області листом ДПС від 18.08.2025 № 12725/7/99-00-09-04-02-05, що у свою чергу, за твердженням відповідача, були доведені до ДПС листом Державного бюро розслідувань від 08.08.2025 № 10-2-01-01-19492.

Акт планової документальної перевірки (сторінка 37), на підставі висновків якого були винесені оскаржувані рішення, зокрема й податкове повідомлення-рішення про донарахування акцизного податку на спирт, прямо посилається на матеріали ДПС України та на їх підставі робить висновок, що товариством з обмеженою відповідальністю «Біохім-Пром» здійснено фактичну реалізацію спирту етилового денатурованого з декларуванням як продукції хімічного і технічного призначення розріджувача багатофункціонального, підтвердженням чому є експертні висновки, надані вищезазначеними листами Державного бюро розслідувань.

З посиланням на згаданий лист ДПС України ГУ ДПС у Полтавській області в акті планової документальної виїзної перевірки вказує, що 20.01.2025 року на ТОВ «Біохім-Пром» було здійснено вилучення зразків продукції з резервуарів спиртосховища та центрального складу технічних рідин. Зразки передали на дослідження до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені заслуженого професора Е. С. Бокаріуса» та Полтавського відділення цього ж Національного наукового центру. За результатами проведених досліджень складено експертні висновки.

Згідно з висновком експерта Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса» № 777, складеним 17.06.2025 року, зразки продукції, зазначені у висновку експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса» від 20.03.2025 № 2237 за результатами проведеної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, відповідають коду 2207 20 00 90 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, тобто товарній позиції «Спирт етиловий та інші спиртові дистиляти денатуровані будь-якої концентрації».

З урахуванням виготовленої кількості продукції, задекларованої платником як розріджувач багатофункціональний, та виходячи з чинної ставки акцизного податку у сумі 133,31 грн за 1 літр 100- відсоткового спирту, ГУ ДПС у Полтавській області обрахувало, що сума акцизного податку зі зазначеного обсягу продукції становить 6 273 991,06 грн.

Висновки податкового органу з цього приводу суд оцінює критично.

Найперш, слід зазначити, що у суду наявний обґрунтований сумнів щодо правильності висновків експертиз, проведених у межах кримінального провадження, на які посилався відповідач у ході розгляду справи.

У ході розгляду справи суд зобов`язав відповідача, ГУ ДПС у Полтавській області, надати експертні висновки, про які йшлося в листі ДБР України та які були складені за наслідками дослідження продукції ТОВ «Біохім-Пром», вилученої працівниками Державного бюро розслідувань під час обшуків.

Ці висновки були надані суду разом із копіями листування між ДПС України та Державним бюро розслідувань, а також висновку аналітичного дослідження ГУ ДПС у Полтавській області.

Із дослідження наданих відповідачем документів суд встановив таке.

Експерт Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені засл. проф. М.С.Бокаріуса» склав висновок № 2237 від 20.03.2025 за результатами проведення судової експертизи матеріалів речових доказів за матеріалами досудового розслідування на підставі постанови про призначення судової експертизи матеріалів речових доказів від 22.01.2025, винесеної старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління ДБР.

Згідно з описовою частиною висновку, на дослідження були надані окремі матеріали кримінального провадження, технічні умови етилового спирту денатурованого та розріджувача багатофункціонального, затверджені платником, копія рецептури на виготовлення розріджувача багатофункціонального, розробленої платником, та зразки рідини, вилучені в ході обшуку 20.01.2025 року за місцем провадження господарської діяльності товариства «Біохім-Пром».

Згідно з висновком, вилучені у товариства «Біохім-Пром» речовини являють собою спирто-водну суміш із вмістом етилового спирту від 99,67 % до 99,8 % за об`ємом і містять денатуруючу добавку діетилфталат, кількісний вміст якої не визначався у зв`язку з відсутністю в ННЦ матеріально-технічного забезпечення. Рідини, про які йдеться, не відповідають вимогам, вказаним у ТУ У 20.1-37199618-005:2017 «Спирт етиловий денатурований (спирт технічний) "алкоголь денатурований"».

17.06.2025 експертом Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» складено висновок № 777 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи.

Згідно з описовою частиною висновку, експертизу проведено на підставі постанови про призначення судової товарознавчої експертизи, винесеної старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань 02.05.2025 року в межах кримінального провадження.

У висновку зазначено, що разом із постановою до експертної установи надійшли матеріали кримінального провадження в одній зшивці на п`ятдесяти шести аркушах. Відомостей про надходження на дослідження технічних рідин, вилучених у товариства «Біохім-Пром», не вказано.

Суд констатує, що експерт у межах даної експертизи не проводив безпосереднього дослідження технічних рідин. Дослідження проведено за матеріалами на паперових носіях.

Дослідницька частина експертного висновку містить відомості про те, що 13.06.2025 до експертної установи із супровідним листом Державного бюро розслідувань надійшли копії висновку експерта від 28.01.2021 № 1694 та висновку експертного дослідження від 30.12.2020 № EД-19/121-20/22786-TВ. Також експерт посилається на те, що матеріали кримінального провадження, направлені йому для проведення експертизи, містять висновок експерта від 20.03.2025 № 2237, у якому безпосередньо досліджувалися зразки рідини, вилученої зі спиртосховища Товариства «Біохім-Пром» під час обшуку 20.01.2025.

Заключна частина цього експертного висновку констатує, що зразки продукції, характеристики якої визначені у висновку експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. заслуг проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 2237 від 20.03.2025 року за результатами проведення судової експертизи, відповідають коду 2207 20 00 90 УКТ ЗЕД.

Відповідно до змісту дослідницької частини експертного висновку, до зазначеного коду УКТ ЗЕД експерт відніс продукцію товариства «Біохім-Пром» з огляду на наявність відомостей у висновку експерта № 2237 від 20.03.2025 року щодо вмісту етилового спирту 99,67 % та 99,8 %, а також денатуруючої добавки діетилфталату. Проаналізувавши методичні рекомендації з визначення відповідних характеристик товару згідно з УКТ ЗЕД під час проведення судово-товарознавчих експертиз, експерт виключив належність досліджуваних речовин до коду 2207 «Спирт етиловий неденатурований»; до коду "біоетанол", та зробив висновок про належність речовини до так званої "кошикової товарної позиції" - «Інші» — код 2207 20 00 90.

Суду на його вимогу представник відповідача разом із зазначеними експертними висновками надав копію висновку аналітичного дослідження ГУ ДПС Полтавської області №19/16-31-08/45061833 від 30.07.2025 року.

Це аналітичне дослідження було проведено на виконання листів Державного бюро розслідувань на підставі постанови про залучення спеціаліста для надання висновку від 25.07.2025 року в межах кримінального провадження. Для дослідження були надані висновки судових експертиз, описані вище. З-поміж іншого, аналітичне дослідження з посиланням на висновки експерта щодо віднесення товарної продукції до зазначеної вище товарної підкатегорії УКТЗЕД «Інші» в межах групи «Спирт етиловий...», робить висновок про невключення до об`єкта оподаткування обсягів переданої в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції — спирту етилового денатурованого, сума акцизного податку щодо якого може скласти 4 321 058 789,04 грн.

Це висновок аналітичного дослідження разом з окремими матеріалами кримінального провадження Державне бюро розслідувань листом від 12.08.2025 року направило на адресу Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Полтавській області. Державна податкова служба України, у свою чергу, направила лист до ГУ ДПС у Полтавській області щодо вжиття заходів реагування на можливі факти ухилення Товариства «Біохім-Пром» від сплати податків.

Аналізуючи описані документи, суд звертає особливу увагу на те, що безпосередньо хімічні характеристики продукції, вилученої у платника, досліджувалися лише в одному випадку — під час проведення експертного дослідження, оформленого висновком №2237 від 20.03.2025 року. При цьому суд наголошує, що в частині дослідження денатуруючих добавок до спирто-водного розчину експерт зазначає про неможливість визначення кількісного вмісту добавки діетилфталат у зв`язку з відсутністю в ННЦ матеріально-технічного забезпечення.

Як вже зазначалося, зі змісту акта перевірки та пояснень представника відповідача слідує, що в межах кримінального провадження, яке розслідують органи ДБР України, були відібрані зразки продукції, яку виробляє ТОВ «Біохім-Пром», та направлені для експертного дослідження. Це також підтвердив представник позивача.

Представник позивача повідомив, що під час відібрання зразків продукції платника працівниками правоохоронних органів було дотримано процедуру відповідного відібрання зразків, а контрольні зразки продукції опечатано належним чином і залишено на зберігання представникам підприємства. Цей факт також не заперечував представник відповідача.

Контрольні зразки продукції ТОВ "Біохім-Пром", які фахівці ДБР відібрали з ємностей, де зберігалась готова продукція ТОВ «Біохім-Пром», були направлені позивачем на експертизу.

Висновки експертних досліджень, проведених за контрольним зразком продукції ТОВ «Біохім-Пром», відібраним під час обшуку працівниками ДБР, представник позивача надав до суду.

Згідно висновку експертизи від 26.03.2025 №670-34-25 "Дослідження спиртовмісних сумішей", проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України на замовлення ТОВ "Біохім-Пром", експертам були надані на дослідження об`єкти у сейф-пакетах ДБР, герметично заклеєних та опечатаних, з відомостями про їх вилучення під час обшуку у Товариства «Біохім - Пром» 20.01.2025.

Заключні частини висновків констатують, що надані на дослідження зразки розріджувача готової продукції в сейф-пакетах ДБР, вилучені згідно з протоколом обшуку від 20.01.2025, за визначеними фізико-хімічними показниками відповідають: сейф-пакети "В2003793" та "В2003981" - ТУ У 24.6-00374829-003:2020 "Розріджувач багатофункціональний. Технічні умови"; містять у своєму складі денатуруючі компоненти, функціональні добавки, етиленгліколь і діетилфталат, ізопропанол та бітрекс.

Зразок спирту етилового денатурованого в сейф-пакеті ДБР "В2003996" за визначеними фізико-хімічними показниками відповідає вимогам ТУ У 24.6-00374829-001:2023 "Спирт етиловий денатурований (спирт технічний) денатурований алкоголь. Технічні умови".

Згідно з маркуванням на сейф-пакетах, пакети "В2003793" та "В2003981" містили вилучені зразки речовин із резервуарів № 4 та № 3 відповідно Центрального складу технічних рідин товариства «Біохім-Пром».

Сейф-пакет "В2003996" містив речовину, вилучену з резервуара номер 9 спиртосховища товариства «Біохім-Пром».

Такі ж відомості щодо походження контрольних зразків відібраних речовин містять висновки експертиз, проведених у межах кримінального провадження, на які посилався відповідач, а також висновок аналітичного дослідження ГУ ДПС у Полтавській області. Тому сумніви щодо ідентичності зразків речовин з певних резервуарів для зберігання відсутні.

Після проведення експертизи спиртовмісних сумішей, оформленої висновком від 26.03.2025, позивач замовив проведення експертного товарознавчого дослідження щодо контрольних зразків вилученої речовини.

Відповідне дослідження оформлене висновком експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 17.04.2025 №670/2-34-25.

Дослідницьку частину даного висновку товарознавчої експертизи проведено з урахуванням висновку № 670-34-25 від 26.03.2025 року, який описаний вище і містить відомості щодо хімічного складу досліджуваних речовин.

Згідно із заключною частиною висновку, надані на дослідження об`єкти, які відповідно до висновку експертів експертного дослідження спиртовмісних сумішей від 26.03.2025 року віднесені до багатофункціонального розріджувача, відповідають характеристикам за УКТЗЕД до категорії «Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені», товарної підкатегорії 3814 00 90 19.

Отже, експертні дослідження, на які посилався відповідач і які були проведені в межах кримінального провадження, що розслідується Державним бюро розслідувань, та висновки аналогічних експертних досліджень, проведених щодо тієї ж речовини на замовлення позивача в цій справі, платника, містять протилежні й, відповідно, взаємовиключні висновки.

При цьому суд звертає увагу, що Експертний висновок № 2237 від 20.03.2025, узятий за основу стороною відповідача, містить відомості про неможливість визначення пропорцій і складу денатуруючих добавок у речовині з посиланням на відсутність у експертній установі відповідного товарно-матеріального забезпечення /стор 8 висновку експерта/.

Це застереження експерта суд розцінює як підставу для обґрунтованого припущення про можливу неповноту дослідження хімічного складу речовин у продукції платника.

У той же час в експертних висновках, наданих платником за результатами проведення аналогічних досліджень експертами Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, відсутні застереження про технічну неможливість провести певну частину досліджень за браком відповідного обладнання/ресурсів, а дослідження хімічного складу речовин є більш повним.

У таких обставинах, за наявності двох протилежних і взаємовиключних позицій різних експертних установ, очевидно, що перевагу слід надати більш повному дослідженню, яке не ставиться під сумнів через застереження щодо можливої неповноти дослідження.

Як наслідок, висновок експерта про належність речовини (продукції ТОВ "Біохім-Пром") до товарної позиції за кодом УКТ ЗЕД 2207 20 00 90, що покладений в основу висновку податкового органу про належність товару до підакцизного і, відповідно, наявність підстав для оподаткування продукції акцизним податком, є сумнівним і може бути наслідком неповноти хімічного дослідження складу речовини продукції. Ця неповнота може бути викликана технічними причинами, на які прямо вказує експерт у висновку: недосконалістю матеріально-технічної бази експертної установи.

Цей висновок суперечить більш повному висновку іншого експерта, який проводив аналогічне дослідження, безсумнівно тієї самої продукції.

За наслідками більш повного дослідження, без застережень про неповноту та недосконалість матеріально-технічної бази, достатньої для проведення експертного дослідження, інші судові експерти іншої установи прийшли до висновків про належність досліджуваної речовини за кодом УКТ ЗЕД до категорії «Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені», товарної підкатегорії 3814 00 90 19.

Очевидно, що суд не може приймати за основу свого рішення сумнівний висновок експерта.

Натомість суд приймає рішення, спираючись на докази, щодо повноти та належності яких відсутні процесуальні й сутнісні сумніви: висновок експертизи від 26.03.2025 №670-34-25 "Дослідження спиртовмісних сумішей", проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України; висновок експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 17.04.2025 №670/2-34-25.

Зміст же останніх відносить зразки продукції, вилученої у товариства «Біохім-Пром», до коду УКТ ЗЕД категорії «Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені», товарної підкатегорії 3814 00 90 19.

Зазначена товарна категорія за своїм кодом не підпадає під визначення продукції, операції з якою є об`єктами оподаткування акцизним податком за правилами статті 215 Податкового кодексу.

Підсумовуючи, за наслідками судового розгляду цієї справи суд дійшов висновку про недоведеність належними і допустимими доказами підстав для нарахування позивачу акцизного податку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 06.03.2026 №00025920903.

Отже, суд задовольняє відповідну частину позовних вимог, визнає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним і скасовує його.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 06.03.2026 №00025910701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 624 926,00 грн, суд зазначає таке.

Перевіркою встановлено, що згідно даних обліку ТОВ "Біохім-Пром" по бухгалтерському рахунку: 201 "Сировина та матеріали" підприємством протягом листопада 2023 – січня 2024 на собівартість реалізованої продукції списано кукурудзу, за цінами, що перевищують вартість кукурудзи придбаної у інших постачальників з вартістю кукурудзи придбаної у "пов`язаних осіб" а саме: ТОВ Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина" та ТОВ "Зерно-Злато".

В той же час ТОВ "Біохім-Пром" придбавали кукурудзу і у інших підприємств, зокрема ФГ "Наш лан" та ФГ "Агровалді".

При цьому податковий орган прийшов до висновку про те, що в ході проведеного співставлення вартісних показників реалізації кукурудзи за тонну придбаної у ТОВ Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина" та ТОВ "Зерно-Злато" з вартістю кукурудзи за тонну придбаної у ФГ "Наш лан" та ФГ "Агровалді", у відповідні податкові періоди встановлено, що вона значно перевищує показники останніх постачальників.

Податковий орган у Акті перевірки констатував, що ТОВ Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина" та ТОВ "Зерно-Злато" не є виробниками кукурудзи та придбавали у листопаді 2023 року значно нижче по ціні кукурудзу у ФГ "Наш лан", який є і постачальником ТОВ "Біохім-Пром".

Тобто ТОВ Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина" не вирощувало кукурудзу, а лише постачало кукурудзу за завищеними цінами від постачальників.

Детальне співставлення вартості кукурудзи, придбаної ТОВ "Біохім-Пром" у пов`язаних осіб: ТОВ Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина" та ТОВ "Зерно-Злато", вказує на її перевищення над цінами поставки від ФГ "Наш лан" та ФГ "Агровалді".

Суд критично оцінює описані доводи контролюючого органу про те, що ціна реалізації кукурудзи від ТОВ Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина" та ТОВ "Зерно-Злато"не відповідає їх реальній економічній вартості та не має обґрунтованих ринкових причин.

Зазначений висновок відповідача ґрунтується виключно на припущеннях та не підтверджений належними доказами. Матеріали перевірки не містять жодного дослідження ринкових цін на схожі товари, висновків суб`єктів оціночної діяльності, експертних висновків або інших доказів, які б підтверджували невідповідність договірної ціни рівню ринкових цін на аналогічні сорти кукурудзи з урахуванням їх характеристик. Висновок про завищення вартості кукурудзи зроблено без проведення будь-якого співставлення із ринковими цінами на аналогічний товар, що позбавляє такий висновок належного фактичного підґрунтя.

Крім того, відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Термін "звичайна ціна" визначений підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України як звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Таким чином, саме на контролюючий орган покладається обов`язок довести невідповідність договірної ціни рівню ринкових цін шляхом проведення відповідного економічного аналізу та співставлення цін на ідентичні або однорідні товари у співставних умовах господарювання.

Проте матеріали перевірки не містять жодних доказів проведення такого аналізу, не наведено інформації про ринок аналогічних сортів кукурудзи, їх характеристики, які впливають на формування ціни, тощо.

Фактично висновок відповідача про невідповідність договірної вартості кукурудзи реальній економічній вартості зроблений лише на порівнянні цін з двома іншими договорами, укладеними позивачем, без встановлення ринкової ціни у визначеному законом порядку та без спростування презумпції відповідності договірної ціни рівню ринкових цін, передбаченої підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

При цьому навіть цей висновок зроблений без урахування часу закупівлі постачальниками товару, ціна на який має сезонний характер, а рівень навіть звичайних цін має надзвичайно різкі кратні сезонні коливання.

Крім того, відповідно до статей 10, 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України. Вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Сама лише незгода контролюючого органу з визначеною сторонами ціною не може свідчити про її невідповідність ринковому рівню та не є достатньою підставою для висновку про заниження бази оподаткування.

Аргументуючи висновки щодо заниження бази оподаткування, податковий орган вказував на заниження ціни досліджуваних операцій зі згаданими контрагентами порівняно з рівнем звичайних цін, трактуючи це як узгоджені дії пов`язаних осіб.

На користь аргументу про пов`язаність платника та його контрагентів, операції з якими сформували базу оподаткування, податковий орган вказував, що відповідно даних ІКС "Податковий блок" засновником ТОВ "Біохім-Пром" є ОСОБА_1 (частка в статутному фонді становить 60%) та ОСОБА_2 (частка в статутному фонді становить 40%).

Згідно баз даних засновниками ТОВ Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина" є: ОСОБА_1 (частка в статутному фонді становить 12%) та ОСОБА_3 (син ОСОБА_1 ) (частка в статутному фонді становить 88%).

Засновником ТОВ "Зерно-Злато" є ОСОБА_3 (син ОСОБА_1 ) (частка в статутному фонді становить 80%).

Відповідно до норм підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 статті ПК України встановлено, що пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/ або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

Отже, відповідач в акті перевірки дійшов висновку про те, що посадові особи ТОВ "Біохім-Пром" (засновником якого є ОСОБА_1 ) будучи обізнаними про вартість кукурудзи у інших своїх постачальників, придбавали її у пов`язаних осіб - підприємств ТОВ Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина" та ТОВ "Зерно-Злато", за завищеними цінами, які протягом листопада 2023 – січня 2024 склались на ринку ідентичних товарів. Тобто засновник ТОВ "Біохім-Пром", ТОВ Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина" та ТОВ "Зерно-Злато" ОСОБА_1 здійснював практичний контроль за бізнес-рішенням підконтрольних юридичних осіб.

Як наслідок, відповідач стверджував, що вартість придбаної протягом листопада 2023 січня 2024 ТОВ "Біохім-Пром" кукурудзи у ТОВ Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина" та ТОВ "Зерно-Злато" є економічно необґрунтованими витратами підприємства. ТОВ "Біохім-Пром" за рахунок економічно необґрунтованих цін придбання кукурудзи ТОВ Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина" та ТОВ "Зерно-Злато" протягом листопада 2023 січня 2024 зависило собівартість реалізованої продукції у розмірі 2 777 453 грн у т.ч. 2023р. – 1 872 070 грн, 2024 – 905 383 грн.

Надаючи правову оцінку цьому аргументу відповідача, суд зазначає, що у запереченнях на відповідь на відзив та в судових засіданнях представником ГУ ДПС в Полтавській області пояснено, що відомості про засновників та ознаку "пов`язаності" отримані ГУ ДПС в Полтавській області з інформаційної системи "Податковий блок" та надала копію знімку екрану ІКС "Податковий блок".

З даного приводу, суд звертає увагу на приписи частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", згідно яких, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Наданими представником позивача витягом з Єдиного державного реєстру підтверджено, що в зазначений в акті перевірки період (листопад 2023 – січень 2024) єдиним засновником ТОВ "Біохім-Пром" була ОСОБА_2 .

Тобто, висновки відповідача про пов`язаність осіб ґрунтуються на недостовірній інформації.

Отже висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства здійснено внаслідок недостовірності використаних даних про рівень цін на товар та про дійсний склад засновників/керівників підприємств-контрагентів у досліджувані періоди часу, а як наслідок - з невірним застосуванням норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства України та фактичних обставин справи.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частини другої статті. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 00025920903 від 06.03.2026 та №00025910701 від 06.03.2026 - є необґрунтованими, протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Зважаючи на встановлені вище фактичні обставини справи та беручи до уваги норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 33 280,00 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Тож судові витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 33 280,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохім-Пром"(вул. Полтавська 3 м.Карлівка Полтавський район Полтавська область ЄДРПОУ 45061833) до Головного управління ДПС у Полтавській області(вул. Європейська 4 м.Полтава ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області № 00025920903 від 06.03.2026 року та №00025910701 від 06.03.2026 року - визнати протиправними та скасувати.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохім-Пром"за рахунок бюджетних асигнуваньГоловного управління ДПС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 33 280,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 жовтня 2026 року.

Головуючий суддяІ.С. Шевяков